29 січня 2014 р. м.Львів № 9104/30062/10
Львівський апеляційний адміністративний суд у складі:
головуючого судді суддів Коваля Р.Й., Гуляка В.В., Судової-Хомюк Н.М.,
розглянувши у письмовому провадженні апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 на постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 10 червня 2010 року в адміністративній справі № 2а-2273/10/2270/15 за позовом державної податкової інспекції у м.Хмельницькому до фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 про звернення стягнення на активи в рахунок погашення податкового боргу,
24.03.2010 р. державна податкова інспекція у м.Хмельницькому звернулась до Хмельницького окружного адміністративного суду із вказаним позовом та просила звернути стягнення на активи фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 в рахунок погашення податкового боргу в сумі 4546,18 грн.
Постановою Хмельницького окружного адміністративного суду від 10 червня 2010 року позов задоволено.
Не погодившись із прийнятою постановою, її оскаржила ФОП ОСОБА_4, яка вважає, що рішення суду першої інстанції прийняте за невідповідності висновків суду обставинам справи. Тому просила скасувати постанову суду першої інстанції і прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.
Вимоги апеляційної скарги обґрунтовує тим, що податковий борг у неї відсутній, оскільки вона сплатила кошти при отриманні патентів у Шепетівській ОДПІ, які повинні враховуватись при остаточному розрахунку суми податку.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до переконання, що апеляційна скарга не належить до задоволення з наступних підстав.
Як встановлено судом, підтверджено матеріалами справи, ФОП ОСОБА_4 зареєстрована Хмельницьким міськвиконкомом 16.08.2007 р., ідентифікаційний код - НОМЕР_1. За відповідачем наявна заборгованість зі сплати податку з доходів фізичних осіб у сумі 4546,18 грн., що підтверджується податковими повідомленнями форми «Ф» за № 0008681741/0 від 15.01.2009 р. та за № 0009321741/0 від 09.02.2009 р.
З метою отримання заборгованості, ДПІ у м.Хмельницькому направляла ФОП ОСОБА_4 першу податкову вимогу від 24.04.2009 р. за № 1/2352 та другу податкову вимогу від 03.07.2009 р. за № 2/5312, а 10.09.2009 р. ДПІ у м.Хмельницькому прийнято рішення за № 1/09 про стягнення коштів та продаж активів платника податків у рахунок погашення його податкового боргу.
Проте, вжиті заходи не дали позитивного результату щодо погашення зазначеної суми податкового боргу, внаслідок чого ДПІ у м.Хмельницькому звернулась до суду із позовом про звернення стягнення на активи в рахунок погашення податкового боргу.
Приймаючи рішення про задоволення позову, суд першої інстанції виходив із того, що відповідачем не подавались звітні декларації за 2009 рік за місцем реєстрації, а також у квартальних деклараціях за 2009 рік не вказано про внесені кошти на рахунок бюджету за придбані патенти для здійснення торгівельної діяльності на її території обслуговування.
Колегія суддів апеляційного суду погоджується із такими висновками суду першої інстанції з наступних підстав.
Згідно зі ст.67 Конституції України, кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом. Усі громадяни щорічно подають до податкових інспекцій за місцем проживання декларації про свій майновий стан та доходи за минулий рік у порядку, встановленому законом.
Відповідно до ст.9 Закону України «Про систему оподаткування» відповідач зобов'язаний сплачувати належні суми податків і зборів (обов'язкових платежів) у встановлені законами терміни.
Примусове стягнення податкової заборгованості - це передбачена законодавством України процедура погашення податкової заборгованості платника податків шляхом звернення стягнення на активи відповідного платника податків.
Відповідно до ст.1 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.2000 р. № 2181-III (далі - Закон № 2181-III), податковий борг (недоїмка) - це податкове зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов'язання.
Як зазначено у п.1.7 ст.1 Закону № 2181-III, активами платника податків є кошти, матеріальні та нематеріальні цінності, що належать юридичній або фізичній особі за правом власності або повного господарського відання.
Підпунктом 3.1.1 п.3.1 ст.3 Закону № 2181-III передбачено, що активи платника податків можуть бути примусово стягнуті в рахунок погашення його податкового боргу виключно за рішенням суду.
Згідно із п.11 ст.10 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» органи державної податкової служби подають до судів позови до підприємств, установ, організацій та громадян про стягнення заборгованості перед бюджетом і державними цільовими фондами за рахунок їх майна.
Відповідно до п.3 ст.14 Декрету Кабінету Міністрів України «Про прибутковий податок з громадян», суми плати за патент і суми податку, сплачені протягом року за місцем виплати доходу та у вигляді авансових платежів, пред'явлених податковими органами, враховуються при остаточному розрахунку суми податку на підставі документального підтвердження факту сплати податку.
Судом встановлено, що ФОП ОСОБА_4 не подала звітних декларацій за 2009 рік до ДПІ у м.Хмельницькому, а також у квартальних деклараціях за 2009 рік вона не вказала про внесені кошти на рахунок бюджету за придбані патенти у Шепетівській податковій інспекції для здійснення торгівельної діяльності на її території обслуговування, не надала документального підтвердження факту внесення плати за патент, не оскаржила податкові повідомлення форми «Ф» за № 0008681741/0 від 15.01.2009 р. та за № 0009321741/0 від 09.02.2009 р.
Враховуючи наведене вище, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що ФОП ОСОБА_4 при здійсненні підприємницької діяльності допустила податковий борг в сумі 4546,18 грн., який належить погашенню за рахунок примусового стягнення активів.
У відповідності до ст.159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Статтею 200 КАС України передбачено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Із урахуванням викладеного колегія суддів вважає, що постанова суду першої інстанції є законною, доводи апеляційної скарги зроблених судом першої інстанції висновків не спростовують і при ухваленні оскарженого судового рішення порушень норм матеріального та процесуального права ним допущено не було, тому підстави для скасування чи зміни рішення суду першої інстанції відсутні.
Керуючись ст.ст.195, 197, 198 п.1 ч.1, 200, 205, 206, 254 КАС України, суд
Апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 залишити без задоволення, а постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 10 червня 2010 року в адміністративній справі № 2а-2273/10/2270/15, - без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня набрання ухвалою законної сили.
Головуючий суддя Р.Й. Коваль Р.Й. Коваль Р.Й.Коваль
Судді В.В.Гуляк Н.М.Судова-Хомюк Р.М. Шавель В.М. Каралюсь ___________ ____________