Справа № 135/2192/13-а
Головуючий у 1-й інстанції: Волошина Т.В.
Суддя-доповідач: Кузьмишин В.М.
30 січня 2013 року
м. Вінниця
Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючий суддя: Кузьмишин В.М.
судді: Мельник-Томенко Ж. М. Залімський І. Г.
розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України у м. Ладижин Вінницької області на постанову Ладиженського міського суду Вінницької області від 16 грудня 2013 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до управління Пенсійного фонду України у м. Ладижин Вінницької області про перерахунок пенсії,
ОСОБА_2 звернувся до Ладижинського міського суду Вінницької області з позовом до управління Пенсійного фонду у м. Ладижин Вінницької області про перерахунок пенсії.
Постановою Ладижинського міського суду від 16.12.2013 року позов задоволено.
Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, у якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким відмовити позивачу у задоволенні позову.
В обґрунтування доводів апеляційної скарги посилається на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, що, на його думку, призвело до неправильного вирішення спору.
Перевіривши доводи апеляційної скарги наявними у матеріалах справи письмовими доказами, надавши їм оцінку, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін виходячи з наступного.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджено під час апеляційного розгляду, що ОСОБА_2 є пенсіонером за віком та перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України у м. Ладижині Вінницької області та отримує пенсію за віком.
Відповідно до записів трудової книжки позивач ОСОБА_2 працював з жовтня 1984 року по 30 вересня 1987 рік на підприємстві СМП-682 треста Ургалбамтрансстрой, Верхнебуреінського району Хабаровського краю (а.с.4-5).
05 грудня 2013 року позивач звернувся до відповідача із заявою, в якій просив здійснити перерахунок його стажу роботи в пільговому обчисленні, оскільки працював в районах, прирівняних до районів Крайньої Півночі.
Листом від 06 грудня 2013 року № 2829/06-31/02 відповідач відмовив позивачу включити період роботи з жовтня 1984 року по 30 вересня 1987 рік до пільгового обчислення страхового стажу для осіб, які працювали в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі з підстав відсутності інформації про користування пільгами щодо права зарахування одного року роботи за 1 рік і 6 місяців (а.с.9).
Задовольняючи позов суд першої інстанції виходив з його обґрунтованості.
Колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції виходячи з наступного.
Згідно із пунктом 5 розділу ХV Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" період роботи до 1 січня 1991 року в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі колишнього Союзу PCP, а також на острові Шпіцберген зараховується до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло до 1 січня 1991 року.
Пільгове обчислення страхового стажу застосовується для осіб, які працювали в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, та на яких поширювалися пільги, передбачені для працюючих в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, відповідно до Указу Президії Верховної Ради Союзу PCP від 10 лютого i960 року "Про впорядкування пільг для осіб, які працюють в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі", постанови Ради Міністрів Союзу PCP від 10 лютого 1960 року N 148 "Про порядок застосування Указу Президії Верховної Ради Союзу PCP від 10 лютого 1960 року "Про впорядкування пільг для осіб, які працюють в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі", Указу Президії Верховної Ради Союзу PCP від 26 вересня 1967 року "Про розширення пільг для осіб, які працюють в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі".
Пільгове обчислення страхового стажу провадиться на підставі трудової книжки, або письмового трудового договору, або довідки, в яких зазначено період роботи в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, та користування пільгами, передбаченими вищезазначеними нормативно-правовими актами.
Указом Президії Верховної ради Союзу PCP від 10 лютого 1960 року "Про впорядкування пільг для осіб, які працюють в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі" встановлено, що пільги по обчисленню стажу роботи (один рік за півтора) надавались переведеним, направленим або запрошеним на роботу в райони Крайньої Півночі і місцевості, прирівняні до цих районів, з інших місцевостей країни, за умови, що вказані працівники уклали трудові договори про роботу в цих районах на термін п'ять років. Указом Президії Верховної Ради Союзу PCP від 26 вересня 1967 року "Про розширення пільг для осіб, які працюють в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі" скорочено тривалість таких трудових договорів з п'яти до трьох років.
Відповідно до Переліку районів Крайньої Півночі і місцевостей, прирівняних до районів Крайньої Півночі, на які поширюється дія Указів Президії Верховної Ради СРСР від 10 лютого 1960 року та від 26 вересня 1967 року про пільги для осіб, працюючих в цих районах та місцевостях, затвердженого постановою Ради Міністрів СРСР від 10 листопада 1967 року № 1029, Верхнебуреінський район Хабаровського краю відноситься до місцевостей, прирівняних до районів Крайньої Півночі.
Згідно зі статтею 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.
Таким чином, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що записи в трудовій книжці є основним підтвердженням про укладення трудових договорів в місцевості прирівняній до районів Крайньої Півночі.
З трудової книжки ОСОБА_2 слідує, що позивач з 1 жовтня 1984 року по 30 вересня 1987 рік працював теслею третього розряду на підприємстві СМП-682 треста Ургалбамтрансстрой, Верхнебуреінського району Хабаровського краю (а.с.4-5).
З огляду на зазначені положення, колегія суддів погоджується із тим, що відомості трудової книжки, що підтверджують стаж роботи та отримувані пільги під час роботи позивача в місцевості прирівняній до районів Крайньої Півночі, є достатньою підставою для кратного обчислення стажу за період роботи з 01 жовтня 1984 року по 30 вересня 1987 року за кожний рік - за один рік і шість місяців, згідно постанови Ради Міністрів Союзу PCP від 10 лютого 1960 року № 148 "Про порядок застосування Указу Президії Верховної Ради Союзу PCP від 10 лютого 1960 року "Про впорядкування пільг для осіб, які працюють в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі".
Посилання відповідача, як на підставу правомірності відмови у проведенні позивачу пільгового обчислення стажу на той факт, що позивачем не було надано письмового договору про роботу в районах Крайньої Півночі, а також на відсутність у трудовій книжці записів з посиланням про поширення на позивача в період роботи пільг з обчислення трудового стажу, колегія суддів вважає необґрунтованими, оскільки позивачем було підтверджено трудовий стаж у місцевості прирівняній до районів Крайньої Півночі за період з 01 жовтня 1984 року по 30 вересня 1987 рік, а наявність письмового трудового договору, як і не зазначення в трудовій книжці інформації про користування позивачем пільгами під час роботи не є виключною підставою для пільгового обчислення страхового стажу.
Підсумовуючи наведене, колегія суддів дійшла висновку, що доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження під час апеляційного розгляду, а відтак, відсутні підстави для її задоволення.
Відповідно до ч. 1 ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст.ст. 160, 167, 183-2, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України , суд, -
Апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України у м. Ладижин Вінницької області залишити без задоволення, а постанову Ладиженського міського суду Вінницької області від 16 грудня 2013 року - без змін.
Відповідно до ч. 10 ст. 183-2 КАС України у разі оскарження в апеляційному порядку постанови, прийнятої у скороченому провадженні, судове рішення апеляційної інстанції є остаточним та оскарженню не підлягає.
Головуючий Кузьмишин Віталій Миколайович
Судді Мельник-Томенко Жанна Миколаївна
Залімський Ігор Геннадійович