Справа: № 2518/2-а-11908/11 Головуючий у 1-й інстанції: Жовток Є.А.
Суддя-доповідач: Горбань Н.І.
Іменем України
17 січня 2014 року м. Київ
Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:
Головуючого судді: Горбань Н.І.,
суддів: Земляної Г.В., Сорочка Є.О.,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Ріпкинському районі Чернігівської області на постанову Ріпкинського районного суду Чернігівської області від 15.11.2011 року у справі за позовом ОСОБА_2 до управління Пенсійного фонду України в Ріпкинському районі Чернігівської області про визнання бездіяльності незаконною та зобов'язання вчинити дії, -
Позивач 31.03.2011 року звернувся до Ріпкинського районного суду Чернігівської області з адміністративним позовом до УПФУ в Ріпкинському районі Чернігівської області про зобов'язання провести перерахунок та виплату додаткової пенсії та доплат, передбачених ст. ст. 39, 51 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», починаючи з 01.10.2010 року по час ухвалення постанови у справі.
Постановою Ріпкинського районного суду Чернігівської області від 15.11.2011 року позовні вимоги за період з 01.10.2010 року по 15.11.2011 року задоволено.
Не погоджуючись з таким судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить апеляційну інстанцію скасувати незаконну, на його думку, постанову суду першої інстанції та відмовити в позові. В своїй апеляційній скарзі апелянт посилається на незаконність, необ'єктивність та необґрунтованість оскаржуваного рішення, порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що є підставою для скасування постанови суду першої інстанції.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів знаходить, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач є непрацюючим пенсіонером та потерпілим від Чорнобильської катастрофи, що підтверджується відповідним посвідченням серія НОМЕР_1, та відноситься до 4 категорії постраждалих внаслідок аварії на ЧАЕС.
У відповідності до вимог ст. 49 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» пенсії особам, віднесеним до категорій 1, 2, 3, 4, встановлюються у вигляді: а) державної пенсії; б) додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.
Згідно до ч. 1 ст. 39 Закону, пенсіонерам, які проживають на територіях радіоактивного забруднення, проводиться доплата до пенсії, яка становить у зоні посиленого радіоекологічного контролю - одна мінімальна заробітна плата.
Відповідно до ст. 51 Закону, додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, особам, віднесеним до 4 категорії, призначається у розмірі 15 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Всупереч ст. ст. 39, 51 Закону позивачу додаткова пенсія та доплата до пенсії виплачувалися частково, у фіксованому розмірі, визначеному відповідно до ПКМУ № 530 від 28.05.2008 року та № 836 від 26.07.1996 року, а не в кратному відношенні до мінімальної заробітної плати та мінімальної пенсії за віком, як того вимагає вказаний Закон.
З огляду на те, що Закон має вищу юридичну силу в порівнянні з ПКМУ № 530 від 28.05.2008 року та № 836 від 26.07.1996 року, відповідач неправомірно виплачував додаткову пенсію та доплату до пенсії в меншому розмірі, ніж це передбачено ст. ст. 39, 51 Закону.
Крім того, ст. 22 Конституції України передбачено, що права і свободи людини і громадянина, закріплені цією Конституцією, не є вичерпними. Конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.
Щодо кінцевої дати задоволення позову до 15.11.2011 року, то судова колегія приходить до висновку про необхідність зміни судового рішення в цій частині, а саме: до 22.07.2011 року, з огляду на наступне.
Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2011 рік» передбачено, що у 2011 році норми і положення статей 39, 50, 51, 52, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», статей 14, 22, 37 та частини третьої статті 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявного фінансового ресурсу бюджету Пенсійного фонду України на 2011 рік, зокрема Постанови Кабінету Міністрів України «Про встановлення деяких виплат, що фінансуються за рахунок коштів державного бюджету» від 06.07.2011 року № 745, яка набрала чинності 23.07.2011 року, тому строк нарахування та виплати позивачу додаткової пенсії та доплат, передбачених ст. ст. 39, 51 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» слід обмежити 22.07.2011 року.
Таким чином, апеляційна інстанція приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а постанова суду першої інстанції - зміні в частині задоволення позовних вимог по 22.07.2011 року включно у зв'язку з порушенням норм матеріального права.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 197, 198, 201, 205 та 207 КАС України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Ріпкинському районі Чернігівської області - задовольнити частково.
Постанову Ріпкинського районного суду Чернігівської області від 15.11.2011 року в частині задоволення позову ОСОБА_2 до « 15.11.2011 року» - змінити на « 22.07.2011 року».
В решті постанову суду залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту прийняття та подальшому оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя: Н.І. Горбань
Судді: Г.В. Земляна
Є.О.Сорочко
Головуючий суддя Горбань Н.І.
Судді: Земляна Г.В.
Сорочко Є.О.