Справа: № 750/10648/13-а(2а/750/1112/13) Головуючий у 1-й інстанції: Требух Н.В.
Суддя-доповідач: Романчук О.М
Іменем України
28 січня 2014 року м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
Головуючого: Романчук О.М.,
Суддів: Глущенко Я.Б.,
Пилипенко О.Є.,
при секретарі Артюхіній М.А.,
розглянувши в судовому засіданні в місті Києві апеляційну скаргу Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Чернігівській області на постанову Деснянського районного суду м. Чернігова від 14 листопада 2013 р. у справі за адміністративним позовом Управління Пенсійного Фонду України у м. Чернігові до Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Чернігівській області, за участю третьої особи яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору ОСОБА_3 про оскарження дій старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Чернігівській області Курильця В.І. та скасування постанови про накладення штрафу, -
Позивач звернувся до суду з позовом до Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Чернігівській області, за участю третьої особи яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору ОСОБА_3 про оскарження дій старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Чернігівській області Курильця В.І. та скасування постанови про накладення штрафу від 17.10.2013 року у виконавчому провадженні №32585301.
Постановою Деснянського районного суду міста Чернігова від 14 листопада 2013 року адміністративний позов задоволено частково. Скасовано постанову про накладення штрафу, винесену старшим державним виконавцем відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Чернігівській області Курилець В.І. від 17.10.2013 року у розмірі 680 грн. у виконавчому провадженні № 32585301. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Не погоджуючись з вказаною постановою, відповідач подав апеляційну скаргу, у якій просить суд скасувати постанову з мотивів порушення судом норм матеріального та процесуального права та ухвалити нове рішення про відмову у задоволені адміністративного позову.
Сторони, будучи належним чином повідомлені про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, в судове засідання не з'явилися. Про причини своєї неявки суд не повідомили.
Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін в судовому засіданні не обов'язкова, колегія суддів у відповідності до ч. 4 ст. 196 КАС України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи за відсутності представників сторін.
Згідно ст. 41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу задовольнити, виходячи з наступного.
Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, постановою державного виконавця відділу примусового виконання рішень відділу виконавчої служби Головного управління юстиції у Чернігівській області Сенченко М.В. від 07.05.2012 року відкрито виконавче провадження з виконання виконавчого листа апеляційного суду Чернігівської області № 22а-9405/2011 від 04.08.2011 року про зобов'язання Управління Пенсійного фонду України в Деснянському районі м.Чернігова провести перерахунок та здійснити виплату ОСОБА_3 пенсії в розмірах відповідно до статей 50, 54 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» починаючи з 03.08.2008 року та визначено строк для самостійного виконання рішення до 15.05.2012 року.
Листом від 12.06.2012 року №10991/06 позивач повідомив відповідача про часткове виконання виконавчого листа апеляційного суду Чернігівської області № 22а-9405/2011 від 04.08.2011 року в зв'язку з тим, що позивач є бюджетною установою та фінансується по поточних державних програмах соціального захисту населення, виплата коштів згідно проведеного перерахунку буде здійснена після виділення з Державного бюджету додаткових коштів на забезпечення виконання судових рішень за бюджетними програмами соціального захисту учасників війни.
28 лютого 2013 року державним виконавцем винесено постанову про закінчення виконавчого провадження.
Постановою Деснянського районного суду м.Чернігова від 08.04.2013 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду, вказана постанова про закінчення виконавчого провадження скасована.
06.09.2013 року старшим державним виконавцем відділу примусового виконання рішень управління ДВС Головного управління юстиції у Чернігівській області Курилець В.І. винесено постанову про відновлення виконавчого провадження.
17.10.2013 року у зв'язку з невиконанням пенсійним органом рішення суду в добровільному порядку, відповідачем на підставі ст. 89 Закону України «Про виконавче провадження» накладено на боржника штраф у розмірі 680 грн.
Позивач не погоджуючись з вказаною постановою державного виконавця від 17.10.2013 року звернувся до суду з вказаним позовом.
Надаючи правову оцінку обставинам справи, колегія суддів виходить з наступного.
Під час розгляду справи в апеляційній інстанції колегією суддів було встановлено, що відповідно до вимог ст. ст. 17,19,20,25 Закону України «Про виконавче провадження» 07.05.2012 року державним виконавцем відкрито виконавче провадження №32585301. Копія постанови про відкриття виконавчого провадження на підставі ст. 31 Закону України «Про виконавче провадження» направлено сторонам виконавчого провадження до відома та виконання.
12.06.2012 року до відповідача надійшов лист Управління Пенсійного фонду України в м. Чернігові №10991/06 від 12.06.2012 року про те, що Управлінням Пенсійного фонду України в м. Чернігові проведено перерахунок пенсії ОСОБА_3 згідно рішення суду. Рішення суду виконано частково в частині нарахування пенсії в сумі 55585,21 грн., але виплата не здійснена в зв'язку з відсутністю коштів та виплата буде здійснена при надходженні коштів із Державного бюджету України на ці витрати.
18.06.2012 року державний виконавець звернувся з заявою до Деснянського районного суду м. Чернігова про зміну способу та порядку виконання рішення № 2-а-63/10 у відповідності зі ст. 36 ЗУ «Про виконавче провадження» та ст. 263 КАС України.
18.06.2012 року державним виконавцем винесено постанову про зупинення виконавчого провадження на підставі п. 1 ч. 1 ст. 38 Закону України «Про виконавче провадження», копії якої направлено сторонам.
Ухвалою Деснянського районного суду м. Чернігова від 12.07.2012 року № 2-а-63/10 державному виконавцю відмовлено в задоволенні заяви про зміну способу та порядку виконання.
Вказана ухвала 13.07.2012 року оскаржена в апеляційному порядку до Київського апеляційного адміністративного суду.
Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду №2-а-63/10 від 04.12.2013 року апеляційну скаргу відділу примусового виконання рішень управління ДВС Головного управління юстиції у Чернігівській області залишено без задоволення, а ухвалу Деснянського районного суду м. Чернігова від 12.07.2012 року № 2-а-63/10 залишено без змін.
08.01.2013 року відповідно до ч.5 ст.39 Закону України «Про виконавче провадження» державним виконавцем винесено постанову про поновлення виконавчого провадження та направлено сторонам до відома та до виконання.
18.01.2013 року за не виконання рішення суду без поважних причин на Управління ПФУ в м.Чернігові державним виконавцем відповідно до ст.ст.11,89 Закону України «Про виконавче провадження» накладено штраф в сумі 680 грн. Також, боржнику направлено вимогу щодо виконання рішення суду в 5 денний строк з дня отримання вимоги.
Дана постанова була оскаржена Управлінням ПФУ в м.Чернігові до Чернігівського окружного адміністративного суду, який постановою №825/382/13-а від 05.02.2013 року задовольнив адміністративний позов боржника та скасував постанову про накладення штрафу в сумі 680 грн., мотивуючи тим що, державний виконавець не мав права накладати штраф на боржника оскільки у останнього були поважні причини невиконання рішення суду, а саме ненадходження коштів з Державного бюджету для даних виплат.
Постанова Чернігівського окружного адміністративного суду №825/382/13-а від 05.02.2013 року була оскаржена відповідачем до Київського апеляційного адміністративного суду.
28.02.2013 року державним виконавцем згідно п. 11 ч. 1 ст. 49 Закону України «Про виконавче провадження» винесено постанову про закінчення виконавчого провадження, у зв'язку з неможливістю виконання рішення суду без участі боржника. Копії постанови направлено сторонам виконавчий документ - до суду.
Дана постанова була оскаржена стягувачем до Деснянського районного суду м.Чернігова, який постановою №750/2711/13-а від 08.04.2013 року визнав незаконною та скасував постанову про закінчення виконавчого ВП№32585301 від 28.02.2013 року та в мотивувальній частині постанови зазначив, що при винесенні постанови державним виконавцем не було дотримано вимоги п.11 ч.1 ст.49, ч.3 ст.75 Закону України «Про виконавче провадження».
Постанова Деснянського районного суду м.Чернігова №750/2711/13-а від 08.04.2013 року була оскаржена відділом до Київського апеляційного адміністративного суду.
13.06.2013 року на адресу відділу надійшла ухвала Київського апеляційного адміністративного суду №825/382/13-а від 04.06.2013 року, якою апеляційну скаргу відділу залишено без задоволення, а постанову Чернігівського окружного адміністративного суду №825/3 82/13-а від 05.02.2013 року - без змін.
06.09.2013 року на адресу відділу надійшла копія ухвали Київського апеляційного адміністративного суду №750/2711/13-а від 29.08.2013 року, якою апеляційну скаргу виконавчої служби залишено без задоволення, а постанову Деснянського районного суду м. Чернігова від 08.04.2013 року - без змін.
06.09.2013 року державним виконавцем відповідно до ст.51 Закону України «Про виконавче провадження» винесено постанову про відновлення виконавчого провадження ВП№32585301 та направлено сторонам до відома та до виконання.
10.09.2013 року від ОСОБА_3 надійшло клопотання щодо не виконання рішення суду № 22а-9405/2011 не заважаючи на рішення Європейського суду з прав людини №1270/12 від 18.07.2013 року.
27.09.2013 року надійшов лист Управління Пенсійного фонду України в м. Чернігові №16037/05 від 25.09.2013 року про те, що Управлінням Пенсійного фонду України в М.Чернігові проведено перерахунок пенсії ОСОБА_3 згідно рішення суду. Рішення суду виконано частково в частині нарахування пенсії в сумі 55585,21 грн., але виплата не здійснена в зв'язку з відсутністю коштів та виплата буде здійснена при надходженні коштів із Державного бюджету України на ці витрати, а також повідомило, що ОСОБА_3 з 01.09.2012 року на обліку в управлінні не перебуває, а отримує пенсію в ГПФУ в Чернігівській області.
Відповідно до пункту 1.5 Інструкції, під час здійснення виконавчого провадження державний виконавець приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складання актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених Законом та іншими нормативно-правовими актами.
Приписами частини 1 статті 5 Закону України «Про виконавче провадження» та пунктів 1.7,1.8 Інструкції передбачено, що вимоги державного виконавця щодо виконання рішень обов'язкові для всіх органів, установ, організацій, посадових осіб, фізичних і юридичних осіб на території України. Вимога державного виконавця є письмовим документом, який складається у випадках, передбачених Законом, та є обов'язковою для виконання органами, установами, організаціями, посадовими особами і фізичними особами щодо надання державному виконавцю документів або їх копій, необхідних для здійснення його повноважень, вчинення інших дій, необхідних для виконання рішення.
01.10.2013 року державним виконавцем відповідно до ст. ст. 5,11 Закону України «Про виконавче провадження» боржнику направлено вимогу щодо виконання рішення суду.
08.10.2013 року надійшов лист Управління Пенсійного фонду України в м. Чернігові №16886/05 від 03.10.2013 року про те, що Управління Пенсійного фонду України в м. Чернігові не має можливості виконати рішення суду.
У зв'язку з цим 17.10.2013 року за не виконання рішення суду без поважних причин на Управління Пенсійного фонду України в м. Чернігові державним виконавцем відповідно до вимог ст.ст.11,89 Закону України «Про виконавче провадження» накладено штраф в сумі 680 грн.
Законом України «Про виконавче провадження» від 21.04.99р. № 606 (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин; надалі - Закон України № 606) визначено умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх в добровільному порядку.
Стаття 75 вказаного Закону передбачає, що після відкриття виконавчого провадження за виконавчим документом, що зобов'язує боржника вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, державний виконавець перевіряє виконання рішення не пізніше ніж на наступний день після закінчення строку, встановленого частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного виконання рішення. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, його виконання перевіряється не пізніше наступного робочого дня після відкриття виконавчого провадження. У разі невиконання зазначених вимог без поважних причин державний виконавець накладає на боржника штраф відповідно до статті 89 цього Закону і не пізніше п'яти робочих днів з дня його накладення повторно перевіряє стан виконання рішення.
Статтею 89 Закону № 606 передбачено, що у разі невиконання без поважних причин у встановлений державним виконавцем строк рішення, що зобов'язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі державний виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу від десяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян; на посадових осіб - від двадцяти до сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян; на боржника - юридичну особу - від сорока до шістдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання.
Частиною 2 вказаної статті передбачено, що у разі повторного невиконання рішення боржником без поважних причин державний виконавець у тому ж порядку накладає на нього штраф у подвійному розмірі та звертається до правоохоронних органів з поданням (повідомленням) про притягнення боржника до кримінальної відповідальності відповідно до закону.
Колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що під поважними причинами слід розуміти лише ті обставини, які об'єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, пов'язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливлюють виконання у добровільному порядку рішення суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами.
Разом з тим, доказів невиконання позивачем виконавчого листа від 04.08.2011 року №22а-9405/2011, у зв'язку з наявністю поважних причин позивачем не надано, доказів в обґрунтування поважності причин невиконання не наведено ні в ході виконавчого провадження, ні в ході судового розгляду справи.
Як зазначає позивач, винятковим випадком невиконання рішення суду в добровільному порядку, на думку позивача, є відсутність державного асигнування.
Так, Європейським Судом з прав людини у справі «Кечко проти України» зазначено, що органи державної влади не можуть посилатись на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов'язань.
Відповідно до статті 32 Європейської Конвенції захист прав і основоположних свобод, юрисдикція Європейського Суду з прав людини поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції та протоколів до неї.
Відповідно до пункту 1 Закону України «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції», Україна повністю визнає на своїй території юрисдикцію Європейського Суду з прав людини в усіх питаннях, що стосуються тлумачення і застосування Конвенції.
Згідно статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини», суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Таким чином, колегія суддів вважає, що відсутність державного асигнування не є поважною причиною для невиконання пенсійним органом рішення суду, що набрало законної сили.
Реалізація особою права, що пов'язане з отриманням бюджетних коштів, яке базується на спеціальних та чинних на час виникнення спірних правовідносин нормативно-правових актах національного законодавства, не може бути поставлена у залежність від бюджетних асигнувань.
Аналогічна правова позиція узгоджується з практикою Вищого адміністративного суду України викладену в ухвалах від 17.12.13р. у справі №К/9991/4996/12, від 24.10.13р. у справі №К/9991/6432/12, від 12.12.13р. у справі №К/9991/9003/12.
Згідно з частиною першою статті 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Частина 2 статті 71 КАС України визначає, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Згідно зі ст. 159 КАС України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що постанова суду першої інстанції не відповідає нормам матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги спростовують висновки суду першої інстанції, викладені у зазначеній постанові, у зв'язку з чим є підстави для її скасування з ухваленням нової постанови про відмову у задоволенні позову.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 198 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати її та прийняти нову постанову суду.
Керуючись ст. ст. 160, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 212, 254 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Чернігівській області - задовольнити.
Постанову Деснянського районного суду міста Чернігова від 14 листопада 2013 року - скасувати.
Прийняти нову постанову, якою у задоволені адміністративного позову Управління Пенсійного Фонду України у м. Чернігові до Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Чернігівській області, за участю третьої особи яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору ОСОБА_3 про оскарження дій старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Чернігівській області Курильця В.І. та скасування постанови про накладення штрафу - відмовити.
Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня її складання в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя: О.М. Романчук
Судді: Я.Б. Глущенко
О.Є.Пилипенко
Головуючий суддя Романчук О.М
Судді: Глущенко Я.Б.