Справа: № 2а-10599/08 Головуючий у 1-й інстанції: Закаблук О.В. Суддя-доповідач: Кузьменко В. В.
31 січня 2014 року м. Київ
Колегія Київського апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого - судді Кузьменко В. В.,
суддів Василенка Я. М., Степанюка А. Г.,
розглянувши в письмовому провадженні справу за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Управління праці та соціального захисту населення Білоцерківської міської ради Київської області про визнання неправомірними дій та зобов'язання провести перерахунок та виплату допомоги на оздоровлення, за апеляційною скаргою Управління праці та соціального захисту населення Білоцерківської міської ради Київської області на постанову Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 19.06.2008 року, -
Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача про визнання протиправною бездіяльності щодо не нарахування і несплати допомоги на оздоровлення у повному розмірі, відповідно до ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Постановою Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 19.06.2008 року позов задоволено.
Не погоджуючись з зазначеним судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції як таку, що постановлена з порушенням норм матеріального і процесуального права, та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позову у повному обсязі.
Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційних скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Згідно зі ст.ст. 198 ч. 1 п. 1, 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Судом першої інстанції встановлено, що на користь позивача необхідно здійснити перерахунок допомоги на оздоровлення за 2007 рік.
Судова колегія погоджується з таким висновком суду першої інстанції виходячи з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач віднесений до 1 категорії осіб, інвалід II групи, захворювання якої пов'язано з наслідками аварії на ЧАЕС.
Згідно ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» позивач має право на отримання щорічної допомоги на оздоровлення у розмірі 5 мінімальних заробітних плат.
Відповідачем зазначена допомога була виплачена позивачу у розмірі, встановленому Постановою Кабінету Міністрів України від 12.07.2005 року № 562 «Про щорічну допомогу на оздоровлення громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Так, здійснивши позивачу виплату допомоги на оздоровлення за 2007 рік у розмірі, передбаченому Постановою Кабінету Міністрів України, не виконав взяті державою зобов'язання та порушив права позивача.
Враховуючи, що Закон України «Про статус і соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» має вищу юридичну силу в порівняні з Постановою Кабінету Міністрів України від 12.07.2005 року № 562 «Про компенсаційні виплати особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», а тому відповідач неправомірно виплачував допомогу на оздоровлення в меншому розмірі ніж це передбачено ст. 48 зазначеного Закону.
Законом України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» дію ч. 4 ст.48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» в частині виплати компенсацій і допомог у розмірах відповідно до мінімальної заробітної плати на 2007 рік було зупинено.
Проте, рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007 року № 6-рп/2007 положення Закону України «Про Державний бюджет на 2007 рік», якими зупинено дію абзацу четвертого частини четвертої ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними).
Однак, відповідно до п. 3 резолютивної частини рішення Конституційного Суду України визнані неконституційними положення Закону України «Про Державний бюджет на 2007 рік» втратили чинність з дня ухвалення цього рішення, тобто з 9 липня 2007 року.
За наведених обставин, орган державної влади, до компетенції якого віднесено здійснення виплат громадянам в порядку, передбаченому Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», зобов'язаний проводити зазначені виплати у спосіб та в розмірах, що встановлені законодавством, чинним на момент їх здійснення.
Так, відповідач, здійснивши позивачу виплату допомоги на оздоровлення за 2007 рік 29.12.2007 року (а.с. 11-12) у розмірі, передбаченому Постановою Кабінету Міністрів України, не виконав взяті державою зобов'язання та порушив права позивача.
На підставі вищевикладеного, судова колегія вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку щодо задоволення позовних вимог про стягнення невиплаченої допомоги на оздоровлення за 2007 рік та задовольнив позовні вимоги, у зв'язку з чим апеляційна скарга не підлягає задоволенню.
Керуючись ст.ст.195, 183-2, 197, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Білоцерківської міської ради Київської області на постанову Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 19.06.2008 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Управління праці та соціального захисту населення Білоцерківської міської ради Київської області про визнання неправомірними дій та зобов'язання провести перерахунок та виплату допомоги на оздоровлення - залишити без задоволення.
Постанову Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 19.06.2008 року - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя: В. В. Кузьменко
Судді: Я. М. Василенко
А. Г. Степанюк
Повний текст ухвали виготовлено 31.01.2014 року.
.
Головуючий суддя Кузьменко В. В.
Судді: Василенко Я.М.