Справа: № 825/3162/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Житняк Л.О.
Суддя-доповідач: Гром Л.М.
Іменем України
29 січня 2014 року м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі:
Головуючого-судді - Гром Л.М.;
суддів - Бєлової Л.В.,
Вівдиченко Т.Р.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у м. Чернігові Головного управління Міндоходів у Чернігівській області на постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 17 вересня 2013 року у справі за адміністративним позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 до Державної податкової інспекції у м. Чернігові Головного управління Міндоходів у Чернігівській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,
Постановою Чернігівського окружного адміністративного суду від 17 вересня 2013 року позов задоволено, визнані протиправними та скасовані податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Чернігові від 20.08.2010 № 0009911730/0, від 20.08.2010 № 0009921730/0, від 07.06.2011 № 0005891730, від 07.06.2011 № 0005901730, від 20.10.2011 № 0009781730, від 20.10.2011 № 0009791730, від 05.08.2011 № 0021711710.
Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції відповідач звернувся до Київського апеляційного адміністративного суду з апеляційною скаргою, в якій просить ухвалене у справі судове рішення скасувати та постановити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову в повному обсязі, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи.
У судове засідання сторони не з'явилися, причини неявки сторін суду невідомі, про розгляд справи були повідомлені належним чином.
Відповідно до ч.4 ст.196 КАС України неприбуття в судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.
У зв'язку з неявкою в судове засідання всіх осіб, які беруть участь в справі, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу, відповідно до ч.1 ст.41 КАС України, не здійснюється.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши за матеріалами справи наведені у апеляційній скарзі доводи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що ДПІ у м. Чернігові були прийняті податкові повідомлення-рішення від 20.08.2010 № 0009911730/0, яким визначено суму податкового зобов'язання за платежем орендна плата з фізичних осіб у розмірі штрафу 7 822,46 грн. (вручено - 25.08.2010, а.с. 22); від 20.08.2010 № 0009921730/0, яким визначено суму податкового зобов'язання за платежем орендна плата з фізичних осіб у розмірі штрафу 726,82 грн. (вручено - 25.08.2010, а.с. 22); від 07.06.2011 № 0005891730, яким визначено суму податкового зобов'язання за платежем орендна плата з фізичних осіб у розмірі штрафу 136,01 грн. (вручено - 10.06.2011, а.с. 21); від 07.06.2011 № 0005901730, яким визначено суму податкового зобов'язання за платежем орендна плата з фізичних осіб у розмірі штрафу 818,22 грн. (вручено - 10.06.2011, а.с. 21); від 20.10.2011 № 0009781730, яким визначено суму податкового зобов'язання за платежем орендна плата з фізичних осіб у розмірі штрафу 363,41 грн. (вручено - 03.11.2011, а.с. 16); від 20.10.2011 № 0009791730, яким визначено суму податкового зобов'язання за платежем орендна плата з фізичних осіб у розмірі штрафу 1 090,24 грн. (вручено - 29.10.2011, а.с. 17), якими ФОП ОСОБА_3 визначені суми штрафу за порушення граничного строку сплати узгодженого податкового зобов'язання з орендної плати з фізичних осіб та з податку на доходи фізичних осіб, що є суб'єктами підприємницької діяльності та самозайнятих осіб.
Приймаючи рішення про задоволення позову, суд першої інстанції виходив з наступних мотивів, з чим погоджується колегія суддів.
Як вбачається з матеріалів справи та було встановлено судом першої інстанції, за період 2009 року, відповідно до умов укладеного між Чернігівською міською радою (орендодавець) та ФОП ОСОБА_3 (орендар) договору оренди земельної ділянки від 16.05.2002 № 1595 (а.с. 31-32), орендна плата до сплати за 2009 рік становила 6 863,28 грн. (571,94 грн.*12 міс.). При цьому, встановлено, що позивачем було сплачено 11 663,28 грн. та погашено податковий борг за 2008 рік в сумі 979,72 грн., тобто переплата на кінець 2009 року становила 3 819,17 грн.
До вищевказаного Договору між сторонами були укладені додаткові угоди:
від 12.09.2002 щодо уточнення площі та продовження строку договору до 16.05.2007 (а.с. 34);
від 21.06.2007 (правочин вважається вчиненим з 30.06.2010) щодо встановлення розміру орендної плати та порядку її сплати (а.с. 33);
від 08.01.2009 (правочин вважається вчиненим з 30.06.2010) щодо зміни розміру орендної плати (а.с. 35);
від 15.02.2012 щодо уточнення строку дії договору (до 25.04.2012) та зміни розміру орендної плати.
Отже, додатковими угодами від 21.06.2007 та від 08.01.2009 до Договору (правочин вважається вчиненим з 30.06.2010 згідно рішення Господарський суду Чернігівської області від 12.07.2010 у справі № 6/91д) - змінено розмір орендної плати та встановлено порядок її сплати.
Також, позивачем були подані до ДПІ у м. Чернігові податкові декларації орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної форми власності за 2009 рік вх. 26.01.2009 № 1845 (нараховано - 20 589,80 грн., а.с. 82), за 2010 рік вх. 28.01.2010 № 5193 (нараховано - 21 804,87 грн., а.с. 73).
При цьому, на підставі того, що розмір орендної плати був змінений сторонами згідно додаткових угод від 21.06.2007 та від 08.01.2009 до договору оренди земельної ділянки від 16.05.2002 № 1595, ФОП ОСОБА_3 подані до ДПІ у м. Чернігові уточнюючі податкові декларації орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної форми власності за 2009 рік вх. 23.07.2010 № 218568 (нараховано - 6 863,27 грн.), за 2010 рік вх. 23.07.2010 № 102426 (нараховано - 14 536,57 грн., а.с. 69).
Так, в січні-червні 2011 року відбулось погашення боргу, який виник у II півріччі 2010 року та І півріччі 2011 року в загальній сумі 13 176,47 грн., сума сплаченого позивачем податкового зобов'язання по орендній платі підтверджується платіжними дорученнями, квитанціями та банківськими виписками про сплату (а.с. 46-51,64-68,90-100).
При цьому податковим органом не враховано при складенні неодноразових Актів звірки надані позивачем докази того, що орендна плата за І півріччя 2010 року погашена за рахунок переплати, а із 30.06.2010 було внесено зміни до договору оренди, відповідно до умов якого відбулася зміна розміру орендної плати, яка становила 10 902,42 грн. (1 817,07 грн.*6 міс.)
З огляду на зазначене, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що різниця у нарахуванні пов'язана з неправильним визначенням орендної плати у 2009-2010 роках, відповідно зарахування сплати орендної плати за рахунок уточнення податкових декларацій, а також погашення податкових зобов'язань, які фактично не виникали на початку 2011 року, податковим органом не враховувались взагалі.
Отже, при проведенні перевірки своєчасності сплати узгодженого податкового зобов'язання платником податків ФОП ОСОБА_3 (Акти від 03.08.2010 № 63/17-317, від 26.05.2011 № 11/17-317, від 08.09.2011 № 100/17-317, від 06.10.2011 № 103/17-317), на підставі яких відповідачем були прийняті спірні податкові повідомлення-рішення, ДПІ у м. Чернігові не були враховані уточнюючі податкові декларації орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної форми власності за 2009 рік вх. № 218568, за 2010 рік вх. № 102426, хоча отримані були 23.07.2010, тобто до початку проведення таких перевірок.
Таким чином, в межах зазначених вище перевірок позивача, ДПІ у м. Чернігові були помилково враховані податкові декларації орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної форми власності за 2009 рік вх. від 26.01.2009 № 1845, за 2010 рік вх. від 28.01.2010 № 5193, без урахування поданих уточнюючих декларацій.
Відповідно до п. 17.1 ст. 17 Закону України від 21.12.2000 № 2181 «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» (чинного на момент виникнення частини спірних правовідносин) штрафні санкції за порушення податкового законодавства накладаються на платника податків у розмірах, визначених цією статтею, крім штрафних санкцій за порушення валютного законодавства, що встановлюються окремим законодавством. Штрафні санкції накладаються контролюючими органами, а у випадку, передбаченому пунктом 17.2 цієї статті, самостійно нараховуються та сплачуються платником податків.
Відповідно до пп. 17.1.7 п. 17.1 ст. 17 вказаного Закону у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання протягом граничних строків, визначених цим Законом, такий платник податку зобов'язаний сплатити штраф у таких розмірах:
при затримці до 30 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі десяти відсотків погашеної суми податкового боргу;
при затримці від 31 до 90 календарних днів включно, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі двадцяти відсотків погашеної суми податкового боргу;
при затримці, що є більшою 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі п'ятдесяти відсотків погашеної суми податкового боргу.
Платник податків сплачує один із зазначених у цьому підпункті штрафів відповідно до загального строку затримки незалежно від того, чи були застосовані штрафи, визначені у підпунктах 17.1.1 - 17.1.6 цього пункту, чи ні.
Згідно ст. 1 Закону України від 06.10.1998 № 161 "Про оренду землі" (у редакції чинної на момент виникнення частини спірних правовідносин) оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.
Орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою (ч. 1 ст. 21 Закону).
Разом з тим, відповідно до ч. 2 ст. 21 Закону розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Закону України "Про плату за землю").
Закон України від 03.07.1992 № 2535 "Про плату за землю" визначає розміри та порядок плати за використання земельних ресурсів, а також відповідальність платників та контроль за правильністю обчислення і справляння земельного податку.
В силу ст. 17 Закону податкове зобов'язання по земельному податку, а також по орендній платі за землі державної та комунальної власності, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за базовий податковий (звітний) період, який дорівнює календарному місяцю, щомісячно протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.
Крім того, судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що згідно поданої позивачем до ДПІ у м. Чернігові декларації про доходи за 2010 рік від 08.02.2011 № 9006802630 (а.с. 41-42):
сума одержаного валового доходу - 644 996,08 грн.;
сума витрат, пов'язаних з одержанням доходу - 640 997,70 грн.;
сума чистого доходу - 3 998,38 грн., що становить 599,76 грн. податку до сплати (платіжне доручення від 25.02.2011), а також сплачено за І квартал 2011 року 187,50 грн. авансового платежу.
За результатами річного перерахунку податку з доходів податок, який підлягає сплаті (поверненню), із врахуванням розрахунку авансових платежів від 11.02.2010 № 00055617, сума узгодженого податкового зобов'язання становить - 19 673,84 грн. Також нараховані авансові платежі на 2011 рік: 15.03.2010 - 187,50 грн., 14.05.2010 - 187,50 грн., 16.08.2010 - 187,50 грн., 15.11.2010 - 187,50 грн.
Відповідно до пп. 177.5.1 п. 177.5 ст. 177 Податкового кодексу України авансові платежі з податку на доходи фізичних осіб розраховуються підприємцем самостійно, але не менш як 100 відсотків річної суми податку з оподатковуваного доходу за минулий рік (у співставних умовах), та сплачуються до бюджету по 25 відсотків щокварталу (до 15 березня, до 15 травня, до 15 серпня і до 15 листопада).
Фізичні особи - підприємці подають до органу державної податкової служби за місцем своєї податкової адреси податкову декларацію у строки, визначені пп. 49.18.5 п. 49.18 ст. 49 Податкового кодексу України, та зазначають в ній авансові платежі з податку на доходи фізичних осіб на поточний 2011 рік.
Відповідно до пп. 177.5.3 п. 177.5 ст. 177 Кодексу остаточний розрахунок податку на доходи фізичних осіб за звітний податковий рік здійснюється платником податку самостійно згідно з даними, зазначеними в річній податковій декларації, з урахуванням сплаченого ним протягом року податку на доходи фізичних осіб та суми плати за торговий патент на підставі документального підтвердження факту їх сплати.
Як вбачається з матеріалів справи, в пункті 3.2 Розділу 3 декларації фізичні особи - підприємці відображають очікуваний дохід на 2011 рік та суму авансових платежів з розбивкою по строках сплати, визначених пп. 177.5.1 п. 177.5 ст. 177 Кодексу (до 15 березня, до 15 травня, до 15 серпня, до 15 листопада).
Таким чином, судом першої інстанції вірно зазначено, що у даному випадку, встановлення податковим органом позивачу за наслідками проведеної перевірки своєчасності сплати узгодженого податкового зобов'язання платником податків (Акт від 22.07.2011 № 97/17-317/НОМЕР_7) порушень пп. 177.5.1, пп. 177.5.3 п. 177.5 ст. 177 Податкового кодексу України є протиправним, оскільки перевірялась своєчасність сплати податку на доходи фізичних осіб за 2010 рік.
Так, Податковий кодекс України набрав чинності з 01.01.2011. Відповідно в період 2010 року діяв Закон України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" та Закон України від 22.05.2003 № 889 "Про податок з доходів фізичних осіб", якими нарахування штрафних санкцій за порушення строку сплати авансових внесків передбачені не були.
Встановлено, що за несвоєчасну сплату по податку на доходи фізичних осіб за 2010 рік позивачу донараховано штрафну санкцію у сумі 4 101,08 грн. згідно податкового повідомлення-рішення від 05.08.2011 № 0021711710, за відсутності факту прострочення платежу за поданою декларацією.
Враховуючи все вищенаведене, судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції про протиправність прийнятих відповідачем податкових повідомлень-рішень.
За таких обставин підстав для задоволення апеляційної скарги судова колегія не вбачає.
Отже, судова колегія визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Таким чином, враховуючи відповідні правові норми та встановлені обставини, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про застосування статті 200 КАС України.
Керуючись статтями 195, 196, 200, 205, 206 КАС України, суд,
Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Чернігові Головного управління Міндоходів у Чернігівській області - залишити без задоволення.
Постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 17 вересня 2013 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України в порядок і строки, визначені ст.212 КАС України.
Головуючий:
Судді:
Головуючий суддя Гром Л.М.
Судді: Бєлова Л.В.
Вівдиченко Т.Р.