Головуючий у 1 інстанції - Баличева М.Б.
Суддя-доповідач - Васильєва І. А.
28 січня 2014 року справа №412/9288/13-а приміщення суду за адресою:83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26
Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: Васильєвої І.А., Яманко В.Г., Казначеєва Е.Г., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м. Краснодоні та Краснодонському районі Луганської області на постанову Краснодонського міськрайонного суду Луганської області від 15 листопада 2013 року у справі № 412/9288/13-а за позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в м. Краснодоні та Краснодонському районі Луганської області про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії, -
22 жовтня 2013 року позивач звернувся до суду з позовом до Управління Пенсійного фонду України в м. Краснодоні та Краснодонському районі Луганської області, в якому просив визначити дії Управління Пенсійного фонду України в м. Краснодоні та Краснодонському районі Луганської області неправомірними та зобюов'язати Управління Пенсійного фонду України в м. Краснодоні та Краснодонському районі Луганської області перерахувати та виплатити позивачу пенсію за період, починаючи з 03 червня 2009 року з урахуванням сум матеріальної допомоги на оздоровлення та соціально-побутові потреби, а також суми індексації грошових доходів громадян, які не були включені при розрахунку пенсії позивача (а.с. 2-3).
Постановою Краснодонського міськрайонного суду Луганської області від 15 листопада 2013 року адміністративний позов ОСОБА_2 задоволено частково, визнано неправомірними дії УПФУ в м. Краснодоні та Краснодонському районі Луганської області щодо відмови ОСОБА_2 у перерахунку пенсії з урахуванням усіх складових заробітної плати та зобов'язано УПФУ в м. Краснодоні та Краснодонському районі Луганської області провести перерахунок нарахованої ОСОБА_2 пенсії, починаючи з 01 жовтня 2013 року, виходячи з усіх складових заробітної плати (отриманих виплат), що повинні входити у розрахунок пенсії, а саме: матеріальної допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань, сум нарахованої індексації, інших виплат, на які були нараховані та фактично сплачені страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, з урахуванням фактично отриманих сум. У задоволенні іншої частини позовних вимог ОСОБА_2 відмовлено (а.с. 25-27).
Відповідач з постановою суду першої інстанції не погодився, подав апеляційну скаргу, в якій посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи. Просив скасувати постанову суду першої інстанції, та прийняти нову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі (а.с. 29).
В доводах апеляційної скарги апелянт посилається на те, що ст. 33 Закону України «Про державну службу» та постановою Кабінету Міністрів України №865 передбачено, які саме надбавки застосовуються для призначення (перерахунку) пенсії, тому перерахунок пенсії позивачу можливо здійснити лише враховуючи заробіток, який складається з посадових окладів, премій, доплати за ранги, надбавки за вислугу років.
Сторони в судове засідання суду апеляційної інстанції не з'явились, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином. За приписами п.2 ч.1 ст.197 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд справи колегією суддів здійснюється в письмовому провадженні за наявними у справі матеріалами.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 195 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції може вийти за межі доводів апеляційної скарги в разі встановлення під час апеляційного провадження порушень, допущених судом першої інстанції, які призвели до неправильного вирішення справи.
Колегія суддів, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, встановила наступне.
Судами першої та апеляційної інстанції встановлено, що позивач - ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 14), з 03 червня 2009 року перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України в м. Краснодоні та Краснодонському районі Луганської області.
В останнє позивачка працювала головним спеціалістом відділу з призначення пенсій Управління Пенсійного фонду України в м. Краснодоні та Краснодонському районі Луганської області, має стаж державної служби 16 років 10 місяців 21 днів, що вбачається з її трудової книжки (а.с. 9-11).
01 жовтня 2013 року позивачка звернулась з письмовою заявою до Управління Пенсійного фонду України в м. Краснодоні та Краснодонському районі Луганської області з заявою щодо перерахунку пенсії згідно з Законом України «Про державну службу» (а.с. 5).
Як вбачається з листа Управління Пенсійного фонду України в м. Краснодоні та Краснодонському районі Луганської області від 07 жовтня 2013 року №31087/02, позивачу було відмовлено у перерахунку пенсії, оскільки заробіток для розрахунку її пенсії було розраховано на підставі довідок про складові заробітної плати, що подаються для призначення пенсії відповідно до Закону України «Про державну службу», зміни до цього закону та постанови КМУ від 31.05.2000 року № 865 «Про деякі питання вдосконалення визначення розмірів заробітку для обчислення пенсії» не вносилися, тому матеріальна допомога на оздоровлення та індексація заробітної плати цими нормативно-правовими актами не передбачена (а.с. 6).
Як вбачається з листа Управління Пенсійного фонду України в м. Краснодоні та Краснодонському районі Луганської області від 07 жовтня 2013 року №31072/04, позивачу надано відповідь щодо видачі довідки про заробітну плату, в якій надано інформацію про інші виплати за останні 24 календарних місяці роботи за період з 01 червня 2007 року по 31 травня 2009 року позивачці було нараховані: матеріальна допомога на оздоровлення - 3834,71 грн., матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань - 2552,70 грн., винагорода по Постанові №212 -4356,90 грн., індексація - 1172,32 грн.(а.с. 7).
Згідно довідки Управління Пенсійного фонду України в м. Краснодоні та Краснодонському районі Луганської області від 07 жовтня 2013 року №31071/04 про реорганізацію, 01 листопада 2011 року відповідно до Постанови КМУ за № 803 від 27 липня 2011 року «Про утворення територіальних органів Пенсійного фонду України», Постанови Правління Пенсійного фонду України від 01 серпня 2011 року за №21-2 Управління Пенсійного фонду України в Краснодонському районі Луганської області реорганізовано в Управління Пенсійного фонду України в м. Краснодоні та Красно донському районі Луганської області (а.с. 8).
Як вбачається з довідки Управління Пенсійного фонду України в м. Краснодоні та Краснодонському районі Луганської області про заробітну плату (за останні 24 календарні місяці роботи або будь-які 60 календарних місяців роботи підряд перед зверненням за пенсією), що подається для призначення пенсії відповідно до Закону України «Про державну службу», виданої ОСОБА_2 про те, що надбавки, премії та інші виплати за періодж з 01 червня 2007 року до 31 травня 2009 року становили матеріальна допомога на оздоровлення - 3834,71 грн., матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань - 2552,70 грн., винагорода по Постанові №212 -4356,90 грн., індексація - 1172,32 грн.; на всі виплати, включені в довідку, нараховані страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, а з 01 січня 2011 року - єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (а.с. 21).
Між сторонами немає розбіжностей щодо обставин справи, встановлених судом першої інстанції та апеляційним судом.
Задовольняючи частково позов, суд першої інстанції виходив з того, що перерахунок пенсії позивачу повинен здійснюватися з усіх сум заробітної плати, на які нараховані страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.
Статтею 19 Конституції України встановлено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних та юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку у тому числі органів державної влади. У справах щодо оскарження рішень суди перевіряють чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Колегія суддів погоджується із таким висновком суду, виходячи з наступного.
В частині 1 статті 1 Закону України «Про оплату праці» від 24 березня 1995 року №108/95ВР встановлено, що заробітна плата це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу.
Згідно зі статтею 2 Закону України «Про оплату праці» структура заробітної плати складається з основної, додаткової та інших заохочувальних та компенсаційних виплат, до яких належать виплати у формі винагород за підсумками роботи за рік, премії за спеціальними системами і положеннями, компенсаційні та інші грошові і матеріальні виплати, які не передбачені актами чинного законодавства, або які провадяться понад встановлені зазначеними актами норми.
Частина 2 ст. 2 Закону України «Про оплату праці» вказує, що в структуру заробітної плати входить також додаткова заробітна плата, яка визначена як винагорода за працю понад установлені норми, за трудові успіхи та винахідливість і за особливі умови праці. Вона включає доплати, надбавки, гарантії і компенсаційні виплати, передбачені чинним законодавством; премії, пов'язані з виконанням виробничих завдань і функцій.
Загальні засади діяльності, статус державних службовців, які працюють в державних органах та їх апараті, а також особливості правовідносин щодо призначення та перерахунку пенсій державним службовцям, встановлені Законом України «Про державну службу».
Відповідно до статті 33 Закону України «Про державну службу» від 16 грудня 1993 року №3723-ХІІ заробітна плата державних службовців складається з посадових окладів, премій, доплати за ранги, надбавки за вислугу років на державній службі та інших надбавок. При цьому саме на Кабінет Міністрів України покладається регулювання питань оплати праці державних службовців, встановлення розмірів посадових окладів, надбавок, доплат, матеріальної допомоги.
Відповідно до статті 37 Закону України «Про державну службу» пенсія державним службовцям призначається в розмірі 80 відсотків від сум їх заробітної плати, на які нараховується збір на обов'язкове державне пенсійне страхування.
Аналіз наведених положень дає підстави для висновку, що матеріальна допомога на оздоровлення, індексація заробітної плати та допомога для вирішення соціально-побутових питань входили до системи оплати праці державного службовця.
Крім того, статтею 66 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 5 листопада 1991 року №1788-XII врегульовано види оплати праці, що враховуються при обчисленні пенсій.
Відповідно до частини 1 статті 66 цього Закону до заробітку для обчислення пенсії включаються всі види оплати праці (виплат, доходу), на які відповідно до Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» нараховується збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, в межах максимальної величини фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, оподатковуваного доходу (прибутку), сукупного оподатковуваного доходу (граничної суми заробітної плати (доходу), з яких справляються страхові внески (збори) до соціальних фондів, що діяла на день одержання зазначеного заробітку (виплат, доходу).
Згідно до статті 41 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 9 липня 2003 року № 1058-IV визначає виплати (доходи), що враховуються в заробітну плату (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії. Так, зокрема до такого доходу (заробітної плати) враховуються: суми виплат, отримуваних застрахованою особою після набрання чинності цим Законом, з яких згідно з цим Законом були фактично нараховані (обчислені) та сплачені страхові внески; суми виплат, отримуваних застрахованою особою до набрання чинності цим Законом, у межах сум, на які відповідно до законодавства, що діяло раніше, нараховувалися внески на державне соціальне страхування або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування.
За змістом наведених норм отримувані застрахованою особою суми виплат, з яких були фактично нараховані та сплачені страхові внески або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, враховуються в заробіток (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, незалежно від того, чи входять вони до структури заробітної плати.
Порядок обчислення заробітної плати для перерахунку пенсії державного службовця установлений постановами Кабінету Міністрів від 31 травня 2000 року № 865 та від 23 квітня 2003 року № 581.
Пунктом 4 постанови Кабінету Міністрів України від 31 травня 2000 року № 865 із змінами і доповненнями передбачено, що особи, які вийшли на пенсію згідно Закону України «Про державну службу» мають право на перерахунок пенсій, але лише за умови підвищення заробітної плати державним службовцям після набрання чинності Законом України від 16 січня 2003 року «Про внесення змін до Закону України «Про державну службу».
Постановою Кабінету Міністрів України від 23 квітня 2003 року № 581 встановлено, що у разі підвищення розміру заробітної плати працюючим державним службовцям відповідно до рішень Кабінету Міністрів України після набрання чинності Законом України від 16 січня 2003 року № 432-IV «Про внесення змін до Закону України «Про державну службу» заробітна плата для перерахунку пенсії пенсіонерам, яким пенсія призначена з дня набрання чинності Законом України «Про державну службу», визначається в такому порядку: 1) пенсіонерам, які на момент перерахунку пенсії продовжують працювати на посаді, з якої призначено пенсію, - на підставі поданої довідки про одержувану заробітну плату на момент перерахунку; 2) іншим пенсіонерам - на підставі документів, поданих на час перерахунку, виходячи із сум заробітної плати, яку одержує працюючий державний службовець на відповідній посаді, з якої призначено (перераховано) пенсію, на момент виникнення права на перерахунок. При цьому, премія та інші надбавки враховуються в середніх розмірах стосовно визначених законодавством таких виплат у відповідному державному органі, з якого особа вийшла на пенсію, на момент виникнення права на перерахунок, якщо вони були фактично їй встановлені.
Крім того, колегія суддів зазначає, що відповідно до Постанови правління Пенсійного фонду України «Про виконання рішення Окружного адміністративного суду міста Києва по справі № 2а-4753/09/2670» від 14 лютого 2011 року № 5-1, якою затверджено форму довідки про складові заробітної плати (за останні 24 календарні місяці роботи або за будь-які 60 календарних місяців роботи підряд перед зверненням за пенсією), що подається для призначення пенсії відповідно до Закону України "Про державну службу", в довідці міститься графа «Інші виплати*», до якої вносяться відомості про отримані особою виплати, для яких не передбачені окремі графи, з подальшим розшифруванням цих виплат в рядку «*Інші виплати» та зазначено, що на всі виплати, включені в довідку, нараховано страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, а з 01 січня 2011 року - єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування. Також, в довідці зазначається на підставі яких первинних документів зазначена довідка видана (особових рахунків, платіжних відомостей або інших документів про нараховану та сплачену заробітну плату).
Таким чином, з аналізу зазначеного вбачається, що в довідці вказуються всі виплати, які були фактично отримані особою, які підтверджуються первинними документами та на які нараховано страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, а з 01 січня 2011 року - єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.
Судова колегія звертає увагу, на те, що у відповідності до вимог ст. 161 ч.2 Кодексу адміністративного судочинства України, при виборі правової норми, що підлягає застосуванню до спірних правовідносин, суд зобов'язаний враховувати висновки Верховного Суду України, викладені у рішеннях, прийнятих за результатами розгляду заяв про перегляд судового рішення з підстав, передбаченої п.1 частини першої статті 237 Кодексу адміністративного судочинства України. Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного суду України від 20 лютого 2012 року справа №21-430а11, від 14 травня 2013 року справа №21-125а13, від 28 травня 2013 року справа №21-97а13.
Аналізуючи встановлені обставини та приведені норми закону, які врегульовують спірні правовідносини, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо часткового задоволення позовних вимог, оскільки на суми матеріальної допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань та індексації заробітної плати нараховані страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, то вони є складовою заробітної плати позивача та повинні враховуватись при обчисленні пенсії.
На підставі викладеного, судова колегія робить висновок, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального права, що відповідно до вимог ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України є підставою для залишення апеляційної скарги без задоволення, а судового рішення без змін. Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції.
Керуючись ст. ст. 195, 196, 197, 198, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України,
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м. Краснодоні та Краснодонському районі Луганської області на постанову Краснодонського міськрайонного суду Луганської області від 15 листопада 2013 року у справі № 412/9288/13-а - залишити без задоволення.
Постанову Краснодонського міськрайонного суду Луганської області від 15 листопада 2013 року у справі № 412/9288/13-а - залишити без змін.
Ухвала може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили. Ухвала прийнята за наслідками розгляду в письмовому проваджені набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі.
Колегія суддів І.А. Васильєва
В.Г. Яманко
Е.Г. Казначеєв