Справа № 739/2173/13-ц Провадження № 22-ц/795/342/2014 Головуючий у I інстанції -Іващенко А. І. Доповідач - Шевченко В. М.
Категорія -цивільна
29 січня 2014 року м. Чернігів
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ у складі:
головуючого - суддіШевченка В.М.
суддів:Лакізи Г.П, Скрипки А.А.
при секретарі:Руденко О.М.
за участю:ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_5 на рішення Новгород-Сіверського районного суду Чернігівської області від 17 грудня 2013 року у справі за позовом ОСОБА_6 до ОСОБА_5 про стягнення аліментів на повнолітню дитину, що продовжує навчання,
В апеляційній скарзі ОСОБА_5 просить змінити рішення Новгород-Сіверського районного суду Чернігівської області від 17 грудня 2013 року та стягнути з нього аліменти на навчання дитини в розмірі 300 грн. щомісячно до досягнення дочкою 23 років.
Рішенням Новгород -Сіверського районного суду Чернігівської області від 17 грудня 2013 року позовні вимоги задоволено. Стягнуто з ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, на користь ОСОБА_6 аліменти на утримання дочки ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_2 у твердій грошовій сумі у розмірі 500 грн., починаючи з 26.11.2013 року і продовжуючи до досягнення 23 років щомісячно. Стягнуто з ОСОБА_5 судовий збір у розмірі 229 грн. у прибуток держави.
Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що рішення суду не відповідає обставинам справи та вимогам закону. Так, апелянт погоджується сплачувати аліменти, але в розмірі 300 грн., посилаючись на тяжке матеріальне становище, зокрема: він є непрацюючим, перебуває на обліку як безробітний у центрі зайнятості, допомагає одинокій матері пенсіонерці, яка хворіє і проживає одна.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення ОСОБА_5, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає відхиленню, а рішення суду - залишенню без змін, враховуючи наступне.
Відповідно до ст.308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасовано правильне по суті і справедливе рішення з одних лише формальних міркувань.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що дочка сторін є повнолітньою, продовжує навчання, а тому потребує матеріальної допомоги, яку ОСОБА_5 надавати може, враховуючи що ОСОБА_5 визнав в судовому засіданні позовні вимоги і не заперечував проти задоволення позову у розмірі 500 грн., а тому суд стягнув з відповідача аліменти в розмірі 500 грн.
З таким висновком суду першої інстанції погоджується і апеляційний суд, оскільки він ґрунтується на встановлених судом обставинах та відповідає вимогам чинного законодавства.
Так, по справі встановлено, що сторони являються батьками повнолітньої ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_2, що підтверджується копією свідоцтва про народження (а.с. 4) і чого не заперечує сам відповідач.
Згідно довідок Державної пенітенціарної служби України Чернігівського юридичного коледжу: №944 від 16.10.2013 року та №205 від 28.01.2014 року ОСОБА_7 є студенткою Державної пенітенціарної служби України Чернігівського юридичного коледжу, навчається на денній формі навчання за контрактом, термін навчання з 02.09.2013 року по 02.07.2016 року, вартість навчання одного року чотири тисячі дев»ятсот гривень, студентка не забезпечена проживанням у гуртожитку. (а.с.5).
Відповідно до положень ст.199 СК України та роз'яснень п.20 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 15.05.2006 року №3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів», якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв'язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов'язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу.
Виходячи зі змісту наведених норм, суд першої інстанції, дослідивши обставини справи в сукупності, встановивши що дочка відповідача після досягнення повноліття продовжує навчання та у зв'язку з цим потребує матеріальної допомоги, дійшов вірного висновку щодо наявності правових підстав для стягнення з ОСОБА_5 аліментів на утримання його повнолітньої дочки ОСОБА_7, яка продовжує навчання.
Перевіряючи законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції, апеляційний суд вважає що суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про наявність у відповідача можливості надавати матеріальну допомогу дочці ОСОБА_7 у зв'язку із її навчанням у розмірі 500 грн. щомісячно. Так в засіданні суду першої інстанції ОСОБА_5 надаючи пояснення суду, беззастережно визнав наявність у нього можливості надавати матеріальну допомогу у зв'язку із навчанням дочки у розмірі 500 грн. щомісячно, і тому ця обставина набула безспірного характеру.
Враховуючи зазначене, оцінивши фактичні обставини справи, та врахувавши обставини, які мають істотне значення при визначенні розміру аліментів на повнолітню дочку, суд обґрунтовано визначив їх розмір в 500 грн., щомісячно.
Суд першої інстанції, постановляючи рішення, що оскаржується, при вирішенні спору врахувавши обставини, які враховуються при визначені розміру аліментів прийшов до правильного висновку про те, що матеріальне становище ОСОБА_5 дозволяє йому брати участь в утриманні повнолітньої дочки, яка продовжує навчання, у розмірі задоволених позовних вимог.
На думку апеляційного суду, доказом необґрунтованості скарги ОСОБА_5, є його пояснення в апеляційному суді, в яких він висловив згоду надавати матеріальну допомогу дочці у розмірі визначеному судом, однак не бажає повністю сплачувати зазначену суму в порядку виконавчого провадження.
Перевіряючи оскаржуване рішення в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції, апеляційним судом не встановлено таких порушень матеріального та процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення спору.
У зв'язку з наведеним, постановлене судом першої інстанцій рішення є законним і обґрунтованим, тому апеляційну скаргу необхідно відхилити і рішення залишити без змін.
Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 313, 315, 317, 319, 324 ЦПК України,
Апеляційну ОСОБА_5 відхилити.
Рішення Новгород-Сіверського районного суду Чернігівської області від 17 грудня 2013 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.
Головуючий:Судді: