04 лютого 2014 року справа № 823/18/14
16 год. 10 хв. м. Черкаси
Черкаський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Гаврилюка В.О.,
секретар судового засідання - Литвинчук В.М.,
за участю представників:
позивача - Горяніна А.О.,
відповідача - Савенко Ю.Н.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом публічного акціонерного товариства "Черкасиобленерго" до державної податкової інспекції у м. Черкасах Головного управління Міндоходів у Черкаській області про визнання нечинними та скасування податкових повідомлень-рішень,
встановив:
Публічне акціонерне товариство "Черкасиобленерго" подало позов, в якому просить податкові повідомлення - рішення ДПІ у м. Черкасах від 09 вересня 2013 року № 0003922301 та № 0003932301 визнати нечинними і скасувати повністю.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що в ході проведення перевірки відповідачу надано всі необхідні первинні бухгалтерські документи на підтвердження реальності здійснення господарських операцій з ПП "Салфит" та ПП ВКФ "Ювента", в акті перевірки не виявлено порушень стосовно укладання та виконання господарських договорів з цими особами, більше того, в акті перевірки міститься запис про відображення вказаних операцій в бухгалтерському обліку позивача. Також позивач зазначає, що ПП "Салфит" та ПП ВКФ "Ювента" на момент здійснення господарських операцій були зареєстровані платниками податків, а укладені між ними та позивачем господарські договори не визнані недійсними.
Крім того, позивач зауважує, що відповідач помилково дійшов висновку про завищення витрат, які враховуються при визначенні об'єкта оподаткування податком на прибуток та завищення податкового кредиту з податку на додану вартість по взаємовідносинах з ТОВ "Пром-Техно Група" у зв'язку з укладенням договору оренди електротехнічного обладнання, оскільки технічна можливість електрозабезпечення споживачів південно-західного району м. Черкаси без використання цього обладнання відсутня, а постачання електроенергії є ліцензованим видом діяльності позивача. Витрати позивача щодо оплати послуг по оренді вказаного обладнання підтверджені відповідними документами та знайшли своє відображення в бухгалтерському обліку.
Позивач вказує на те, що за фактом укладання договору оренди ПАТ "Черкасиобленерго" зверталося до правоохоронних органів щодо неправомірних дій особи, яка підписала договір від імені позивача, однак кримінальна справа була закрита у зв'язку з відсутністю в діях особи складу кримінального правопорушення. Також позивач звернувся до суду з позовною заявою щодо визнання недійсним договору оренди та стягнення коштів, проте станом на дату подання позову питання щодо заниження чи завищення вартості послуг з оренди електротехнічного обладнання не вирішене.
Представник позивача в судовому засіданні адміністративний позов підтримав в повному обсязі та просив його задовольнити.
В письмових запереченнях на адміністративний позов відповідач просив в його задоволенні відмовити повністю, зазначивши при цьому, що реальність здійснення господарських операцій позивача з ПП "Салфит" та ПП ВКФ "Ювента" не підтверджено з огляду на акт перевірки ДПІ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська від 24.01.2013 № 120/224/32694310 "Про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарюванню ПП "Салфит" з питань фінансово-господарських відносин з ТОВ "Ліга" за грудень 2011 року, ТОВ "Матадор" за лютий, березень, квітень 2012 року, ТОВ ВК "Віконні Системи" за березень 2012 року, ТОВ "Ферріт Д" за березень, квітень, травень, червень, липень, серпень, вересень, жовтень 2012 року, а також акт ДПІ у Печерському районі м. Києва від 12.12.2012 № 5383/22-10/24727882 "Про неможливість проведення зустрічної звірки ПП ВКФ "Ювента" щодо підтвердження господарських відносин з ТОВ "ТСТ Трейд" за квітень 2012 року.
У висновках ДПІ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська та ДПІ у Печерському районі м. Києва зазначено про те, що відповідними звірками не підтверджено реальність здійснення ПП "Салфит" та ПП ВКФ "Ювента" господарських відносин із контрагентами, їх вид, обсяг, якість та розрахунки.
Відповідач зазначає, що для відображення господарської операції в податковому обліку недостатньо самого лише її документального оформлення, господарська операція повинна фактично відбутися, однак в ході перевірки позивача було виявлено, що його контрагенти-постачальники відображали в обліку господарські операції, які фактично не відбулися, а тому первинні документи та податкові накладні за такими операціями не мають юридичної сили та доказовості.
Також відповідач вказує на відсутність підтвердження факту транспортування товару від контрагентів до позивача у зв'язку з відсутністю (ненаданням до перевірки) товарно-транспортних накладних від ПП ВКФ "Ювента", а також неналежним оформленням товарно-транспортних накладних від ПП "Салфит".
Щодо взаємовідносин ПАТ "Черкасиобленерго" з ТОВ "Пром-Техно Група" у зв'язку з укладенням договору оренди електротехнічного обладнання відповідач зазначив, що позивач порушив вимоги Правил користування електричною енергією, оскільки між цими особами мав бути укладений договір спільного використання електричних мереж, а згідно з методикою розрахунку плати за спільне використання технологічних електричних мереж, витрати позивача мали би становити 59990 грн. за час дії договору оренди. За змістом адміністративного позову позивач не заперечує висновки податкового органу про завищення суми орендної плати, свої розрахунки витрат позивач не наводить, що свідчить про відсутність підстав для скасування податкових повідомлень-рішень.
В судовому засіданні представник відповідача проти позову заперечив з підстав, викладених в письмових запереченнях на адміністративний позов.
Заслухавши пояснення представників сторін, повно, всебічно, об'єктивно дослідивши надані у справі докази, надавши їм юридичну оцінку, суд дійшов до такого висновку.
Публічне акціонерне товариство "Черкасиобленерго", як суб'єкт господарювання - юридична особа, ідентифікаційний код 22800735, зареєстроване 21.09.1995 та є, зокрема, платником податку на прибуток та податку на додану вартість.
На підставі наказів ДПІ у м. Черкасах № 813 від 22.05.2013, № 74 від 04.07.2013, № 131 від 16.07.2013 та направлень, виданих ДПІ у м. Черкасах № 268/22-11 від 05.06.2013, № 5/22-11 від 17.06.2013, № 19/22-0 від 03.07.2013, № 353/17-0 від 10.06.2013, № 352/17-0 від 10.06.2013 і № 160/01-1 від 05.06.2013 та відповідно до плану-графіка проведення планових виїзних перевірок суб'єктів господарювання на ІІ квартал 2013 року посадовими особами державної податкової інспекції у м. Черкасах Головного управління Міндоходів у Черкаській області проведена планова виїзна перевірка ПАТ "Черкасиобленерго" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2012 по 31.12.2012 року.
За результатами проведеної перевірки складений акт № 71/22-11/22800735 від 22.08.2013, в якому встановлені порушення публічним акціонерним товариством "Черкасиобленерго":
- п. 138.2 ст. 138 та пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України в результаті чого занижено податок на прибуток в сумі 701882 грн.; за І квартал 2012 року в сумі - 499338 грн., за півріччя 2012 року - 701627 грн., за три квартали 2012 року - 701755 грн., за 2012 рік - 701882 грн.;
- п. 187.1 ст. 187, п. 201.6 ст. 201, п. 198.1, 198.2, 198.3, 198.6 статті 198 Податкового кодексу України в результаті чого занижено податок на додану вартість всього на суму 698255 грн., в тому числі за січень 2012 року на суму 2000 грн., за лютий 2012 року на суму 443174 грн., за березень 2012 року на суму 44641 грн., за квітень 2012 року на суму 93564 грн., за травень 2012 року на суму 75554 грн., за липень 2012 року на суму 5371 грн., за серпень 2012 року на суму 31449 грн., за жовтень 2012 року на суму 2502 грн.
09 вересня 2013 року на підставі зазначеного акту державною податковою інспекцією у м. Черкасах Головного управління Міндоходів у Черкаській області винесені податкові повідомлення-рішення № 0003922301 про збільшення суми грошового зобов'язання по податку на прибуток в розмірі 1052823 грн., в тому числі за основним платежем - 701882 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 350941 грн., та № 0003932301 про збільшення суми грошового зобов'язання по податку на додану вартість в розмірі 1047383 грн., в тому числі за основним платежем - 698255 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 349128 грн.
В результаті процедури адміністративного оскарження вказані податкові повідомлення-рішення залишені без змін, а скарги позивача - без задоволення.
