30 січня 2014 р. Справа № 804/753/14
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі судді Кучми К.С., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Криворізької центральної об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровської області до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу, -
У січні 2014 року позивач на виконання своїх владних повноважень звернувся до адміністративного суду з вищезазначеним позовом. В обґрунтування позовних вимог зазначив, що відповідач має несплачену заборгованість по платежам до бюджету з податку на доходи фізичних осіб, що становить 467,45 грн., яку в добровільному порядку не сплачує. Сума податкового боргу відповідача не скасована і не списана. За таких обставин, позивач просив суд: стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (інн.НОМЕР_2) до бюджету податковий борг на загальну суму 467,45 грн.
Позивач в судове засідання свого представника не направив, про день та час його проведення повідомлявся належним чином. Позивач в позовній заяві просив суд розгляд справи проводити за відсутності його представника в порядку письмового провадження.
Відповідач в судове засідання не з'явилася, про місце та час його проведення повідомлялася належним чином.
Відповідно до ч.4 ст.128 КАС України у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.
Згідно ч.6 ст.128 КАС України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
Таким чином, частина 6 статті 128 КАС України, надає суду можливості проводити подальший розгляд справи в порядку письмового провадження.
Суд, дослідивши матеріали справи вважає, що адміністративний позов підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_1 зареєстрована Виконавчим комітетом Криворізької міської ради 16.07.1998 року, як фізична особа-підприємець та перебуває на податковому обліку в Криворізькій центральній об'єднаній податковій інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровської області з 23.07.1998 року.
Як вбачається з матеріалів справи у відповідача наявний податковий борг зі сплати податку на доходи фізичних осіб в сумі 467,45 грн., в т.ч. 446 грн. - податкові зобовязання; 21,45 грн. - пеня.
Відповідно до підпункту 57.1. статті 57 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Судом встановлено, що заборгованість відповідача виникла внаслідок несплати узгоджених податкових зобов'язань згідно податкової накладної, а саме:
-податкова декларація про доходи від 09.02.2011 р. № 20000000000145;
-податкова декларація про майновий стан та доходи від 09.02.2012 р. № 1300001482.
Таким чином, у відповідача виник борг по сплаті податку на доходи фізичних осіб на загальну суму 467,45 грн.
Згідно статті 2 Закону України «Про державну податкову службу в Україні», завданнями органів державної податкової служби, зокрема, є здійснення контролю за додержанням податкового законодавства, правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю сплати до бюджетів, державних цільових фондів податків і зборів (обов'язкових платежів), а також неподаткових доходів, установлених законодавством.
При несплаті зобов'язання у встановлений строк виникає податковий борг, який, згідно пп.14.1.175. ст.14 ПК України, становить: сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.
Відповідно до ст.59 Податкового кодексу України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення. У разі якщо пошта не може вручити платнику податків податкову вимогу, то така податкова вимога вважається вручена платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причин не вручення. У разі, коли у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується, погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що виник після надіслання (вручення) податкової вимоги.
Судом також встановлено, що на виконання вимог ст.59 Податкового кодексу України Криворізькою центральною ОДПІ була виставлена податкова вимога №27 від 18 лютого 2011 року на суму 539,23 грн., яка була отримана відповідачем 18.02.2011 року.
Відповідно до п.60.6. ст.60 Податкового кодексу України, якщо нарахована сума грошового зобов'язання або податкового боргу збільшується внаслідок їх адміністративного оскарження, раніше надіслане податкове повідомлення-рішення або податкова вимога не відкликаються. На суму збільшення грошового зобов'язання надсилається окреме податкове повідомлення-рішення, а на суму збільшення податкового боргу окрема податкова вимога не надсилається.
Таким чином, відповідач має податкову заборгованість до бюджету на загальну суму 467,45 грн., яка виникла через несплату самостійно задекларованого податкового зобов'язання у деклараціях.
Відповідно до п.п.95.1, 95.3 ст.95 Податкового кодексу України, орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі. Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.
Підпунктом 20.1.18. ст.20 ПК України визначено право органу державної податкової служби звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.
В силу ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Оцінюючи усі докази, які були досліджені судом у їх сукупності, суд вважає за можливе стягнути з відповідача податковий борг у розмірі 467,45 грн.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст.10, 11, 69, 71, 94, 122, 128, 158 - 163, 167 КАС України, суд,-
Адміністративний позов задовольнити повністю.
Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (інн.НОМЕР_2) до бюджету податковий борг на загальну суму 467,45 грн. /чотириста шістдесят сім гривень сорок п'ять копійок/.
Постанова суду набирає законної сили відповідно до вимог ст.254 КАС України та може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд в порядку та строки, передбачені ст.186 КАС України.
Суддя Кучма К.С.