Справа № 640/1356/14-к
н/п 1-кс/640/500/14
"28" січня 2014 р. слідчий суддя Київського районного суду м. Харкова ОСОБА_1 , розглянувши скаргу ОСОБА_2 на рішення слідчого у кримінальному провадженні №32013220000000322 від 05.08.2013р.,-
встановив:
28 січня 2014р. заявник звернулась до Київського районного суду м. Харкова зі скаргою, в якій фактично оскаржувала рішення слідчого з ОВС СУ ФР ГУ Міндоходів у Харківській області ОСОБА_3 про відмову у задоволенні її клопотання про скасування арешту майна. В обґрунтування заявлених вимог посилалась на те, що 16.12.2013р. звернулась до слідчого з клопотання №8 про скасування арешту її майна. Постановою від 30.12.2013р. слідчим відмовлено у задоволенні вказаного клопотання. 09.01.2013р. зазначене рішення слідчого оскаржене до суду, і ухвалою слідчого судді від 10.01.2014р. у задоволенні скарги відмовлено. Вказує, що скасування арешту майна необхідне для внесення застави за ухвалою слідчого судді від 24.11.2014р.
Слідчий суддя, дослідивши документи та матеріали, якими заявник обґрунтовує доводи скарги, доходить наступного:
У ч.1 ст. 303 КПК України наведений вичерпний перелік випадків і суб'єктів оскарження рішень, дій чи бездіяльності сторони обвинувачення при досудовому розслідуванні.
Так, зокрема, на досудовому провадженні може бути оскаржене рішення слідчого про відмову в задоволенні клопотання про проведення слідчих (розшукових) дій, негласних слідчих (розшукових) дій.
Згідно ч.1 ст.223 КПК України слідчі (розшукові) дії є діями, спрямованими на отримання (збирання) доказів або перевірку вже отриманих доказів у конкретному кримінальному провадженні.
Відповідно ч. 1 ст. 246 КПК України негласні слідчі (розшукові) дії - це різновид слідчих (розшукових) дій, відомості про факт та методи проведення яких не підлягають розголошенню, за винятком випадків, передбачених КПК України.
Зі змісту скарги вбачається, що заявником фактично оскаржується рішення слідчого з ОВС СУ ФР ГУ Міндоходів у Харківській області ОСОБА_3 про відмову у задоволенні клопотання №8 від 16.12.2013р. про скасування арешту майна.
Оскільки арешт майна не відноситься до слідчих (розшукових) або негласних слідчих (розшукових) дій, а відповідно ст. 131 КПК України є заходом забезпечення кримінального провадження, рішення слідчого про відмову у задоволенні клопотання про скасування арешту не підлягає оскарженню в порядку ст. 303 КПК України.
Відповідно до ч. 4 ст. 304КПК України, слідчий суддя відмовляє у відкритті провадження у разі, якщо скарга подана на рішення, дії чи бездіяльність слідчого, прокурора, що не підлягають оскарженню.
Більш того, ухвалою слідчого судді від 10.01.2014р.,яка є чинною, заявнику відмовлено у задоволенні скарги на постанову від 16.12.2013р. в частині відмови в задоволенні клопотання №8 про зняття арешту.
Згідно ч. 2 ст. 21 КПК України, ухвала суду, що набрала законної сили в порядку, визначеному КПК України, є обов'язковою і підлягає безумовному виконанню на всій території України.
Таким чином, на теперішній час питання про скасування арешту майна заявника вже вирішене ухвалою слідчого судді від 10.01.2014р. і повторний розгляд аналогічної скарги - неможливий.
Керуючись ст. ст.303, 304, 372 КПК України,-
ухвалив:
У відкритті провадження за скаргою ОСОБА_2 на рішення слідчого у кримінальному провадженні №32013220000000322 від 05.08.2013р.- відмовити.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Апеляційного суду Харківської області протягом п'яти днів з дня її проголошення.
Слідчий суддя: