27 січня 2014 р. Справа № 635/8487/13-а
Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі
Головуючого судді: Калитки О. М.
Суддів: Бондара В.О. , Кононенко З.О.
за участю секретаря судового засідання: Вовченко І.В
за участю позивача: ОСОБА_1
за участю представника позивача: ОСОБА_2
за участю представника відповідача: Лялюк Т.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Харківського районного суду від 15.10.2013р. по справі № 635/8487/13-а
за позовом ОСОБА_1
до Управління Пенсійного фонду України в Харківському районі Харківської області
про про перерахунок пенсії,
09.09.2013 року ОСОБА_1 звернувся до суду із вказаним позовом до Управління Пенсійного фонду України в Харківському районі Харківської області посилаючись на те, що з 1981року по 1993рік працював в Харківському обласному авіаційно - спортивному клубі Добровільного товариства сприяння армії, авіації та флоту (далі ДТСААФ) на посаді інструктора парашутно - десантної підготовки і з 1993 року йому була призначена пенсія за вислугу років, відповідно до ст. 53 Закону України від 5листопада 1991 року №1788-XII «Про пенсійне забезпечення».
У березні 2013 року він звернувся до Управління Пенсійного фонду України в Харківському районі Харківської області із заявою про перерахунок пенсії відповідно до Закону України від 17 листопада 1999 року №1222-IV «Про внесення змін до деяких законів України», проте в перерахунку пенсії йому було відмовлено з тих підстав, що він не відноситься до осіб льотних екіпажів повітряних суден цивільної авіації.
Просив суд:
- зобов'язати відповідача обчислювати йому розмір призначеної пенсії як працівнику з числа осіб льотних екіпажів повітряних суден цивільної авіації, відповідно до ч.3 ст. 53 Закону України "Про пенсійне забезпечення".
- зобов'язати відповідача провести перерахунок призначеної пенсії за вислугу років з урахуванням раніше проведених виплат та в подальшому виплачувати її, як працівнику з числа осіб льотних екіпажів повітряних суден цивільної авіації, відповідно до ч. 3 ст. 53 Закону України "Про пенсійне забезпечення".
Постановою Харківського районного суду Харківської області від 15 жовтня 2013 року у задоволенні позовних вимог позивача відмовлено.
Не погодившись з зазначеною постановою, позивач подав апеляційну скаргу в якій просить постанову Харківського районного суду Харківської області від 15.10.2013р. скасувати та ухвалити нове рішення, яким зобов'язати відповідача провести йому перерахунок пенсії, відповідно до ч.3 ст. 53 Закону України "Про пенсійне забезпечення" з урахуванням раніше проведених виплат.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги позивач посилається на невідповідність висновків суду обставинам справи про те, що він працював інструктором парашутно - десантної підготовки та був членом екіпажу повітряних суден цивільної авіації, на порушення судом норм матеріального права, а саме ч. 3 ст. 53 Закону України "Про пенсійне забезпечення" з урахуванням змін, внесених Законом України № 1222-ХІV від 17.11.1999р., що призвело до неправильного вирішення справи.
Відповідач подав до суду апеляційної інстанції письмові заперечення на апеляційну скаргу в яких посилаючись на безпідставність позовних вимог та порушення строку звернення позивачем з позовом до адміністративного суду просив апеляційну скаргу позивача залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції залишити без змін.
Позивач та його представник в судовому засіданні суду апеляційної інстанції вимоги апеляційної скарги підтримали з викладених у ній підстав, просили суд апеляційної інстанції її задовольнити.
Представник відповідача заперечувала проти задоволення апеляційної скарги посилаючись на законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції.
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, представників сторін, перевіривши рішення суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Приймаючи рішення про відмову в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що льотний склад навчальних і спортивних екіпажів ДТСВВФ не відноситься до осіб льотних екіпажів цивільної авіації та повітряні судна, які обслуговував позивач, не були зареєстровані в реєстрі цивільних повітряних суден та не відносяться до цивільної авіації. Позивач не вказує з якого часу слід зобов'язати відповідача провести перерахунок та виплачувати пенсію позивачу, відповідно вимог ч.3 статті 53 Закону України "Про пенсійне забезпечення".
Колегія суддів не погоджується з такими висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.
Порядок призначення пенсій за вислугу років регламентується Законом України "Про пенсійне забезпечення".
Частиною 3 статті 53 Закону України "Про пенсійне забезпечення" ( в редакції Закону №1222-XIV) передбачено: Працівникам льотно-випробного складу та особам льотних екіпажів повітряних суден цивільної авіації (пілотам, штурманам, бортінженерам. бортмеханікам, бортрадистам, льотчикам-наглядачам) і бортоператорам, які виконують спеціальні роботи в польотах, пенсії обчислюються з середньомісячного заробітку за роботу, що дає право на пенсію за вислугу років (частина перша статті 64 та статті 65, 66. 69), одержуваного перед її припиненням, і призначаються в розмірах, передбачених частинами першою - третьою, шостою статті 19 та статтею 21 цього Закону для пенсій за віком, і не можуть перевищувати 85 процентів заробітку для працівників льотно-випробного складу та 75 процентів заробітку для осіб льотних екіпажів повітряних суден цивільної авіації (пілотів, штурманів, бортінженерів. бортмеханіків, бортрадистів, льотчиків-наглядачів) і бортоператорів, які виконують спеціальні роботи в польотах. При цьому розмір пенсії для осіб льотних екіпажів повітряних суден цивільної авіації (пілотів, штурманів, бортінженерів, бортмеханіків, бортрадистів, льотчиків-наглядачів) і бортоператорів, які виконують спеціальні роботи в польотах, не може перевищувати дві з половиною величини середньої заробітної плати працівників, зайнятих в галузях економіки України, за календарний рік, що передує місяцю, з якого призначається пенсія.
Дія статті 53 поширюється на працівників з числа осіб льотних екіпажів повітряних суден цивільної авіації (пілотів, штурманів, бортінженерів, бортмеханіків, бортрадистів, льотчиків-наглядачів) і бортоператорів, які виконували спеціальні роботи в польотах, які вийшли на пенсію до набрання чинності даного Закону згідно з пунктом другим розділу другого «Прикінцеві положення» Закону №1222-XIV. Предметом регулювання зазначеної статті , як убачається з її назви, є розміри пенсії за вислугу років.
Статтею 54 Закону України "Про пенсійне забезпечення" визначено перелік окремих категорій працівників авіації та льотно-випробного складу, які мають право на пенсію за вислугу років. У відповідності до вказаної норми, зокрема, передбачено, що право на таку пенсію мають працівники льотного і льотно-випробного складу при вислузі років на цих посадах не менше 25 років у чоловіків і не менше 20 років у жінок, незалежно від відомчої підпорядкованості підприємств, установ і організацій, у яких вони зайняті, та що перелік посад працівників льотного складу, порядок обчислення строків вислуги років для призначення їм пенсій, а також порядок призначення і виплати пенсій льотно-випробному складу затверджуються в порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України.
Кабінетом Міністрів України на виконання положень статті 54 Закону "Про пенсійне забезпечення" прийнято постанову від 21 липня 1992 р. № 418 "Про затвердження нормативних актів з питань призначення пенсій за вислугу років працівникам авіації і льотно-випробного складу".
Згідно з підпунктом "г" пункту 1 затвердженого цією постановою Порядку обчислення строків вислуги років для призначення пенсій працівникам льотного складу. один рік роботи на посадах льотного складу в навчальних і спортивних авіаційних організаціях ДТСААФ рахується за півтора року вислуги за умови виконання плану навчально-льотної підготовки, а при виконанні елементів складного або вищого пілотажу - за два роки вислуги.
У пунктах 1 і 2 затвердженого тією ж постановою Переліку посад працівників льотного складу, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років, названо членів екіпажів повітряних суден та інших літальних апаратів, а також льотно-інструкторський склад.
Дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла до висновку, що посади, які обіймав ОСОБА_1 до виходу на пенсію за вислугою років, входять до Переліку посад працівників льотного складу, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років, а тому він має право на призначення пенсії за вислугу років у відповідності до частини 3 статті 53 Закону "Про пенсійне забезпечення".
З огляду на викладене, суд першої інстанції не обґрунтовано дійшов висновку що на ОСОБА_1 не поширюється дія частини третьої ст.53 зазначеного Закону, оскільки він не працював на посадах, перелічених у цій нормі.
Колегія суддів також не погоджується з висновком суду першої інстанції щодо періоду здійснення такого перерахунку, оскільки як вбачається з матеріалів справи позивач звернувся до відповідача з вимогою про здійснення перерахунку його пенсії з врахуванням Закону України "Про внесення змін до деяких Законів України" від 17.11.1999 року № 1222-ХІУ та нарахування її відповідно до ч.3 ст. 53 Закону України "Про пенсійне забезпечення" як інструктора парашутно - десантної підготовки, члену льотного екіпажу повітряного судна цивільної авіації 21.03.2013 року.
Таким чином, суд першої інстанції необґрунтовано відмовив позивачу у задоволенні позовних вимог, щодо зобов'язання Управління Пенсійного фонду України у Харківському районі Харківської області здійснити перерахунок пенсії позивача з 21.03.2013 року.
Колегія суддів вважає визнати незаконним розпорядження управління Пенсійного фонду України в Харківському районі Харківської області від 29.03.2013 року № 199029 про відмову позивачу провести перерахунок пенсії за вислугу років, відповідно до ч.3 ст. 53 Закону України «Про пенсійне забезпечення».
Згідно ч. 2 ст. 205 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції за наслідками розгляду апеляційної скарги може своєю постановою змінити постанову суду першої інстанції або прийняти нову постанову, якими суд апеляційної інстанції задовольняє або не задовольняє позовні вимоги.
Отже, рішення суду першої інстанції через порушення норм матеріального права, які призвели до прийняття невірного рішення, яке підлягає скасуванню з прийняттям нової постанови про задоволення позову.
Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п. 3 ст. 198, п. 4 ч. 1 ст. 202, 205, 207, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
Постанову Харківського районного суду від 15.10.2013р. по справі № 635/8487/13-а скасувати.
Прийняти нову постанову, якою адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України у Харківському районі Харківської області про зобов'язання провести перерахунок пенсії задовольнити.
Визнати протиправним відмову Управління Пенсійного фонду України у Харківському районі Харківської області у проведенні перерахунку пенсії ОСОБА_1 за вислугу років відповідно до ч. 3 ст. 53 Закону України «Про пенсійне забезпечення».
Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України у Харківському районі Харківської області провести перерахунок та виплату призначеної ОСОБА_1 пенсії за вислугу років з урахуванням раніше проведених виплат, відповідно до ч. 3 ст. 53 Закону України "Про пенсійне забезпечення" з 21.03.2013 року.
Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання постанови у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя (підпис)Калитка О.М.
Судді(підпис) (підпис) Бондар В.О. Кононенко З.О.
Повний текст постанови виготовлений 03.02.2014 р.