Апеляційний суд міста Києва
31 січня 2014 року суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду міста Києва ОСОБА_1 , розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 4 грудня 2013 року,
Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 4.12.2013 року у задоволенні скарги ОСОБА_3 , поданої в інтересах ОСОБА_2 , на бездіяльність старшого слідчого в ОВС відділу з розслідування особливо важливих справ управління правозахисної діяльності, протидії корупції та злочинності у сфері транспорту Генеральної прокуратури України ОСОБА_4 , яка полягає у неповерненні тимчасово вилученого майна, відмовлено.
Як вбачається з матеріалів провадження, 7.11.2013 року адвокат ОСОБА_3 відповідно до вимог ст.303 КПК України звернувся до суду із скаргою на бездіяльність слідчого ОСОБА_4 , в якій просив зобов'язати Генеральну прокуратуру України в особі відповідного слідчого на момент прийняття рішення повернути ОСОБА_2 вилучені у нього автомобіль «BMW-530» д/н НОМЕР_1 , свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу і довіреність на вказаний автомобіль.
Свої вимоги скаржник мотивував тим, що 19.06.2013 року співробітниками ДАІ м. Дніпропетровська тимчасово затримано та вилучено у ОСОБА_2 , який є власником на підставі генеральної довіреності, виданої ОСОБА_5 , автомобіль «BMW-530» д/н НОМЕР_1 . Згідно з листом прокуратури Запорізького району Запорізької області № 113-162-13 від 19.07.2013 року вилучення автомобіля відбулося в рамках кримінального провадження № 42012000000000222, досудове розслідування в якому здійснює Генеральна прокуратура України. На адвокатські запити 29.01.2013 року слідчий ОСОБА_4 надав відповіді про те, що для вирішення питання про можливість надання запитуваних відомостей та документів необхідно надати документи, які підтверджують право власності ОСОБА_2 на транспортний засіб, хоча в червні 2013 року допитав ОСОБА_2 і вилучив у нього свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу і довіреність. Оскільки відсутня ухвала про арешт майна і відповідно до вимог ч.5 ст.171 КПК України слідчий не повернув ОСОБА_2 автомобіль, майно вилучено незаконно.
Слідчий суддя, встановивши, що згідно з висновком експертів № 19/15-82/17-7 від 9.08.2013 року первинний номер кузова транспортного засобу, вилученого у ОСОБА_2 , піддавався змінам, і автомобіль визнано речовим доказом у кримінальному
Провадження № 11сс/796/215/2013
Категорія: ст.303 КПК України
Головуючий у суді першої інстанції: ОСОБА_6
провадженні, з огляду на положення п.40 Порядку державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 1388 від 7.09.1998 року, та ч.7 ст.236 КПК України прийшов до переконання про те, що згаданий автомобіль вилучений законом з обігу, а тому не може вважатися тимчасово вилученим майном, і підстави для задоволення скарги відсутні.
Не погоджуючись з вказаним рішенням, ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, в якій просить ухвалу слідчого судді скасувати та ухвалити нову ухвалу, якою задовольнити скаргу ОСОБА_3 на бездіяльність слідчого, яка полягає у неповерненні тимчасово вилученого майна.
Вивчивши апеляційну скаргу та матеріали провадження № 1-кс-11521/13 (№ 757/24441/13-к), вважаю, що підстави для відкриття апеляційного провадження відсутні, виходячи з наступного.
Згідно з ч.3 ст.392 КПК України в апеляційному порядку можуть бути оскаржені ухвали слідчого судді у випадках, передбачених цим Кодексом.
Статтею 309 КПК України встановлено вичерпний перелік ухвал слідчого судді, які можуть бути оскаржені в апеляційному порядку під час досудового розслідування. Скарги на інші ухвали слідчого судді оскарженню не підлягають і заперечення проти них можуть бути подані під час підготовчого провадження в суді.
Згідно з ч.3 ст.307 КПК України ухвала слідчого судді за результатами розгляду скарги на рішення, дію чи бездіяльність слідчого чи прокурора не може бути оскаржена, окрім ухвали про відмову у задоволенні скарги на постанову про закриття кримінального провадження.
Отже, ухвала слідчого судді, якою відмовлено у задоволенні скарги на бездіяльність слідчого, оскарженню в апеляційному порядку не підлягає, про що і зазначено в її резолютивній частині.
Відповідно до вимог ч.4 ст.399 КПК України суддя-доповідач відмовляє у відкритті провадження, якщо апеляційна скарга подана на судове рішення, яке не підлягає оскарженню в апеляційному порядку.
Таким чином у відкритті провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на ухвалу слідчого судді слід відмовити.
На підставі викладеного, керуючись ст.399 КПК України,
Відмовити у відкритті провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 4 грудня 2013 року, якою відмовлено у задоволенні скарги на бездіяльність слідчого Генеральної прокуратури України, яка полягає у неповерненні тимчасово вилученого майна.
На ухвалу може бути подана касаційна скарга до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справи протягом трьох місяців з дня її проголошення.
Суддя ОСОБА_1