29 січня 2014 року м.Львів № 876/13961/13
Львівський апеляційний адміністративний суд у складі:
головуючого судді суддів з участю секретаря судового засідання Коваля Р.Й., Гуляка В.В., Судової-Хомюк Н.М., Ливак М.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_5 та ОСОБА_6 на ухвалу Личаківського районного суду м.Львова від 29 жовтня 2013 року про відмову в забезпеченні позову в адміністративній справі № 2-а/463/66/13 за позовом ОСОБА_5 та ОСОБА_6 до Львівської міської ради, виконавчого комітету Львівської міської ради, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідачів - обласне комунальне підприємство Львівської обласної ради «Бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки», ОСОБА_7, відділ Держземагентства у м.Львові Львівської області, про визнання рішень нечинними,
У жовтні 2013 року ОСОБА_5 та ОСОБА_6 звернулися із вказаним позовом до Личаківського районного суду м.Львова.
Одночасно з позовною заявою позивачі подали заяву про забезпечення адміністративного позову, в якій просили вжити заходів забезпечення адміністративного позову шляхом заборони ОСОБА_7, яка проживає по АДРЕСА_1 проводити будь-які будівельні та інші роботи по блокуванню проїзду на земельній ділянці площею 86,40 кв.м, що знаходиться по АДРЕСА_1, є дорогою загального користування та спільним заїздом до вказаних будинків та будинку АДРЕСА_2. Також вони просили заборонити Львівській міській раді та виконавчому комітету Львівської міської ради вчиняти будь-які дії та приймати рішення щодо вказаної земельної ділянки.
Оскаржуваною ухвалою Личаківського районного суду м.Львова від 29.10.2013 р. в задоволенні заяви позивача про забезпечення адміністративного позову відмовлено.
Не погодившись із постановленою ухвалою, її оскаржили ОСОБА_5 та ОСОБА_6 Покликаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, неповне дослідження та неналежне з'ясування усіх обставин справи, що призвело до неправильного вирішення питання про відмову в забезпеченні адміністративного позову, просять оскаржувану ухвалу скасувати та постановити нову ухвалу, якою заяву про забезпечення позову задовольнити.
Вимоги апеляційної скарги обґрунтовують тим, що третя особа у справі ОСОБА_7 протиправно встановила браму та загородила спільний заїзд з метою приєднання його до своєї земельної ділянки, а тому існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивачів до ухвалення рішення в адміністративній справі, а захист цих прав стане неможливим без вжиття таких заходів.
На дану апеляційну скаргу ОСОБА_7 подано заперечення, в якому вона зазначила, що позивачі ОСОБА_5 та ОСОБА_6 не надали суду жодних доказів на доведення обставин, на яких ґрунтуються їх вимоги, які суперечать обставинам, встановленим судовими рішеннями, а тому просила в задоволенні апеляційної скарги відмовити.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників судового розгляду, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги у їх сукупності, колегія суддів приходить до переконання, що апеляційна скарга належить до часткового задоволення.
Відмовляючи в задоволенні заяви про забезпечення позову, суд першої інстанції дійшов висновку про те, що забезпечення позову в спосіб, заявлений позивачами, може вплинути на права та інтереси іншої сторони, оскільки 03.04.2013 р. Личаківським районним судом м.Львова, що набрало законної сили, прийнято рішення, яким зобов'язано ОСОБА_5, ОСОБА_8, ОСОБА_9 не чинити ОСОБА_7 перешкод у користуванні прибудинковою земельною ділянкою - подвір'ям площею 469,5 кв.м будинку по АДРЕСА_1 заборонено паркувати автомобілі, інші транспортні засоби, розміщати будь-яке інше майно на цій ділянці.
З огляду на викладене, суд першої інстанції вважав, що відсутні передбачені ч.1 ст.117 КАС України обставини та підстави для вжиття заходів забезпечення позову.
Проте, колегія суддів апеляційного суду вважає такі висновки суду першої інстанції помилковими з огляду на таке.
Відповідно до положень ст.117 КАС України, суд за клопотанням позивача або з власної ініціативи може постановити ухвалу про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, якщо існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, або захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а також якщо очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень.
Як видно із матеріалів справи, спір стосується законності рішення Львівської міської ради, яка скасувала своє попереднє рішення і передала земельну ділянку площею 86,4 кв.м, що знаходиться по АДРЕСА_1 і слугувала раніше дорогою загального користування (міжбудинковим заїздом), у користування ОСОБА_7 для обслуговування житлового будинку.
Враховуючи те, що до вирішення спору по суті вказана земельна ділянка може бути приватизована користувачем і, у випадку задоволення позову у цій справі можуть виникнути утруднення щодо виконання рішення суду в разі невжиття заходів забезпечення позову - необхідно буде звертатися до суду з позовом про визнання цього рішення протиправним та його скасування, колегія суддів апеляційного суду вважає, що заява ОСОБА_5 та ОСОБА_6 про забезпечення адміністративного позову належить до часткового задоволення - шляхом заборони Львівській міській раді та виконавчому комітету Львівської міської ради вчиняти будь-які дії та приймати рішення щодо спірної земельної ділянки.
З огляду на встановлені обставини та наявні у справу докази, колегія суддів апеляційного суду вважає, що доводи апелянта в іншій частині на правомірність прийнятої ухвали не впливають та висновків суду першої інстанції не спростовують.
Відповідно до ст.199 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на ухвалу суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право, зокрема, скасувати ухвалу суду і постановити нову ухвалу.
Згідно зі ст.202 КАС України підставами для скасування ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими; невідповідність висновків суду обставинам справи; порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.
З урахуванням наведеного, колегія суддів апеляційної інстанції вважає, що доводи апеляційної скарги частково спростовують висновки суду першої інстанції, а тому наявні підстави для скасування ухвали суду першої інстанції та прийняття нової ухвали про часткове задоволення заяви про забезпечення адміністративного позову.
Керуючись ч.3 ст.160, ст.ст.195, 196, 199, 202, 205, 206, 211, 212, 254 КАС України, суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_5 та ОСОБА_6 задовольнити частково.
Ухвалу Личаківського районного суду м.Львова від 29 жовтня 2013 року про відмову в забезпеченні позову в адміністративній справі № 2-а/463/66/13 скасувати.
Заяву ОСОБА_5 та ОСОБА_6 про забезпечення позову задовольнити частково.
Заборонити Львівській міській раді та виконавчому комітету Львівської міської ради вчиняти будь-які дії та приймати рішення щодо земельної ділянки площею 86,40 кв.м., що знаходиться по АДРЕСА_1.
В задоволенні решти заяви відмовити.
Ухвала апеляційного адміністративного суду є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя Р.Й.Коваль
Судді В.В.Гуляк Н.М.Судова-Хомюк
Ухвала складена в повному обсязі 03 лютого 2014 року.