15 січня 2014 року Справа № 814/4808/13-а
м. Миколаїв
Миколаївський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Середи О.Ф. розглянувши в порядку письмового провадження справу
за позовом: Южноукраїнської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Миколаївській області, м. Южноукраїнськ, Миколаївська область
до відповідача: фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, м. Южноукраїнськ, Миколаївська область
про: стягнення податкового боргу в сумі 1271,28 грн.
Южноукраїнська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Миколаївській області (надалі - позивач) звернулась до суду з позовом до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (надалі - відповідач) про стягнення податкового боргу в сумі 1271,28 грн.
В обґрунтування своїх вимог позивач зазначає, що відповідач має прострочену заборгованість зі сплати єдиного податку в сумі 1271,28 грн.
Позивач надав суду клопотання про розгляд справи за його відсутністю, в порядку письмового провадження.
Відповідач у судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, про причини неявки суд не повідомив.
Суд вважає, що справа може бути розглянута по суті на підставі наявних у справі доказів, а відсутність повноважних представників сторін, відповідно до ст. 128 КАС України, не перешкоджає вирішенню спору.
Дослідивши всі матеріали справи, оцінивши наявні докази в їх сукупності, суд встановив таке.
ОСОБА_1 зареєстрована як суб'єкт підприємницької діяльності - фізична особа - підприємець, що підтверджується Витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців від 12.11.2013 року та перебуває на податковому обліку в Южноукраїнській ОДПІ ГУ Міндоходів у Миколаївській області з 04.03.2008 року за № 4505.
Відповідно до п.п. 16.1.4 п.16.1 ст.16 Податкового кодексу України № 2755-\/І від 02.12.2010 року, платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом.
Підпунктом 14.1.156 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України визначено, що податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у "податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).
Підпунктом 14.1.175 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України передбачено, що податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.
Згідно заяви підприємця про право застосування спрощеної системи оподаткування, відповідач займається роздрібною торгівлею на ринку (класифікатор виду економічної діяльності - 52.62.2).
Відповідно до пункту 2 Указу Президента України №727/98 від 3 липня 1998 року «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності малого підприємництва» відповідач, як платник податків, самостійно обрав спосіб оподаткування доходів за єдиним податком шляхом отримання свідоцтва про сплату єдиного податку та зобов'язаний сплатити суму податкового зобов'язання до відповідного бюджету не пізніше 20 числа наступного місяця. Відповідно до пункту 5 Указу Президента України № 727/98 від 3 липня 1998 року «Про спрощену оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва» відповідач - несе відповідальність за правильність обчислення, своєчасність подання розрахунків та сплати сум єдиного податку згідно із законодавством України. У тім відповідач не виконав свого обов'язку щодо погашення сум податкового боргу. Відповідно до підпункту 54.3.3 пункту 54.3 статті 54 Податкового кодексу України особою, відповідальним за нарахування сум податкових зобов'язань з окремого податку або збору, застосування фінансових санкцій та пені є контролюючий орган.
Підставою звернення з позовом про стягнення коштів за боргом є порушення платником податків обов'язку, визначеного підпунктом 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України, щодо сплати податків і зборів в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом , що призвело до наявності податкового боргу.
Станом на 12.11.2013 року ФОП ОСОБА_1 має заборгованість перед бюджетом по єдиному податку суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи-підприємця.
Податковий борг у відповідача в сумі 1271,28 грн. виник з 20.12.2013 року у зв'язку з невиконанням податкового зобов'язання з єдиного податку та несвоєчасним поданням податкових декларацій платника податку - фізичної особи-підприємця за 2012-2013 роки, що підтверджується розгорнутим розрахунком податкового боргу станом на 12.11.2013 року.
Відповідно до п.293.1 статті 293 Податкового кодексу України ставки єдиного податку встановлюються у відсотках (фіксовані ставки) до розміру мінімальної заробітної плати, встановленої Законом на 1 січня податкового року, та у відсотках до доходу. Фіксовані ставки відповідно до п. 293.2 статті 293 Податкового кодексу України встановлюються сільськими, селищними та міськими радами з розрахунку за календарний місяць для другої групи платників єдиного податку - у межах від 2 до 20 відсотків розміру мінімальної заробітної плати.
Відповідно до Рішення Южноукраїнської міської ради від 29.12.2011 року № 420, з 01.01.2012 року ставка єдиного податку для фізичних осіб-підприємців, які відносяться до першої та другої групи платників єдиного податку, становить 8 відсотків від мінімальної заробітної плати, встановленої Законом на 01.01.2013 року.
Отже, сума заборгованості відповідача за 2012-2013 роки відповідно до встановленої ставки єдиного податку, складає 1267,17грн. Крім того, до відповідача застосована пеня в розмірі 4,11 грн. Загальна сума заборгованості фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 становить 1271,28 грн.
ФОП ОСОБА_1 була направлена податкова вимога від 16.01.2013 року № 2, про свідчить корінець податкової вимоги, яку відповідач отримав 16.01.2013 року. Відповідач свої податкові зобов'язання не виконав, суму боргу не сплатив.
На підставі норм пункту 41.5 статті 41, пункту 87.11 статті 87 Податкового кодексу України орган державної податкової служби як орган стягнення звертається до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу платника податку - фізичної особи-підприємця. Стягнення податкового боргу за рішенням суду здійснюється державною виконавчою службою відповідно до закону про виконавче провадження.
Відповідно до п. 11 ст. 11 Закону України від 04.12.1990 року №509-ХП "Про державну податкову службу в Україні" (зі змінами та доповненнями) фінансові (штрафні) санкції, сум недоїмки, пені накладені (застосовані) органами державної податкової служби України, сплачуються платниками податків добровільно або стягуються в судовому порядку.
Відповідно до ст. 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Відповідач суму боргу не оскаржив, у добровільному порядку заборгованість не сплатив.
За таких обставин позовні вимоги обґрунтовані та підлягають задоволенню.
Керуючись статтями 128, 158, 160 - 163 КАС України, адміністративний суд, -
Позов Южноукраїнської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Миколаївській області задовольнити повністю.
Стягнути з фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, 55002, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Державного бюджету України податковий борг в сумі 1271,28 грн. (одна тисяча двісті сімдесят одна гривня 28 коп.).
Постанова або ухвала суду першої інстанції, якщо інше не встановлено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги , встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Апеляційна скарга подаються до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання апеляційної скарги обчислюється з дня отримання нею копії постанови.
Апеляційна скарга, подана після закінчення строку, встановленого цією статтею, залишаються без розгляду, якщо суд апеляційної інстанції за заявою особи, яка їх подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.
Головуючий суддя О. Ф. Середа