Справа №531/1353/13-ц р.
Провадження№2/531/4/14 р.
Іменем України
31 січня 2014 року м. Карлівка
Карлівський районний суд Полтавської області в складі:
головуючого - судді Попова М.С.,
за участю секретаря - Шаршонь Т.М.,
позивачки - ОСОБА_1,
представника позивачки - ОСОБА_2,
представника відповідача - ОСОБА_3,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Карлівка цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_4 про стягнення неустойки за прострочення сплати аліментів, -
ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_4 про стягнення неустойки за прострочення сплати аліментів з тих підстав, що рішенням Карлівського районного суду Полтавської області від 26.10.2009 року з відповідача на користь позивачки було стягнуто аліменти на утримання їх сина ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1. Виконавчий лист №2-841 від 26.10.2009 року був направлений до ВДВС Карлівського РУЮ для примусового виконання. Відповідач з першого дня взагалі не сплачував аліменти на утримання сина, що підтверджується довідко-розрахунком. Станом на 01.04.2013 року заборгованість становить 5966,82 грн. Позивачка неодноразово зверталась до відповідача з вимогою про погашення заборгованості, але завжди отримувала відмову. За розрахунками позивачки, сума неустойки, яку відповідач має сплатити на її користь за прострочення сплати аліментів, складає 29118,96 грн., в зв'язку з чим позивачка просить стягнути з відповідача вказану вище суму, а також понесені судові витрати.
В судовому засіданні позивачка та її представник повністю підтримали заявлені позовні вимоги та просили їх задовольнити в повному обсязі.
Відповідач та його представник в судовому засіданні позовні вимоги не визнали, пояснивши, що ОСОБА_4 не заперечує існування заборгованості по аліментах і сплачує їх по мірі можливості, а заявлену суму в позові він не в змозі сплатити, оскільки ніде не працює.
Вислухавши сторони, їх представників, дослідивши матеріали справи в їх сукупності, суд приходить до наступних висновків.
Згідно ч. 1 ст. 11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
Відповідно до ст. ст. 10, 60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Згідно копії виконавчого листа №2-841/09, виданого Карлівським районним судом Полтавської області 26.10.2009 року, рішенням суду з відповідача на користь позивачки стягнуто аліменти на утримання сина ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, в розмірі 1/4 частини всіх видів його заробітку щомісячно до закінчення навчання сина до 10.01.2011 року, починаючи з 10.09.2009 року та заборгованість по аліментах згідно виконавчого листа від 12.07.1993 року №53-АЕ/93 в розмірі 474,87 грн. (а.с. 8), що не заперечується сторонами.
Відповідно до довідки-розрахунку №10577/03-46 від 04.12.2003 року, заборгованість відповідача за виконавчим листом №2-841/09 станом на 10.12.2013 року складає 5598,92 грн. (а.с. 75).
Згідно ч. 1 ст. 196 СК України, при виникненні заборгованості з вини особи, яка зобов'язана сплачувати аліменти за рішенням суду, одержувач аліментів має право на стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка від суми несплачених аліментів за кожен день прострочення.
За розрахунками суду, відповідно до довідки-розрахунку заборгованості №10577/03-46 від 04.12.2003 року, розмір неустойки за прострочення сплати аліментів складає: за 21 день вересня 2009 року - 47,04 грн., за жовтень-грудень 2009 року - 228,27 грн., за січень-грудень 2010 року - 1429,2 грн., за 10 днів січня 2011 року - 15,08 грн., а всього - 1719,59 грн. Тобто, саме така сума підлягає стягненню з відповідача в якості неустойки за прострочення сплати аліментів.
Посилання відповідача та його представника на те, що відповідач на теперішній час не працює і заявлену в позові сумі не в змозі сплатити, судом не сприймаються, оскільки відповідач є працездатним, здоровим (не є інвалідом) і може сплачувати як поточну заборгованість по аліментах, так і неустойку за прострочення сплати аліментів.
Розподіл судових витрат провести відповідно до ст. 88 ЦПК України пропорційно до задоволеної частини вимог.
На підставі викладеного, керуючись ст. 196 СК України, ст. ст. 10, 11, 60, 88, 209, 212-215 ЦПК України, суд, -
Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1, не працюючого, ідентифікаційний номер - НОМЕР_1, на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_3, проживаючої за адресою: АДРЕСА_1, неустойку за прострочення сплати аліментів в розмірі 1719 (одна тисяча сімсот дев'ятнадцять) гривень 59 копійок та судові витрати в розмірі 13 (тринадцять) гривень 74 копійки, а всього стягнути 1733 (одну тисячу сімсот тридцять три) гривні 33 копійки.
В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.
Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Полтавської області через Карлівський районний суд протягом десяти днів з дня отримання копії повного тексту рішення.
Суддя