Постанова від 22.01.2014 по справі 826/12719/13-а

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 826/12719/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Клочкова Н.В.

Суддя-доповідач: Петрик І.Й.

ПОСТАНОВА

Іменем України

22 січня 2014 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді: Петрика І.Й.

Суддів:Ключковича В.Ю.,

Собківа Я.М.,

При секретарі судового засідання:Валяєвій Х.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_5 на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 19 вересня 2013 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_5 до Державної податкової інспекції у Солом'янському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві про скасування податкової вимоги, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_5 пред'явив позов до Державної податкової інспекції у Солом'янському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві про визнання протиправною та скасування податкової вимоги № 2924-17 від 01.08.2013 року.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 19 вересня 2013 року в позові відмовлено.

Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції позивач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нове рішення яким позовні вимоги задовольнити повністю. В обґрунтування апеляційної скарги апелянт вказує, що судом першої інстанції неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, судове рішення прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а постанова суду - скасуванню з ухваленням нового рішення у справі з таких підстав.

Згідно із п. 3 ч. 1 ст. 198, 202, п. 4 ч. 1ст. 4 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції скасовує її та ухвалює нове рішення, якщо визнає, що судом першої інстанції порушено норми матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Як вбачається із матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, 01.08.2013 ДПІ у Солом'янському р-ні ГУ Міндоходів у м. Києві направлено ОСОБА_5 податкову вимогу від 01.08.2013 № 2924-17, якою повідомлено позивача, що станом на 31.07.2013 сума податкового боргу за узгодженими грошовими зобов'язаннями становить 153 750,00 грн., у т.ч. з податку на доходи фізичних осіб, що сплачуються фізичними особами за результатами річного декларування, у розмірі 153 750,00 грн., у зв'язку з чим податковий орган вимагав терміново сплатити суму податкового боргу, а також направлено рішення від 01.08.2013 № 3/17-01 про опис майна ОСОБА_5 у податкову заставу.

Позивач вважаючи, що вказана податкова вимога є протиправною та підлягає скасуванню з огляду на те, що сума грошового зобов'язання у розмірі 153 750,00 грн. не є узгодженою, звернувся із позовом про її скасування до суду.

Виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд першої інстанції дійшов висновку про відмову в задоволенні позовних вимог.

Із такою правовою позицією суду першої інстанції колегія суддів не погоджується із огляду на наступне.

Згідно п. 57.3 ст. 57 ПК України у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

Відповідно до п. 58.3 ст. 58 ПК України податкове повідомлення-рішення вважається надісланим (врученим) платнику податків, якщо його передано посадовій особі такого платника податків під розписку або надіслано листом з повідомленням про вручення. Податкове повідомлення-рішення вважається надісланим (врученим) фізичній особі, якщо його вручено їй особисто чи її законному представникові або надіслано на адресу за місцем проживання або останнього відомого її місцезнаходження фізичної особи з повідомленням про вручення. У такому самому порядку надсилаються податкові вимоги та рішення про результати розгляду скарг.

У разі коли пошта не може вручити платнику податків податкове повідомлення- рішення або податкові вимоги, або рішення про результати розгляду скарги через відсутність за місцезнаходженням посадових осіб, їх відмову прийняти податкове повідомлення-рішення або податкову вимогу, або рішення про результати розгляду скарги, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, податкове повідомлення-рішення або податкова вимога, або рішення про результати розгляду скарги вважаються врученими платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причин невручення.

Так, судом першої інстанції встановлено, що податкове повідомлення-рішення № 0000701702 від 13.05.2013, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб у розмірі 153 750,00 грн., було направлено 13.05.2013 кур'єрською доставкою на адресу позивача листом з повідомленням, підтвердженням чого є наявна в матеріалах справи копія відповідного повідомлення (Т. 1, арк. 38 - 39).

Враховуючи вимоги вищевказаних положень податкового законодавства, податковий орган зобов'язаний був надіслати на адресу позивача відповідне податкове повідомлення-рішення будь-яким листом, не обов'язково рекомендованим. Обов'язковою ознакою дотримання вимог пункту 58.3 статті 58 ПК України є надіслання податкового повідомлення-рішення листом з повідомленням про вручення.

Вищевказане повідомлення 14.05.2013 об 11 год. 15 хв. було залишено позивачу, підтвердженням чого є відповідна відмітка у вказаному повідомленні.

Пунктом 59.1 ст. 59 ПК України передбачено, що у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Відтак, у відповідача були підстави для надіслання на адресу позивача оскаржуваної податкової вимоги № 2924-17 від 01.08.2013.

Однак, 30 грудня 2013 року позивачем до матеріалів справи долучено постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 19 грудня 2013 року у справі № 826/12601/13-а за позовом ОСОБА_5 до ДПІ у Солом'янському районі м. Києва ДПС про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0000701702 від 13.05.2013 року, відповідно до якої апеляційну скаргу ОСОБА_5 задоволено, постанову суду першої інстанції скасовано та задоволено позовні вимоги, а саме: визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Солом'янському районі м. Києва ДПС № 0000701702 від 13.05.2013 року.

Відповідно до ч.1 ст. 72 КАС України, обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Як вбачається із матеріалів справи, податкова вимога з сумою грошового зобов'язання у розмірі 153 750, 00 грн. виникла у позивача на підставі скасованого постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 19 грудня 2013 року у справі № 826/12601/13-а податкового повідомлення-рішення № 0000701702 від 13.05.2013 року.

Згідно з ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Доводи апеляційної скарги спростовують висновки суду першої інстанції, тому вбачаються підстави для скасування постанови суду першої інстанції та ухвалення нової постанови про задоволення позовних вимог.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 94, 160, 196, 198, 202, 205, 207, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_5 на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 19 вересня 2013 року задовольнити.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 19 вересня 2013 року скасувати та ухвалити нову постанову, якою позовні вимоги ОСОБА_5 задовольнити.

Скасувати податкову вимогу Державної податкової інспекції у Солом'янському районі м. Києва ДПС від 01.08.2013 року № 2924-17.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України в порядку ст. 212 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя: І.Й. Петрик

Судді: В.Ю. Ключкович

Я.М. Собків

Головуючий суддя Петрик І.Й.

Судді: Ключкович В.Ю.

Собків Я.М.

Попередній документ
36926457
Наступний документ
36926459
Інформація про рішення:
№ рішення: 36926458
№ справи: 826/12719/13-а
Дата рішення: 22.01.2014
Дата публікації: 03.02.2014
Форма документу: Постанова
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Київський апеляційний адміністративний суд
Категорія справи: