Апеляційний суд міста Києва
Справа №22-16097 Головуючий у 1-й інстанції Пасинок В.С.
Доповідач Волошина В.М.
21 січня 2014 року Колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду міста Києва в складі :
Головуючого Волошиної В.М.
Суддів Котули Л.Г., Слюсар Т.А.
при секретарі Круглик В.А.
Розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою Євсєєвої Ірини Петрівни - представника Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Наста» на рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 22 жовтня 2013 року по цивільній справі за позовом Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Наста» до ОСОБА_2, про відшкодування матеріальної шкоди в порядку регрессу.
Заслухавши доповідь судді Волошиної В.М., перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів, -
У квітні 2013 року позивач звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення з останнього боргу в порядку регресу.
Свої позовні вимоги обґрунтував тим, що ТзДВ «СК «НАСТА» як страховиком відповідно до вимог Закону України «Про страхування» на підставі договору № 212.0049864 добровільного страхування наземного транспорту, укладеного між компанією та страхувальником ОСОБА_3 25 листопада 2010 року, було сплачено останній страхове відшкодування у зв'язку із настанням страхового випадку, а саме - дорожньо-транспортної пригоди, яка мала місце 23 квітня 2011 року на перехресті вулиць Толстого - Сухоярського в м. Білій Церкві Київської області між автомобілями марок «Mazda» державний номерний знак НОМЕР_1 та «Chevrolet» державний номерний знак НОМЕР_2, належних страхувальнику та відповідачу ОСОБА_2 відповідно. Розмір страхового відшкодування був визначений в межах вартості відновлювального ремонту автомобіля марки «Mazda» державнийномерний знак НОМЕР_1, про що 03 червня 2011 року був складений страховий акт № 2011-04-23/004. Після того, 11 липня 2011 року на підставі вказаного страхового акту та заяви страхувальника відповідно до вимог ст. 25 Закону України «Про страхування» страховою компанією було виплачено страхувальнику - ОСОБА_3 страхове відшкодування у розмірі 56 000,00 грн., з яких 52 796,00 грн. - шляхом перерахування на рахунок страховика, а решту 3 204,00 грн. - зараховано на рахунок несплачених страхових платежів згідно умов договору страхування.
Цивільно-правова відповідальність відповідача на момент ДТП була застрахована в ПАТ СГ «ТАС» за полісом обов'язкового страхування цивільно- правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № BE 8160491 від 19 листопада 2011 року. Останньою була перерахована сума страхового відшкодування в розмірі 50 000,00 грн.
Тому, враховуючи той факт, що згідно постанови Голосіївського районного суду м. Києва від 08 грудня 2011 року вину у вчиненні дорожньо-транспортної пригоди, яка, як наслідок, послугувала причиною проведення компанією відповідних виплат, було визнано за водієм ОСОБА_2, просив суд стягнути з останнього на користь ТзДВ «СК «НАСТА» різницю між сумою страхового відшкодування та виплатою, проведеною ПАТ СГ «ТАС», в розмірі 6 000,00 грн. та судові витрати по справі.
Рішенням Голосіївського районного суду м. Києва від 22 жовтня 2013 року позов товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «НАСТА» до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної шкоди в порядку регресу задоволено частково.
Стягнуто з ОСОБА_2 (ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с.Немиринці, Ружинського району, Житомирської області, ідентифікаційний код НОМЕР_4, зареєстрованого та проживаючого за адресою: 01033, АДРЕСА_1) на користь товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «НАСТА» (код ЄДРПОУ 35893575, юридична адреса: 01025 м. Київ, вул. Володимирська,5-Б) матеріальну шкоду в розмірі 2796 (дві тисячі сімсот дев'яносто шість) гривень 00 коп.
Стягнуто з ОСОБА_2 (ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с.Немиринці, Ружинського району, Житомирської області, ідентифікаційний код НОМЕР_4, зареєстрованого та проживаючого за адресою: 01033, АДРЕСА_1) на користь товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «НАСТА» (код ЄДРПОУ 35893575, юридична адреса: 01025 м. Київ, вул. Володимирська,5-Б). судовий збір у розмірі 229(двісті двадцять дев'ять) гривень 40 коп.
