Ухвала від 22.01.2014 по справі 2а/489/451/2013

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
УХВАЛА

22 січня 2014 р.м.ОдесаСправа № 2а/489/451/2013

Категорія: 10.2.4 Головуючий в 1 інстанції: Губницький Д.Г.

Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого Золотнікова О.С.,

суддів: Осіпова Ю.В. та Скрипченка В.О.,

розглянувши в м. Одесі в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Миколаєва на постанову Ленінського районного суду м. Миколаєва від 29 листопада 2013 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Миколаєва про визнання рішення неправомірним та зобов'язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

У вересні 2013 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Миколаєва (далі Управління ПФУ в Ленінському районі м. Миколаєва). З урахуванням уточнених позовних вимог позивач просив визнати неправомірною відмову відповідача у перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, зобов'язати Управління ПФУ в Ленінському районі м. Миколаєва провести перерахунок та виплачувати позивачу щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці відповідно до ч. 3 ст. 138 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» згідно довідки Територіального управління Державної судової адміністрації України в Миколаївській області від 11 квітня 2013 року № 7/1-435/13 у розмірі 90 % грошового утримання судді, який працює на відповідній посаді, починаючи з 03 червня 2013 року (а. с. 22-23).

В обґрунтування позову зазначалось, що ОСОБА_1 є суддею у відставці, перебуває на обліку в Управлінні ПФУ в Ленінському районі м. Миколаєва та отримує довічне грошове утримання згідно Закону України «Про судоустрій і статус суддів». Проте, з червня 2013 року до теперішнього часу нарахування та виплата щомісячного довічного грошового утримання, як судді у відставці, здійснювалися в розмірі меншому, ніж це передбачено ч. 3 ст. 138 Закону України «Про судоустрій і статус суддів».

Постановою Ленінського районного суду м. Миколаєва від 29 листопада 2013 року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено частково. Визнано неправомірними дії Управління ПФУ в Ленінському районі м. Миколаєва щодо відмови у перерахунку розміру довічного грошового утримання судді у відставці. Зобов'язано Управління ПФУ в Ленінському районі м. Миколаєва здійснити перерахунок та виплатити щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці ОСОБА_1 з 03 червня 2013 року на підставі довідки Територіального управління Державної судової адміністрації України в Миколаївській області від 11 квітня 2013 року № 7/1-435/13 у розмірі 90 відсотків грошового утримання судді, працюючого на відповідній посаді, без обмеження десятьма прожитковими мінімумами, встановлених для осіб, які втратили працездатність. В іншій частині у задоволенні позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з постановленим по справі судовим рішенням, начальник Управління ПФУ в Ленінському районі м. Миколаєва в апеляційній скарзі зазначає, що судом першої інстанції неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи і, крім того, порушено норми матеріального права. Так, судом не прийнято до уваги положення ч. 4 ст. 138 Закону, яка визначає, що у разі зміни розміру грошового утримання діючих суддів Конституційного Суду України відповідно здійснюється перерахунок раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання виключно суддів Конституційного Суду України, а тому відсутні підстави для перерахунку пенсії позивачу. У зв'язку з викладеним в апеляційній скарзі ставиться питання про скасування постанови суду першої інстанції з винесенням нової постанови про відмову у задоволенні позовних вимог.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про відсутність підстав для її задоволення.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 є суддею у відставці, перебуває на обліку в Управлінні ПФУ в Ленінському районі м. Миколаєва та з 26 квітня 2006 року отримує довічне грошове утримання згідно Закону України «Про судоустрій і статус суддів».

У травні 2013 року позивач звернувся до відповідача із заявою про перерахунок щомісячного довічного грошового утримання відповідно до ст. 138 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» на підставі довідки Територіального управління Державної судової адміністрації України в Миколаївській області від 11 квітня 2013 року № 7/1-435/13, відповідно до якої його заробітна плата, яка враховується при призначенні (перерахунку) щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці, станом на січень 2013 року склала 21793 грн..

Листом від 20 червня 2013 року за № 9227106 Управлінням ПФУ в Ленінському районі м. Миколаєва відмовлено ОСОБА_1 в перерахунку довічного грошового утримання судді у відставці.

Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_1, суд першої інстанції обґрунтовано виходив з того, що позивач, як суддя у відставці, з 03 червня 2013 року має право на перерахунок довічного грошового утримання відповідно до ч. 3 ст. 138 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» в редакції до змін, внесених Законом України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» від 08 липня 2011 року № 3668-VI.

Так, однією з гарантій забезпечення незалежності суддів, закріплених у статті 126 Конституції України, є надання їм за рахунок держави матеріального і соціального захисту (заробітна плата, пенсія, щомісячне довічне грошове утримання, тощо), надання їм у майбутньому статусу судді у відставці, право якого на пенсійне забезпечення та щомісячне довічне грошове утримання є гарантією незалежності працюючих суддів.

Правові засади організації судової влади, система і загальний порядок забезпечення діяльності судів та інші питання судоустрою і статусу суддів врегульовані Законом України «Про судоустрій і статус суддів».

Призначення та нарахування пенсії або щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці проводиться згідно вимог статті 138 названого Закону.

Відповідно до ч. 3 та ч. 5 ст. 138 Закону (в редакції зі змінами, внесеними Законом України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» від 08 липня 2011 року № 3668-VI) щомісячне довічне грошове утримання виплачується судді у розмірі 80 відсотків грошового утримання судді, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, який працює на відповідній посаді. Максимальний розмір щомісячного довічного грошового утримання суддів у відставці (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність. Довічне грошове утримання суддям виплачується органами Пенсійного фонду України за рахунок коштів Державного бюджету України.

Разом з цим, Рішенням Конституційного Суду України від 03 червня 2013 року № 3-рп/2013 частину третю, перше, друге, третє речення частини п'ятої статті 138 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 07 липня 2010 року № 2453-VI у редакції Закону України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» від 08 липня 2011 року № 3668-VI визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними).

Відповідно до ст. 152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.

Таким чином, з 03 червня 2013 року правове регулювання спірних правовідносин здійснюється відповідно до частини 3 статті 138 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» в редакції до змін, внесених Законом України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» від 08 липня 2011 року № 3668-VI.

Так, згідно ч. 3 ст. 138 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (у зазначеній вище редакції) щомісячне довічне грошове утримання виплачується судді у розмірі 80 відсотків грошового утримання судді, який працює на відповідній посаді. За кожний повний рік роботи на посаді судді понад 20 років розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на два відсотки заробітку, але не більше ніж 90 відсотків заробітної плати судді, без обмеження граничного розміру щомісячного довічного грошового утримання.

Як встановлено матеріалами справи, 20 травня 2013 року ОСОБА_1 звернувся до відповідача із заявою про перерахунок щомісячного довічного грошового утримання відповідно до ст. 138 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» на підставі довідки Територіального управління Державної судової адміністрації України в Миколаївській області від 11 квітня 2013 року № 7/1-435/13, відповідно до якої його заробітна плата, яка враховується при призначенні (перерахунку) щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці, склала 21793 грн..

Проте, листом від 20 червня 2013 року за 9227106 Управлінням ПФУ в Ленінському районі м. Миколаєва відмовлено ОСОБА_1 в перерахунку довічного грошового утримання судді у відставці.

Оскільки з 03 червня 2013 року правове регулювання спірних правовідносин здійснюється відповідно до частини 3 статті 138 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» в редакції до змін, внесених Законом України від 08 липня 2011 року № 3668-VI, довічне грошове утримання позивача, як судді у відставці, повинно виплачуватись йому відповідачем у розмірі 90% грошового утримання працюючого судді та не обмежується граничним розміром.

Суд апеляційної інстанції відхиляє посилання апелянта на ч. 4 ст. 138 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» щодо необхідності здійснення перерахунку раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання виключно суддям Конституційного Суду України з огляду на наступне.

Згідно ч. 1 ст. 138 названого Закону (у редакції, чинній до 03 червня 2013 року) судді, який вийшов у відставку, при досягненні пенсійного віку виплачується пенсія на умовах, передбачених статтею 37 Закону України «Про державну службу» або, за його вибором, щомісячне довічне грошове утримання.

В силу частини першої статті 37 та статті 37-1 Закону України «Про державну службу» пенсія державним службовцям призначається в розмірі 80 відсотків суми їх заробітної плати, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування. У разі підвищення розміру заробітної плати працюючим державним службовцям, а також у зв'язку із набуттям особою права на пенсійне забезпечення державного службовця за цим Законом відповідно здійснюється перерахунок раніше призначених пенсій.

Перерахунок пенсії здійснюється виходячи із сум заробітної плати, на які нараховуються страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування працюючого державного службовця відповідної посади та рангу на момент виникнення права на перерахунок пенсії.

Частиною четвертою статті 138 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» передбачено, що у разі зміни розміру грошового утримання діючих суддів Конституційного Суду України, відповідно здійснюється перерахунок раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання. Перерахунок щомісячного довічного грошового утримання здійснюється з усієї суми заробітної плати діючих суддів Конституційного Суду України з дня виникнення права на відповідний перерахунок.

Відтак, розмір щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці і розмір пенсії колишнього державного службовця залежать від суми грошового утримання діючого судді (заробітної плати працюючого на відповідній посаді державного службовця), з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, та, виходячи з принципу єдності статусу суддів, у разі підвищення розміру грошового утримання діючого судді має здійснюватись перерахунок раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці.

На підставі наведених вище положень чинного законодавства України, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що відмова відповідача у проведенні перерахунку ОСОБА_1 розміру щомісячного довічного грошового утримання як судді у відставці з 03 червня 2013 року є неправомірною.

Оскільки судом першої інстанції повно встановлено обставини справи та ухвалено судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, суд апеляційної інстанції на підставі ст. 200 КАС України залишає апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржену постанову районного суду - без змін.

Керуючись ст. ст. 195, 197, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, апеляційний суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Миколаєва залишити без задоволення, а постанову Ленінського районного суду м. Миколаєва від 29 листопада 2013 року - без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили судовим рішенням апеляційного суду.

Головуючий:

Судді:

Попередній документ
36974077
Наступний документ
36974079
Інформація про рішення:
№ рішення: 36974078
№ справи: 2а/489/451/2013
Дата рішення: 22.01.2014
Дата публікації: 05.02.2014
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Одеський апеляційний адміністративний суд
Категорія справи: Адміністративні справи (до 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу реалізації публічної політики у сферах праці, зайнятості населення та соціального захисту громадян та спорів у сфері публічної житлової політики, зокрема зі спорів щодо:; управління, нагляду та інших владних управлінських функцій (призначення, перерахунку та здійснення страхових виплат) у сфері відповідних видів загальнообов’язкового державного соціального страхування, у тому числі: