Справа № 128/4969/13-ц
Іменем України
30.01.2014 року місто Вінниця
Вінницький районний суд Вінницької області в складі:
головуючого судді: Васильєвої Т.Ю.
при секретарі: Шевчук О.В.
за участі
позивача ОСОБА_1,
представника позивача ОСОБА_2,
відповідача ОСОБА_3
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Агрономічної сільської ради Вінницького району Вінницької області, ОСОБА_3 про скасування рішення та свідоцтва про право власності,
встановив:
Позивач звернувся до суду з вищевказаним позовом обґрунтовуючи підстави для звернення до суду тим, що 31.10.2008 року виконавчим комітетом Агрономічної сільської ради Вінницького району Вінницької області було прийнято рішення № 274, яким за відповідачкою ОСОБА_3 було визнано право власності на будинковолодіння по АДРЕСА_1, взамін рішення третейського суду від 23.09.2008 року. В подальшому на підставі данного рішення 26.11.2008 року відповідачці ОСОБА_3 було видано свідоцтво про право власності на вищевказане будинковолодіння. Вказані рішення від 31.10.2008 року та свідоцтво від 26.11.2008 року вважає незаконними та такими, що підлягають скасуванню, оскільки будинковолодіння, вказане в оскаржуваних рішенні та свідоцтві, було збудоване ним за час шлюбу з ОСОБА_4, на ім'я якої було видано свідоцтво про право власності № 316 від 19.12.2005 року, згідно рішення виконавчого комітету Агрономічної сільської ради Вінницького району Вінницької області від 10.11.2005 року № 249. Крім цього, рішення третейського суду від 23.09.2008 року було скасоване та чиним на той час законодавством не передбачено видачі свідоцтва про право власності взамін рішення третейського суду, оскільки рішення третейського суду було самостійною підставою для реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна. Тому позивач просить визнати протиправним та скасувати рішення виконавчого комітету Агрономічної сільської ради Вінницького району Вінницької області № 274 від 31.10.2008 року, визнати недійсним свідоцтво про право власності на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами № 530 від 26.11.2008 року та визнати чинним свідоцтво про право власності на цей же житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами № 316 від 19.12.2005 року.
В судовому засіданні позивач та його представник позов підтримали та просили його задовольнити з підстав, вказаних в позовній заяві, наголосивши на тому, що спірне будинковолодіння було збудоване ним в шлюбі з дочкою відповідачки, та щоб уникнути його поділу після розірвання шлюбу вона подарувала його відповідачці ОСОБА_3, оформивши дарування рішенням третейського суду, з чим він не погоджується, оскільки має право на частку в ньому як в спільному майні подружжя, тому рішення третейського суду було скасоване, відповідно ОСОБА_3 неправомірно оформила право власності на дане будинковолодіння та на даний час не має законних підстав залишатися його власником.
В судовому засіданні відповідачка заперечила проти задоволення позову та просила в його задоволенні відмовити, оскільки вважає, що правомірно набула право власності на спірне будинковолодіння. Зокрема хоча дійсно воно було побудоване її дочкою ОСОБА_4 та позивачем в шлюбі, але вважає, що позивач після розірвання шлюбу отримав автомобіль та грошові кошти, а будинковолодіння по справедливості має залишитись її дочці, тому дочка цілком правомірно подарувала їй спірне будинковолодіння.
Представник співвідповідача Агрономічної сільської ради Вінницького району Вінницької області в судове засідання не з'явився, хоча повідомлений про участь у справі неодноразово, належним чином та завчасно.
Заслухавши позиції учасників процесу, дослідивши матеріали справи, суд вважає необхідним позов задовольнити частково з наступних підстав.
Так, в судовому засіданні встановлено та не заперечується сторонами, що позивач ОСОБА_1 з 19.12.1996 року по 26.05.2008 року перебував в шлюбі з ОСОБА_4, що також підтверджується копією паспорту позивача та копією свідоцтва про розірвання шлюбу (а.с. 16, 48 - 49).
В шлюбі ними було збудовано житловий будинок по АДРЕСА_1, та 19.12.2005 року видано свідоцтво про право власності на даний житловий будинок на ім'я ОСОБА_4 на підставі рішення виконавчого комітету Агрономічної сільської ради Вінницького району Вінницької області від 10.11.2005 року № 249.
Та рішенням постійно діючого третейського суду при товарній біржі «Товарна універсальна біржа «Сальдо» від 23.09.2008 року справа № 275-23/09-08М було визнано дійсним договір дарування від 22.09.2008 року данного житлового будинку з господарськими спорудами та відповідної земельної ділянки, укладений між ОСОБА_3 та ОСОБА_4, визнано за ОСОБА_3 право власності на них, яке було зареєстроване в Вінницькому ООБТІ (а.с. 24 - 27).
В подальшому рішенням виконавчого комітету Агрономічної сільської ради Вінницького району Вінницької області № 274 від 31.10.2008 року «Про оформлення права власності на житловий будинок гр. ОСОБА_3, взамін рішення третейського суду від 23.09.2008 року, справа № 275-23/09-08 М» було оформлено право власності на житловий будинок по АДРЕСА_1, ОСОБА_3, взамін рішення третейського суду від 23.09.2008 року (а.с. 6).
Та на ім'я ОСОБА_3 виконавчим комітетом Агрономічної сільської ради Вінницького району Вінницької області було видано свідоцтво про право власності на житловий будинок з господарськими спорудами за адресою по АДРЕСА_1, № 530 від 26.11.2008 року (а.с. 7).
Вищевикладене підтверджується також оглянутою в судовому засіданні інвентарною справою на житловий будинок АДРЕСА_1.
Ухвалою Ленінського районного суду м. Вінниця від 22.11.2011 року, яка була залишена в силі ухвалою апеляційного суду Вінницької області від 25.01.2012 року, було скасовано рішення постійно діючого третейського суду при товарній біржі «Товарна універсальна біржа «Сальдо» від 23.09.2008 року в справі № 275-23/09-08М (а.с. 11 - 12, 13 - 14), взамін якого було винесено оскаржуване рішення та видано ОСОБА_3 оскаржуване свідоцтво про право власності.
Ст. 60 СК України встановлено, що майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини самостійного заробітку. Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідкального користування, є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя.
Та ст. 68 СК України встановлено, що розірвання шлюбу не припиняє права спільної сумісної власності на майно, набуте за час шлюбу. Розпорядження майном, що є об'єктом права спільної сумісної власності, після розірвання шлюбу здійснюється співвласниками виключно за взаємною згодою, відповідно до Цивільного кодексу України.
Згідно ст.ст. 15, 16 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання та має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, в тому числі, визнання правочину недійсним; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.
Та згідно ст. 21 ЦК України, суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.
Оскільки оскаржуваними рішенням та свідоцтвом оформлено право власності на житловий будинок за ОСОБА_3, на частку якого має право позивач як в майні, набутому за час шлюбу, та без його згоди, в тому числі вони були видані без будь-якої правової підстави, оскільки рішення третейського суду було достатнім правовстановлюючим документом для реєстрації переходу права власності, крім цього даний правовстановлюючий документ на ім'я ОСОБА_3, взамін якого їх було видано, втратив чинність, тому порушені права позивача підлягають захисту шляхом визнання незаконним та скасування оскаржуваного рішення виконавчого комітету Агрономічної сільської ради Вінницького району Вінницької області та визнання недійсним виданого на його підставі свідоцтва про право власності на житловий будинок з господарськими спорудами.
Водночас вимога про визнання чинним свідоцтва про право власності, виданого 19.12.2005 року на ім'я ОСОБА_4, задоволенню не підлягає, оскільки воно не визнавалося нечинним, його дійсність ніким не оспорюється, та скасування наступного правовстановлюючого документа відновлює дію попереднього правовстановлюючого документу на житловий будинок з господарськими спорудами. Тому позов підлягає частковому задоволенню.
Відповідно ст. 88 ЦПК України, в зв'язку із задоволенням немайнових вимог, з відповідачів слід стягнути понесені позивачем судові витрати зі сплати судового збору за позов немайнового характеру в сумі 114, 70 грн. в рівних частках по 57, 35 грн. з кожного.
Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.ст. 60, 68 СК України, ст.ст. 15, 16, 21 ЦК України, ст.ст. 10, 11, 31, 59, 60, 61, 88, 212-215 ЦПК України, суд,
вирішив:
Позов задовольнити частково.
Визнати незаконним та скасувати рішення виконавчого комітету Агрономічної сільської ради Вінницького району Вінницької області від 31.10.2008 року № 274 "Про оформлення права власності на житловий будинок гр. ОСОБА_3, взамін рішення третейського суду від 23.09.2008 року, справа № 275-23/09-08М".
Визнати недійсним свідоцтво про право власності № 530 від 26.11.2008 року на житловий будинок з господарськими спорудами, який розташований в АДРЕСА_1, видане на ім'я ОСОБА_3.
В задоволенні інших позовних вимог відмовити.
Стягнути з Агрономічної сільської ради Вінницького району Вінницької області та ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 судові витрати по справі в сумі 57, 35 грн. з кожного.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Вінницької області через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час оголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя: підпис
Копія вірна
Суддя:
Секретар: