Справа: № 826/13582/13-а( у 2-х томах) Головуючий у 1-й інстанції: Келеберда В.І.
Суддя-доповідач: Горбань Н.І.
Іменем України
21 січня 2014 року м. Київ
Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді: Горбань Н.І.,
суддів: Земляної Г.В., Сорочка Є.О.,
при секретарі: Алдановій К.Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Імперія солодощів» на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 23.10.2013 року у справі за його позовом до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,
ТОВ «Імперія солодощів» звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві про скасування податкових повідомлень-рішень від 12.08.2013 року № 0002042201, № 0002052207.
Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 23.10.2013 року у задоволенні позову відмовлено.
Не погоджуючись з вищезазначеною постановою, ТОВ «Імперія солодощів» подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати незаконну, на його думку, постанову суду першої інстанції. В своїй апеляційній скарзі посилається на незаконність та необґрунтованість оскаржуваного рішення. Вважає, що судом першої інстанції неповно з'ясовані обставини, які мають істотне значення для справи, а встановлені судом висновки не відповідають обставинам справи, що є підставою для скасування рішення.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення сторін, що з'явились в засідання, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів знаходить, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи, Державною податковою інспекцію у Голосіївському районі Головного управління Міноходів у м. Києві проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «Імперія Солодощів» з питань правильності нарахування, повноти та своєчасності сплати податку на додану вартість та податку на прибуток по фінансово-господарським взаємовідносинам з ТОВ «Імпреза Лав» за період з 01.01.2011 по 31.12.2012, за результатом якої складено акт від 30.07.2013 №72/1/22-07/35289531 (далі - Акт перевірки).
Як вбачається з акту перевірки відповідач дійшов висновку про порушення позивачем вимог п. 44.1, п. 44.2 ст. 44, п. 138.4 ст. 138, пп. 139.1.9, п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України результаті чого занижено податок на прибуток на загальну суму 2792630 грн.; п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України в результаті чого занижено податок на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету на загальну суму 108 870 грн.
На підставі акту перевірки позивачем прийнято податкові повідомлення-рішення від 12.08.2013:
-№ 0002052207, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток приватних підприємств на загальну суму 3 126 647,0 грн. (з основним платежем 2 792 630 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 334017 грн.),
- № 0002042207, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість на загальну суму 124 270,0 грн. (за основним платежем 108 870,0 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 15 402,0 грн.).
Суд першої інстанції, відмовляючи в задоволенні позову, взяв за основу те, що первинні документи, які стали підставою для формування податкового кредиту, виписані від імені особи, яка заперечує свою участь у створенні та діяльності товариства, зокрема у підписанні будь-яких первинних документів, отже такі документи не можна вважати належно оформленими та підписаним повноваженими особами, а також позивачем не надано до перевірки документів щодо транспортування товарів, платіжних та інших документів, які підтверджують реальність здійснення фінансово-господарських операцій подальшої реалізації товарів або послуг у власній господарській діяльності.
В даному випадку, апеляційна інстанція не може погодитись з такими висновками з огляду на наступне.
Судом першої інстанції не повною мірою з'ясовано обставини справи, на які міститься послання в доводах позовної заяви.
Зокрема, судом першої інстанції встановлено, що позивач в обґрунтування позовних вимог посилався на те, що податковий орган не мав права приймати податкові повідомлення-рішення за наслідком перевірки, проведеної відповідно до пп. 78.1.11 п.78.1 ст. 78 КАС України, до набрання законної сили відповідним судовим рішенням у кримінальній справі. Крім того, позовні вимоги позивача стосувались протиправних дій Відповідача щодо проведення перевірки всупереч вимогам ч.2 п. 78.4 ст,78, 81 ПК України.
Незважаючи на встановлені в абз.2 описової частини постанови від 23.10.2013 року обставини, на які вказував позивач, рішення суду першої інстанції не містить жодної правової оцінки доводам позивача, викладеним у змісті позовної заяви. Зазначене вбачається також з наступного.
Рішення Відповідача про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «Імперія Солодощів» з питань правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податку на додану вартість та податку на прибуток по фінансово-господарським взаємовідносинам з ТОВ «Імпреза Лав» (код ЄДРПОУ 37635312) за період з 01.01.2011 року по 31.12.2012 року оформлене наказом №274 від 16.07.2013 року, прийнятим на підставі пп.75.1.2 п.75.1 ст.75, п.78.1.11 п.78.1 ст.78 ПК України.
Відповідно до п.75.1 ст. 75 ПК України органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.
Згідно із абз. 3 пп. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи органу державної податкової служби і проводиться за наявності хоча б однієї з обставин, визначених цим Кодексом.
Положення діючого Податкового кодексу України, зокрема пп. 78.1.11 п.78.1 ст.78, однією з обставин для проведення документальної позапланової виїзної перевірки визначає отримання постанови слідчого, винесеної ним відповідно до закону у кримінальних справах, що перебувають в його провадженні.
Як вбачається зі змісту матеріалів перевірки (наказу №274 від 16.07.2013 року, розділу І «Вступна частина» акту перевірки від 30.07.2013 року, арк.19) документальна позапланова виїзна перевірка ТОВ «Імперія Солодощів» проведена Відповідачем на підставі пп.78.1.11 п.78.1 ст.78 ПК України, та «... на виконання постанови про призначення позапланової перевірки СВ Деснянського РУ ГУ МВС України в місті Києві від 14.05.2013 року...».
При цьому, до дня набрання законної сили відповідним рішенням суду пункт 86.9 ст.86 Податкового кодексу України забороняє у разі, якщо грошове зобов'язання розраховується органом державної податкової служби за результатами призначеної відповідно до кримінально-процесуального закону або закону про оперативно-розшукову діяльність перевірки, приймати податкове повідомлення-рішення за результатами такої перевірки. Цією нормою передбачено, що матеріали перевірки разом з висновками органу державної податкової служби передаються правоохоронному органу, що призначив перевірку. Статус таких матеріалів перевірки та висновків органу державної податкової служби визначається кримінально-процесуальним законом або законом про оперативно-розшукову діяльність.
Отже, матеріали перевірки та висновки органу державної податкової служби до дня набрання законної сили відповідним рішенням у кримінальній справі можуть бути оцінені, як докази виключно у рамках розслідування та розгляду такої кримінальної справи, і не можуть бути підставою для прийняття податкового повідомлення-рішення про визначення платникові податків розрахованого за результатами такої перевірки грошового зобов'язання.
Зазначена правова позиція повністю узгоджується з позицією Державної податкової служби України, що слідує з інформаційного листа від 31.07.2012 року №20727/7/10-0217/2986, в якому щодо права органів ДПС приймати податкові повідомлення-рішення за результатами проведених перевірок, призначених відповідно до кримінально-процесуального закону або закону про оперативно-розшукову діяльність, ДПС України зазначає: «...за результатами... перевірок, у відповідності до п.86.9 ст.86 ПК України, податкове повідомлення-рішення не приймається до набрання законної сили відповідним рішенням суду. Матеріали перевірки разом з висновками органу ДПС передаються правоохоронному органу, що призначив перевірку...» у разі, коли за результатом розгляду кримінальної справи про злочини, предметом якої є податки, збори, винесено обвинувальний вирок, що набрав законної сили, або винесено рішення про закриття кримінальної справи за нереабілітуючими підставами, контролюючий орган зобов'язаний визначити платнику податків відповідні податкові зобов'язання, штрафні (фінансові) санкції.
При цьому складання та надсилання платнику податків податкового повідомлення-рішення за податковими зобов'язаннями платника податків за податками та зборами, несплата податкових зобов'язань за якими встановлена рішенням суду, забороняється до набрання законної сили відповідним рішенням суду або винесення постанови про закриття кримінальної справи за нереабілітуючими підставами.
Таким чином, матеріали перевірки та висновки Відповідача, викладені в акті документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «Імперія Солодощів» №72/1/22-07/35289531 від 30.07.2013 року, що призначена «... на виконання постанови про призначення позапланової перевірки СВ Деснянського РУ ГУ МВС України в місті Києві від 14.05.2013 року...» відповідно до кримінально-процесуального закону, до дня набрання законної сили відповідним рішенням у кримінальній справі, можуть бути оцінені як докази виключно у рамках розслідування та розгляду такої кримінальної справи і не можуть бути підставою для прийняття податкового повідомлення-рішення про визначення платникові податків розрахованого за результатами такої перевірки грошового зобов'язання.
Аналогічної позиції дотримується і Вищий адміністративний суд України у справах NК/9991/74149/12 (постанова від 22.05.2013р.), NK« 79991/64526/12 (постанова від 19.12.2012 р.), NК/800/11/13 (постанова від 02.04.2013р.), тощо.
З огляду на зазначене, податкові повідомлення-рішення ДПІ у Голосіївському районі ГУ Міндоходів у м. Києві №0002042201 від 12.08.2013 року та №0002052207 від 12.08.2013 року прийняті всупереч п.86.9 ст. 86 Податкового кодексу України.
Вищезазначені обставини не були досліджені судом першої інстанції, оскаржуване рішення суду не містить правової оцінки протиправності дій Відповідача щодо прийняття податкових повідомлень рішень за умови наявності законодавчої заборони приймати відповідні рішення про донарахування податкових зобов'язань до моменту винесення судового рішення у кримінальній справі.
Так, Відповідачем на підставі Наказу №274 від 16.07.2013 року проведено позапланову документальну виїзну перевірку, за наслідком якої у Акті перевірки відображено висновки про завищення витрат підприємства на загальну суму 13'119'688 грн., що призвело до заниження податку на прибуток у загальній сумі 2'792'630,00 грн. (арк. 33-34, т.1 розділу «Висновки» Акту перевірки) та податку на додану вартість в сумі 108870,00 грн.
В порушення ч.2 ст. 71 КАС України податковим органом не було подано жодних доказів протиправності дій платника податків при формуванні валових витрат, а також доказів, які б спростовували доводи позивача про протиправність дій Відповідача щодо проведення позапланової виїзної перевірки ТОВ «Імперія Солодощів» з питань правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податку на прибуток за період з 01.01.2011 року по 31.12.2012 року по операціям, які не пов'язані з фінансово-господарськими взаємовідносинами платника податку з ТОВ «Імпреза Лав».
Висновки Відповідача щодо завищення Позивачем витрат за період з 01.01.2011 року по ЗІ.12.2012 року на загальну суму 13119688,00 грн., що призвело до заниження податку на прибуток у сумі 2792630,00 грн. являються безпідставними та необґрунтованими, оскільки в ході проведення перевірки Відповідачем не досліджувались питання правомірності формування витрат за період з 01.01.2011 року по 31.12.2012 року по взаємовідносинам, що не пов'язані з господарськими взаємовідносинами Позивача з ТОВ «Імпреза Лав», за наслідками яких мало місце отримання послуг лише на суму 653 220,00 грн., з яких 108870 грн. складає сплачений у складі вартості отриманих послуг податок на додану вартість.
Натомість, в ході судового розгляду справи Позивач наголошував, а Відповідач не заперечував і не надав жодних доказів на спростування доводів Позивача щодо правомірності формування витрат підприємства, які за своїм економічним змістом складають:
II квартал 2011 р. - 2 176 109 грн., з них:
Собівартість придбаних та реалізованих товарів - 1 733 968 грн.; Адміністративні витрати - 21 512 грн., з них:
ЗП - 10 500, внески на соціальні заходи - 3 864 грн., амортизація 03 - 1 038 грн., інші адміністративні витрати - 6 110 грн.;
Витрати на збут - 420 623 грн., з них:
ЗП - 15 631, внески на соціальні заходи - 5 752, витрати на транспортно-експедиційні послуги - 399 240 грн. Інші витрати - 6 грн.
ІІ-ІП квартал 2011 р. - 4 484 664 грн., з них:
Собівартість придбаних та реалізованих товарів - 3 638 509 грн.;
Адміністративні витрати - 66 110 грн., з них:
ЗП - 21 000, внески на соціальні заходи - 7 728, амортизація 03 - 2 075, інші адміністративні витрати - 35 307;
Витрати на збут - 780 033 грн., з них:
ЗП - 31 573, внески на соціальні заходи - 11 619, витрати на транспортно-експедиційні послуги - 736 841 Інші витрати - 12 грн.
ІІ-ІУ квартал 2011 р. - 6 563 001 грн., з них:
Собівартість придбаних та реалізованих товарів - 5 397 901 грн.;
Адміністративні витрати - 88 981 грн., з них:
ЗП - 31 500, внески на соціальні заходи - II 592, амортизація 03-3 113, інші адміністративні витрати - 42 776;
Витрати на збут - 1 076 101 грн., з них:
ЗП - 52 034, внески на соціальні заходи - 19 149, витрати на транспортно-експедиційні послуги - 1 004 918 Інші витрати -18 грн.
І квартал 2012 р. - 1 531 812грн, з них:
Собівартість придбаних та реалізованих товарів - 1 283 801 грн.; Адміністративні витрати - 30 563 грн., з них:
ЗП - 10 500, внески на соціальні заходи - 3 864, амортизація 03 - 1 038, інші адміністративні витрати - 15 161;
Витрати на збут - 217 430 грн., з них:
ЗП - 25 399, внески на соціальні заходи - 9 347, витрати на транспортно-експедиційні послуги - 182 684 Інші витрати - 18 грн.
І півріччя 2012 р. - 3 028 791 грн., з них:
Собівартість придбаних та реалізованих товарів - 2 544 754 грн.; Адміністративні витрати - 63 028 грн., з них:
ЗП - 21 000, внески на соціальні заходи - 7 728, амортизація 03 - 2 075, інші адміністративні витрати - 32 225;
Витрати на збут - 420 991 грн., з них:
ЗП - 48 363, внески на соціальні заходи - 17 797, витрати на транспортно-експедиційні послуги - 354 831 Інші витрати - 18 грн.
9 місяців 2012 р. - 4 585 870 грн., з них:
Собівартість придбаних та реалізованих товарів - 3 849 486 грн.; Адміністративні витрати - 98 225 грн., з них:
ЗП - 31 500, внески на соціальні заходи - 11 592, амортизація 03 - 2 683, інші адміністративні витрати - 52 450;
Витрати на збут - 638 141 грн., з них:
ЗП - 65 488, внески на соціальні заходи - 24 100, витрати на транспортно-експедиційні послуги - 548 553 Інші витрати - 18 грн.
2012 р. - 6 556 687 грн., з них:
Собівартість придбаних та реалізованих товарів - 5 488 902 грн.; Адміністративні витрати - 130 412 грн., з них:
ЗП - 42 000, внески на соціальні заходи - 15 456, амортизація 03 - 3 075, інші адміністративні витрати - 69 881;
Витрати на збут - 937 349 грн., з них:
ЗП - 83 450, внески на соціальні заходи - 30 710, витрати на транспортно-експедиційні послуги - 823 189 Інші витрати - 24 грн.
Витрати підприємства були сформовані на підставі належним чином оформлених первинних та бухгалтерських документів, даних податкового та бухгалтерського обліку підприємства.
Судом першої інстанції встановлено, що в акті перевірки відображено висновки про завищення витрат підприємства на суму 13 119 688,00 грн., що призвело до заниження податку на прибуток в сумі 2 792 630,00 грн.
Дійсно та вбачається з матеріалів справи, що позивачем отримано від ТОВ «Імпреза Лав» послуг на суму 653 220,00 грн., в тому числі ПДВ - 108 870,00 грн., що підтверджується даними акту перевірки.
Зі змісту оскаржуваної постанови слідує, що суд, відмовляючи в задоволенні позовних вимог щодо скасування податкового повідомлення-рішення Відповідача № 0002042201 від 12.08.2013 року про збільшення суми грошового зобов'язання з ПДВ по фінансово-господарським операціям з ТОВ «Імпреза-Лав», посилається на дані, що містяться в протоколі допиту свідка ОСОБА_4 від 10.02.2012 року, що складений оперуповноваженим УДСБЕЗ ГУМВС України в м. Києві Тертус О.П.
Так, на підставі протоколу допиту свідка від 10.02.2013 року та положень Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999р. №996, Положення «Про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку», затвердженого Наказом Міністерства фінансів України №88 від 24.05.95р. та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995р. №168/704, суд першої інстанції дійшов до висновку, що «... первинні документи, які стали підставою для формування податкового кредиту, виписані від імені особи, яка заперечує свою участь у створенні та діяльності товариства, зокрема у підписанні будь-яких первинних документів, отже такі документи не можна вважати належно оформленими та підписаними повноважними особами» (абз. 9 арк. 5 постанови суду), а викладені у Акті перевірки порушення позивачем вимог п.198.3, п.198.6 ст.198 ПК України є обґрунтованими (абз. 1 арк. 6 постанови суду).
Зазначений висновок суду являється безпідставним, оскільки зроблений з грубим порушенням норм матеріального і процесуального права, внаслідок неповного та необ'єктивного дослідження обставин справи, зокрема, на підставі неналежних доказів у справі.
Вимоги про визнання протиправними дій ДПІ у Голосіївському районі м. Києва ГУ Міндоходів у м. Києві щодо проведення позапланової виїзної перевірки протиправними, то судова колегія не вбачає правових підстав для її задоволення, оскільки перевірка була здійснена на підставі направлення від 17.07.2013 року № 1872/22-07, наказу від 16.07.2013 року № 274 та в межах своєї компетенції.
За ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Ч. 2 ст. 71 КАСУ в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладає на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Всупереч наведеним вимогам відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не надав суду достатніх та беззаперечних доказів в обґрунтування обставин, на яких мотивуються його заперечення, і не довів правомірність прийняття спірних податкових повідомлень-рішень.
Заперечення представника відповідача в судовому засіданні не спростовують доводів позивача, викладених в апеляційній скарзі, та які містяться в матеріалах справи, тому вони не заслуговують на увагу.
За таких обставин Окружним адміністративним судом м. Києва зроблено неправильний висновок щодо відсутності правових підстав для задоволення позовних вимог.
Згідно ст. ст. 198, 202 КАС України підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 196, 198, 202, 205 та 207 КАС України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Імперія солодощів» - задовольнити частково.
Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 23.10.2013 року - скасувати.
Постановити нову постанову, якою позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Імперія солодощів» до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві - задовольнити частково.
Податкові повідомлення-рішення ДПІ у Голосіївському районі м. Києва ГУ Міндоходів у м. Києві № 0002042201 від 12.08.2013 року та № 0002052207 від 12.08.2013 року - скасувати.
В решті позову - відмовити.
Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя: Н.І.Горбань
Судді: Г.В. Земляна
Є.О. Сорочко
Повний текст постанови виготовлено 24.01.2014 року
Головуючий суддя Горбань Н.І.
Судді: Земляна Г.В.
Сорочко Є.О.