(вступна та резолютивна частини)
24.12.2013 Справа № 814/4408/13-а
м. Миколаїв
11:30
Миколаївський окружний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді Птичкіної В.В., суддів Зіньковського О.А., Лісовської Н.В.,
за участю:
секретаря судового засідання: Єрзікова О.М.,
представника позивача: ОСОБА_1,
представника відповідача 1: Гінжул Т.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за позовом:ОСОБА_3, АДРЕСА_1, АДРЕСА_2
до відповідачів:Державної реєстраційної служби України Укрдержреєстр, вул. Марини Раскової, 15, м. Київ, 02660 Державного реєстратора прав на нерухоме майно Державної реєстраційної служби України Корюк Тетяни Василівни, вул. Марини Раскової, 15, м. Київ, 02660
про:скасування рішення відповідача 2 від 18.09.2013 № 5971727; зобов'язання відповідача 1 вчинити певні дії,
Керуючись статтями 11, 71, 94, 158 - 163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
1. Позов задовольнити частково.
2. Визнати протиправною бездіяльність державного реєстратора прав на нерухоме майно Державної реєстраційної служби України Корюк Тетяни Василіни, що полягає у не направленні ОСОБА_3 Рішення про зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 04.09.2013 № 5569103.
3. Визнати протиправним і скасувати Рішення про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень від 18.09.2013 № 5971727, що було прийнято державним реєстратором прав на нерухоме майно Державної реєстраційної служби України Корюк Тетяною Василівною.
4. В задоволенні інших позовних вимог відмовити.
5. Присудити ОСОБА_3 понесені нею судові витрати (судовий збір) в сумі 114,70 грн. з Державного бюджету України.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Головуючий суддя В.В. Птичкіна
Суддя О.А. Зіньковський
Суддя Н. В. Лісовська
24.12.2013 Справа № 814/4408/13-а
м. Миколаїв
11:30
Миколаївський окружний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді Птичкіної В.В., суддів Зіньковського О.А., Лісовської Н.В.,
за участю:
секретаря судового засідання: Єрзікова О.М.,
представника позивача: ОСОБА_1,
представника відповідача 1: Гінжул Т.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за позовом:ОСОБА_3, АДРЕСА_1, АДРЕСА_2
до відповідачів:Державної реєстраційної служби України Укрдержреєстр, вул. Марини Раскової, 15, м. Київ, 02660 Державного реєстратора прав на нерухоме майно Державної реєстраційної служби України Корюк Тетяни Василівни , вул. Марини Раскової, 15, м. Київ, 02660
про:скасування рішення відповідача 2 від 18.09.2013 № 5971727; зобов'язання відповідача 1 вчинити певні дії,
ОСОБА_3 (надалі - позивач) звернулася до суду з адміністративним позовом про скасування рішення державного реєстратора прав на нерухоме майно Державної реєстраційної служби Корюк Тетяни Василівни від 18.09.2013 № 5971727 про відмову у державній реєстрації права приватної власності на будівлі та споруди бази відпочинку «Луч», що розташовані в: Одеська область, Білгород-Дністровський район, сільська рада Приморська, біля села Попаздра, і про зобов'язання Державної реєстраційної служби України зареєструвати за ОСОБА_3 право власності на відповідні будівлі та споруди.
В обґрунтування вимог позивач вказала те, що рішення не відповідає вимогам Закону України від 01.07.2004 № 1952-IV «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (надалі - Закон № 1952), і його прийняття відбулося з порушенням встановлених строків.
Відповідачем у справі позивач визначила Державну реєстраційну службу України Укрдержреєстр (надалі - Укрдержреєстр або відповідач 1).
Ухвалою від 03.12.2013 (ар. с. 71-72) суд залучив до участі у справі в якості відповідача 2 державного реєстратора прав на нерухоме майно Державної реєстраційної служби України Корюк Тетяну Василівну.
Відповідачі надали письмові заперечення проти адміністративного позову (ар. с. 57-62, 75-76), в яких, з посиланням на законність прийнятого рішення, просили відмовити у задоволенні вимог ОСОБА_3
В судовому засіданні представник позивача вимоги позову підтримала, представник Укрдержреєстру просила у задоволенні позовних вимог відмовити.
24.12.2013 судом було оголошено вступну та резолютивну частини постанови.
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши письмові докази, суд
Відповідно до викладеного у позові, 24.07.2013 позивач направила до реєстраційної служби Білгород-Дністровського міськрайонного управління юстиції Одеської області заяву про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, до якої додала передбачені статтею 19 Закону № 1952 документи: копію паспорту та ідентифікаційного коду, копію завіреного судом рішення Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 10.11.2009 по справі № 2а-5189 2009 рік, нотаріально завірену копію витягу про реєстрацію права власності, копії технічних паспортів на будівлі та споруди, квитанцію про сплату за надання витягу (ар. с. 9-43).
Згідно з повідомленням про вручення поштового відправлення (ар. с. 43), заява позивача була отримана реєстраційною службою Білгород-Дністровського міськрайонного управління юстиції Одеської області 01.08.2013.
Як зазначено у наданій в судовому засіданні представником відповідача 1 копії картки прийому заяви (ар. с. 81), заява позивача була зареєстрована у базі даних про реєстрацію заяв і запитів Державного реєстру речових прав на нерухоме майно 02.08.2013 11:00:01 за реєстраційним номером 2367619, при чому, відповідно до картки, до заяви позивач додала лише рішення Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області віл 10.11.2009 по справі № 2а-5189 2009 рік.
У відповідності до наказу Міністерства юстиції України від 02.04.2013 № 607/5 «Про заходи щодо взаємодії органів державної реєстрації прав та їх посадових осіб» (додатком до якого є «Порядок взаємодії органів державної реєстрації прав та їх посадових осіб», надалі - Порядок взаємодії) розгляд заяви позивача здійснював державний реєстратор прав на нерухоме майно Укрдержреєстру.
У частині 5 статті 15 Закону № 1952 вказано, що державна реєстрація прав (надання відмови в ній) проводиться у строк, що не перевищує чотирнадцяти робочих днів (крім випадків, встановлених у частині сьомої цієї статті) з моменту надходження до органу державної реєстрації прав заяви про таку реєстрацію та передбачених цим Законом та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до нього, документів, необхідних для її проведення.
30.09.2013 відповідач 1 направив позивачу рішення відповідача 2 про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень від 18.09.2013 № 5971727 (надалі - Рішення, ар. с. 45, 46).
Відмовляючи у державній реєстрації, відповідач 2, з посиланням на статтю 24 Закону № 1952 і пункти 16, 23 Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22.06.2011 № 703, вказав, що «… в поданому рішенні Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 10.11.2009 р., що підтверджує виникнення права власності на об'єкти нерухомого майна, не містяться необхідні для проведення державної реєстрації права власності відомості щодо характеристик об'єкту нерухомого майна, в той же час, після завершення визначеного терміну з дня отримання повідомлення про зупинення розгляду заяви, обставини, що були підставою для прийняття такого рішення, заявником не усунені, таким чином, подані документи не дають змоги встановити відповідність заявлених прав документам, що їх посвідчують».
Суд зазначає, що, згідно зі статтею 22 Закону № 1952, у разі якщо документи для державної реєстрації прав та їх обтяжень подано не в повному обсязі, передбаченому нормативно-правовими актами, державний реєстратор у строк, встановлений частинами п'ятою, сьомою і восьмою статті 15 цього Закону для розгляду заявлених прав, приймає рішення про зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень і письмово повідомляє про це заявника.
Враховуючи дату надходження заяви (02.08.2013), рішення за результатами її розгляду мало бути прийнято не пізніше 22.08.2013 (14 робочих днів).
В судовому засіданні представник відповідача 1 надала копію рішення відповідача 2 від 04.09.2013 № 5569103 про зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (ар. с. 78). Як зазначено у цьому рішенні, в зв'язку з відсутністю у правовстановлювальному документі технічної характеристики будівель та споруд, ОСОБА_3 необхідно подати технічний паспорт на об'єкт нерухомого майна.
Відповідно до пункту 5 Порядку взаємодії, у випадку прийняття державним реєстратором прав на нерухоме майно Укрдержреєстру рішення про зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію, таке рішення надсилається рекомендованим листом безпосередньо заявникові.
В порушення цієї норми, рішення про зупинення розгляду заяви відповідачі ОСОБА_3 не направили, чим позбавили позивача можливості подати відповідні документи.
Таким чином, відповідач 2 порушив строк розгляду заяви позивача і порядок повідомлення позивача про результати цього розгляду.
Суд зауважує, що у частині 1 статті 24 Закону № 1952 міститься перелік підстав для відмови у державній реєстрації прав та їх обтяжень. Так, у державній реєстрації може бути відмовлено у разі:
якщо подані документи не відповідають вимогам, встановленим цим Законом, або не дають змоги встановити відповідність заявлених прав документам, що їх посвідчують (пункт 4);
якщо після завершення п'ятиденного строку з дня отримання заявником письмового повідомлення про зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав не усунено обставин, що були підставою для прийняття такого рішення (пункт 5-4).
Оскільки Рішенню передувало рішення про зупинення розгляду заяви, і зазначені у рішенні про зупинення розгляду заяви документи позивач не надав (в зв'язку з тим, що, як з'ясовано судом, не отримав це рішення), на думку суду, відповідач 2 мав обґрунтувати Рішення саме пунктом 5-4 частини 1 статті 24 Закону № 1952, тому посилання в Рішенні на пункт 4 частини 1 статті 24 Закону № 1952 є неправомірним.
Враховуючи це, суд дійшов висновку про те, що Рішення підлягає визнанню протиправним і скасуванню.
Позовна вимога про зобов'язання відповідача 1 зареєструвати право власності на будівлі та споруди задоволенню не підлягає.
По-перше, задоволенням такої вимоги суд фактично вирішить питання про визнання права власності на нерухоме майно за позивачем, а це не входить до компетенції адміністративного суду. Суд не може підміняти встановлену законодавством процедуру прийняття відповідних рішень державними реєстраторами.
По-друге, з 01.10.2013, відповідно до змін, що були внесені до Порядку взаємодії наказом Міністерства юстиції України від 23.09.2013 № 1990/5 «Про впорядкування відносин у сфері державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень», дія цього Порядку не поширюється на випадки внесення до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно відомостей про право власності та/або речові права на нерухоме майно, реєстрація яких проведена до 1 січня 2013 року відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення». В матеріалах справи (ар. с. 10) міститься витяг про реєстрацію за позивачем права приватної власності на будівлі та споруди, що була здійснена у 2009 році Комунальним підприємством «Білгород-Дністровське бюро технічної інвентаризації». Враховуючи це, державна реєстрація відповідно до Закону № 1952 має здійснюватися реєстраційною службою Білгород-Дністровського міськрайонного управління юстиції Одеської області.
Відповідно до частини 2 статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України, суд може вийти за межі позовних вимог в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін.
Враховуючи це, суд вважає за необхідне прийняти постанову, якою визнати протиправною бездіяльність відповідача 2, що полягає у ненадісланні позивачу рішення про зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень.
Керуючись статтями 11, 71, 94, 158 - 163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
1. Позов задовольнити частково.
2. Визнати протиправною бездіяльність державного реєстратора прав на нерухоме майно Державної реєстраційної служби України Корюк Тетяни Василіни, що полягає у ненадісланні ОСОБА_3 Рішення про зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 04.09.2013 № 5569103.
3. Визнати протиправним і скасувати Рішення про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень від 18.09.2013 № 5971727, що було прийнято державним реєстратором прав на нерухоме майно Державної реєстраційної служби України Корюк Тетяною Василівною.
4. В задоволенні інших позовних вимог відмовити.
5. Присудити ОСОБА_3 понесені нею судові витрати (судовий збір) в сумі 114,70 грн. з Державного бюджету України.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Головуючий суддя В.В. Птичкіна
Суддя О.А. Зіньковський
Суддя Н. В. Лісовська
Постанова оформлена у відповідності до статті160 КАС України
та підписана суддями 30 грудня 2013 року