Ухвала від 31.01.2014 по справі 2а-4844/11

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-4844/11

УХВАЛА

Іменем України

31 січня 2014 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Грищенко Т.М.,

суддів - Лічевецького І.О, та Мацедонської В.Е.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України у Деснянському районі м. Києва на постанову Деснянського районного суду м. Києва від 30.06.2011 року у справі за позовом ОСОБА_2 до управління Пенсійного фонду України у Деснянському районі м. Києва про визнання дій неправомірними та зобов'язання зробити перерахунок пенсії, -

ВСТАНОВИВ:

Постановою Деснянського районного суду м. Києва від 30.06.2011 року позов задоволено. Суд визнав неправомірними дії відповідача та зобов'язав нарахувати і виплатити позивачу основну пенсію відповідно до ст. 54 ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», виходячи з розміру 8 мінімальних пенсій за віком як інваліду 2 групи, з урахуванням проведених виплат.

На вказану постанову відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить оскаржувану постанову скасувати і винести нову про відмову в задоволенні позову.

Судом першої інстанцій вірно встановлено, що позивач є особою, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи 1 категорії, інвалідом 2 групи захворювання, пов'язаного з впливом аварії на ЧАЕС.

У відповідності до ст. 14 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» позивача віднесено до 1 категорії осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, який одержує пенсію по інвалідності на підставі ст. 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Так, у ч. 4 ст. 54 цього Закону визначено, що державна пенсія особам, віднесеним до категорії 1, інвалідів 2 групи, щодо яких установлено зв'язок із Чорнобильською катастрофою, не може бути нижчими восьми мінімальних пенсій за віком.

Положення ст. 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» містить пряму вказівку, що під час визначення розміру такої пенсії за основу її обчислення як розрахункова величина береться мінімальна пенсія за віком.

Згідно ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування , їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі і в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Оскільки судом встановлено, що відповідач незаконно виплачував позивачу доплату до пенсії в меншому розмірі, ніж передбачено нормами закону, суд визнає такі дії відповідача неправомірними та зобов'язує відповідача нарахувати та виплатити позивачу пенсію по інвалідності, відповідно до вимог ст. 54 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» в розмірі 8 мінімальних пенсій за віком.

Доводи апеляційної скарги не спростовують правильності висновків суду першої інстанції.

На підставі викладеного, враховуючи, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, керуючись ст.ст. 197, 198, 200, 205, 206 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України у Деснянському районі м. Києва - залишити без задоволення, а постанову Деснянського районного суду м. Києва від 30.06.2011 року - без змін. Ухвала остаточна і оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя:

Судді:

.

Головуючий суддя Грищенко Т.М.

Судді: Лічевецький І.О.

Мацедонська В.Е.

Попередній документ
36974003
Наступний документ
36974005
Інформація про рішення:
№ рішення: 36974004
№ справи: 2а-4844/11
Дата рішення: 31.01.2014
Дата публікації: 05.02.2014
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Київський апеляційний адміністративний суд
Категорія справи: Адміністративні справи (до 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу реалізації публічної політики у сферах праці, зайнятості населення та соціального захисту громадян та спорів у сфері публічної житлової політики, зокрема зі спорів щодо:; соціального захисту; соціального захисту та зайнятості інвалідів; соціальних послуг, у тому числі: