Ухвала від 24.01.2014 по справі 413/5983/13-ц

Справа № 413/5983/13-ц

Провадження № 22ц/782/5676/13

УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 січня 2014 року судова колегія судової палати у цивільних справах апеляційного суду Луганскої області в складі:

головуючого: Борисова Є.А.

суддів: Маляренко І.Б., Яреська А.В.

при секретарі: Веселові С.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Луганську цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Краснолуцького міського суду Луганської області від 06 грудня 2013 року за позовом ОСОБА_1 до ТОВ «Квота2012» про визнання договору незаконним, стягнення внесків.

встановила:

Позивач ОСОБА_1 звернулась до суду з зазначеним позовом про визнання договору незаконним, стягнення внесків у розмірі 2237,73 гривень, посилаючись не те, що 01.07.2013 року вона уклала договір № 001428 з ТОВ «Квота 2012», предметом якого є надання послуг з адміністрування системи, що умовно називається програма «Квота», з метою придбання нерухомості в асоціації. Виконання послуг з адміністрування системи полягає в тому, що клієнт системи сплачує гарантійний платіж у розмірі 1750 гривень, щомісячний чистий внесок 277,78 гривень та щомісячні адміністративні витрати - 210 гривень, а ТОВ «Квота 2012» у свою чергу формує асоціацію клієнтів, за рахунок чистих внесків яких здійснюється придбання товару. Тобто, клієнт отримує від ТОВ «Квота 2012» товар у вигляді 50000 гривень на придбання нерухомості. Право на отримання товару мають не всі учасники системи, а тільки ті, які зробили найбільшу кількість внесків. Договір не містить термінів отримання клієнтом товару, не передбачає будь-якої відповідальності ТОВ «Квота 2012» за невиконання умов договору та будь-яких гарантій отримання клієнтом товару навіть у разі повної оплати його вартості. Але при цьому договором передбачено, що у разі відмови клієнта від договору адміністративні витрати та гарантійний платіж йому не повертаються. З моменту укладання угоди позивач сплатила внесків на загальну суму 2237,73 гривень, але обіцяну суму в розмірі 50000 гривень так і не отримала. Вважає, що укладена між нею та ТОВ «Квота 2012» угода не відповідає вимогам Закону України «Про захист прав споживачів», якою заборонена нечесна підприємницька практика, яка вводить споживача в оману, зокрема така, як створення, експлуатація або сприяння розвитку пірамідальних схем. Крім того, договір всупереч положенням зазначеного Закону містить несправедливі умови щодо його розірвання за бажанням клієнта з утриманням з клієнта штрафу, вступного внеску, адміністративних витрат, страхового внеску, в той же час не містить будь-яких негативних наслідків для самого ТОВ «Квота 2012». Таким чином, така угода здійснена з використанням нечесної підприємницької практики, з введенням в оману споживача шляхом залучення її коштів з метою здійснення діяльності пірамідальної схеми, а тому повинна бути визнана незаконною. Крім того позивач просила стягнути з ТОВ «Квота 2012» суму сплачених за оспорюваним договором внесків в розмірі 2237,73 грн.

Рішенням Краснолуцького міського суду Луганської області від 06 грудня 2013 року у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 було відмовлено у зв'язку з їх необгрунтованістю.

З даним рішенням не згодна позивач ОСОБА_1, в апеляційній скарзі просить його скасувати та ухвалити нове рішення, яким задовольнити її вимоги, посилаючись при цьому на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права та на невідповідність висновків суду обставинам справи.

В судове засідання апеляційної інстанції сторони не з'явились, про час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обгрунтованість рішення суду, колегія суддів судової палати приходить до висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Відповідно до ст. 213 ЦПК України законним і обґрунтованим є рішення коли суд виконав всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом на основі повного і всебічного з'ясування обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених такими доказами, які були досліджені у судовому засіданні.

Згідно зі ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням вимог матеріального і процесуального права.

Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Судом першої інстанції було встановлено, що 01.07.2013 р. між позивачкою та ТОВ «Квота 2012» укладено договір № 001428, за яким адміністратор за згодою клієнта, зобов'язується вчинити від імені та за рахунок клієнта певні юридичні дії, спрямовані на придбання товару, зазначеного у додатку № 1 до даного договору, на умовах діяльності Програми «Квота». Предметом такого договору є послуги, що надаються шляхом формування асоціацій клієнтів програми «Квота», метою яких є придбання товару.

Із змісту зазначеного договору вбачається, що його укладено у двох однакових примірниках, по одному для кожної із сторін, що мають однакову юридичну силу, набуває чинності договір з дати його укладання та діє до остаточного виконання сторонами прийнятих зобов'язань, передбачених договором та додатками до нього (п.4.1). При цьому позивач ОСОБА_1, як клієнт, заявляє, що отримала усі пояснення від представника адміністратора, уважно прочитала та зрозуміла усі визначення, умови та зміст договору і додатки до нього, про що засвідчено її особистим підписом.

Відповідно до додатку № 2 до договору № 001428 від 01.07.2013 року договір активується на четвертий день з моменту його підписання (п.1.4), учасник, який виявив бажання розірвати договір протягом 3 (трьох) календарних днів з моменту його підписання, зобов'язаний письмово повідомити адміністратора про свій намір шляхом подання заяви до центрального офісу (п.8.1). Згідно квитанції від 01.07.2013 р. позивач сплатила на рахунок відповідача гарантійний платіж у розмірі 1750 гривень, згідно з квитанцією від 03.08.2013 р. позивач сплатила на рахунок відповідача адміністративні витрати - 210 грн, а також щомісячний чистий внесок -277,73 грн. Зазначені обставини в повній мірі підтверджуються матеріалами справи (а.с.4-7).

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1, про визнання договору незаконним та про стягнення суми внесків, що були здійснені на виконання договору, щодо якого ставиться питання про його незаконність, суд першої інстанції виходив з того, що позивач не надала належних доказів на підтвердження тієї обставини що під час укладання договору з боку ТОВ «Квота 2012» мав місце обман та застосовування «пірамідальної схеми» Крім того, суд виходив з того, що позивачем обрано неналежний спосіб захисту порушеного права, оскільки діюче законодавство не передбачає можливості визнання правочину незаконним.

Судова колегія погоджується з загальним висновком суду першої інстанції стосовно відсутності підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 з огляду на наступне.

Так із змісту позовної заяви ОСОБА_1 вбачається, що вона, з посиланням на положення ст.ст. 18,19 Закону України «Про захист прав споживачів», ставила питання про визнання оспорюваного нею договору недійсним з тих підстав, що зазначений договір містить в собі несправедливі умови та що він був вчинений під впливом обману та має ознаки «пірамідальної схеми».

Відповідно до положень ст.230 ЦК України обман має місце, якщо сторона заперечує наявність обставин, які можуть перешкодити вчиненню правочину, або якщо вона замовчує їх існування.

З матеріалів справи вбачається, що під час укладання договору № 001428 від 01.07.2013 року ОСОБА_1 отримала примірник договору та додатки до нього, які містять опис послуг ТОВ «Квота 2012». Відповідно до п.4.8 договору, підписання клієнтом цього договору та додатків до нього є підтвердженням факту ознайомлення, розуміння клієнтом його умов та згоди клієнта з усіма визначеннями, умовами та змістом договору та додатків до нього. Згідно з п.15.1 статті 15 додатку № 2 до договору № 001428 ОСОБА_1 власним підписом підтвердила що отримала усі коректно викладені пояснення від представника ТОВ «Квота 2012» , уважно прочитала та зрозуміла умови вказаного додатку та правові наслідки.

Таким чином, висновок суду стосовно відсутності у діях ТОВ «Квота 2012» обману під час укладення договору є правильним.

Аналіз п.7 ч.3 ст.19 Закону України «Про захист прав споживачів» дає підстави для висновку, що поняття «пірамідальна схема» у розумінні цієї норми має такі обов'язкові ознаки : 1) здійснення сплати за можливість одержання учасником компенсації; 2) компенсація надається за рахунок залучення учасником інших споживачів схеми; 3) відсутність продажу або споживання товару. Таким чином, для кваліфікації «пірамідальної схеми» необхідна наявнічсть усіх зазначених ознак. Відсутність вищевказаних ознак виключає можливість визнання схеми як пірамідальної, тобто такої, що порушує норми чинного законодавства України. Пірамідальній схемі властива оплата за можливість одержання окремим учасником компенсації, яка повинна надаватися за рахунок залучення цим учасником схеми інших споживачів.

Між тим, предметом договору сторін, укладеного в рамках функціонування програми «Квота», є надання учаснику цієї програми адміністративних послуг, у тому числі фінансового характеру з метою придбання певного товару з розстроченням платежу або отримання відповідної суми у позику для подальшого придбання певного товару (а.с. 4-6).

Із змісту договору, що укладається в рамках програми «Квота» вбачається, що учасник програми фактично сплачує кожного місяця частину ціни певного товару. Після одержання певного товару, споживач зобов'язаний і надалі сплачувати кошти за товар до повної його оплати (або до повного повернення грошових коштів, що були надані у позику для придбання товару). Отже договором передбачена щомісячна сплата внесків за товар, який передається споживачеві в рамках укладеного договору, а не за можливість одержання права на купівлю товару. Споживач, який виконав усі вимоги договору, має повне право вимагати від ТОВ «Квота 2012» виконання свого зобов'язання, а саме: оплатити продавцю вартість товару або надати певну суму у позику для придбання товару, незалежно від того, чи сплачують кошти інші споживачі. Таким чином, за схемою придбання товарів за програмою «Квота» всі учасники програми придбавають товар або отримують у позику кошти для придбання товару за рахунок об'єднання внесків кожного з них. З урахуванням викладеного, судова колегія вважає, що твердження позивача ОСОБА_1 стосовно того, що діяльність ТОВ «Квота-2012» за договором № 001428 від 01.07.2013 року є фунціонуванням пірамідальної схеми є безпідставними.

Відповідно до положень ст. 18 Закону України «Про захист прав споживачів» умови договору є несправедливими, якщо всупереч принципу добросовісності його наслідком є істотний дисбаланс договірних прав та обов'язків на шкоду споживача.

Аналізуючи норму ст. 18 Закону України «Про захист прав споживачів» можна дійти висновку, що для кваліфікації умов договору несправедливими необхідна наявність одночасно таких ознак : по-перше, умови договору порушують принцип добросовістності (п.6 ч.1 ст.3, ч.3 ст.509 ЦК України); по-друге, умови договору призводять до істотного дисбалансу договірних прав та обов'язків сторін; по третє, умови договору завдають шкоди споживачеві.

Ставлячи питання про визнання договору № 001428 від 01.07.2013 року недійсним з підстав, передбачених ст. 18 Закону України «Про захист прав споживачів», позивач в той же час не надала належних доказів на підтвердження наявності всіх вищезазначених ознак, які б давали підстави для висновку про те, що умови вказаного договору є несправедливими, а тому висновок суду першої інстанції стосовно відсутності підстав в даному випадку для визнання договору недійсним, є правильним.

Доводи апеляційної скарги стосовно того, що суд першої інстанції безпідставно не прийняв до розгляду заяву про доповнення підстав позову щодо визнання договору недійсним та не взяв до уваги ту обставину, що діяльність по адмініструванню фінансових активів для придбання товарів у групах підлягає обов'язковому ліцензуванню і ТОВ ТОВ «Квота 2012» на момент вчинення договору про придбання товару у групах не мало відповідної ліцензії (дозволу), не можуть бути прийняті до уваги з огляду на наступне

Так відповідно до ч.2 ст. 31 ЦПК України позивач має право до початку розгляду судом справи по суті шляхом подання письмової заяви змінити предмет або підставу позову.

З матеріалів справи вбачається, що заяву про зміну підстав позову позивач подала вже після початку розгляду справи по суті, а тому у суду першої інстанції не було підстав для прийняття до розгляду зазначеної заяви. Разом з тим, позивач ОСОБА_1 не позбавлена можливості звернутися до суду з окремим позовом до ТОВ «Квота 2012» про визнання договору № № 001428 від 01.07.2013 року недійсним саме з підстав відсутності у відповідача відповідної ліцензії на здійснення діяльності по адмініструванню фінансових активів для придбання товарів у групах, тобто з підстав, передбачених ст. 227 ЦК України.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції відповідає вимогам закону, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції і не можуть бути підставою для зміни чи скасування рішення суду.

Керуючись ст.ст. 304, 307, 308, 313, 314, 315 ЦПК України, колегія суддів судової палати,-

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - відхилити.

Рішення Краснолуцького міського суду Луганської області від 06 грудня 2013 року - залишити без змін.

Ця ухвала апеляційного суду набирає чинності негайно та може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів після її проголошення.

Головуючий:

Судді:

Попередній документ
36960009
Наступний документ
36960011
Інформація про рішення:
№ рішення: 36960010
№ справи: 413/5983/13-ц
Дата рішення: 24.01.2014
Дата публікації: 05.02.2014
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Цивільне
Суд: Апеляційний суд Луганської області
Категорія справи: Цивільні справи (до 01.01.2019); Позовне провадження; Спори, що виникають із договорів; Спори, що виникають із договорів надання послуг