Жмеринський міськрайонний суд Вінницької області
Провадження № 1-кп/130/25/2014
Справа № 130/25/14-к
"05" лютого 2014 р.м. Жмеринка
Жмеринський міськрайонний суд Вінницької області в складі:
головуючого ОСОБА_1 ,
секретаря ОСОБА_2 ,
розглянувши у підготовчому судовому засіданні кримінальне провадження №1-кп/130/25/2014, відносно ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Смолин Чернігівського району Чернігівської області, жителя АДРЕСА_1 , працюючого начальником пасажирських поїздів в Вагонній дільниці ст. Київ - Пасажирський ДТГО Південно-Західна залізниця, з вищою освітою, одруженого, громадянина України, військовозобов'язаного, раніше не судимого, код № НОМЕР_1 - у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 368 КК України,
за участі сторін кримінального провадження:
прокурора ОСОБА_4 ,
захисника ОСОБА_5 ,
обвинуваченого ОСОБА_3 ,
ОСОБА_3 , який обіймає посаду начальника пасажирського поїзда відповідно до наказу начальника Вагонної дільниці станції Київ-Пасажирський Державного територіально-галузевого об'єднання Південно-Західна залізниця, і є службовою особою, на якого відповідно до п. 1.3 Інструкції начальнику пасажирського поїзда, затвердженої наказом Генерального директора Укрзалізниці №158-Ц від 27.04.2012 та частини 1 «Керівники» випуску 66 «Залізничний транспорт і метрополітен» Довідника кваліфікаційних характеристик професій працівників, затвердженого Наказом Міністерства транспорту України від 17.12.1999 №601, покладено обов'язок знати та виконувати правила перевезень пасажирів і багажу, використовуючи своє службове становище, порушив правила перевезення вантажобагажу, за що отримав незаконну вигоду за наступних обставин.
Так, приблизно 09.09.2013 до підозрюваного ОСОБА_3 , під час його слідування в якості начальника поїзду №9/10 сполученням Київ-Одеса-Київ звернувся ОСОБА_6 , з проханням прийняти та перевезти вищевказаним поїздом зі станції Жмеринка до станції Київ, а також до станції Одеса, передачу у вигляді сумок з комп'ютерною технікою. Достовірно знаючи, що прийом вантажобагажу до перевезення здійснюється станцією на підставі заяви та квитанції, він погодився виконати прохання ОСОБА_6 , при цьому вони обмінялись номерами мобільних телефонів. При цьому він дав ОСОБА_6 номер свого мобільного телефону, а ОСОБА_6 надав йому номер свого мобільного телефону.
В ході подальшого спілкування, ОСОБА_6 повідомив йому, що йому буде необхідно передати комп'ютерну техніку до м. Одеса, на що він погодився, і прийняв від ОСОБА_6 пропозицію перевозити багаж, по ціні 150 грн. за одну сумку чи коробку, як вони домовлялись раніше.
Відповідно до п.28.1 Правил перевезення пасажирів, багажу, вантажобагажу та пошти залізничним транспортом України, затверджених наказом Міністерства транспорту та зв'язку України від 27.12.2006 №1196, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 04.04.2007 за № 310/13577, вантажобагаж приймається до перевезення від будь-якої фізичної чи юридичної особи без пред'явлення проїзного документа.
На підтвердження приймання вантажобагажу до перевезення відправнику видається вантажобагажна квитанція, що визначено п. 28.9 вказаних Правил.
В подальшому 17.09.2013 ОСОБА_6 знову зателефонував до ОСОБА_3 та запитав у нього чи можливо передати на середу, тобто 18.09.2013 передачу до м. Одеси, а саме шість коробок з комп'ютерною технікою. Той повідомив, що це можливо, по тій ціні, яку він йому повідомив, тобто по 150 грн. за одну коробку. В загальному виходило 900 гривень.
Після розмови із ОСОБА_3 Даніловський ОСОБА_7 подумав та підрахував, що названа ним сума є для нього значною і на його розсуд завелика, як для його передачі, та зрозумівши, що ця сума є незаконною винагородою для начальника поїзда за його послуги, і що останній отримає її від нього в якості неправомірної вигоди, вирішив повідомити про це правоохоронні органи.
18.09.2013, відповідно до постанови Жмеринського прокурора з нагляду за додержанням законів у транспортній сфері №25т від 18.09.2013, про проведення контролю за вчиненням злочину у вигляді імітування обстановки злочину із застосуванням спеціальних хімічних речовин, було встановлено, що ОСОБА_3 знаходячись у вагоні №6 в якості начальника поїзду №9/10 сполученням Київ-Одеса-Київ, під час виконання своїх службових обов'язків, а саме під час зупинки вказаного поїзду на станції Жмеринка, що в м. Жмеринка Вінницької області, маючи умисел на прийняття пропозиції та отримання неправомірної вигоди у вигляді грошей в сумі 900 грн., грубо порушуючи ч. 7 розділу 8 Інструкції начальнику поїзда №0003, прийняв від ОСОБА_6 для перевезення п'ять коробок та одну сумку із комп'ютерною технікою, для їх перевезення від станції Жмеринка до станції Одеса. Документи про приймання вантажобагажу для перевезення ОСОБА_3 не складав.
За виконання в інтересах ОСОБА_6 дій з використанням наданого йому службового становища, а саме перевезення передачі у вигляді пакетів та сумок з комп'ютерною технікою, до станції Одеса, без оформлення перевізних документів ОСОБА_3 отримав від ОСОБА_6 неправомірну вигоду у вигляді грошей, в сумі 900 грн., а саме грошові купюри - номіналом 200 гривень НБУ серії АБ № 8006907, 200 гривень НБУ серії ЄГ № 7882149, 200 гривень НБУ серії ЕЮ № 3396034, 200 гривень НБУ серії АЖ № 9279045, та 100 гривень НБУ серії ЕЩ № 5611348, які стали предметом неправомірної вигоди, і заздалегідь були помічені спеціальними хімічними речовинами, якими на вищевказаних купюрах було зроблено напис «ХАБАР».
В подальшому вказані помічені грошові купюри були вилучені працівниками ЛВ на ст. Жмеринка УМВС України на Південно-Західній залізниці в ОСОБА_3 в службовому купе №1 вагону №6 поїзду №9 сполученням Київ-Одеса, під час його слідування по перегону Жмеринка-Котовськ, а також проведено змиви з рук ОСОБА_3 .
Згідно висновку експерта № 192 від 09.10.2013, на поверхнях 4 (чотирьох) грошових купюр номіналом по 200 грн. за номерами та серіями: ЕЮ 3396034, АБ 8006907, ЄГ 7882149, АЖ 9279045; 1 (однієї) грошової купюри номіналом 100 грн. за номером та серією ЕЩ 5611348, що були вилучені у громадянина ОСОБА_3 , знаходиться нашарування спеціальної хімічної речовини (люмінофор), що люмінесціює яскраво-зелено-жовтим кольором.
На поверхнях 4 (чотирьох) грошових купюр номіналом по 200 грн. за номерами та серіями: ЕЮ 3396034, АБ 8006907, ЄГ 7882149, АЖ 9279045; 1 (однієї) грошової купюри номіналом 100 грн. за номером та серією ЕЩ 5611348, знаходиться напис «ХАБАР», виконаний спеціальною хімічною речовиною, що люмінесціює яскраво-блакитним кольором.
На поверхні косметичного диска, яким було виконано змиви з правої руки підозрюваного ОСОБА_3 , знаходиться нашарування спеціальної хімічної речовини (люмінофор), що люмінесціює яскраво-зелено-жовтим кольором.
Нашарування спеціальних хімічних речовин, які знаходяться на поверхні фрагмента аркушу паперу, на поверхні косметичного диска, яким було виконано змиви з правої руки підозрюваного ОСОБА_3 , на поверхні грошових купюр, мають спільну родову належність.
Речовини, якими було виконано написи на фрагменті аркушу паперу та написи на поверхнях грошових купюр, мають спільну родову належність.
Дії підозрюваного ОСОБА_3 органом досудового розслідування кваліфіковано за ч. 2 ст. 368 КК України.
ОСОБА_3 позитивно характеризується за місцем проживання та роботи, раніше не судимий. Обставинами, що пом'якшують покарання ОСОБА_3 відповідно до ст. 66 КК України є його з'явлення із зізнанням, щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину, вчинення злочину внаслідок збігу тяжких сімейних обставин ( постійний догляд за хворою дитиною інвалідом дитинства та догляд за хворою дружиною); обставини, що обтяжують покарання підозрюваного відсутні.
03.01.2014 між Жмеринським прокурором з нагляду за додержанням законів у транспортній сфері ОСОБА_8 , якому на підставі ст. 37 КПК України надані повноваження прокурора у кримінальному провадженні №12013010410000320, та підозрюваним ОСОБА_3 в порядку, передбаченому ст.ст.468-472 КПК України, під час досудового розслідування укладено угоду про визнання винуватості останнім.
Відповідно до угоди про визнання винуватості підозрюваним, з урахуванням кількох обставин, що пом'якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину, з урахуванням особи винуватого, сторони погоджуються на призначення ОСОБА_3 покарання за ч. 2 ст. 368, ч. 2 ст. 69 КК України у вигляді штрафу в розмірі 20060 (двадцять тисяч шістдесят) гривень зі спеціальною конфіскацією, та без призначення обов'язкового додаткового покарання (позбавлення права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю).
Розглядаючи в порядку п. 1 ч. 3 ст. 314 КПК України питання про можливість затвердження даної угоди про визнання винуватості, суд виходить з наступного:
Відповідно до ст.ст. 468, 469 КПК України у кримінальному провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості, тяжких злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам, може бути укладена угода між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим про визнання винуватості.
Прокурор в судовому засіданні вважає, що при укладенні даної угоди дотримані вимоги і правила КПК та КК України, просить цю угоду затвердити і призначити обвинуваченому узгоджену в угоді міру покарання. Стягнути з обвинуваченого на користь держави судові витрати. Вирішити питання щодо долі речових доказів.
Обвинувачений ОСОБА_3 в судовому засіданні також просить вказану угоду з прокурором затвердити і призначити узгоджену в ній міру покарання, при цьому беззастережно визнав себе винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 368 КК України, в обсязі підозри, дав згоду на застосування узгодженого виду та міри покарання.
Злочин, у вчиненні якого ОСОБА_3 беззастережно визнав себе винуватим, згідно з ст.12 КК України, є злочином середньої тяжкості, яким завдано шкоди державним інтересам, потерпілих немає.
Суд шляхом вивчення витребуваних документів, наданих сторонами під час досудового розслідування, шляхом проведення опитування сторін кримінального провадження переконався, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді. При цьому, судом з'ясовано, що ОСОБА_3 повністю усвідомлює зміст укладеної з прокурором угоди про визнання винуватості, характер обвинувачення, щодо якого визнає себе винуватим, цілком розуміє свої права, визначені п. 1 ч. 4 ст. 474 КПК України, а також наслідки укладення, затвердження даної угоди, передбачені ч. 2 ст.473 КПК України, та наслідки її не виконання, передбачені ст.476 КПК України.
Враховуючи викладене, а також те, що умови угоди про визнання винуватості між Жмеринським прокурором з нагляду за додержанням законів у транспортній сфері ОСОБА_8 та підозрюваним ОСОБА_3 відповідають вимогам КПК та КК України, суд, врахувавши заслухані доводи сторін кримінального провадження, дійшов висновку про наявність всіх правових підстав для затвердження даної угоди.
Питання про долю речових доказів слід вирішити у відповідності до ст. 100 КПК України.
На підставі ст. 124 КПК України слід стягнути з обвинуваченого на користь держави документально підтверджені процесуальні витрати на залучення експерта.
Запобіжний захід у вигляді застави до набрання вироком чинності, залишити без змін.
Керуючись ст.ст. 314, 373, 374, 474, 475 КПК України, суд
Затвердити угоду про визнання винуватості укладену 03.01.2014 між Жмеринським прокурором з нагляду за додержанням законів у транспортній сфері ОСОБА_8 та підозрюваним ОСОБА_3 .
ОСОБА_3 визнати винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 368 КК України, та призначити йому покарання за ч. 2 ст. 368, ч. 2 ст. 69 КК України у вигляді штрафу в доход держави у розмірі одна тисяча сто вісімдесяти неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 20060 (двадцять тисяч шістдесят) гривень, зі спеціальною конфіскацією, без позбавлення права займати певні посади та займатися певною діяльністю.
Речові докази: грошові кошти в сумі 900 (дев'ятсот) грн., які згідно прибуткового позабалансового ордера №89995 від 31.10.2013 передані на зберігання АТ Укрексімбанк - конфіскувати (а. 99, 119 к.п. №12013010410000320);
Змиви з рук ОСОБА_3 , зразки спеціальних хімічних речовин, конверти, які зберігаються в кімнаті зберігання речових доказів ЛВ на ст. Жмеринка - знищити;
Мобільний телефон «Нокіа 1110», який зберігається в кімнаті зберігання речових доказів ЛВ на ст. Жмеринка - повернути власнику ОСОБА_6 ;
Інформація по телефонному номеру НОМЕР_2 в друкованому вигляді - залишити у матеріалах кримінального провадження, а компакт-диск з даною інформацією, який зберігається в кімнаті зберігання речових доказів ЛВ на ст. Жмеринка - знищити;
Сумку, 5- коробок, 5 принтерів та 1 монітор, які зберігається в кімнаті зберігання речових доказів ЛВ на ст. Жмеринка - повернути власнику ОСОБА_6 ;
Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави витрати на залучення експерта (висновок експерта № 192 від 09.10.2013) в сумі 636 (шістсот тридцять шість) грн. 50 коп..
Запобіжний захід до вступу вироку в законну силу залишити попередній - застава.
Після набрання вироком чинності заставу по кримінальному провадженню внесену за ОСОБА_3 через банк платника ОСОБА_9 отримувач: ТУДСА України в Вінницькій області, код отримувача 26286152, банк отримувача ГУ ДКСУ в Вінницькій області, код банку отримувача 802015, номер рахунку 37310009000080, в сумі 45880 (сорок п'ять тисяч вісімсот вісімдесят) грн. повернути платнику ОСОБА_9 (квитанція №ПН3838 від 29.11.2013).
Вирок може бути оскаржений обвинуваченим, прокурором виключно з підстав, передбачених ст. 394 КПК України, до апеляційного суду Вінницької області через Жмеринський міськрайонний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Головуючий ОСОБА_1