Справа: № 2а/2570/2969/12 ( у 5-ти томах) Головуючий у 1-й інстанції: Смірнова О.Є. Суддя-доповідач: Горбань Н.І.
Іменем України
21 січня 2014 року м. Київ
Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді: Горбань Н.І.,
суддів: Земляної Г.В., Сорочка Є.О.,
при секретарі: Алдановій К.Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Українська снекова група», Державної податкової інспекції у м. Чернігові Державної податкової служби на постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 01.06.2013 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Українська снекова група» до Державної податкової інспекції у м. Чернігові Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-
ТОВ «Українська снекова група» звернулося до Чернігівського окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у м. Чернігові Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень: від 31.12.2012 року № 0002172320, яким позивачу визначено податкове зобов'язання по податку на додану вартість в розмірі 780010,00 грн. за основним платежем та 123530,00 грн. за штрафними санкціями, та від 31.12.2012 року № 0002182320, яким встановлено суму завищення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на додану вартість в розмірі 10838,00 грн..
Постановою Чернігівського окружного адміністративного суду від 01.06.2013 року позовні вимоги задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Чернігові Державної податкової служби від 31.12.2012 року № 0002172320 в частині визначення податкового зобов'язання по податку на додану вартість в розмірі 361280,00 грн. за основним платежем та 90321.00 грн. за штрафними санкціями. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Чернігові Державної податкової служби від 31.12.2012 року №0002182320. В іншій частині позовних вимог відмовлено.
Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції, ДПІ у м. Чернігові Державної податкової служби подала апеляційну скаргу, в якій просить апеляційну інстанцію скасувати незаконне, на її думку, судове рішення в частині задоволення позовних вимог та постановити нове про відмову в позові у повному обсязі.
ТОВ «Українська снекова група» також подало апеляційну скаргу, в якій просить апеляційну інстанцію скасувати незаконне, на її думку, судове рішення в частині відмови у позові та постановити нове про задоволення позову у повному обсязі.
В своїх апеляційних скаргах апелянти посилаються на незаконність, необ'єктивність та необґрунтованість оскаржуваного рішення, порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що є підставою для його скасування.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників процесу, що з'явилися в судове засідання, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційних скарг, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги задоволенню не підлягають з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи, постановою Чернігівського окружного адміністративного суду від 03.09.2012 року по справі № 2а/2570/2527/2012 встановлено, що при проведенні перевірки відповідачем було порушено вимоги п. 79.2 ст. 79 Податкового кодексу України, а саме: не було належним чином повідомлено позивача про проведення перевірки та не надано доказів щодо наявності підстав для проведення перевірки, передбачених пп.78.1.1 п.78.1 ст.78 Податкового кодексу.
Підставою для винесення оскаржуваного наказу № 705 від 19.04.2012 року було не надання в повному обсязі пояснень та їх документального підтвердження на письмовий запит ДПІ у м. Чернігові № 38/10/1 5-213 від 02.03.2012 року.
Судовим рішенням встановлено, що в даному запиті відповідачем не вказано підстави для надіслання запиту, передбачені п. 73.3 ст.73 Податкового кодексу України, крім того, в запиті зазначено період, задекларованого позивачем податкового кредиту, «травень - липень 2011 р.». а у наказі № 705 від 19.04.2012 року зазначено «травень - вересень 2011 р.» і не обґрунтовано з яких причин період було розширено.
Суд дійшов висновку, що позивач, у передбачений законодавством термін, надав податковому органу всі наявні у нього документи на підтвердження господарських взаємовідносин з ФОП ОСОБА_2, внаслідок яких задекларовано податковий кредит за травень,червень,липень 2011 року, у зв'язку з чим у відповідача не було підстав, передбачених пп. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України для видання наказу № 705. від 19.04.2012 року про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Українська снекова група».
Крім того, повідомлення про проведення перевірки датується 18.04.2012 року, а наказ про проведення перевірки, на підставі якого оформлюється повідомлення, 19.04.2012 року.
За таких обставин визнано неправомірним та скасовано наказ від 19.04.2012 року № 705 про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Українська снекова група».
Працівниками ДПІ у м. Чернігові на підставі наказу від 19.04.2012 року № 705, згідно із пп. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78, ст. 79 Податкового кодексу України проведена документальна позапланова невиїзна перевірка ТОВ «Українська снекова група» з питань достовірності, повноти нарахування податку на додану вартість по податковій декларації з податку на додану вартість за травень 2011 року, червень 2011 року, липень 2011 року, серпень 2011 року, вересень 2011 року при проведенні господарських взаємовідносин з ФОП ОСОБА_2, за результатами якої складено акт від 08.05.2012 року №685/22/37418267.