В іншій частині позовних вимог відмолено.
Не погодившись із рішенням суду Євсєєва І. П. - представник Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Наста» подала на нього апеляційну скаргу, посилаючись на його незаконність та необгрутованість, порушення норм матеріального та процесуального права. Просила його скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог та стягнути судові витрати у розмірі 114 грн.70 коп. за подачу апеляційної скарги. Проте, із змісту самої апеляційної скарги вбачається, що сторона позивача не погоджується із рішенням суду лише в частині відмовлених позовних вимог щодо стягнення суми страхового внеску у розмірі 3 204, 00 грн.
Сторони в судове засідання не з'явились, про час і місце розгляду справи судом повідомлені у встановленому законом порядку, причину неявки суду не повідомили. У відповідності до вимог статті 74, 305 ЦПК України неявка сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про час і місце розгляду справи, не перешкоджає розглядові справи, а тому колегія суддів вважає можливим слухати справу у їх відсутності.
Розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість ухваленого рішення, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
За правилами ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.
Задовольняючи частково позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що сторона позивача довела не всі обставини, на які вона посилалась як на підставу своїх вимог.
З такими висновками суду слід погодитись виходячи з наступного.
Відповідно до змісту ст. ст. 10,11,58-60 ЦПК України суд слухає цивільні справи на засадах змагальності сторін, в межах заявлених вимог і на підставі доказів наданих сторонами та їх представниками, докази повинні подаватись належні, тобто містити інформацію щодо предмета доказування, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір, доказування не можуть ґрунтуватися на припущеннях.
Судом встановлено, що 22 квітня 2011 року на перехресті вулиць Толстого - Сухоярського в м.Білій Церкві, Київської області між автомобілями марок «Mazda» державний номерний знак НОМЕР_1 та «Chevrolet» державний номерний знак НОМЕР_2, належних страхувальнику та відповідачу ОСОБА_2 відповідно, сталася дорожньо- транспортна пригода (а.с. 14, 15).
29 вересня 2011 року закрито кримінальну справу № 02-7183, порушену по факту ДТП за ознаками складу злочину, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України, оскільки в діях ОСОБА_2 по факту спричинення громадянці ОСОБА_4 та н/л ОСОБА_5 легких тілесних ушкоджень відсутній склад злочину, передбачений ст. 286 КК України (а.с. 80), вказана постанова є чинною.
Відповідно до постанови Голосіївського районного суду м. Києва від 08 грудня 2011 року провадження у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ст. 124 КУпАП, відносно ОСОБА_2 закрито у зв'язку із закінченням строків накладення адміністративного стягнення, передбачених ст. 38 КУпАП (а.с. 16). Зі змісту вказаної постанови вбачається, що відповідачем були порушені вимоги п. 10.1, п. 16.11 ПДР України, але оскільки на момент розгляду справи закінчилися строки, визначені ч. 4 ст. 38 КУпАП, а постанова про закриття кримінальної справи прийнята 29 вересня 2011 року, провадження у справі відносно ОСОБА_2 за ст. 124 КУпАП підлягає закриттю.
Разом з тим, зі змісту вказаної постанови також вбачається, що вина ОСОБА_2 у вчиненні дорожньо-транспортної пригоди, яка мала місце 23 квітня 2011 року на перехресті вулиць Толстого - Сухоярського в м. Білій Церкві Київської області, є доведеною, а зазначена постанова чинною.
25 листопада 2010 року між ТзДВ «СК «НАСТА» та власником автомобіля марки «Mazda» державний номерний знак НОМЕР_1 ОСОБА_3 був укладений договір № 212.0049864 добровільного страхування наземного транспорту (а.с. 10).
Випадок, який мав місце 23 квітня 2011 року на перехресті вулиць Толстого - Сухоярського в м. Білій Церкві Київської області між автомобілями марок «Mazda» державний номерний знак НОМЕР_1 та «Chevrolet» державний номерний знак НОМЕР_2, був визнаний страховим.
Згідно звіту № 400 про оцінку автомобіля «Mazda» державний номерний знак НОМЕР_1 від 24 травня 2011 року, вартість матеріального збитку, завданого власнику останнього, складає 126 060,30 грн. (а.с. 18-31).
Відповідно до ст. 8 Закону України «Про страхування» від 07 березня 1996 року № 85/96-ВР страхова компанія при настанні страхового випадку сплачує страхувальнику страхове відшкодування.
На виконання зазначеного закону та згідно умови договору № 212.0049864 добровільного страхування наземного транспорту від 25 листопада 2011 р. , згідно страхового акту № 2011-04-23/004 від 03 червня 2011 року та на підставі розрахунку страхового відшкодування до страхового акту страховиком було прийнято рішення про здійснення власнику застрахованого автомобіля марки «Mazda» державний номерний знак НОМЕР_1 виплати у зв'язку із настанням страхового випадку в розмірі 56 000,00 грн., з яких 52 796,00 грн. виплатити, 3 204,00 грн. - зарахувати в рахунок сплати недоотриманих страхових платежів (а.с. 5).
ПАТ СГ «ТАС», якою була застрахована цивільно-правова відповідальність відповідача, позивачу сплачено 50 000,00 грн. (а.с. 17, 67).
Позивачем 11 липня 2011 року за заявою страхувальника ОСОБА_3 платіжним дорученням № 579 сума 52 796,00 грн. була перерахована на її рахунок (а.с. 6, 9).
Відповідно до ст. 993 ЦК України та ст. 27 Закону України «Про страхування» від 07 березня 1996 року № 85/96-ВР до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи відповідальної за завдані збитки.
Згідно зі ст. 1191 ЦК України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування.
Таким чином, у страхової компанії виникло право на пред'явлення регресних вимог лише в межах вказаної суми, а з урахуванням проведеної ПАТ СГ «ТАС» виплати в розмірі 50 000,00 грн., лише в межах 2 796,00 грн. з відповідача ОСОБА_2
Закон "Про страхування" під договором страхування розуміє письмову угоду між страхувальником і страховиком, згідно з якою страховик бере на себе зобов'язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначені у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір (подати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору (ст. 16 Закону); страхувальник зобов'язаний своєчасно вносити страхові платежі ( ст.21).
Відповідно до ч. 1 ст. 979 ЦК України за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати платежі та виконувати інші умови договору.
Відповідно до ч. 1 ст. 983 ЦК України договір страхування набирає чинності з моменту внесення страхувальником першого страхового платежу, якщо інше не встановлено договором.
Виходячи із вимог вищезазначених норм закону, договір № 212.0049864 добровільного страхування наземного транспорту, було укладеного між Тов «Страхова компанія «Наста» та страхувальником ОСОБА_3 25 листопада 2010 року. Відповідно до зазначеного договору сторони взяли на себе відповідні зобов'язання, які за його умовами повинні були виконати. А саме, страховик узяв на себе зобов'язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику, а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі у визначені строки. Натомість винна особа в ДТП - відповідач ОСОБА_2, не був стороною договору, не брав на себе будь-яких зобов'язань щодо його виконання, а тому і вимоги позивача щодо стягнення з нього суми в 3 204,00 грн. страхових платежів за ОСОБА_3, які страхова компанія перерахувала із суми страхового відшкодування, не грунтуються на вимогах закону та не підлягають задоволенню, про що і було ухвалено відповідне рішення суду.
Розглядаючи спір суд першої інстанції в межах доводів позову повно і всебічно дослідив обставини спору, дав належну оцінку зібраним по справі доказам, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює і у відповідності з вимогами закону прийшов до правильного висновку про те, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково.
Доводи, викладені в апеляційній скарзі, були предметом дослідження в суді першої інстанції, отримали належну оцінку і висновків суду не спростовують.
Таким чином, судова колегія вважає, що доводи апеляційної скарги є не суттєвими і не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права які призвели або могли призвести до неправильного вирішення цього спору.
Оскільки рішення ухвалене з дотриманням норм матеріального та процесуального закону, колегія суддів вважає, що підстав до його скасування не вбачається.
Керуючись ст. ст. 303, 304, 307, 308, 313, 314, 315, 317,319 ЦПК України, колегія суддів ,-
Апеляційну скаргу Євсєєвої Ірини Петрівни - представника Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Наста» відхилити.
Рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 22 жовтня 2013 року залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ.
Головуючий:
Судді: