Справа № 22-ц/796/2026/2014 Головуючий 1 інстанції - Шумейко О.І.
м. Київ Доповідач - Борисова О.В.
23 січня 2014 року колегія суддів судової палати з цивільних справ Апеляційного суду м. Києва в складі:
головуючого судді: Борисової О.В.
суддів: Ратнікової В.М., Гаращенка Д.Р.
при секретарі: Мурга М.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за апеляційною скаргою позивача ОСОБА_2 на рішення Оболонського районного суду м. Києва від 25 жовтня 2013 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до суб'єкта підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 про розірвання договору, відшкодування матеріальної та моральної шкоди,-
Рішенням Оболонського районного суду м. Києва від 25 жовтня 2013 року позов ОСОБА_2 до суб'єкта підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 про розірвання договору, відшкодування матеріальної та моральної шкоди задоволено частково.
Розірвано договір купівлі-продажу від 27 березня 2013 року, укладений між ОСОБА_2 та суб'єктом підприємницької діяльності фізичною особою - підприємцем ОСОБА_3
Стягнуто з суб'єкта підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 сплачену вартість товару в сумі 465,00 грн. та витрати на доставку товару в розмірі 50,00 грн.
У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції позивач ОСОБА_2 подала апеляційну скаргу, в якій просить змінити рішення Оболонського районного суду м. Києва від 25 жовтня 2013 року в частині відшкодування моральної шкоди та стягнути з відповідача на користь позивача 1000 грн. в рахунок відшкодування завданої моральної шкоди.
Посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права. Зазначає, що рішення суду першої інстанції не відповідає фактичним обставинам справи.
В судовому засіданні апеляційного суду позивач ОСОБА_2 підтримала апеляційну скаргу з наведених у ній доводів.
Відповідач в судове засідання не з'явився, про місце, дату та час розгляду справи повідомлений належним чином, представник відповідача направила до суду заперечення, в яких просила постановити ухвалу про відхилення апеляційної скарги.
Колегія суддів вважає можливим розглядати справу у відсутності відповідача.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення позивача, з'ясувавши обставини справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи, 27 березня 2013 року позивач замовила у відповідача доставку товару - вішалка W-1 W-25 за ціною 465 грн., вартість доставки склала 50 грн.
Поставка товару здійснена позивачу 29 березня 2013 року. Гарантійний термін обслуговування становив 12 місяців з дати отримання товару. Позивач своїм підписом на акті прийому товару підтвердила, що отримала товар у належній упаковці, належної якості та у повній комплектації, фізичних пошкоджень товару не виявлено.
01 квітня 2013 року позивач листом, надісланим по електронній пошті, повідомила відповідача, що вона самостійно зібрала вішалку, почала вішати на неї свій одяг, однак вішалка зламалась. Також позивач відправила на електронну пошту відповідача фотографії поламаної вішалки.
Відповідач електронним листом 09 квітня 2013 року повідомив позивачу, що постачальник відмовив у заміні вішалки, оскільки вбачаються сліди фізичної дії на кріпленні.
Задовольняючи позовні вимоги про розірвання договору та відшкодування матеріальної шкоди суд першої інстанції виходив з наявності істотних недоліків товару, що унеможливлює його використання за призначенням, а також те, що недоліки товару були виявлені позивачем протягом гарантійного терміну.
Рішення суду в частині задоволення позовних вимог про розірвання договору купівлі-продажу та стягнення матеріальної шкоди не оскаржується, тому в цій частині у апеляційному порядку не перевіряється.
Відмовляючи в задоволенні позовних вимог про стягнення моральної шкоди, суд першої інстанції виходив з того, що позивач не надала суду жодних доказів, які б підтверджували факт заподіяння моральної шкоди.
Колегія суддів не погоджується з такими висновками суду з огляду на наступне.
Відповідно до ч.1 ст.23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.
Відповідно до ч.2 ст.22 Закону України «Про захист прав споживачів» при задоволенні вимог споживача суд одночасно вирішує питання щодо відшкодування моральної (немайнової шкоди).
Під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру, яких споживач зазнав унаслідок моральних чи фізичних страждань або інших негативних явищ, що настали через незаконні винні дії продавця, виготівника, виконавця або через їх бездіяльність. Розмір відшкодування моральної шкоди встановлюється судом і визначення його не ставиться в залежність від наявності матеріальної шкоди, вартості товару (робіт, послуг), суми неустойки, а має ґрунтуватися на характері й обсязі моральних і фізичних страждань, заподіяних споживачеві у кожному конкретному випадку.
Судом першої інстанції встановлено, що відповідач поставив позивачу товар неналежної якості. Позивач в межах гарантійного строку звернулась до відповідача з проханням замінити товар або повернути сплачені кошти. Проте, відповідач відмовив позивачу в задоволенні вищевказаних вимог. Внаслідок чого, позивач не могла ані користуватись придбаним товаром, ані повернути сплачені кошти, що спричиняло їй значні душевні хвилювання, та потребувало значного часу для захисту її прав.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку про те, що відповідач своїми діями порушив права позивача, як споживача - особи, яка замовила продукцію для особистих потреб, а тому відповідно до ст. 22 Закону України «Про захист прав споживачів» позивач має право на відшкодування моральної шкоди.
З урахуванням характеру та обсягу фізичних і душевних страждань позивача у зв'язку з порушенням її прав, часу та зусиль, необхідних для відновлення попереднього стану, враховуючи вимоги розумності і справедливості, колегія суддів вважає за необхідне визначити суму відшкодування моральної шкоди, яка підлягає стягненню з відповідача на користь позивача, у розмірі 200 грн.
З огляду на наведене, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню в частині відмови у задоволенні позовних вимог про відшкодування моральної шкоди з ухваленням в цій частині нового рішення про часткове задоволення позову.
В решті рішення залишити без змін.
Розподіл судових витрат між сторонами проводиться за правилами ст.88 ЦПК України, а тому колегія суддів вважає необхідним стягнути з відповідача на користь позивача судові витрати в сумі 45,80 грн.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 218, 303, 307, 309, 313, 316, 317 ЦПК України, колегія суддів,-
Апеляційну скаргу представника позивача ОСОБА_2 - задовольнити частково.
Рішення Оболонського районного суду м. Києва від 25 жовтня 2013 року в частині відмови у стягненні з суб'єкта підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 моральної шкоди скасувати та ухвалити в цій частині нове рішення наступного змісту.
Стягнути з суб'єкта підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця ОСОБА_3, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, на користь ОСОБА_2 моральну шкоду в розмірі 200 грн.
Стягнути з суб'єкта підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця ОСОБА_3, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, на користь держави судовий збір в сумі 45 грн.80 коп.
В решті рішення залишити без змін.
Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення та може бути оскаржено до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.
Головуючий суддя:
Судді: