09 січня 2014 року Справа № 814/4486/13-а
м. Миколаїв
14:30
Миколаївський окружний адміністративний суд у складі судді Птичкіної В.В., розглянувши в порядку письмового провадження справу
за позовом:Вознесенського міськрайонного центру зайнятості, вул. Жовтневої революції, 97, м. Вознесенськ, Миколаївська область, 56500
до відповідача:ОСОБА_1, АДРЕСА_1
про:стягнення коштів в сумі 1810,82 грн.,
Вознесенський міськрайонний центр зайнятості (надалі - МЦЗ або позивач) звернувся з адміністративним позовом про стягнення з ОСОБА_1 (надалі - відповідач) заборгованості в сумі 1810,82 грн. з яких: 490 грн. витрати на професійне навчання і 1320,82 грн. - проживання у період професійного навчання.
В обґрунтування позову позивач вказав, що відповідач припинив навчання без поважних причин, тому всі пов'язані з навчанням витрати Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття підлягають відшкодуванню.
09.01.2014 представник позивача подав клопотання про розгляд справи без його участі в порядку письмового провадження (ар. с. 38-39).
Ухвала суду від 31.10.2013, повістки суду від 22.03.2013 і від 13.12.2013, що були направлені за місцем проживання відповідача, повернулись без вручення адресату з відміткою пошти «за закінченням терміну зберігання» (ар. с. 23-26, 35-37). Частиною 11 статті 35 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що у разі повернення поштового відправлення з повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином. У разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів (частина 4 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України). Згідно з частиною 6 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні.
Враховуючи це, справу було розглянуто у письмовому провадженні.
Дослідивши письмові докази, суд встановив таке.
11.01.2013 ОСОБА_1 звернулася до Вознесенського МЦЗ із заявою про надання їй статусу безробітної з виплатою допомоги по безробіттю (ар. с. 8). Наказом від 11.01.2013 відповідачу був наданий статус безробітного, що підтверджується персональною карткою № 145113011100016 (ар. с. 7).
28.01.2013 ОСОБА_1 подала Вознесенському МЦЗ заяву про направлення її на курси професійної підготовки за професією «адміністратор» з метою сприяння подальшому працевлаштуванню (ар. с. 10).
28.01.2013 Вознесенський МЦЗ і ОСОБА_1 уклали договір № 145113012800006 про професійне навчання (ар. с. 12). Предметом цього договору є направлення відповідача на підготовку до Державного навчального закладу «Одеський центр професійно-технічної освіти державної служби зайнятості», зі строком навчання з 29.01.2013 по 03.07.2013. Пунктом 3.1.2 договору встановлено, що у разі припинення навчання без поважних причин з громадянки (ОСОБА_1) стягується загальна сума витрат на професійне навчання, витрат на проїзд до місця навчання і назад (включаючи оплату щоденного проїзду) та витрат на проживання. Згідно з пунктом 3 статті 36 Закону України від 02.03.2000 № 1533-ІІІ «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» (надалі - Закон № 1533), пунктом 28 Порядку надання матеріальної допомоги у період професійної підготовки, перепідготовки або підвищення кваліфікації безробітного, затвердженого наказом Міністерства праці і соціальної політики України № 308 від 20.11.2000 (надалі - Порядок), пунктом 7.2 Положення про порядок надання Фондом загальнообов'язкового соціального страхування України на випадок безробіття послуг з професійної підготовки, перепідготовки або підвищення кваліфікації (надалі - Положення), затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України та Міністерства освіти і науки України № 53/59 від 13.02.2001 (які діяли на момент навчання відповідачем) у разі припинення безробітним професійного навчання за направленням державної служби зайнятості без поважної причини, з такого безробітного стягується загальна сума витрат на професійне навчання, включаючи суму виплаченої матеріальної допомоги у період навчання, витрат на проїзд до місця навчання і назад (включаючи щоденні) та витрат на проживання.
Наказом Державного навчального закладу «Одеський центр професійно-технічної освіти державної служби зайнятості» від 29.01.2013 № 18 «З-СНН» (ар. с. 13) відповідач була зарахована з 29.01.2013 до складу слухачів.
Наказом Державного навчального закладу «Одеський центр професійно-технічної освіти державної служби зайнятості» від 05.03.2013 № 34 «В-СНН» (ар. с. 16) ОСОБА_1 була відрахована з 05.03.2013 зі складу слухачів у зв'язку з невідвідуванням занять (ар. с. 16).
Загальна сума витрат, що були понесені позивачем в зв'язку з направленням відповідача для проходження професійного навчання, підтверджена розрахунком вартості професійного навчання та проживання і складає 1810,82 грн. (ар. с. 18).
Відповідно до підпункту «е» пункту 1 статті 4 Закону України від 01.03.1991 № 803-ХІІ «Про зайнятість населення» (який діяв на момент навчання відповідачем) держава гарантує працездатному населенню у працездатному віці в Україні безплатне навчання безробітних нових професій з виплатою матеріальної допомоги.
Як вказано у частині 1 статті 7 Закону № 1533, матеріальна допомога у період професійної підготовки є видом забезпечення. Згідно з частиною 2 цієї ж статті до соціальних послуг віднесено забезпечення особи, що направляється для проходження професійної підготовки, місцем проживання на відповідний період, а також компенсація (у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади у сфері праці та соціальної політики за погодженням з правлінням Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття) особі витрат на проїзд.
Частиною 3 статті 36 Закону № 1533, що сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг застрахованій особі внаслідок умисного невиконання нею своїх обов'язків та зловживання ними стягується з цієї особи відповідно до законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг.
Відповідач претензію позивача від 16.08.2013 № 05-3447/09 про повернення коштів (ар. с. 19) не виконала, що і стало підставою для звернення Вознесенського МЦЗ до суду.
Відповідно до статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідач доказів погашення заборгованості станом на час розгляду справи не надала.
На підставі викладеного суд дійшов до висновку про те, що позовні вимоги є обґрунтованими, тому підлягають задоволенню в повному обсязі.
Керуючись статтями 11, 71, 128, 158 - 163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з ОСОБА_1, АДРЕСА_1 (відомості про банківські реквізити відсутні РНОКПП НОМЕР_1) на користь Вознесенського міськрайонного центру зайнятості, вул. Жовтневої революції, 97, м. Вознесенськ, миколаївська область, 56500 (банківські реквізити: р/р 37171001000515 в ГУДКСУ в Миколаївській області, МФО 826013, код ЄДРПОУ 20907848) 1810,82 грн.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження
Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Суддя В.В. Птичкіна