Ухвала від 15.01.2014 по справі 2319/603/12

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 22-ц/793/164/14Головуючий по 1 інстанції

Категорія : 45 Вітер Л. А.

Доповідач в апеляційній інстанції

Демченко В. А.

УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 січня 2014 року Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Черкаської області в складі:

головуючого Демченко В. А.

суддів Подорога В. М. , Бородійчук В. Г.

при секретаріБражнюк О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Черкаси апеляційну скаргу ПрАТ « Зернопродукт МХП» на рішення Христинівського районного суду Черкаської області від 02 грудня 2013 року по справі за позовом ОСОБА_6 до ПрАТ « Зернопродукт МХП» про визнання договору оренди землі недійсним та витребування земельної ділянки, -

ВСТАНОВИЛА:

У травні 2012 року позивач ОСОБА_6, в особі представника ОСОБА_7, звернулася до суду із позовом до ПрАТ « Зернопродукт МХП» про визнання договору оренди землі недійсним та витребування земельної ділянки.

Свої вимоги мотивувала тим, що вона на підставі Державного акта на право приватної

власності на землю від 06.03.2008 року є власником земельної ділянки площею 4,90 га з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства, яка розташована на території Івангородської сільської ради.

Між ОСОБА_6 та ЗАТ «Зернопродукт» укладено щодо цієї ділянки договір оренди (договір без номера та дати) строком на 15 років, який 05.06.2008 року зареєстрований у Христинівському РВ Черкаської регіональної філії центру ДЗК за № 040879500056.

Позивачка вказувала, що вона договір оренди не підписувала, передала своєму брату ОСОБА_8 Державний акт, який мав допомогти в оформленні договору оренди на 5 років, але повноважень на укладення договору позивачка брату не давала. Брат передав відповідачу копію Державного акта для підготовки договору оренди, неодноразово вимагав надати йому договір для ознайомлення та підписання, але копію договору він отримав лише у 2012 році.

А тому, позивачка просила визнати недійсним договір оренди земельної ділянки від 05 червня 2008 року, укладений між нею та ЗАТ «Зернопродукт МХП», вилучити у ПрАТ «Зернопродукт МХП» земельну ділянку, площею 4,90 га, стягнути з відповідача судові витрати по справі, оскільки вона його не укладала.

Крім того, позивач вказувала, що до договору не додано плану або схеми земельної ділянки, кадастровий план земельної ділянки з відображеними обмежень (обтяжень) у її використанні та встановлених сервітутів, акту визначення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), чим порушено вимоги ч. 4 ст. 15 ЗУ «Про оренду землі».

Представником позивачки збільшено розмір позовних вимог, де в письмовій формі він просив визнати недійсним договір оренди землі укладений між ОСОБА_6 та Закритим акціонерним товариством «Зернопродукт МХП» м. Миронівка Київської області зареєстрований 05.06.2008 у Христинівському районному відділі Черкаської регіональної філії ДП «Центр ДЗК», про що у Державному реєстрі земель вчинено запис за №040879500056, зобов'язати Приватне акціонерне товариство «Зернопродукт МХП» (юридична адреса: м. Миронівка, Київської області, вул. Елеваторна, 1, 08800) передати земельну ділянку площею 4,90 га, розташовану в адміністративно-територіальних межах Івангородської сільської ради Христинівського району Черкаської області її власнику ОСОБА_6 (паспорт серії НОМЕР_1, виданий 17.12.1998 року Христинівським РВ УМВС України в Черкаській області), що належить їй на підставі Державного акта на право приватної власності на земельну ділянку серії ЯЕ №628203 зареєстрованого 06.03.2008 відділом земельних ресурсів у Христинівському районі в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за №010879500002, зобов'язати Реєстраційну службу Христинівського районного управління юстиції Черкаської області внести відповідні записи до Державного реєстру прав про скасування реєстрації договору оренди землі, який укладено від імені ОСОБА_6 і Закритим акціонерним товариством «Зернопродукт МХП» м. Миронівка Київської області та, який зареєстровано 05.06.2008 у Христинівському районному відділі Черкаської регіональної філії ДП «Центр ДЗК», про що у Державному реєстрі земель вчинено запис за №040879500056, стягнути з Відповідача на користь ОСОБА_6 понесені судові витрати з розгляду даної справи.

В послідуючому, представник позивачки подав письмову заяву про зменшення позовних вимог і просив залишити без розгляду позовні вимоги в частині вимог до реєстраційної служби Христинівського РУЮ Черкаської області.

Решту позовних вимог представник позивачки в судовому засіданні підтримав повністю.

Рішенням Христинівського районного суду Черкаської області від 02 грудня 2013 року позов ОСОБА_6 до ПрАТ "Зернопродукт МХП" про визнання договору оренди землі недійсним та витребування земельної ділянки задоволено та визнано недійсним договір оренди землі укладений між ОСОБА_6 та Закритим акціонерним товариством "Зернопродукт МХП" м. Миронівка Київської області зареєстрований 05.06.2008 року у Христинівському районному відділі Черкаської регіональної філії ДГ "Центр ДЗК", про що у Державному реєстрі земель вчинено запис за №040879500056, зобов'язано Приватне акціонерне товариство "Зернопродукт МХП" (юридична адреса: м. Миронівка, Київської області, вул. Елеваторна, 1, 08800) передати земельну ділянку, площею 4, 90 га, розташовану в адміністративно-територіальних межах Івангородської сільської ради Христинівського району Черкаської області, її власнику ОСОБА_6 (паспорт серія НОМЕР_1, виданий 17.12.1998 року Христинівським РВ УМВС України в Черкаській області), що належить їй на підставі Державного акта на право приватної власності на земельну ділянку серії ЯЕ №628203, зареєстрованого 06.03.2008 року відділом земельних ресурсів у Христинівському районі в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею договорів оренди землі за № 010879500002, стягнуто із ПрАТ "Зернопродукт" на користь ОСОБА_6 понесені судові витрати в розмірі 2493 гривні 76 копійок.

Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, ПрАТ «Зернопродукт МХП» подано апеляційну скаргу на дане рішення, в якій апелянт просить рішення суду скасувати, ухваливши нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог повністю, оскільки вважає його ухваленим із порушенням норм матеріального та процесуального права, а висновки суду такими, що не відповідають фактичним обставинам справи.

Заслухавши суддю-доповідача, сторони по справі, вивчивши матеріали справи та перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає до відхилення, а рішення суду першої інстанції до залишення без змін з наступних підстав.

Розглядаючи спір, судова колегія вважає, що районний суд повно і всебічно дослідив і оцінив обставини по справі, надані сторонами докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює, і як наслідок ухвалив рішення по справі з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Так, судом встановлено, що ОСОБА_6 на підставі Державного акта на право приватної власності на землю від 06.03.2008 року є власником земельної ділянки площею 4,90 га з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства, яка розташована на території Івангородської сільської ради ( а. с. 11).

Між ОСОБА_6 та ЗАТ «Зернопродукт» укладено щодо цієї ділянки договір оренди (договір без номера та дати) строком на 15 років, який 05.06.2008 року зареєстрований у Христинівському РВ Черкаської регіональної філії центру ДЗК за № 040879500056 ( а. с. 9 - 10).

Згідно з висновком №2505-П/12-23, №712-ТЕД/13-23 комплексної (почеркознавчої та ТЕД) експертизи від 27 березня 2013 року, два підписи від імені ОСОБА_6 в графі «орендодавець» та «від орендодавця» в оригіналі договору оренди від 05.06.2008 року виконано не ОСОБА_6 ( а. с. 52 - 57).

Відповідно до ст. 215 ЦК України якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Статтею 14 Закону України «Про оренду землі» передбачено, що договір оренди землі укладається у письмовій формі.

Згідно з ч.2 ст.207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною.

Таким чином, суд першої інстанції правильно керувався положеннями ч. 1 ст. 215 ЦК України, відповідно до якої підставою недійсності правочину є недодержання стороною вимог, які встановлені ст. 203 ЦК України, а оскільки позивачкою договір не підписувався, а підпис виконаний іншою особою, то висновок суду першої інстанції про визнання договору оренди недійсним є вірним.

В апеляційній скарзі представник відповідача посилається на те, що районним судом не застосовано до спірних правовідносин позовну давність.

Відповідно до ст. 257 ЦК України передбачено, що загальна позовна давність встановлюється тривалістю три роки.

За змістом ст.. 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутись до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Згідно зі ст. 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права.

Відповідно до ч. 4 ст. 267 ЦК України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Якщо суд визнає поважними причини пропущення позовної давності, порушене право підлягає захисту (ч. 5 ст. 267 ЦК України).

Як встановлено судом першої інстанції , позивачка договір оренди не підписувала, передала своєму брату ОСОБА_8 Державний акт, який мав допомогти в оформленні договору оренди на 5 років, але повноважень на укладення договору позивачка брату не давала. Брат передав відповідачу копію Державного акта для підготовки договору оренди, неодноразово вимагав надати йому договір для ознайомлення та підписання, але копію договору він отримав лише у 2012 році. Доказів на спростування даного факту відповідачем не надано.

В ч. 1 ст. 638 ЦК України зазначено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом, як істотні або є необхідними для даного договору, а також ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї сторони має бути досягнуто згоди.

Тому, колегія суддів погоджується із висновком районного суду, що позивачка не пропустила позовної давності, оскільки вона довідалась про порушення свого права лише у 2012 році коли ОСОБА_8 отримав у відповідача копію договору і позивачка ознайомилась про всі умови договору, тому саме з цього моменту почався перебіг позовної давності.

Відповідно до ч. 1 ст. 216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні все, що вона одержала на виконання цього правочину.

А тому, у суду першої інстанції були всі підстави для задоволення позовних вимог в частині зобов'язання відповідача передати позивачці земельну ділянку.

Окрім цього, колегія суддів, також, враховує і правовий висновок Верховного Суду України від 25 грудня 2013 року у справі № 6-94 цс 13, предметом якої був спір про визнання договорів оренди земельних ділянок недійсними, і відповідно до якого однією з обов'язкових умов визнання договору недійсним є порушення у зв'язку з його укладенням прав та охоронюваних законом інтересів позивача.

А оскільки судом першої інстанції встановлено порушення прав та інтересів позивачки при укладенні договору оренди землі, то висновки районного суду про наявність правових підстав для задоволення позову ґрунтуються на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому досліджені наявних у справі доказів. Суд оцінив належність, допустимість, достовірність доказів, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, обґрунтовані висновки щодо яких виклав в мотивувальній частині судового рішення. При встановленні фактичних обставин справи судом першої інстанції норми процесуального права не порушені. При ухваленні судового рішення правильно застосовані норми матеріального права у спірних правовідносинах. Суд першої інстанції вирішив спір у межах заявлених позовних вимог.

Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції, повно встановивши фактичні обставини справи, дав об'єктивну оцінку зібраним у справі доказам, вірно застосувавши норми матеріального права, що регулюють спірні правовідносини, ухвалив рішення, яке відповідає закону.

А тому, зважаючи на викладені положення законодавства та враховуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції правомірно було задоволено позовні вимоги ОСОБА_6 до ПрАТ «Зернопродукт - МХП» про визнання договору оренди землі недійсним та витребування земельної ділянки та ухвалено рішення при правильному застосуванні норм матеріального права, а тому доводи апеляційної скарги є не обгрунтованими і вона не підлягає до задоволення, а рішення Христинівського районного суду Черкаської області від 02 грудня 2013 року підлягає до залишення без змін.

Відповідно до вимог ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без зміни, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням вимог матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

У зв'язку з цим, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції вірно застосовано норми матеріального права та ухвалено рішення з додержанням положень законодавства, а доводи апелянта у апеляційній скарзі на те, що рішення суду незаконне нічим не підтверджено та не наведено підстави, передбачені ст. 309 ЦПК України, які б давали підстави скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення у справі.

Враховуючи викладене та керуючись ст. ст. 307, 308, 313, 314, 315, 319 ЦПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ПрАТ « Зернопродукт МХП» відхилити.

Рішення Христинівського районного суду Черкаської області від 02 грудня 2013 року по справі за позовом ОСОБА_6 до ПрАТ « Зернопродукт МХП» про визнання договору оренди землі недійсним та витребування земельної ділянки - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили негайно з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня проголошення.

Головуючий :

Судді :

Попередній документ
36959807
Наступний документ
36959809
Інформація про рішення:
№ рішення: 36959808
№ справи: 2319/603/12
Дата рішення: 15.01.2014
Дата публікації: 05.02.2014
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Цивільне
Суд: Апеляційний суд Черкаської області
Категорія справи: Цивільні справи (до 01.01.2019); Позовне провадження; Спори, що виникають із договорів; Спори, що виникають із договорів найму (оренди)