Перевіркою встановлено порушення позивачем вимог законодавства, а саме: п. 198.1, п. 198.6 ст. 198, ст. 200 Податкового кодексу України, в результаті чого підприємством занижено податок на додану вартість на загальну суму 780010,00 грн., в т.ч. за травень 2011 року на 134528,00 грн.. за червень 2011 року на 151371,00 грн., за липень 2011 року на 132831,00 грн., за серпень 2011 року на 151890,00 грн., за вересень 2011 року на 209390,00 грн. та завищено залишок від'ємного значення на 10838,00 грн.
У зв'язку із наявністю зафіксованих порушень податковим органом винесено податкові повідомлення-рішення:
- від 31.12.2012 року № 0002172320, яким позивачу визначено податкове зобов'язання по податку на додану вартість в розмірі 780010,00 грн. за основним платежем та 123530,00 грн. за штрафними санкціями;
- від 31.12.2012 року № 0002182320, яким встановлено суму завищення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на додану вартість в розмірі 10838,00 грн.
Враховуючи вищевикладене, визначення податкового зобов'язання по податку на додану вартість та нарахування штрафних санкцій за період серпень 2011 року, вересень 2011 року, а також встановлення завищення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на додану вартість в розмірі 10838,00 грн. за вересень 2011 року є неправомірним, а тому податкові повідомлення-рішення від 31.12.2012 року № 0002182320 та від 31.12.2012 року № 0002172320 в частині визначення податкового зобов'язання по податку на додану вартість в розмірі 361280,00 грн. за основним платежем та 90321,00 грн. за штрафними санкціями є протиправними та підлягають скасуванню.
Крім того, ТОВ «Українська снекова група» включено до податкового кредиту такі суми податку на додану вартість:
- в травні 2011 року - 134528,00 грн.;
- в червні 2011 року - 151371,00 грн.;
- в липні 2011 року - 154535,00 грн.
Перевіркою встановлено заниження ТОВ «Українська снекова група» податку на додану вартість за травень 2011 року на 134528,00 грн., за червень 2011 року на 151371,00 грн. та за липень 2011 року на 154535,00 грн.
Між ТОВ «Українська снекова група» та ФОП ОСОБА_2 укладено договір купівлі-продажу продукції від 24.02.2011 року № 240211.
Відповідно до умов вказаного договору ФОП ОСОБА_2 зобов'язується передати, а ТОВ «Українська снекова група» прийняти та оплатити поставлену продукцію, асортимент, кількість та якість якої підтверджується накладною. Поставка продукції здійснюється за рахунок покупця. Право власності на продукцію переходить до ТОВ «Українська снекова група» з моменту передачі продукції.
На підтвердження реальності виконання договору від 24.02.2011 року № 240211 позивачем надано: договір, реєстр отриманих та виданих податкових накладних, видаткові накладні, податкові накладні, виписки по рахунку, договори оренди нежилого приміщення, оборотно-сальдові відомості по рахунку: 361 (контрагенти), з яких вбачається рух коштів позивача, документи на реалізацію товару.
Відповідно до пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України не включаються до складу витрат виграти, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.
Таким чином, будь-які документи мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Визначальною ознакою господарської операції є те. що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.
Умовою для визнання недійсним правочину, який суперечить інтересам держави та суспільства, є встановлення умислу в діях осіб, що уклали такий правочин. При цьому носіями протиправного умислу юридичних осіб-сторін такого правочину є посадові особи цих юридичних осіб.
Як на підставу нікчемності правочину, укладеного між ТОВ «Українська снекова група» та ФОП ОСОБА_2, податковий орган посилається на акт ДПІ у м. Чернігові від 19.12.2011 року № 3659/17/НОМЕР_3 про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ФОП ОСОБА_2 з питань правильності визначення податкового зобов'язання та достовірності нарахування податкового кредиту по податкових деклараціях з податку на додану вартість за травень-вересень 2011 року, яким встановлено, що операції ФОП ОСОБА_2 з контрагентами не містять у суті своїй розумних економічних або інших причин систематичного придбання чи продажу товарів, встановлення неможливості фактичного здійснення господарських операцій через відсутність майна та інших матеріальних ресурсів, економічно необхідних для здійснення операцій з купівлі-продажу, відсутність необхідних умов для досягнення результатів економічної діяльності у зв'язку з відсутністю трудових ресурсів, основних фондів, складських приміщень та транспортних засобів.
Як вже зазначалось, між ТОВ «Українська снекова група» та ФОП ОСОБА_2 укладено договір купівлі-продажу продукції від 24.02.2011 року № 240211.
Згідно із ті. 137.1 Податкового кодексу України дохід від реалізації товарів визнається за датою переходу покупцеві права власності на такий товар. Без переходу права власності на товар дохід від його реалізації може визнаватися у разі, якщо платник податку виробляє товари з довготривалим (більше одного року) технологічним циклом виробництва та якщо договорами, укладеними на виробництво таких товарів, не передбачено поетапного їх здавання. У такому разі визнання доходів здійснюється у спеціальному порядку.
Відповідно до ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Отже, зобов'язанням продавця у договорі купівлі-продажу є передача у власність певного товару, а значить виконанням цього зобов'язання є передача права власності.
Відповідно до ст. 664 Цивільного кодексу України таке зобов'язання вважається виконаним у момент: вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов'язок продавця доставити товар; падання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару.
За загальним правилом ст. 334 Цивільного кодексу України право власності у набувача майна за договором виникає з моменту передання майна, якщо інше не встановлено договором або законом. При цьому переданням майна вважається вручення його набувачеві або перевізникові, організації зв'язку, тощо для відправлення, пересилання набувачеві майна, відчуженого без зобов'язання доставки.
Документи, що підтверджують факт надання товару покупцеві, є, зокрема, акт про передачу, видаткова накладна, розписка покупця про отримання товару, транспортні документи, що посвідчують прийняття товару перевізником, або поштова квитанція тощо.
Відповідно до ст. 66 Господарського кодексу України майно підприємства становлять виробничі і невиробничі фонди, а також інші цінності, вартість яких відображається в самостійному балансі підприємства. Враховуючи вищевказані норми ЦКУ та ГКУ, можна зробити висновок про те, що товар, який відповідно до ст. 664 ЦКУ надійшов у розпорядження покупця, а отже й право власності на який належить покупцеві, повинен бути знятий з обліку (з балансу) продавця, та відображений у балансі покупця. І такі наслідки не залежать від фактичної передачі товару покупцеві. Перехід права власності має переважне значення у порівнянні з самим по собі фактом його фактичної передачі.
Проте, представником позивача не надано документів на підтвердження того, що ТОВ «Українська снекова група» набуло право власності на товари за договором від 24.02.2011 року № 240211, не доведено той факт, що товар був оприбуткований на склад підприємства.
Аналізуючи обставини даної справи та досліджуючи наявні в ній докази, суд першої інстанції правомірно прийшов до висновку, що дії платника податку ТОВ «Українська снекова група» свідчать про його недобросовісність, а вчинена ним господарська операція з ФОП ОСОБА_2 викликає сумнів у її реальності та відповідності дійсному економічному змісту.
Таким чином, ТОВ «Українська снекова група» до податкового кредиту за травень 2011 року, червень 2011 року, липень 2011 року включено суму ПДВ в розмірі 440434.00 гри., що не підтверджено первинними документами та доказами, наявними в матеріалах справи, у зв'язку з чим не встановлюється реальність факту здійснення господарських операцій ТОВ «Українська снекова групам з ФОП ОСОБА_2
Документи, отримані ТОВ «Українська снекова група» від ФОП ОСОБА_2 не можуть мати податкових наслідків.
Таким чином, суд першої інстанції правомірно прийшов до висновку, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення від 31.12.2012 року № 0002182320 та від 31.12.2012 року № 0002172320 в частині визначення податкового зобов'язання по податку на додану вартість в розмірі 361280,00 грн. за основним платежем та 90321.00 грн. за штрафними санкціями прийняті ДП1 у м. Чернігові не на підставі, не у межах повноважень та не у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з порушенням використаного повноваження з метою, з якою це повноваження надано; необґрунтовано, тобто без врахування усіх обставин, які мають значення для прийняття рішення; недобросовісно та нерозсудливо.
Підсумовуючи наведене, колегія суддів приходить до висновку, що доводи, викладені в апеляційних скарах, не знайшли свого підтвердження, оскаржувана постанова прийнята судом відповідно до норм матеріального та процесуального права, а тому підстави для задоволення апеляційних скарг відсутні.
Доводи апеляційних скарг та представників сторін в судовому засіданні не спростовують висновків суду першої інстанції.
Відповідно до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст. ст. 2, 41, 160, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
У задоволенні апеляційних скарг Товариства з обмеженою відповідальністю «Українська снекова група», Державної податкової інспекції у м. Чернігові Державної податкової служби - відмовити.
Постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 01.06.2013 року - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя: Н.І.Горбань
Судді: Г.В. Земляна
Є.О. Сорочко
Повний текст ухвали виготовлено 24.01.2014 року.
.
Головуючий суддя Горбань Н.І.
Судді: Земляна Г.В.
Сорочко Є.О.