Вирішуючи спір по суті, суд зазначає, що згідно пункту 138.1 статті 138 Податкового кодексу України витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із: витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6 - 138.9, підпунктами 138.10.2 - 138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті: інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу; крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.
Відповідно до підпункту 138.1.1 пункту 138.1 статті 138 Податкового кодексу України витрати операційної діяльності включають: собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та інші витрати беруться для визначення об'єкта оподаткування з урахуванням пунктів 138.2, 138.11 цієї статті, пунктів 140.2 - 140.5 статті 140, статей 142 і 143 та інших статей цього Кодексу, які прямо визначають особливості формування витрат платника податку.
Абзацом першим пункту 138.2 статті 138 цього Кодексу передбачено, що витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.
Згідно підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 зазначеного Кодексу не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.
Відповідно до пункту 198.1 статті 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.
Пунктом 198.2 цієї статті передбачено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше; дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.
Відповідно до пункту 198.3 статті 198 вказаного Кодексу податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподаткованих операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.
Абзацом першим пункту 198.6. статті 198 Податкового кодексу передбачено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.
В акті перевірки зазначено, що підставою для висновку про заниження податку на прибуток та податку на додану вартість в 2012 році є акт від 24.01.2013 року № 120/224/32694310 "Про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання ПП "Салфит" з питань фінансово-господарських відносин з ТОВ "Ліга" за грудень 2011 року, ТОВ "Матадор" за лютий, березень, квітень 2012 року, ТОВ ВК "Віконні системи" за березень 2012 року, ТОВ "Ферріт Д" за березень-жовтень 2012 року".
Даним актом встановлено, що проведеною звіркою з ПП "Салфит" не підтверджено реальність здійснення господарських відносин з контрагентами, їх вид обсяг, якість, та розрахунки, а саме: встановлено відсутність об'єктів оподаткування та неможливість реального здійснення платником податків операцій ПП "Салфит" по ланцюгу постачання: ТОВ "Ліга" - ТОВ "Матадор" - ТОВ "Віконні системи" - ТОВ "Ферріт Д" - ПП "Салфіт" і далі до контрагентів/покупців, в тому числі ПАТ "Черкасиоблненерго".
Крім того, підставою для висновку про заниження податку на прибуток та податку на додану вартість стало посилання в акті перевірки позивача на акт від 12.12.2012 № 5383/22-10/24727882 "Про неможливість проведення зустрічної перевірки ТОВ "Ювента" щодо підтвердження господарських відносин з ТОВ "ТСТ "Трейд" за квітень 2012 року", який складено ДПІ у Печерському районі м. Києва.
Даним актом встановлено відсутність факту реального здіснення господарських операцій ТОВ "Ювента" за квітень 2012 року та встановлено відсутність об'єктів оподаткування при придбанні товарів (послуг), які підпадають під визначення ст. 22, 185, 188 Податкового кодексу України і, як наслідок, за результатами перевірки не підтверджено задекларовані ТОВ "Ювента" податкові зобов'язання з ПДВ за вказаний період.
Відповідач в акті перевірки дійшов висновку, що ПАТ "Черкасиобленерго" не проводило господарські операції з ПП "Салфит" за період з 01.01.12 року по 31.12.2012 року та ПП ВКФ "Ювента" за квітень 2012 року, тому документи не можуть вважатись первинними та бути документальним підтвердженням здійснення господарських операцій.
Однак, суд зазначає, що порушень податкового та іншого законодавства зі сторони ПАТ "Черкасиобленерго" стосовно укладання та виконання договору № 78-03/11 від 22.02.2012, укладеного між позивачем та ПП "Салфит" не виявлено. Перевіркою, за результатами якої і було складено акт перевірки позивача, встановлено, що за поставлений товар здійснювалась оплата, на їх отримання видавалась довіреність, а господарські операції з ПП "Салфит" знайшли відображення в бухгалтерському обліку.
Як свідчать матеріали справи, в ході здійснення перевірки ПАТ "Черкасиобленерго" надано відповідачу всі необхідні документи первинного бухгалтерського обліку, які підтверджують реальність здійснення господарських відносин між позивачем та ПП "Салфит", а тому підстав для висновку про відсутність їх реального виконання не було.
Також в ході перевірки здійснювалось дослідження господарських відносин між ПАТ Черкасиобленерго" та ПП ВКФ "Ювента" по господарським договорам № 121-03/01 від 12.03.2012, № 120-03/01 від 12.03.2012, № 122-03/01 від 12.03.2012, № 124-03/01 від 12.03.2012, № 82-03/11 від 23.02.2012, № 83-03/11 від 23.02.2012, № 84-03/11 від 23.02.2012.
Відповідно до змісту акту перевірки - порушень податкового та іншого законодавства зі сторони ПАТ "Черкасиобленерго" стосовно укладання та виконання вищевказаних договорів не виявлено. Перевіркою встановлено, що за поставлений товар здійснювалась оплата, на їх отримання видавалась довіреність. В акті перевірки також зазначено, що господарські операції з ПП ВКФ "Ювента" знайшли відображення в бухгалтерському обліку.
Крім того, в ході перевірки позивачем були надані всі первинні документи бухгалтерського обліку, які підтверджують і наявність і реальність господарських відносин між ПП ВКФ "Ювента" та ПАТ "Черкасиобленерго".
Щодо відсутності у позивача товарно-транспортних накладних, як основних документів на перевезення вантажів від ПП ВКФ "Ювента", на що посилається відповідач, суд зазначає, що права, обов'язки і відповідальність власників автомобільного транспорту - Перевізників та вантажовідправників і вантажоодержувачів - Замовників, визначають Правила перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджені наказом Міністерства транспорту України від 14 жовтня 1997 р. № 363, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 20 лютого 1998 р. за № 128/2568.
Згідно цих правил договір про перевезення вантажів - двостороння угода між перевізником, вантажовідправником чи вантажоодержувачем, що є юридичним документом, яким регламентуються обсяг, термін та умови перевезення вантажів, права, обов'язки та відповідальність сторін щодо їх додержання. Замовник - вантажовідправник або вантажоодержувач, який уклав з перевізником договір про перевезення вантажів. Товарно-транспортна накладна - єдиний для всіх учасників транспортного процесу юридичний документ, що призначений для списання товарно-матеріальних цінностей, обліку на шляху їх переміщення, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, а також для розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи.
Оскільки позивач не укладав з ПП ВКФ "Ювента" договору на перевезення вантажу, то, на думку суду, він не був учасником транспортного процесу в розумінні вищевказаних Правил, а тому наявність в даному випадку товарно-транспортної накладної при здійсненні господарських операцій з поставки продукції не є обов'язковою.
Встановлені відповідачем деякі недоліки при оформленні товарно-транспортних накладних, виписаних ПП "Салфит", у сукупності з наявністю юридичних та фінансових документів, не є доказом безтоварності господарсько-фінансових відносин з вказаним підприємством.
З урахуванням вищенаведеного, суд вважає, що акти від 24.01.2013 року № 120/224/32694310 та від 12.12.2012 № 5383/22-10/24727882 не є беззаперечними доказами порушення позивачем вимог податкового законодавства в частині формування витрат, які враховуються при визначенні об'єкта оподаткування податком на прибуток, а також формування податкового кредиту з податку на додану вартість по взаємовідносинах з ПП "Салфит" та ПП ВКФ "Ювента".
Крім того, позивачем надано документи первинного обліку, які свідчать про фактичне використання придбаного у ПП "Салфит" та ПП ВКФ "Ювента" товару у власній господарській діяльності.
За таких обставин, суд вважає, що позивач обґрунтовано сформував витрати на придбання товарів від ПП "Салфит" та ПП ВКФ "Ювента" і включив до складу податкового кредиту відповідні суми податку на додану вартість на підставі виписаних вказаними особами податкових накладних, які відповідають вимогам пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України.
Щодо взаємовідносин ПАТ "Черкасиобленерго" з ТОВ "Пром-Техно Група" у зв'язку з укладенням договору оренди електротехнічного обладнання, суд зазначає наступне.
В ході перевірки встановлено укладення між ПАТ "Черкасиобленерго" та ТОВ "Пром-Техно Група" договору оренди № 43-02/21 від 31.10.2011, за умовами якого позивач прийняв у строкове платне користування електротехнічне обладнання ПС110/10 кВ "СТО" (22 найменування), загальна сума орендної плати, з урахуванням її індексації, складає 2600000 грн. Розрахунок за послуги оренди здійснений повністю згідно платіжного доручення від 01.03.2012 № 1081.
Відповідач вважає, що позивач порушив вимоги Правил користування електричною енергією, оскільки між цими особами мав бути укладений договір спільного використання електричних мереж, а згідно з методикою розрахунку плати за спільне використання технологічних електричних мереж, витрати позивача мали би становити 59990 грн. за час дії договору оренди. Підтвердженням вказаної позиції відповідач вважає також рішення Вищого господарського суду України від 16 травня 2013 року у справі № 5011-7/13420-2012 за позовом ПАТ "Черкасиобленерго" до ТОВ "Пром-Техно Група" про визнання недійсним договору оренди та стягнення коштів.
З цих підстав відповідач зазначив про порушення позивачем вимог пункту 138.8 статті 138 Податкового кодексу України, що призвело до завищення витрат, які враховуються при визначенні об'єкта оподаткування, на суму непідтверджених витрат по оренді електротехнічного обладнання та прямо не пов'язаних з виробництвом таких товарів, виконанням робіт, наданням послуг на суму 2106677 грн., а також про порушення вимог пунктів 198.3, 198.6 статті 198 цього Кодексу, що призвело до завищення податкового кредиту на суму 433333 грн. 33 коп.
Разом з тим, такий висновок відповідача суд вважає передчасним, оскільки: використання електротехнічного обладнання ПС110/10 кВ "СТО" необхідне позивачу для забезпечення ведення ліцензованої діяльності постачання електричної енергії споживачів південно-західного району м. Черкаси, позаяк технічна можливість електрозабезпечення цього району без використання вищевказаного обладнання відсутня; у позивача наявний первинний документ бухгалтерського обліку, який підтверджує фактичну оплату послуг з оренди електротехнічного обладнання, який повинен бути відображений в бухгалтерському обліку позивача; постачальник видав позивачу оформлену належним чином податкову накладну; питання щодо завищення чи заниження вартості послуг з оренди електротехнічного обладнання не вирішене, оскільки відсутнє рішення господарського суду за позовом ПАТ "Черкасиобленерго" до ТОВ "Пром-Техно Група" про стягнення коштів за договором оренди.
Отже, в цьому випадку суд вважає, що, зважаючи на вимоги п. п. 138.2, 138.8 ст. 138, пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139, п. 198.1, 198.2, 198.3, 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, у позивача були відсутні підстави для не включення до складу витрат, які враховуються при визначенні об'єкта оподаткування, витрат на оплату послуг по оренді електротехнічного обладнання ПС110/10 кВ "СТО", а також не включення до складу податкового кредиту з податку на додану вартість суми ПДВ, сплаченої в ціні придбаних послуг.
Відповідно до частин 1, 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення; в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Суд при вирішенні спору враховує приписи статті 2 КАС України, відповідно до якої у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, обґрунтовано, добросовісно, розсудливо та безсторонньо, пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення.
За вказаних обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача є обґрунтованими, а оскаржувані податкові повідомлення-рішення слід визнати протиправними та скасувати повністю.
Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 11, 14, 70, 71, 94, 159 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
постановив:
Адміністративний позов задовольнити повністю.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення державної податкової інспекції у м. Черкасах Головного управління Міндоходів у Черкаській області від 09 вересня 2013 року № 0003922301 про збільшення суми грошового зобов'язання по податку на прибуток в розмірі 1052823 грн., в тому числі за основним платежем - 701882 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 350941 грн.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення державної податкової інспекції у м. Черкасах Головного управління Міндоходів у Черкаській області від 09 вересня 2013 року № 0003932301 про збільшення суми грошового зобов'язання по податку на додану вартість в розмірі 1047383 грн., в тому числі за основним платежем - 698255 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 349128 грн.
Стягнути з Державного бюджету України на користь публічного акціонерного товариства "Черкасиобленерго" (18002, м. Черкаси, вул. Гоголя, 285, ідентифікаційний код 22800735) судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 458 (чотириста п'ятдесят вісім) грн. 80 коп.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження. Апеляційна скарга може бути подана до Київського апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Суддя В.О. Гаврилюк
Постанова складена в повному обсязі 05.02.2014.