провадження № 22-ц/796/636/2014 Головуючий у 1 інстанції: Гайдук С.В.
Доповідач: Поліщук Н.В.
23 січня 2014 року Колегія суддів Судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду м.Києва в складі:
Головуючого - судді Поліщук Н.В.
суддів Стрижеуса А.М., Шкоріної О.І.
при секретарі Іванову Ф.О.
за участю позивача ОСОБА_1
представника позивача ОСОБА_2
представника позивача ОСОБА_3
представника відповідача
ТзОВ «Київжитлосвіт» Олейко А.М.
Представника третьої особи Стукалова А.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Києві в залі суду справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1, в інтересах якого діє представник ОСОБА_6, на рішення Шевченківського районного суду м.Києва від 24 вересня 2013 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Київжитлосвіт», Департаменту міського благоустрою та збереження природного середовища виконавчого органу Київської міської ради (Київська міська державна адміністрація), третя особа - Комунальне підприємство «Керуюча дирекція Шевченківського району» про відшкодування матеріальних збитків та моральної шкоди,-
В лютому 2013 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, який уточнив в ході розгляду справи шляхом збільшення позовних вимог, а в послідуючому кола відповідачів (заміна відповідача) та залучення третьої особи, з викладенням позовної заяви у новій редакції. У остаточних позовних вимогах позивач просив стягнути солідарно в рівних частинах з ТОВ «Київжитлосвіт» та Департаменту міського благоустрою та збереження природного середовища виконавчого органу КМР (КМДА) 10000 грн. моральної шкоди; 25493,42 грн. матеріальних збитків; 600 грн. витрат у зв»язку із складанням звіту про вартість збитку, нанесеного власнику КТЗ; 229,41 грн. та 280,94 грн. витрат на оплату судового збору та 2000 грн. витрат на оплату правової допомоги.
Позовні вимоги обґрунтовує тим, що 11 грудня 2012 року в м.Києві по вул.Ольжича, 14 керував автомобілем «BMW 525і», реєстраційний номер НОМЕР_1. Під час здійснення паркування на автомобіль впало дерево, що призвело до пошкодження транспортного засобу та завдання збитків, розмір яких (вартість відновлювального ремонту) згідно із Звітом №15/02/13 Про можливу вартість збитку нанесеного власнику пошкодженого колісного транспортного засобу від 08 лютого 2013 року, становить 25493,42 грн. Моральну шкоду обґрунтовує душевними стражданнями у зв»язку із стресовою ситуацією, пов»язаною із пошкодженням автомобіля.
Рішенням Шевченківського районного суду м.Києва від 24 вересня 2013 року у задоволенні позовних вимог відмовлено.
Не погодившись з ухваленим рішенням, ОСОБА_1, в інтересах якого діє представник ОСОБА_6, подано апеляційну скаргу, у якій просить рішення скасувати та ухвалити нове про задоволення позовних вимог.
В апеляційній скарзі зазначає, що не погоджується з висновками суду про те, що огляд дерева, яке впало на автомобіль, проводився та воно не підлягало видаленню, зазначаючи при цьому, що відповідно до розділу 12 Правил благоустрою м.Києва, затверджених рішенням Київської міської ради №1051/1051 від 25 грудня 2008 року, огляд зелених насаджень повинен відбуватися двічі на рік. Також не погоджується з висновками суду, що дії позивача щодо порушення ПДР України у виборі місця паркування підвищили ризик заподіяння шкоди. Уважає безпідставними висновки суду щодо недоведеності вимог в частині моральної шкоди.
В судовому засіданні позивач та його представники підтримали доводи апеляційної скарги, просили скаргу задовольнити.
Представник відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Київжитлосвіт» та представник третьої особи Комунального підприємства «Керуюча дирекція Шевченківського району» проти задоволення апеляційної скарги заперечували, посилаючись на законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції.
Представник відповідача Департаменту міського благоустрою та збереження природного середовища виконавчого органу Київської міської ради (Київська міська державна адміністрація) в судове засідання не з»явився, про дату, час і місце розгляду справи повідомлений належним чином.
На підставі ст.305 ЦПК України колегія суддів ухвалила розглядати справу за відсутності осіб, що не з»явились.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення позивача, його представників, представників відповідача та третьої особи, розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість ухваленого по справі рішення, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідно до ч.1 ст.303 ЦПК України, під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Відповідно до ст.213 ЦПК України, рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Зазначеним вимогам рішення суду першої інстанції не відповідає.
З матеріалів справи убачається та установлено судом першої інстанції, що 11 грудня 2012 року в м.Києві по вул.Ольжича, біля будинку №14, під час паркування позивачем автомобіля «BMW 525і», реєстраційний номер НОМЕР_1 на автомобіль впало дерево, що призвело до пошкодження транспортного засобу та завдання збитків у розмірі 25493,42 грн., що визначено даними Звіту №15/02/13 Про можливу вартість збитку нанесеного власнику пошкодженого колісного транспортного засобу від 08 лютого 2013 року. Вартість складання Звіту становить 600 грн.
Балансоутримувачем прибудинкової території, на якій сталося пошкодження автомобіля, є КП «Керуюча дирекція Шевченківського району».
01 лютого 2012 року між КП «Керуюча дирекція Шевченківського району» та ТОВ «Київжитлосвіт» укладено Договір №13 Про закупівлю послуг з традиційного прибирання (санітарно-технічного обслуговування будинків і прибудинкових територій) за комунальні кошти, згідно з предметом якого останнє взяло на себе обов»язок, зокрема, здійснювати діяльність по догляду, обстеженню, видаленню зелених насаджень, а у випадку невиконання таких робіт нести відповідальність, передбачену законодавством України, за заподіяну життю, здоров»ю або майну шкоду (п.п. 3.2.4, 3.2.18).
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог суд першої інстанції виходив з того, що позивачем не доведено завдання шкоди з вини відповідачів, а також відсутні докази на підтвердження права власності на автомобіль. Судом також не установлено підстав для відшкодування моральної шкоди.
З такими висновками суду першої інстанції колегія суддів не погоджується, з огляду на наступне.
За правилами частин 1 та 2 ст.1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями,діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди звільняється від її відшкодування, якщо доведе, що шкоди завдано не з її вини.
Відповідно до ст.1192 ЦК України з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов»язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі. Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.
Таким чином, цивільне законодавство в деліктних зобов»язаннях передбачає презумпцію вини; якщо в процесі розгляду справи зазначена презумпція не спростована, то вона є юридичною підставою для висновку про наявність вини заподіювача шкоди.
Виходячи із визначених цивільно-процесуальним законом принципів змагальності та диспозитивності цивільного процесу, саме на відповідача покладається обов»язок доведення відсутності його вини у завданні шкоди позивачу.
Судом першої інстанції установлено та не спростовується сторонами, що пошкодження транспортного засобу автомобіля «BMW 525і», реєстраційний номер НОМЕР_1, відбулось внаслідок падіння дерева на прибудинковій території за адресою по вул. Ольжича, 14 в м.Києві.
Відповідно до ст.15 Закону України «Про благоустрій населених пунктів» балансоутримувач забезпечує належне утримання і своєчасний ремонт об»єкта благоустрою власними силами або може на конкурсних засадах залучати для цього інші підприємства, установи, організації.
Відповідно до пункту 3.1.4 Правил благоустрою міста Києва, затверджених рішенням Київської міської ради №1051/1051 від 25 грудня 2008 року, визначено, що утримання та благоустрій територій підприємств, установ, організацій та присадибних ділянок громадян, прибудинкових територій багатоквартирних та малоповерхових житлових будинків, належних до них будівель та споруд проводиться власником або балансоутримувачем цього будинку, або підприємством, установою, організацією, з якими балансоутримувачами укладені відповідні договори на утримання та благоустрій прибудинкових територій.
Відповідно до розділу 12 Правил утримання зелених насаджень у населених пунктах України, затверджених Наказом Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України №105 від 10.04.2006 року, які зареєстровані в Міністерстві юстиції України 27 липня 2006 року за №880/12754, передбачено, що з метою контролю за станом міських зелених насаджень здійснюються їх загальні, часткові та позачергові огляди. Загальні огляди проводяться двічі на рік - навесні та восени. При загальному огляді обстежують усі елементи об»єктів благоустрою, а при частковому - лише окремі елементи. Позачергові огляди проводять після злив, ураганів, сильних вітрів, снігопадів, паводків тощо. Огляд проводять: балансоутримувач об»єкта, власник чи користувач земельної ділянки.
За наслідками огляду комісією складається відповідний акт за встановленою формою.
Пунктом 9.1.11.34. Правил визначено, що під час проведення щорічних обстежень зелених насаджень потрібно виявляти аварійні дерева.
Пунктом 9.1.12 Правил визначено, що аварійне дерево - це дерево, яке може становити загрозу для життя і здоров»я пішоходів, транспортних засобів, пошкодити лінії електропередач, будівлі і споруди або перебуває у пошкодженому стані внаслідок снігопадів, вітролому, урагану та інших стихійних природних явищ чи за наявності гнилої серцевини стовбура, значної суховершинності, досягнення вікової межі.
Окрім того, розділом 14 зазначених Правил передбачено ведення обліку зелених насаджень, складання реєстру за видовими складом та віком; проведення інвентаризації зелених насаджень, за матеріалами якої складається паспорт об»єкта, затвердженої форми.
Пунктом 5.2 Правил передбачено, що балансоутримувач забезпечує належне утримання та своєчасний ремонт об»єкта благоустрою власними силами або може на конкурсних засадах залучати інші підприємства, установи, організації, використовуючи для цього кошти, передбачені власником об»єкта.
Тобто, чинними нормативно-правовими актами визначено обов»язок балансоутримувача забезпечувати належне утримання, зокрема, зелених насаджень, як власними силами , так і залученими в установленому порядку іншими підприємствами.
Установлено, що балансоутримувач КП «Керуюча дирекція Шевченківського району» 01 лютого 2012 року уклав Договір №13 із відповідачем по справі ТОВ «Київжитлосвіт».
За умовами цього договору відповідно до п. 3.2.18 ТОВ «Київжитлосвіт» зобов»язується організувати проведення оглядів зелених насаджень, отримувати відповідні акти обстеження, у випадку необхідності отримувати ордери на видалення зелених насаджень, та здійснювати роботи по догляду за зеленими насадженнями, а у випадку невиконання таких робіт нести відповідальність, передбачену законодавством України, за заподіяну життю, здоров»ю або майну шкоду.
Проте, установлено, що відповідач ТОВ «Київжитлосвіт» належним чином зобов»язання за цим договором не виконував, не організовував проведення оглядів зелених насаджень з отриманням відповідних актів обстеження у порядку, установленому Правилами утримання зелених насаджень у населених пунктах України, затверджених Наказом Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України №105 від 10.04.2006 року, які зареєстровані в Міністерстві юстиції України 27 липня 2006 року за №880/12754.
В ході розгляду справи в суді апеляційної інстанції представник відповідача таких фактів не спростував та пояснив, що огляди не проводились у зв»язку із відсутністю коштів, вказав також, що облік зелених насаджень не ведеться та паспорта об»єктів не складаються.
Відтак, висновки суду першої інстанції в тій частині, що відповідачем ТОВ «Київжитлосвіт» вживалися всі необхідні заходи щодо виконання умов договору та покладених на товариство обов»язків щодо об»єктів благоустрою є помилковими та не відповідають фактичним обставинам справи.
При цьому, дані Акту №21-А обстеження зелених насаджень, що підлягають видаленню, складеного 19 січня 2012 року, на які посилається відповідач, заперечуючи проти позовних вимог, не дають підстав уважати про вчинення ТОВ «Київжитлосвіт» дій по організації проведення оглядів зелених насаджень на відповідному об»єкті благоустрою, оскільки таке обстеження і складання, як наслідок обстеження, цього акту, було здійснено на підставі листа-звернення КП ЖЕК «Сирець» (тобто іншої юридичної особи) від 09.09.2011 року №686, а зелені насадження за адресою Київ, вул. Ольжича,14 взагалі не були предметом обстеження.
З урахуванням наведеного, колегія суддів дійшла висновку, що відповідачем ТОВ «Київжитлосвіт» не доведено відсутність вини у заподіянні шкоди транспортному засобу внаслідок падіння дерева, а відтак така особа повинна нести цивільно-правову відповідальність.
Підстав для покладення обов»язку по відшкодування таких збитків на Департамент міського благоустрою та збереження природного середовища виконавчого органу Київської міської ради (Київська міська державна адміністрація) колегія суддів не убачає, оскільки Департамент не є балансоутримувачем дільниці по вул.Ольжича,14 в м.Києві та відсутні підстави уважати, що дії або бездіяльність Департаменту є наслідком заподіяння шкоди позивачеві.
Колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що позивач умисно підвищив ризик настання негативних наслідків, здійснивши паркування у забороненому місці, оскільки такі висновки ґрунтуються на припущеннях та не підтверджені матеріалами справи.
Наявність порушеного права ОСОБА_1 підтверджено даними довіреності від 20 листопада 2010 року, згідно якої ОСОБА_9 уповноважив ОСОБА_1 експлуатувати та розпоряджатися автомобілем«BMW525і», реєстраційний номер НОМЕР_1, в тому числі і з правом одержання грошових сум.
Відтак, колегія суддів дійшла висновку про стягнення з відповідача ТОВ «Київжитлосвіт» на користь позивача матеріальних збитків в сумі 25493 грн. 42 коп., витрат, пов»язаних з оплатою звіту про вартість збитку в сумі 600 грн., на відшкодування моральної шкоди 1500 грн.
Належних та допустимих доказів на спростування розміру матеріальних збитків відповідачами в ході розгляду справи не надавалось.
Вирішуючи питання про розмір моральної шкоди, колегія суддів ураховує характер правопорушення, глибину душевних страждань, вимоги розумності і справедливості, та уважає, що сума 1500 грн. є достатньою для відновлення втрат немайнового характеру, а визначена позивачем сума є завищеною.
Разом з цим, колегія суддів не убачає підстав для стягнення витрат, пов»язаних із наданням правової допомоги, з огляду на наступне.
За змістом ст.56 ЦПК України правову допомогу може надавати особа, яка є фахівцем у галузі права і за законом має право на надання правової допомоги. Частиною 2 цієї статті визначено, що особа, яка має право на надання правової допомоги, допускається ухвалою суду за заявою особи, яка бере участь у справі.
Порядок стягнення компенсації витрат на правову допомогу визначено Законом України «Про граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних та адміністративних справах» №4191-УІ від 20 грудня 2011 року.
Як убачається з даних квитанції до прибуткового касового ордеру від 04.02.2013 року грошові кошти в сумі 2000 грн. прийнято ОСОБА_6
Проте, із матеріалів справи убачається, що ОСОБА_6 приймав участь в судових засідання в суді першої інстанції в якості представника сторони у відповідності до ст.38 ЦПК України, а заяв ОСОБА_1 про допуск ОСОБА_6 як особи, що надає правову допомогу, матеріали справи не містять та ухвала про допуск як особи, що надає правову допомогу, судом не постановлювалась.
Відтак, витрати у сумі 2000 грн. не є доведеними в розумінні ст.. 56 ЦПК України та Закону України «Про граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних та адміністративних справах» №4191-УІ від 20 грудня 2011 року, а тому відшкодуванню не підлягають.
Відповідно до вимог ст.88 ЦПК України на відшкодування витрат, пов»язаних з оплатою судового збору, з ТОВ «Київжитлосвіт» на користь позивача стягненню підлягає 369 грн. 63 коп. пропорційно до розміру позовних вимог, що задовольняються судом ( 114 грн.70 коп. щодо вимог немайнового характеру, 254 грн. 93 коп. щодо вимог майнового характеру).
Відповідно до ст.309 ЦПК України невідповідність висновків суду обставинам справи є підставою для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення.
З урахуванням наведеного, колегія суддів дійшла висновку про часткове задоволення апеляційної скарги, скасування рішення суду першої інстанції з ухваленням нового про часткове задоволення позовних вимог.
Керуючись ст.ст. 218, 303, 307, 309, 313, 314, 316, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів, -
Апеляційну ОСОБА_1, в інтересах якого діє представник ОСОБА_6, задовольнити частково.
Рішення Шевченківського районного суду м.Києва від 24 вересня 2013 року скасувати та ухвалити нове наступного змісту:
Позовні вимоги задовольнити частково.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Київжитлосвіт» (місце знаходження м.Київ, вул.. Академіка Щусєва,10-а, ідентифікаційний код юридичної особи 37855641) на користь ОСОБА_1 на відшкодування матеріальних збитків 25493 (двадцять п»ять тисяч чотириста дев»яносто три) грн. 42 коп., витрати, пов»язані з оплатою звіту про вартість збитку в сумі 600 (шістсот) грн., на відшкодування моральної шкоди 1500 (одна тисяча п»ятсот) грн.; відшкодування витрат, пов»язаних з оплатою судового збору в сумі 369 грн. 63 коп., а всього стягнути 27963 (двадцять сім тисяч дев»ятсот шістдесят три) грн. 05 коп.
В іншій частині заявлених позовних вимог відмовити.
Рішення набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржено у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.
Головуючий - суддя Н.В. Поліщук
Судді А.М. Стрижеус
О.І. Шкоріна