30 січня 2014 року Справа № 904/5562/13
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого суддіДобролюбової Т.В.,
суддівГоголь Т.Г. (доповідач)., Швеця В.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні за участю представників сторін: позивача: не з'явились, повідомлені належно, відповідача: Костін К.М. - дов. від 28.01.14,
касаційну скаргуТовариства з обмеженою відповідальністю "Криворіжпромтехсервіс"
на постановуДніпропетровського апеляційного господарського суду від 02.12.13
у справі№904/5562/13 Господарського суду Дніпропетровської області
за позовомПублічного акціонерного товариства "Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат"
доТовариства з обмеженою відповідальністю "Криворіжпромтехсервіс"
простягнення 105600 грн.
Публічне акціонерне товариство "Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат" звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Криворіжпромтехсервіс" про стягнення з нього 105600 грн. неустойки за прострочення поставки обладнання за договором поставки №2594-08 від 14.03.11. Позивач посилався на те, що в строк обумовлений договором відповідачем не був поставлений хід гусеничний, відтак позивач вважав підставним стягнення спірної суми неустойки з відповідача.
Господарський суд Дніпропетровської області рішенням від 17.09.13 (суддя Боділовська М.М.) позов задовольнив. Стягнув з відповідача на користь позивача 105600 грн. неустойки. Господарський суд виходив з факту порушення відповідачем строків поставки обладнання, що згідно з пунктом 7.3 спірного договору є підставою для стягнення з нього неустойки.
Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 02.12.13 (судді: Павловський П.П., Науменко І.М., Кузнецов В.О.) перевірене рішення господарського суду першої інстанції залишено без змін з тих же підстав.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Криворіжпромтехсервіс" звернулося до Вищого господарського суду України із касаційною скаргою, в якій просило скасувати рішення і постанову у справі та відмовити у позові. Скаржник посилається на порушення судами статті 653 Цивільного кодексу України, статей 22, 43 Господарського процесуального кодексу України. Товариство не погоджується з висновком господарських судів про наявність підстав для стягнення з відповідача неустойки та вважає, що прострочення поставки обладнання сталося з вини позивача через неузгодженість ним креслень спірного обладнання. Крім того, товариство посилається на те, що він не отримував від позивача позовної заяви та справу було розглянуто за відсутності представників відповідача.
Від позивача судом отримано відзив на касаційну скаргу, в якому він просить залишити без змін судові акти у справі, а касаційну скаргу - без змін.
Заслухавши доповідь судді Гоголь Т.Г., перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності застосування господарськими судами норм чинного законодавства, колегія суддів відзначає наступне.
В ході розгляду справи господарськими судами попередніх інстанцій установлено та підтверджено матеріалами справи, що 14.03.11 між Відкритим акціонерним товариством "Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат" (правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство "Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат") - покупцем та Товариством з обмеженою відповідальністю "Криворіжпромтехсервіс" - постачальником був укладений договір поставки №2594-08. За умовами цього договору постачальник зобов'язався передати, а покупець, в свою чергу, прийняти та оплатити обладнання згідно зі специфікаціями на умовах цього договору. Пунктом 3.3 договору визначено, що строки поставки обладнання зазначаються у специфікаціях. Відповідальність сторін обумовлена у розділі 7 договору. Зокрема, пунктом 7.3 договору передбачені санкції за прострочення поставки обладнання у вигляді сплати неустойки. Договір набирає чинності з моменту його підписання та діє до 31.12.11 (пункти 10.4, 10.5 договору). Специфікацією №6 від 21.09.11 до цього договору сторони погодили поставку ходу гусеничного УГ-70 в кількості 1 шт. за ціною 1 320 000 грн.; строк поставки - упродовж 180 календарних днів від дати заявки покупця; датою поставки вважається дата видаткової накладної з відміткою про отримання продукції. Крім того, було встановлено і факт погодження креслення обладнання. Господарськими судами було установлено та підтверджено матеріалами справи, що позивач на виконання умов договору 28.09.11 надіслав відповідачу заявку №08/17662 