1[1]
27 січня 2014 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду міста Києва у складі:
головуючого судді: ОСОБА_1 ,
суддів: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
при секретарі: ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу потерпілої ОСОБА_5 на ухвалу Деснянського районного суду м. Києва від 11 грудня 2013 року в кримінальному провадженні № 12013110030008529, внесеному в Єдиний реєстр досудових розслідувань 26.01.2013 року за ч.2 ст. 125 КК України, -
за участю сторони обвинувачення: прокурора ОСОБА_6 ,
сторони захисту: особи, щодо якої кримінальне провадження закрито, ОСОБА_4 ;
потерпілої ОСОБА_5 , та її представника ОСОБА_7 ,
Ухвалою Деснянського районного суду м. Києва від 11 грудня 2013 року кримінальне провадження № 12013110030008529, внесене в Єдиний реєстр досудових розслідувань 26.01.2013 року, в якому ОСОБА_4 було оголошено підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 125 КК України, закрито, а ОСОБА_4 звільнений від кримінальної відповідальності у зв'язку із закінченням строків давності.
Потерпіла ОСОБА_4 не погоджуючись з таким рішенням суду першої інстанції, просить ухвалу суду скасувати, посилаючись на те, що судом не повно з'ясовано обставини справи та обставини вчинення злочину, а висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи, оскільки залишено поза увагою той факт, що провадження у справі було порушено в порядку, передбаченому КПК 1960 року, за ознаками злочину, передбаченого ч.1 ст. 122 КК України, на підставі висновків судово - медичної експертизи, про результати якої їй повідомила експерт ОСОБА_8 05.01.2006 року, і згідно до цих висновків було встановлено наявність у неї тілесних ушкоджень, що відносяться до тілесних ушкоджень середньої тяжкості.
Апелянт також зазначає, що судом не враховано, що досудове розслідування за її заявою фактично не проводилось, додаткова судово - медична експертиза була проведена в липні 2012 року, проте її висновок стосується лише ушкоджень пальця та синця у ділянці внутрішньої поверхні лівого стегна у верхній третині.
Заслухавши доповідь судді, доводи потерпілої та її представника, які підтримали апеляційної вимоги, доводи прокурора, який проти апеляційної скарги заперечував, зазначаючи про повноту та всебічність досудового слідства і обґрунтованість судового рішення, доводи особи, щодо якої кримінальне провадження закрито, вивчивши матеріали провадження та провівши судові дебати, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про наступне.
Як убачається з матеріалів судового розгляду, до суду першої інстанції в порядку ст.287 КПК України надійшло клопотання прокурора про звільнення від кримінальної відповідальності у зв'язку із закінченням строків давності ОСОБА_4 . До клопотання додана письмова згода ОСОБА_4 від 19 листопада 2013 року на звільнення від кримінальної відповідальності.
З клопотанням була ознайомлена потерпіла ОСОБА_5 , яка заперечувала проти звільнення ОСОБА_4 від кримінальної відповідальності в зв'язку із закінченням строків давності.
16 липня 2013 року ОСОБА_4 було повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 125 КК України, за таких обставин.
14 червня 2005 року ОСОБА_4 , перебуваючи за місцем мешкання в квартирі АДРЕСА_1 , на ґрунті раптово виниклих неприязних стосунків заподіяв своїй дружині ОСОБА_5 тілесні ушкодження у вигляді закритої черепно - мозкової травми - струс головного мозку, які відносяться до легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров'я.
07 жовтня 2005 року приблизно о 15 год. 00 хв. ОСОБА_4 , за місцем свого проживання в квартирі АДРЕСА_1 на ґрунті особистих неприязних стосунків заподіяв своїй дружині ОСОБА_5 тілесні ушкодження у вигляді закритої травми другого пальця лівої кісті, що відноситься до легких тілесних ушкоджені, які потягли короткочасний розлад здоров'я, та у вигляді синця у ділянці внутрішньої поверхні лівого стегна у верхній третині, що відноситься до легкого тілесного ушкодження.
Розгляд клопотання прокурора проводився судом першої інстанції в судовому засіданні за участю прокурора, який подав клопотання, підозрюваного ОСОБА_4 , потерпілої ОСОБА_5 .
Висловлюючи свою думку щодо можливості звільнення ОСОБА_4 , потерпіла заперечувала проти клопотання прокурора, зазначаючи, що досудове слідство відбувалося тривалий час протягом 7 років і при цьому не було враховано, що ОСОБА_4 їй були заподіяні середньої тяжкості тілесні ушкодження у вигляді закритої черепно - мозкової травми - струсу головного мозку.
Обґрунтовуючи своє рішення про можливість задоволення клопотання прокурора про звільнення ОСОБА_4 від кримінальної відповідальності, суд першої інстанції зазначив, що вчинене ОСОБА_4 кримінальне правопорушення відноситься до злочинів невеликої тяжкості, з часу його вчинення минуло понад три роки, перебіг давності не зупинявся та не переривався та визнав клопотання прокурора обґрунтованим і таким, що відповідає вимогам ст. 287 КПК України.
Відповідно до вимог п.2 ч.1 ст. 49 КК України особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею злочину і до дня набрання вироком законної сили минуло три роки у разі вчинення злочину невеликої тяжкості, за який передбачене покарання у виді обмеження або позбавлення волі.
Санкцією частини другої ст. 125 КК України передбачено декілька видів покарань, серед яких і покарання у виді обмеження волі на строк до двох років.
В наданих суду матеріалах відсутні дані про те, що ОСОБА_4 ухилявся від досудового слідства або суду, внаслідок чого оголошувався в розшук, а також дані про те, що ним протягом вказаного строку було вчинено новий злочин середньої тяжкості, тяжкий або особливо тяжкий злочин.
Таким чином, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про те, що ОСОБА_4 вчинено злочин невеликої тяжкості, з дня його вчинення минуло більше, ніж три роки, і протягом цих років перебіг давності не зупинявся та не переривався, а тому наявні підстави для його звільнення від кримінальної відповідальності.
Суд першої інстанції, з'ясувавши думку потерпілої, яка заперечувала проти задоволення клопотання прокурора та звільнення ОСОБА_4 від кримінальної відповідальності, вважаючи, що останнім вчинено щодо неї більш тяжкий злочин, за яким строки давності не закінчилися, обґрунтовано дійшов висновку про те, що така позиція потерпілої не перешкоджає задоволенню клопотання, оскільки його судовий розгляд проводиться в межах підозри про злочин, повідомленої ОСОБА_4 , та за визначеної при цьому кваліфікації його дій.
Колегія суддів погоджується з такою позицією суду першої інстанції.
Твердження ОСОБА_5 про те, що тілесні ушкодження у вигляді закритої черепно - мозкової травми - струсу головного мозку відносяться до тілесних ушкоджень середньої тяжкості, оскільки про це їй по телефону повідомив експерт, який проводив судово - медичну експертизу в листопаді 2005 року і висновки якої були помилково направлені до іншого РУ ГУ МВС України, а тому, на думку потерпілої, обставини заподіяння їй цих тілесних ушкоджень належно не встановлені, колегія суддів уважає надуманими та такими, що не ґрунтуються на матеріалах досудового слідства.
Згідно висновку судово - медичної експертизи № 180/Е від 05.03.2007 року ( а.с. 54 - 57) при вивченні наданої медичної документації у ОСОБА_5 було виявлено закриту черепно - мозкову травму у виді струсу головного мозку, яка могла утворитися в строк 14.06.2005 року і за обставин, викладених у постанові дізнавача Деснянського РУ ГУ МВС України в м. Києві. Виявлена травма не є небезпечною для життя потерпілої і за ступенем тяжкості відноситься до легких тілесних ушкоджень, що потягли за собою короткочасний розлад здоров'я на строк більше 6, але менше 21 дня. Тривалість наявності симптоматики та лікування потерпілої при визначенні наявності та ступеня тяжкості тілесних ушкоджень експертом не враховувалися, оскільки вони пов'язані не з самим характером черепно - мозкової травми у виді струсу головного мозку, а із супутніми захворюваннями.
Інших судово - медичних експертиз на предмет визначення ступеню тяжкості заподіяного ОСОБА_5 14.06.2005 року тілесного ушкодження у виді закритої черепно - мозкової травми - струсу головного мозку в матеріалах справи немає.
В матеріалах справи наявний акт судово - медичного дослідження № 2012/Е, згідно якого дослідження розпочато 01.11.2005 року та закінчено 23.01.2006 року, в якому дійсно відображено назву іншого РУ ГУ МВС України в м. Києві: замість Деснянського зазначено Дарницьке РУ ГУ МВС України в м. Києві.
Проте, як убачається зі змісту цього акту, судово - медичним експертом досліджувалися медичні документи, які стосувалися заподіяння ОСОБА_5 тілесних ушкоджень під час її побиття 07.10.2005 року, до яких відносились: крововиливи на тильній поверхні фаланг другого пальця лівої кисті, на внутрішній поверхні лівого стегна у верхній третині. Тоді ж було зазначено про крайовий перелом основи дистальної фаланги 2 - го пальця лівої кисті, який за ступенем тяжкості було віднесено до тілесних ушкоджень середнього ступеня тяжкості.
В подальшому при проведенні повторної експертизи за матеріалами кримінальної справи, згідно висновку № 959/е від 04.07.2012 року ( а.с. 141 - 147), було встановлено, що у ОСОБА_5 було виявлено закриту травму другого пальця лівої кисті, а саме: синець на тильній поверхні фаланги другого пальця лівої кисті, розрив кортикального шару основи нігтьової фаланги другого пальця лівої кисті, які відносяться до легких тілесних ушкоджень, що спричинило короткочасний розлад здоров'я на строк понад 6, але менше 21 доби. Обґрунтовуючи свій висновок експерт зазначив, що в попередній судово - медичній експертизі ушкодження у ділянці другого пальця лівої кисті було вказано як « крайовий» перелом, проте при дослідженні наданої рентгенограми простежується лінія зламу лише у межах кортикального шару, без розповсюдження на власно кісткову тканину, а зрощення такого ушкодження потребує строк, який не перевищує 21 доби.
З огляду на викладене, колегія суддів уважає, що судом першої інстанції були дотримані вимоги кримінального та кримінального процесуального закону при розгляді клопотання прокурора про звільнення ОСОБА_4 від кримінальної відповідальності в зв'язку із закінчення строків давності та закриття кримінального провадження відносно нього, а тому не убачає підстав для задоволення апеляційної скарги потерпілої ОСОБА_5 .
Керуючись ст.ст. 404, 405, 407 КПК України, колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду міста Києва, -
Апеляційну скаргу потерпілої ОСОБА_5 залишити без задоволення.
Ухвалу Деснянського районного суду м. Києва від 11 грудня 2013 року про звільнення ОСОБА_4 від кримінальної відповідальності в зв'язку із закінченням строків давності та про закриття кримінального провадження № 12013110030008529 за ч.2 ст. 125 КК України залишити без зміни.
Ухвала суду апеляційної інстанції може бути оскаржена учасниками судового провадження в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом трьох місяців з моменту проголошення.
__________________ _________________ _______________
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3
Справа № 11-кп/796/807/2013 Категорія ККУ: ч. 2 ст. 125
Головуючий у першій інстанції ОСОБА_9 л.
Доповідач ОСОБА_1