Справа: № 2-18028/10 Головуючий у 1-й інстанції: Жарікова О.В. Суддя-доповідач: Кузьменко В. В.
31 січня 2014 року м. Київ
Колегія Київського апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого - судді Кузьменко В. В.,
суддів Василенка Я. М., Степанюка А. Г.,
розглянувши в письмовому провадженні справу за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України у м. Білій Церкві Київської області про визнання неправомірними дій та зобов'язання провести нарахування та виплату пенсії, за апеляційною скаргою Управління Пенсійного фонду України у м. Білій Церкві Київської області на постанову Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 11.11.2010 року, -
Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача про визнання неправомірними дій та зобов'язання провести перерахунок та виплату доплати до пенсії відповідно до вимог ст. 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Постановою Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 11.11.2010 року позов задоволено.
Не погоджуючись з зазначеним судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції як таку, що постановлена з порушенням норм матеріального і процесуального права, та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позову у повному обсязі.
Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Згідно зі ст.ст. 198 ч. 1 п. 1, 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Судом першої інстанції встановлено, що на користь позивача необхідно здійснити перерахунок підвищення до пенсії починаючи з 22.05.2008 року по 31.12.2008 року в розмірі однієї мінімальної заробітної плати встановленої на відповідний період згідно зі ст. 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Судова колегія погоджується з таким висновком суду першої інстанції виходячи з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач є особою пенсійного віку, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи та проживає в зоні посиленого радіоекологічного контролю.
Відповідно до ч. 2 ст. 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» пенсії непрацюючим пенсіонерам, які проживають у зоні посиленого радіоекологічного контролю, мають бути підвищені у розмірі на одну мінімальну заробітну плату.
Нарахування позивачу пенсії відповідно до положень ст. 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» відповідачем не здійснено, у зв'язку з чим він звернувся до суду за захистом своїх прав.
Всупереч ст. 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» позивачу вказана доплата виплачувалася частково, у фіксованому розмірі, визначеному Постановою КМУ № 836 від 26.07.1996 року.
Відповідно до ст. 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» непрацюючим пенсіонерам, які проживають у зоні радіоактивного забруднення, проводиться доплата у розмірі однієї мінімальної заробітної плати.
Судом першої інстанції встановлено, що відповідачем виплачувалась доплата до пенсії відповідно до вимог постанови Кабінету Міністрів України № 836 «Про компенсаційні виплати особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Відповідно до ч. 2 ст. 19 КАС України органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень тау спосіб, що передбачений Конституцією України за Законами України.
Кабінет Міністрів України у своїй діяльності керується Конституцією та Законами України (ст. 113 Конституції України).
При винесенні оскаржуваного рішення суд першої інстанції правомірно прийшов до висновку, що постанова Кабінету Міністрів України № 836 «Про компенсаційні виплати особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», суперечить вимогам ст. 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», з огляду на наступне.
Відповідно до Закону України 28 грудня 2007 року N 107-VI "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" дію положень ст. 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» на 2008 р. були призупинені в частині виплати компенсацій і допомоги у розмірах відповідно до мінімальної заробітної плати.
Згідно з Рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року N 10-рп/2008 (справа щодо предмета та змісту закону про Державний бюджет України) пункти зазначеного Закону, якими було призупинено дію ст. 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» в частині виплати компенсацій і допомоги у розмірах відповідно до мінімальної заробітної плати, визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними).
Рішення Конституційного суду є обов'язковим до виконання на всій території України. В п. 5 вищезазначеного рішення зазначено, що рішення Конституційного суду в даній справі має преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв'язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень статей зазначених законів, що визнані неконституційними.
Окрім того, встановлений ч.2 ст.95 Конституції України, ч.2 ст.38 Бюджетного Кодексу перелік правовідносин, які регулюються Законом про Державний бюджет України, є вичерпним, а тому цей закон не може скасовувати чи змінювати обсяг прав і обов'язків, пільг, компенсацій і гарантій, передбачених іншими законами України, зокрема Законом України «Про статус і соціальний статус громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та не може будь-яким чином змінювати визначене іншими законами України правове регулювання суспільних відносин.
Таким чином, позивач має право на перерахунок доплати до пенсії з 22.05.2008 року, враховуючи положення Конституції України щодо дії нормативно-правових актів у часі, ст. 39 Закону України «Про статус і соціальних захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» поновили свою дію з 22 травня 2008 року.
Крім того, колегія суддів звертає увагу на те, що позивач просить поновити строки звернення до суду за захистом своїх прав з 01.01.2008 року, мотивуючи тим, що позвач звернулась до суду в порядку цивільного судочинства, що вважається судом першої інстанції поважною причиною пропуску строків звернення до суду, які встановлені ст. 99 КАС України.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо поновлення позивачу строку звернення до суду за захистом своїх прав з 01.01.2008 року, враховуючи, що позивач звернулась до суду в порядку цивільного судочинства, що є поважною причиною пропуску строків звернення до суду, які встановлені ст. 99 КАС України.
Отже, доводи апеляційної скарги та апелянта спростовуються висновками суду першої інстанції, матеріалами справи та не відповідають вимогам чинного законодавства, через що рішення суду першої інстанції слід залишити без змін.
Керуючись ст.ст.195, 183-2, 197, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України у м. Білій Церкві Київської області на постанову Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 11.11.2010 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України у м. Білій Церкві Київської області про визнання неправомірними дій та зобов'язання провести нарахування та виплату пенсії - залишити без задоволення.
Постанову Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 11.11.2010 року - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя: В. В. Кузьменко
Судді: А. Г. Степанюк
Я. М. Василенко
Повний текст ухвали виготовлено 31.01.2014 року.
.
Головуючий суддя Кузьменко В. В.
Судді: Василенко Я.М.