на поставку ходу гусеничного УГ-70. Установили суди і те, з підтвердженням матеріалами справи, що замовлене обладнання відповідач не поставив. Як убачається з матеріалів справи, предметом даного судового розгляду є вимога Публічного акціонерного товариства "Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат" про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Криворіжпромтехсервіс" 105600 грн. неустойки за прострочення поставки обладнання за договором поставки №2594-08 від 14.03.11. Ухвалюючи судове рішення у справі, суд першої інстанції, з яким погодився і апеляційний господарський суд, дійшов висновку про обґрунтованість цих позовних вимог. Відповідно до частини 1 статті 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму. Дана норма кореспондує з приписами статті 712 Цивільного кодексу України. Статтею 267 Господарського кодексу України передбачено, що строки поставки встановлюються сторонами в договорі з урахуванням необхідності ритмічного та безперебійного постачання товарів споживачам, якщо інше не передбачено законодавством. Як вже зазначалося, і це установлено господарськими судами, заявка на поставку обладнання була скерована позивачем відповідачеві 29.08.11. При цьому, відповідач повинен був виконати свої зобов'язання з поставки ходу гусеничного (відповідно до умов договору) упродовж 180 календарних днів від дати заявки покупця. Проте, судами було встановлено, що свої договірні зобов'язання відповідач не виконав; спірне обладнання в строк до 16.05.12 не поставив; зазначений договір діяв до 31.12.11. Відповідно до приписів статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Відповідно до приписів статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання. Частиною 1 статті 612 названого Кодексу унормовано, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Частиною 1 статті 612 названого Кодексу унормовано, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Приписами статті 230 Господарського кодексу України встановлено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання. Судами установлено, що пунктом 7.3 договору сторони передбачили, що за порушення строків та об'ємів поставки постачальник сплачує покупцю неустойку в розмірі 8% від вартості непоставленого обладнання. З огляду на встановлений судами факт невиконання відповідачем зобов'язань з поставки ходу гусеничного УГ-70 (за наявності заявки на його поставку) в обумовлені спірним договором строки, колегія суддів погоджується з висновком судів про підставність стягнення з відповідача спірної суми неустойки. Відповідно до вимог статті 1117 Господарського процесуального кодексу України касаційна інстанція, виходить з обставин, встановлених у даній справі господарськими судами. Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази, додатково перевіряти їх. Довід скаржника про те, що прострочення поставки обладнання сталося через неузгодженість позивачем креслень не може бути підставою для скасування постанови у справі, оскільки цей довід був предметом розгляду апеляційним господарським судом та відхилений ним як необґрунтований. Водночас визнаються неспроможними та такими, що спростовуються матеріалами справи і посилання скаржника на ненаправлення йому позовної заяви та неналежене повідомлення його судами про час і місце розгляду справи. Цим доводам також надавалася оцінка судом апеляційної інстанції. Як убачається з матеріалів справи, позивач направляв відповідачу позовну заяву з додатками (а.с. 4); ухвали господарського суду про порушення провадження у справі, про відкладення розгляду справи скеровувалися відповідачеві рекомендованою кореспонденцією та були отримані ним згідно з повідомленнями про вручення поштового відправлення (а.с.27, 40). Інші доводи касаційної скарги не спростовують встановленого судами та стосуються оцінки доказів, яка за приписами статті 1117 Господарського процесуального кодексу України, знаходиться поза межами компетенції касаційної інстанції. З огляду на зазначене, відсутні правові підстави для скасування постанови у справі та задоволення касаційної скарги.
Враховуючи зазначене, керуючись статтями 108, 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України Вищий господарський суд України
Постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 02.12.13 у справі №904/5562/13 залишити без змін.
Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Криворіжпромтехсервіс" - без задоволення.
Головуючий суддя Т.Добролюбова
Судді Т.Гоголь
В.Швець