Справа № 0308/3214/2012 Головуючий у 1 інстанції: Ковтуненко В.В.
Провадження № 22-ц/0390/1898/2012 Категорія: 37 Доповідач: Завидовська-Марчук О. Г.
04 лютого 2014 року місто Луцьк
Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Волинської області в складі:
головуючого - судді Завидовської-Марчук О. Г.,
суддів - Лівандовської-Кочури Т.В., Осіпука В.В.,
при секретарі Мельничук Т.Ю.,
за участю:представника відповідача ОСОБА_1 - ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за заявою ОСОБА_1 про роз'яснення рішення апеляційного суду Волинської області від 21 грудня 2012 року в справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4, ОСОБА_1, ОСОБА_5 про поділ спадкового майна,
В лютому 2012 року ОСОБА_3 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_4, ОСОБА_1, ОСОБА_5 про поділ спадкового майна.
Заочним рішенням Луцького міськрайонного суду від 03 жовтня 2012 року в задоволенні позову ОСОБА_3 відмовлено.
Рішенням апеляційного суду Волинської області від 21 грудня 2012 року апеляційну скаргу позивача ОСОБА_3 задоволено частково.
Ухвалено заочне рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 03 жовтня 2012 року в даній справі про відмову в позові про стягнення грошової компенсації вартості належної позивачу частки в будівлях скасувати та ухвалити у цій частині позовних вимог нове рішення.
Позов ОСОБА_3 про стягнення грошової компенсації вартості належної їй частки задоволено.
Стягнуто з ОСОБА_4, ОСОБА_1, ОСОБА_5 в користь ОСОБА_3 компенсацію за належну 2/24 частки будинковолодіння по АДРЕСА_1 в сумі 32 235 грн. 50 коп., а з кожного по 10 745 грн. 17 коп.
Вирішено питання судових витрат.
ОСОБА_1 звернулася до апеляційного суду Волинської області із заявою про роз'яснення рішення суду від 21 грудня 2012 року. Просить роз'яснити, чи слід розуміти рішення суду так, що стягнення з неї, а також з ОСОБА_4, ОСОБА_5 в користь ОСОБА_3 грошової компенсації за належну останній частку будинковолодіння АДРЕСА_1 свідчить про припинення права власності ОСОБА_3 на зазначену частку у вищевказаному будинковолодінні.
Заслухавши пояснення представника відповідача, дослідивши матеріали справи та доводи заяви про роз'яснення рішення суду, колегія суддів вважає, що вона не підлягає до задоволення з наступних підстав.
Відповідно до ч.1 ст.221 ЦПК України, якщо рішення суду є незрозумілим для осіб, які брали участь у справі, або для державного виконавця, суд за їхньою заявою постановляє ухвалу, в якій роз'яснює своє рішення, не змінюючи при цьому його змісту.
У п.21 постанови Пленуму Верховного Суду України №14 від 18.12.2009 р. "Про судове рішення у цивільній справі", зазначено, що відповідно до ст. 221 ЦПК України роз'яснення рішення суду можливе тоді, коли воно не містить недоліків, що можуть бути усунені лише ухваленням додаткового рішення, а є незрозумілим, що ускладнює його реалізацію. Зазначене питання розглядається судом, що ухвалив рішення, і в ухвалі суд викладає більш повно та ясно ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не вносячи змін у суть рішення і не торкаючись питань, які не були предметом судового рішення. Роз'яснення рішення не допускається, якщо воно виконане або закінчився установлений законом строк, протягом якого рішення може бути пред'явлене до виконання.
Якщо фактично порушено питання про зміну рішення або внесення в нього нових даних, у тому числі й роз'яснення мотивів ухваленого рішення, суд ухвалою відмовляє в роз'ясненні рішення.
За змістом наведених норм законодавства, роз'яснення рішення суду можливе тоді, коли воно не містить недоліків, що можуть бути усунені лише ухваленням додаткового рішення, а є незрозумілим, що ускладнює його реалізацію. При цьому, неприпустимим є внесення змін у суть рішення.
Як вбачається із заяви про роз'яснення рішення суду, ОСОБА_1 просить роз'яснити, чи слід розуміти рішення суду так, що стягнення з неї, а також з ОСОБА_4, ОСОБА_5 в користь ОСОБА_3 грошової компенсації за належну останній частку будинковолодіння АДРЕСА_1 свідчить про припинення права власності ОСОБА_3 на зазначену частку у вищевказаному будинковолодінні.
Так, із змісту рішення вбачається, що суд, стягуючи з відповідачів в користь позивача грошову компенсацію за належну їй частку майна, не вирішив питання про долю цієї частки як цього вимагає ч.2 ст.364 ЦК України, що свідчить про недоліки в рішенні суду, які можуть бути усунені лише ухваленням додаткового рішення.
Роз'яснення вищевказаного рішення суду у запропонований відповідачем спосіб неможливе без зміни його змісту, зокрема - змісту резолютивної частини, що є неприпустимим в розумінні положень ч.2 ст.218, ст.221 ЦПК України.
Враховуючи вищенаведене, колегія суддів приходить до висновку, що заява відповідача ОСОБА_1 про роз'яснення рішення апеляційного суду Волинської області від 21 грудня 2012 року до задоволення не підлягає.
Керуючись ст. 221 ЦПК України, колегія суддів, -
В задоволенні заяви відповідача ОСОБА_1 про роз'яснення рішення апеляційного суду Волинської області від 21 грудня 2012 року - відмовити.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення і оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Головуючий
Судді