Провадження № 1-кп/760/131/14
Справа № 760/26972/13-к
04 лютого 2014 року м. Київ
Солом'янський районний суд м. Києва в складі:
головуючого судді: ОСОБА_1 ,
при секретарі судового засідання ОСОБА_2
з участю:
прокурора ОСОБА_3 ,
потерпілої ОСОБА_4 ,
захисника ОСОБА_5 ,
обвинуваченого ОСОБА_6
розглянувши в підготовчому судовому засіданні кримінальне провадження внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12013110090011641 від 02 жовтня 2013 р., по обвинуваченню:
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця радгоспу Майський, Казахстан, громадянина України, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , працюючого помічником друкаря в ТОВ "Європринт", одруженого, маючого на утриманні малолітню дитину
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 185 Кримінального кодексу України;-
Обвинувачений ОСОБА_6 02.10.2013 приблизно о 14.50 годині, перебуваючи по бульвару Чоколівському, 9/13 в м. Києві, помітив автомобіль «Toyota Prado» д.н.з. НОМЕР_1 , який був припаркований на узбіччі проїзної частини, напроти входу до відділення «Правекс банку», за кермом якого знаходилась раніше незнайома йому ОСОБА_4 та рахувала грошові кошти, вирішив викрасти чуже майно. Реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна, ОСОБА_6 02.10.2013 приблизно о 15.00 годині дочекавшись коли ОСОБА_4 залишила автомобіль, поставивши його на сигналізацію, підійшов до автомобіля «Toyota Prado» д.н.з. НОМЕР_1 та впевнившись, що за його діями ніхто не спостерігає, використовуючи заздалегідь приготовлений пристрій для сканування сигналізації автомобілів, який був при ньому, відключив сигналізацію в зазначеному автомобілі та відкривши передні ліві двері даного автомобіля, проник до салону, звідки між передніми сидіннями автомобіля з підлокітника таємно викрав чуже майно, яке належить ОСОБА_7 , а саме: грошові кошти в розмірі 3200 гривень. Після чого, ОСОБА_6 залишив салон автомобіля та відкрив багажне відділення вказаного автомобіля, з якого таємно викрав чуже майно, яке належить ОСОБА_7 , а саме: дитячу іграшку «Залізна дорога», вартістю 323 гривні та комплект із 2 батарейок «Toshiba», вартістю 12 гривень. ОСОБА_6 з вказаним викраденим майном з місця вчинення кримінального правопорушення зник, розпорядившись ним на власний розсуд, завдавши потерпілій ОСОБА_4 матеріальну шкоду на загальну суму 3535 гривень.
Таким чином, ОСОБА_6 своїми умисними діями, які виразились у таємному викрадені чужого майна (крадіжка), вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 185 КК України.
Потерпілим від кримінального правопорушення являється ОСОБА_4 12.08.1980 ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженка м. Києва, громадянка України, проживаюча за адресою АДРЕСА_2 .
На підставі ч. 1 ст. 473 Кримінального процесуального кодексу України до суду надійшла угода про примирення, укладена між потерпілою ОСОБА_4 та обвинуваченим ОСОБА_6 .
Виходячи із змісту даної угоди, ОСОБА_6 повністю визнав свою вину в обсязі пред'явленого обвинувачення. В суді обвинувачений визнання ним вини підтвердив, щиро розкаявся у вчиненому.
Згідно угоди, сторони погодилися на призначення покарання ОСОБА_6 за ч. 1 ст. 185 Кримінального кодексу України у виді штрафу у розмірі п'ятдесяти неоподаткованих мінімумів доходів громадян.
ОСОБА_6 із запропонованою видом та мірою покарання згоден, прокурор, захисник, проти затвердження угоди не заперечували.
У підготовчому судовому засіданні обвинувачений вказав, що він цілком розуміє свої права та наслідки укладення угоди, що передбачені ч. 5 ст. 474 Кримінального процесуального кодексу України, які йому були роз'яснені судом в ході підготовчого судового засідання.
Також в підготовчому судовому засіданні обвинувачений беззастережно визнав свою вину та надав суду згоду на призначення узгодженого покарання.
Потерпіла також беззастережно підтримала угоду.
На підставі пояснень обвинуваченого, суд встановив, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.
Під час перевірки угоди встановлена її відповідність вимогам Кримінального процесуального кодексу України, зокрема вимогам ст. 471 КПК України.
Відповідно до ч. 1 ст. 475 Кримінального процесуального кодексу України, якщо суд переконається, що угода може бути затверджена, він ухвалює вирок, яким затверджує угоду і призначає узгоджену сторонами міру покарання.
Таким чином, виходячи із зазначеного та керуючись ст. ст. 122, 124, 314, 315, 373, 374, 468-475 Кримінального процесуального кодексу України та на підставі ч. 1 ст. 185 Кримінального кодексу України, суд, -
Затвердити угоду про примирення, укладену 12 грудня 2013 року між потерпілою ОСОБА_4 та обвинуваченим ОСОБА_6 в кримінальному провадженні № 12013110090011641 від 02 жовтня 2013 р.
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 185 Кримінального кодексу України.
Призначити ОСОБА_6 покарання за ч. 1 ст. 185 Кримінального кодексу України у виді штрафу у розмірі п'ятдесяти неоподаткованих мінімумів доходів громадян, а саме - 850 грн., 00 коп.
Вирок набирає законної сили через тридцять днів з моменту його проголошення, якщо не буде оскаржений.
Вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду м. Києва через Солом'янський районний суд м. Києва протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Обмеження права оскарження даного вироку визначені ч. 2 ст. 473 Кримінального процесуального кодексу України.
Копія вироку видається учасникам кримінального провадження відразу після його проголошення.
Суддя ОСОБА_1