Постанова від 09.01.2014 по справі 814/4537/13-а

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 січня 2014 року Справа № 814/4537/13-а

м. Миколаїв

15:10

Миколаївський окружний адміністративний суд у складі судді Птичкіної В.В., розглянувши в порядку письмового провадження справу

за позовом:Центрального районного центру зайнятості м. Миколаєва, вул. Нікольська, 68, м. Миколаїв, 54001

до відповідача:ОСОБА_1, АДРЕСА_1

про:стягнення незаконно отриманої допомоги по безробіттю в сумі 11110,87 грн.,

ВСТАНОВИВ:

Центральний районний центр зайнятості м. Миколаєва (надалі - РЦЗ або позивач) звернувся з позовом до суду про стягнення з ОСОБА_1 (надалі - відповідач) незаконно отриманої допомоги по безробіттю в сумі 11110,87 грн.

В обґрунтування своїх вимог позивач вказав, що відповідачем була прихована інформація про обставини, що впливають на умови виплати забезпечення та надання соціальних послуг, якою є інформація про реєстрацію відповідача суб'єктом підприємницької діяльності.

Відповідач про дату, час і місце судового розгляду був повідомлений належним чином (ар. с. 26, 34, 39), проте в судове засідання повторно не прибув, про поважність причин неприбуття суд не повідомив, заперечень проти адміністративного позову не подав.

09.01.2014 представник позивача подав клопотання про розгляд справи в порядку письмового провадження (ар. с. 47).

Згідно з частиною 4 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів. Відповідно до частини 6 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні.

При прийнятті рішення суд виходив з такого.

Відповідно до частини 1 статті 7 Закону України від 02.03.2000 № 1533-ІІІ «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» (надалі - Закон № 1533), допомога по безробіттю є видом забезпечення за цим Законом.

14.05.2012 ОСОБА_1 звернулася до Центрального РЦЗ із заявою про надання їй статусу безробітної з виплатою допомоги по безробіттю (ар. с. 8). Наказом від 21.05.2012 відповідачу був наданий статус безробітної, що підтверджується персональною карткою № 140512051400005 (ар. с. 9-10).

В період з 21.05.2012 по 28.07.2013 відповідач отримувала допомогу по безробіттю в сумі 11110,87 грн., що підтверджується розрахунковою довідкою (ар. с. 5).

29.07.2013 позивач отримав від державного реєстратора витяг з ЄДРПОУ, згідно якого відповідач є підприємцем з 19.11.2001 (ар. с. 41, 42-45).

Відповідно до частини 2 статті 36 Закону № 1533 застраховані особи, зареєстровані у встановленому порядку як безробітні, зобов'язані своєчасно подавати відомості, що впливають на умови виплати їм забезпечення та надання соціальних послуг.

Згідно з частиною 3 статті 36 Закону № 1533 сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг застрахованій особі внаслідок умисного невиконання нею своїх обов'язків та зловживання ними стягується з цієї особи відповідно до законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати її забезпечення та надання соціальних послуг.

27.08.2013 позивач направив відповідачу повідомлення про повернення коштів № 07-2493 (ар. с. 17-18). У визначені строки відповідач кошти не сплатила, що і стало підставою позивача для звернення до суду.

Відповідно до статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідач доказів погашення заборгованості станом на час розгляду справи не надала.

На підставі викладеного суд дійшов до висновку про те, що позовні вимоги є обґрунтованими, тому підлягають задоволенню в повному обсязі.

Керуючись статтями 11, 71, 128, 158 - 163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з ОСОБА_1 АДРЕСА_1 (РНОКПП НОМЕР_1) на користь Центрального районного центру зайнятості м. Миколаєва, вул. Нікольська, 68, м. Миколаїв, 54001 (банківські реквізити: р/р 37175001000436, одержувач: Центральний районний центр зайнятості м. Миколаєва, Банк ГУДКСУ Миколаївської області, МФО 826013, ідентифікаційний код 20917678) незаконно отриману допомогу по безробіттю в сумі 11110,87 грн.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя В.В. Птичкіна

Попередній документ
36938727
Наступний документ
36938729
Інформація про рішення:
№ рішення: 36938728
№ справи: 814/4537/13-а
Дата рішення: 09.01.2014
Дата публікації: 04.02.2014
Форма документу: Постанова
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Миколаївський окружний адміністративний суд
Категорія справи: