30 січня 2014 року Справа № 46116/11/9104
Львівський апеляційний адміністративний суд в складі :
Головуючого судді - Каралюса В.М.,
суддів: Затолочного В.С., Матковської З.М.,
за участі секретаря судового засідання Корнієнко О.А.,
та за участі осіб:
від позивача - Косило Н.І.,
від відповідача - Сільченко О.О.,
від третьої особи - ____________,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Личаківському районі м. Львова на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 08 квітня 2011 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія з управління активами «Портфельні інвестиції» до Управління Пенсійного фонду України в Личаківському районі м. Львова, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору відкрите акціонерне товариство Селянський комерційний банк «Дністер» про скасування вимоги та зобов'язання вчинити дії,-
Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю «Компанія з управління активами «Портфельні інвестиції» (далі ТзОВ «Компанія з управління активами «Портфельні інвестиції») в грудні 2010 року звернулось в суд з позовом до Управління Пенсійного фонду України в Личаківському районі м. Львова (далі УПФУ в Личаківському районі м.Львова) та просили скасувати Вимогу УПФУ в Личаківському районі м.Львова № Ю-997 від 07 грудня 2010 року та визнати відсутність заборгованості ТзОВ «Компанія з управління активами «Портфельні інвестиції» перед УПФУ в Личаківському районі м.Львова, мотивуючи свої вимоги тим, що Товариство своєчасно та в повному обсязі нараховувало та сплачувало внески до Пенсійного фонду в зв'язку з чим вважає нараховану недоїмку за несвоєчасну сплату страхових внесків в сумі 10126 грн.19 коп. незаконною та безпідставно нарахованою.
Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 08 квітня 2011 року позов задоволено частково. Вимогу УПФУ в Личаківському районі м.Львова Ю-997 від 07.12.2010 року скасовано. В решті позовних вимог відмовлено.
Постанова суду мотивована тим, що на виконання вимог законодавства позивачем було передано до установи банку платіжні доручення, які прийняті обслуговуючим банком до виконання і дана обставина вважається виконанням позивачем зобов'язань по сплаті страхових внесків.
З цією постановою не погодився апелянт УПФУ в Личаківському районі м.Львова, який звернувся до суду з апеляційною скаргою в якій просить скасувати постанову Львівського окружного адміністративного суду від 08 квітня 2011 року та винести нову постанову, якою повністю відмовити в задоволенні позовних вимог.
Апеляційна скарга обґрунтована тим, що судом порушено норми матеріального та процесуального права, неповно з»ясовано обставини, що мають значення для справи, висновки суду не відповідають дійсним обставинам справи, що призвело до неправильного вирішення справи.
В судовому засіданні представник апелянта підтримала вимоги апеляційної скарги та просить її задовільнити та скасувати постанову Львівського окружного адміністративного суду від 08 квітня 2011 року та винести нову постанову якою повністю відмовити в задоволенні позовних вимог.
В судовому засіданні представник позивача заперечила проти апеляційної скарги та просить в її задоволенні відмовити, залишивши без змін постанову Львівського окружного адміністративного суду від 08 квітня 2011 року.
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, учасників судового розгляду, перевіривши та дослідивши матеріали справи вважає, що апеляційна скарга підлягає до задоволення виходячи з наступних міркувань.
Згідно ч.1.ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.
В судовому засіданні встановлено, що 16.12.2010р. позивач отримав вимогу УПФУ в Личаківському районі м. Львова № Ю-997 від 07.12.2010 року, згідно з якою УПФУ в Личаківському районі м.Львова вимагає сплати недоїмки зі страхових внесків на загальнообовязкове державне пенсійне страхування в сумі 10126,19 грн.
Як вбачається з наявних в матеріалах справи платіжних доручень №440,441 від 10.02.2009р., №460,461 від 20.03.2009р., №18,19 від 06.04.2009р., №25,28 від 07.05.2009р., №42,40 від 05.06.2009р., №70,68 від 07.07.2009р., №86,88 від 05.08.2009р., № 106,107 від 01.09.2009р., №127,128 від 09.10.2009р.,№150,151 від 13.11.2009р., №181,179 від 11.12.2009р., №194,195 від 12.01.2010р., №204,206 від 15.01.2010р. позивачем було перераховано страхові внески до Пенсійного Фонду України на суму 43439,12. грн. Крім цього, платіжними дорученнями №219,224 від 05.02.2010р, №240,247 від 03.03.2010р., №262,260 від 02.04.2010р., №227,278 від 07.05.2010р., №302,299 від 07.06.2010р., №325,323 від 08.07.2010р., №343,341 від 04.08.2010р., №362,360 від 03.09.2010р., №379,381 від 05.10.2010р., №402,404 від 04.11.2010р. позивачем було перераховано страхові внески до Пенсійного Фонду України на суму 14239,80 грн. Зазначені платіжні доручення були передані на виконання ВАТ СКБ «Дністер», що підтверджується вхідними штампами банку на платіжних дорученнях та є підтвердженням прийняття платіжних доручень банком до виконання.
Листом ВАТ СКБ «Дністер»від 22.06.2009р. № 302-2669/1/ТА позивача було повідомлено про те, що, у звязку із недостатністю коштів на кореспондентському рахунку банку перекази згідно платіжних доручень позивача не були завершені. З листа ВАТ СКБ «Дністер» від 22.06.2009р. № 302-2669/1/ТА вбачається, що постановою Правління Національного Банку України від 16.04.2009р. № 229 у ВАТ СКБ «Дністер» з 17.04.2009р. до 16.04.2010р. призначена тимчасова адміністрація та введено мораторій строком на шість місяців на задоволення вимог кредиторів.
Відповідно до ч. 9 ст. 20 Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування» № 1058-ІV від 09.07.2003 року днем сплати страхових внесків вважається:
- у разі перерахування сум страхових внесків у безготівковій формі з банківського рахунку страхувальника на банківський рахунок органу Пенсійного фонду або у випадках, передбачених цим Законом, на рахунок Накопичувального фонду - день списання установою банку, установою Державного казначейства України суми платежу з банківського (спеціального реєстраційного) рахунку страхувальника незалежно від часу її зарахування на банківський рахунок органу Пенсійного фонду;
- у разі сплати сум страхових внесків готівкою - день внесення страхувальником коштів у банківську установу чи відділення зв'язку дляперерахування на банківські рахунки органу Пенсійного фонду та/або Накопичувального фонду.
Обовязок юридичної та фізичної особи щодо сплати податків і зборів (обовязкових платежів) припиняється із сплатою податку і збору (обовязкового платежу).
Згідно зі ст.106 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», суми страхових внесків своєчасно не нараховані та/або не сплачені страхувальниками у строки, визначені статтею 20 цього Закону, вважаються простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків (далі - недоїмка) і стягуються з нарахуванням пені та застосуванням фінансових санкцій. Територіальні органи Пенсійного фонду за формою і у строки, визначені правлінням Пенсійного фонду, надсилають страхувальникам, які мають недоїмку, вимогу про її сплату. Протягом десяти робочих днів із дня одержання вимоги про сплату недоїмки страхувальник зобов'язаний сплатити суми недоїмки та суми фінансових санкцій. Страхувальник у разі незгоди з розрахунком суми недоїмки, зазначеної у вимозі про сплату недоїмки, узгоджує її з органами Пенсійного фонду в порядку, встановленому правлінням Пенсійного фонду, а в разі неузгодження вимоги із органами Пенсійного фонду має право на оскарження вимоги в судовому порядку.
Поскільки фактично кошти на рахунок відповідача не поступили то колегія суддів вважає дії відповідача правомірними і не знаходить підстав для скасування оскаржуваної вимоги, а тому постанову Львівського окружного адміністративного суду від 08 квітня 2011 року слід скасувати та винести нову постанову, якою відмовити позивачу в задоволенні позову.
Керуючись ст.ст.160 ч.3, 195,196, 198, 202, 205, 207, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Личаківському районі м. Львова задовільнити.
Постанову Львівського окружного адміністративного суду від 08 квітня 2011 року у справі № 2а-12641/10/1370 скасувати та винести нову постанову, якою в позові відмовити.
Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складення постанови в повному обсязі.
Головуючий суддя В.М. Каралюс
суддя В.С. Затолочний
суддя З.М. Матковська
Повний текст постанови виготовлений 04.02.2014 року.