Справа № 750/1150/14
Провадження № 6/750/63/14
03 лютого 2014 року м. Чернігів
Деснянський районний суд міста Чернігова у складі:
головуючого -судді Логвіної Т.В.
при секретарі - Вигівській Т.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні подання головного державного виконавця Новозаводського відділу державної виконавчої служби Чернігівського міського управління юстиції Бобок О.М. про встановлення тимчасового обмеження боржнику ОСОБА_2 у праві виїзду за межі України з вилученням паспортного документа до виконання ним своїх зобов'язань,
головний державний виконавець Новозаводського відділу державної виконавчої служби Чернігівського міського управління юстиції Бобок О.М. звернувся до суду з поданням про встановлення боржнику ОСОБА_2 тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України з вилученням паспортного документа до виконання ним своїх зобов'язань.
Державний виконавець в судове засідання не з'явився, у поданні справу просить розглядати у його відсутність.
Сторони виконавчого провадження не викликалися, відповідно до вимог статті 3771 ЦПК України.
Дослідивши матеріали справи суд дійшов висновку, що подання не підлягає з наступних підстав.
На примусовому виконанні в Новозаводському відділі державної виконавчої служби Чернігівського міського управління юстиції перебуває виконавчий лист №2-961 виданий 16.03.1999 року Новозаводським районним судом м. Чернігова про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 1/4 частини аліментів на утримання неповнолітньої дитини і до її повноліття.
05.12.2013 року державним виконавцем було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження.
З часу відкриття виконавчого провадження аліменти боржником не сплачуються.
Відповідно до п. 18 ч. 3 ст. 11 Закону України «Про виконавче провадження», державний виконавець у процесі здійснення виконавчого провадження має право у разі ухилення боржника від виконання зобов'язань, покладених на нього рішенням, звертатись до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника-фізичної особи або керівника боржника - юридичної особи за межі України - до виконання зобов'язань за рішенням суду.
Ніяких доказів на підтвердження ухилення боржником від виконання виконавчого листа не надано.
Відповідно до частин 3 та 4 статті 313 ЦК України, фізична особа, яка досягла 16 років, має право на вільний самостійний виїзд за межі України. Фізична особа може бути обмежена у здійсненні права на пересування лише у випадках, встановлених законом.
Отже державному виконавцю надано право не в будь-якому разі звертатись із поданням до суду, а тільки в разі ухилення боржника від виконання покладених на нього зобов'язань. Під поняттям «ухилення» від виконання зобов'язань, покладених на боржника рішенням, варто розуміти будь-які свідомі діяння (дії або бездіяльність) боржника, спрямовані на невиконання відповідного обов'язку у виконавчому провадженні, коли виконати цей обов'язок у нього є всі реальні можливості (наприклад наявність коштів, майна тощо) і цьому не заважають будь-які незалежні від нього об'єктивні обставини. На момент звернення з поданням до суду, факт ухилення боржника від виконання зобов'язань, покладених на нього рішенням, повинен вже відбутися і бути об'єктивно наявним та вбачатися з матеріалів виконавчого провадження
Згідно положень статті 3771 ЦПК України питання про тимчасове обмеження боржника -фізичної особи або керівника -юридичної особи у праві виїзду за межі України при виконанні судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) вирішується судом за місцезнаходженням органу державної виконавчої служби за поданням державного виконавця, погодженим з начальником відділу державної виконавчої служби.
Виходячи зі змісту п.5 ч. 1 ст. 6 Закону України «Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України» ухилення громадянина України від виконання зобов'язань, покладених на нього судовим рішенням, рішенням іншого органу (посадової особи) можливе лише за наявності умислу. Адже у цьому випадку особа усвідомлює протиправний характер своєї дії або бездіяльності , передбачає її суспільно шкідливі наслідки і бажає (або свідомо припускає) їх настання, що свідчить про наявність як інтелектуальної, так і вольової ознаки у поведінці особи. Отже, особа, яка має невиконані зобов'язання, не може вважатися винною в ухиленні, поки не буде доведено зворотне.
Враховуючи вищевикладене вказане подання не підлягає задоволенню, оскільки державним виконавцем не надано доказів на підтвердження факту ухилення боржника від виконання рішень суду, а ЦПК України передбачено юридичні санкції у вигляді тимчасового обмеження у праві виїзду не за наявності факту невиконання зобов'язань, а за ухилення від їх виконання..
Керуючись статтями 208 - 210, 293, 3771 ЦПК України, суд
у задоволенні подання головного державного виконавця Новозаводського відділу державної виконавчої служби Чернігівського міського управління юстиції Бобок О.М. про встановлення тимчасового обмеження боржнику ОСОБА_2 у праві виїзду за межі України з вилученням паспортного документа до виконання ним своїх зобов'язань відмовити.
Ухвала суду може бути оскаржена до Апеляційного суду Чернігівської області.
Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п'яти днів з дня її проголошення. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.
Суддя: