донецький апеляційний господарський суд
Постанова
Іменем України
29.01.2014 р. справа №905/6327/13
Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
Головуючого:Чернота Л.Ф.
суддівДіброви Г.І., Стойка О.В.
від позивача:Кобець Н.А. - за дов. №б/н від 26.10.2013р.
від відповідача:Стебловцева М.В. - за дов. №7 від 15.01.2014р.
Розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Повного товариства "Приватне підприємство "Ера-Дон" і компанія "Ваш Ломбард" м.Донецьк
на рішення господарського суду Донецької області
від20.11.2013 року
у справі№905/6327/13 (суддя Подколзіна Л.Д.)
за позовомПовного товариства "Приватне підприємство "Ера-Дон" і компанія "Ваш Ломбард" м.Донецьк
до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрросзбут" м.Донецьк
простягнення 55 570,00 грн.
У 2013 році Повне товариство "Приватне підприємство "Ера-Дон" і компанія "Ваш Ломбард" м.Донецьк звернулось до господарського суду Донецької області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрросзбут" м.Донецьк про стягнення збитків в розмірі 55 570,00 грн.
Рішенням господарського суду Донецької області від 20.11.2013р. у задоволенні позовних вимог Повного товариства "Приватне підприємство "Ера-Дон" і компанія "Ваш Ломбард" м.Донецьк було відмовлено.
Позивач, Повного товариства "Приватне підприємство "Ера-Дон" і компанія "Ваш Ломбард" м.Донецьк, з прийнятим рішенням не згоден, вважає його прийнятим з неправильним застосуванням норм матеріального права України та порушенням норм процесуального права. Тому, він звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить Донецький апеляційний господарський суд рішення господарського суду Донецької області від 20.11.2013 р. скасувати та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.
Представник позивача у судовому засіданні наполягає на задоволенні вимог, викладених в апеляційній скарзі.
Відповідачем суду надані письмові пояснення, які долучені до матеріалів справи. У судовому засіданні представник просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, рішення господарського суду - без змін.
Колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду у відповідності до статті 101 Господарського процесуального кодексу України на підставі встановлених фактичних обставин переглядає матеріали господарської справи та викладені в скарзі доводи щодо застосування судом при розгляді справи норм матеріального та процесуального права, що мають значення для справи.
Заслухавши доводи представників сторін, перевіривши матеріали справи та правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права України, колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, а рішення господарського суду відповідає вимогам чинного законодавства України, за мотивами, викладених апеляційною інстанцією, з огляду на наступне.
Як вбачається з матеріалів справи, 07.05.2012р. між Повним товариством "Приватне підприємство "ЕРА-ДОН" і компанія "ВАШ ЛОМБАРД" м. Донецьк (Покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "УКРРОСЗБУТ" м.Донецьк (Продавець) був укладений договір купівлі - продажу №УР-0000007, згідно умов п. 1.1 якого Продавець зобов"язався поставити, а Покупець прийняти та оплатити продукцію. Найменування, асортимент, кількість, ціна товару визначаються у додатках до даного договору, що є його невід"ємною частиною.
Згідно п. 2.2. Договору покупець здійснює 100% передоплату продукції, яку придбає відповідно до виставленого Продавцем рахунку.
Відповідно до п.4.2 договору при доставці в межах області Покупець сплачує відстань від місця находження Продавця до місця доставки, згідно встановленим тарифам перевізника.
Відповідно п.4.8 договору Покупець має право здійснити доставку купленого товару своїм власним транспортом або користуватися послугами сторонніх осіб (перевізників) на підставі узгоджених між сторонами усних або письмових домовленостей.
Згідно п. 12.1 договору він чинний з моменту його підписання сторонами і діє до повного виконання сторонами своїх зобов"язань, передбачених даним договором.
Договір підписаний обома сторонами без зауважень та скріплені печатками підприємств.
Сторонами були складені та підписані додатки №1 від 07.05.2012р. та №2 від 02.07.2012р. У п. 1 Додатків сторони визначили найменування, асортимент, кількість, ціну товару. У п. 1 Додатків сторони передбачили передоплату у розмірі 100%. У п.3 Додатків сторони встановили, що оплату доставки продукції здійснює Покупець.
Зазначені додаткі підписані обома сторонами без зауважень та скріплені печатками підприємств.
Позивач здійснив попередню оплату товару на суму 255 958,75грн., що підтверджується платіжними дорученнями №840 від 03.07.2012р., №1161 від 10.08.2012р., №1654 від 01.10.2012р., №166 від 07.12.2012р. та банківською випискою.
У відповідності до вищевказаних додатків №1 від 07.05.2012р., №2 від 02.07.2012р., на виконання умов Договору, у період з 05.07.2012р.-27.12.2012р. за видатковими накладними №УР-0000028 від 05.07.2012р., №УР-0000039 від 07.08.2012р., №УР-0000040 від 07.08.2012р., №УР-0000041 від 07.08.2012р., №УР-0000042 від 17.08.2012р., №УР-0000073 від 13.12.2012р., №УР-0000075 від 13.12.2012р., №УР-0000076 від 27.12.2012р., №1505 від 01.06.2012р., №УР-0000017 від 05.06.2012р., №1671 від 12.06.2012р., №УР-0000019 від 13.06.2012р., №1672 від 12.06.2012р., №УР-0000029 від 13.06.2012р., №2745 від 06.08.2012р., №2986 від 17.08.2012р. відповідач передав, а повноважна особа позивача отримала товар.
Позивач звернувся до відповідача з претензією №2012/04/23-2 від 23.04.2013р. В якій зазначив, що Продавцем (відповідач) не виконані умови договору стосовно доставки товару і він змушений був здійснювати доставку товару з місця знаходження заводу - виготовника (м.Суми) за свій рахунок. Відтак витрати на доставку товару склали 45 670,00 грн., тому позивач просив здійснити відповідний перерахунок витрат на перевезення вантажу, а залишок суми повернути йому. Претензія залишена відповідачем без відповіді.
Позивач звернувся до господарського суду з позовом про стягнення з відповідача збитків у розмірі 55 570,00 грн.
Згідно вимог ч.2 ст.623 ЦК України розмір збитків, завданих порушенням зобов'язання, доказується кредитором. Приписами ч.2 ст.224 ГК України встановлено, що під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.
Таким чином, застосування такої міри відповідальності як стягнення збитків, чинне законодавство пов'язує з наявністю таких елементів складу цивільного правопорушення, як протиправної поведінки особи, факту заподіяння збитків, вини особи, яка заподіяла збитки та за умови безпосереднього причинного зв'язку між неправомірними діями особи, яка заподіяла збитки, і самими збитками. За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільно-правова відповідальність не настає.
Згідно ст.22 Цивільного Кодексу України - особа, якій завдано збитків в результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).
При цьому, відповідно до роз'яснення Вищого арбітражного суду України № 02-5/215 від 01.04.1994р. із змінами та доповненнями при вирішенні спорів, пов'язаних із зобов'язаннями, що виникають внаслідок заподіяння шкоди слід враховувати, що чинне законодавство виходить з принципу вини контрагента або особи, яка заподіяла шкоду, а також крім застосування принципу вини при вирішенні спорів про відшкодування шкоди необхідно виходити з того, що шкода підлягає відшкодуванню за умови безпосереднього причинного зв'язку між неправомірними діями особи, яка заподіяла шкоду, і самою шкодою.
Згідно зі ст.1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Відповідно до ст.224 ГК України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.
Для застосування такої міри відповідальності, як відшкодування шкоди, потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення: 1)протиправної поведінки; 2)шкоди та її розміру; 3)причинного зв'язку між протиправною поведінкою заподіювача та шкоди; 4)вини.
За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільна відповідальність не настає.
Слід довести, що протиправна дія чи бездіяльність заподіювача є причиною, а шкода, яка завдана особі, - наслідком такої протиправної поведінки.
Як вбачається з матеріалів справи, Товариство з обмеженою відповідальністю "УКРРОСЗБУТ" є дистриб'ютором Виробника - ТОВ "Керамейя" (м. Суми), що надає йому право реалізації продукції Виробника на території міста Донецьк та Донецькій області, це визначено договором про співпрацю по реалізації продукції №ДД-137 від 27.07.2011р. укладеного між відповідачем та Виробником.
Згідно п 2.5 договору № ДД-137 від 27.07.2011р. передбачено, що транспортні витрати при поставці товару автомобільним транспортом Виробника покладаються на Дистриб'ютора і сплачуються ним разом з оплатою за товар, згідно виставлених Виробником рахунків, якщо сторони додатково не погодять інше в письмовій формі.
Разом з цим сторони по справі у Договорі №УР-0000007 від 07.05.2012р. та додатках до нього узгодили, що оплату доставки сплачує покупець, тобто Повне товариство "Приватне підприємство "Ера-Дон" і компанія "Ваш Ломбард".
Тому Виробник не виставляв рахунки за транспортування товару Відповідачу, а той в свою чергу - Позивачеві. З видаткових накладних вбачається, що вартість доставки товару від Виробника до відповідача не була включена.
З матеріалів справи вбачається, що Інформацію про замовлені позивачем автомобілі для перевезення товару відповідач своєчасно надавав Виробнику для завантаження за допомогою електронної пошти, про що свідчать заявки на відвантаження від 01.06.2012р., від 12.06.2012р., від 06.08.2012р., від 16.08.2012р., від 13.12.2012р. за весь період дії Договору, в яких вказані всі реквізити перевізників, адреса доставки, П.І.Б. водіїв, марки та держномери автомобілів.
Окрім того, позивач після виконання відповідачем Додатку №1 від 07.05.2012 до договору, підписав додаток № 2 від 02.07.2012р. з аналогічними умовами.
Отже, позивав не довів як завдання шкоди у спірній сумі неправомірними діями відповідача, так і наявність причинно-наслідкового зв'язку між збитками та протиправною поведінкою відповідача. Навпаки матеріали справи свідчать про належне виконання відповідачем умов договору купівлі-продажу №УР-0000007 від 07.05.2012р.
З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновком господарського суду, що позивачем не доведено усіх елементів складу цивільного правопорушення для застосування такої міри відповідальності як стягнення збитків.
Відповідно до п. 4 ст. 129 Конституції України, ст.ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, а за загальним правилом тягар доказування певних обставин покладається на особу, яка посилається на ці обставини.
Доказування полягає не лише в поданні особами доказів, а й у доведенні їх переконливості.
Враховуючи вищевикладене, позивачем не надано належних та допустимих доказів у розумінні ст. ст. 33, 34, 36 Господарського процесуального кодексу України заподіяння відповідачем саме збитків позивачу з вини відповідача, а також причинно-наслідкового зв"язку між збитками, в зв"язку з чим судом першої інстанції правомірно відмовлено позивачу у задоволенні позову про стягнення збитків в розмірі 55 570,00 грн.
Доводи апеляційної скарги не прийняті судовою колегією до уваги, оскільки спростовуються матеріалами справи та не впливають на правомірність прийнятого господарським судом рішення.
Отже, відповідно до статті 47 Господарського процесуального кодексу України, судове рішення прийняте за результатами дослідження усіх обставин справи.
З урахуванням вищевикладеного, судова колегія Донецького апеляційного господарського суду дійшла висновку, що відповідно до вимог статті 43 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду Донецької області від 20.11.2013 року у справі №905/6327/13 за мотивами, які викладені апеляційною інстанцією, ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді всіх обставин справи, які мають суттєве значення для вирішення спору, відповідає нормам матеріального та процесуального права України, а доводи апеляційної скарги не спростовують висновку суду.
Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору по апеляційній скарзі покладаються на скаржника.
Керуючись статтями 33, 34, 43, 49, 99, 101, 102, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд, -
Апеляційну скаргу Повного товариства "Приватне підприємство "Ера-Дон" і компанія "Ваш Ломбард" м.Донецьк на рішення господарського суду Донецької області від 20.11.2013 року у справі №905/6327/13 залишити без задоволення, а рішення господарського суду Донецької області від 20.11.2013 року у справі №905/6327/13 - без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Вищого господарського суду України у касаційному порядку через апеляційний господарський суд протягом двадцяти днів.
Головуючий Л.Ф. Чернота
Судді Г.І.Діброва
О.В.Стойка
Надр.5 прим:
1 - у справу; 2 - позивачу;
3 - відповідачу; 4 - ДАГС;5- ГСДО.