Головуючий у 1 інстанції - Толстолуцька М.М.
Суддя-доповідач - Ястребова Л.В.
30 січня 2014 року справа №805/14175/13-а приміщення суду за адресою:83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26
Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: судді-доповідача Ястребової Л.В.., судів Ляшенка Д.В., Чумака С.Ю.,
секретар Полторацька С.С.
за участі представника позивача Стрілкової Н.В.,
представника відповідача Лисенкова Д.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщені суду апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників податків у м. Донецьку Міжрегіонального головного управління Міндоходів на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 19 грудня 2013 року у справі № 805/14175/13-а за позовом Публічного акціонерного товариства "Новокраматорський машинобудівний завод" до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників податків у м. Донецьку Міжрегіонального головного управління Міндоходів про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення, -
Позивач звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до відповідача про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 22.08.2013 № 0000244010/3692/40-10-05763599 про зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на 14425,00 грн. за червень 2013 та застосування штрафних санкцій у розмірі 3606,25 грн.
Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 19 грудня 2013 року позовні вимоги Публічного акціонерного товариства "Новокраматорський машинобудівний завод" до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників податків у м. Донецьку Міжрегіонального головного управління Міндоходів про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення від 22.08.2013 року №0000244010/3692/40-10-05763599 про зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на 14 425,00 гривень за червень 2013 року та застосування штрафних санкцій у розмірі 3 606,25 гривень - задоволені частково. Скасовано податкове повідомлення - рішення Спеціалізованої Державної податкової інспекції з обслуговування великих платників податків у м. Донецьку Міжрегіонального Головного управління Міндоходів від 22.08.2013 року № 0000244010/3692/40-10-05763599 про зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на 14 425,00 грн. за червень 2013 та застосування штрафних санкцій у розмірі 3 606,25 грн. В іншій частині позовних вимог - відмовлено.
Не погодившись з таким рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій зазначив, що постанова прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права, у зв'язку з чим просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, яким відмовити позивачеві у задоволенні позовних вимог.
Апеляційна скарга обґрунтована тим, що суд першої інстанції не звернув уваги на те, що в разі порушення продавцем порядку заповнення податкової накладної, покупець таких товарів має можливість скористатися своїм правом та подати заяву зі скаргою на постачальника товарів з податковою декларацією з ПДВ за звітний (податковий) період, в якому відбувся факт сплати податку або факт отримання придбаних товарів. При цьому апелянт зазначає, що у разі формування податкового кредиту на підставі заяви зі скаргою на постачальника товарів та яка подана не в звітному податковому періоді, то положення абз. 3 п. 198.6 ст. 198 ПК України до спірних правовідносин не застосовуються.
Представник позивача просила апеляційну скаргу залишити без задоволення.
Представник відповідача в судовому засіданні підтримав доводи апеляційної скарги, просив апеляційну скаргу задовольнити, а постанову суду першої інстанції скасувати.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, вивчивши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи, колегія суддів, здійснюючи апеляційний перегляд справи в межах доводів апеляційної скарги, вважає, що останню необхідно залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції залишити без змін з наступних підстав.
Судами першої та апеляційної інстанції встановлено, що Публічне акціонерне товариство «Новокраматорський машинобудівний завод» зареєстроване у якості юридичної особи, ідентифікаційний код 05763599, місцезнаходження: 84305, м. Краматорськ, вул. Орджонікідзе, б. 5, що підтверджується свідоцтвом серії А00 № 608350 та довідкою з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України серії АБ № 668991 (арк. справи 10-11).
Згідно свідоцтва №100334281, позивача зареєстровано у якості платника податку на додану вартість, індивідуальний податковий номер 057635905159 (арк. справи 9).
19.07.2013 року ПАТ «НКМЗ» було подано податкову декларацію на додану вартість за червень 2013 року № 9043618717 (арк. справи 21-24).
З 22.07.2013 по 08.08.2013 посадовцями Спеціалізованої ДПІ з обслуговування великих платників у м. Донецьку Міжрегіонального ГУ Міндоходів проведена камеральна перевірка Публічного акціонерного товариства «Новокраматорський машинобудівний завод» з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування та від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту за червень 2013, за результатами якої складено Акт про результати камеральної перевірки ПАТ «НКМЗ» з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування та від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту за червень 2013 року № 69/40-10/05763599 (арк. справи 32-42).
Актом встановлено, що в порушення п. 201.10 ст. 201, п. 200.3, п. 200.4 ст. 200 ПК України та п. 20 порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого в Міністерстві юстиції України 20.12.2011 за № 1490/20228 завищено податковий кредит за червень 2013 року на 8 473 грн.,що призвело до завищення від'ємного значення на суму 8 473 грн. за червень 2013 року та завищення заявленою суми бюджетного відшкодування ПДВ за червень 2013 року на 14 425 грн.
15.08.2013 року позивачем було подано заперечення на Акт перевірки, які відповіддю СДПІ № 3644/10/40-10 від 22.08.2013 року залишені без задоволення (арк. справи 48-52).
22 серпня 2013 року на підставі акту перевірки від 09.08.2013 № 69/40-10/05763599 Відповідачем прийнято податкове повідомлення - рішення форми «В1» № 0000244010/40-10-05763599, яким зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 14 425,00 грн. та нараховані штрафні (фінансові) санкції у розмірі 3 606,25 грн.
Підставою для прийняття податкового повідомлення - рішення форми «В1» № 0000244010/40-10-05763599 від 22.08.2013 року, яким зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 14 425,00 грн. та нараховані штрафні (фінансові) санкції у розмірі 3 606,25 грн. є встановлене актом перевірки № 11/40-10-05763599 від 10.07.2013 року завищення суми податкового кредиту на 14 425 грн. у травні 2013 року та прийняте на його підставі податкове повідомлення - рішення № 0000114010/1216/4010/05763599 від 24.07.2013 року про зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість на 14 425,00 грн.
Висновки акту перевірки позивача № 11/40-10-05763599 від 10.07.2013 року, на підставі якого було прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000114010/1216/4010/05763599 від 24.07.2013 були предметом розгляду Донецького окружного адміністративного суду у справі № 805/11423/13-а за позовом ПАТ «Новокраматорський машинобудівний завод» до Спеціалізованої Державної податкової інспекції з обслуговування великих платників податків у м. Донецьку Міжрегіонального Головного управління Міндоходів про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення від 24.07.2013 року № 0000114010/1216/40-10/05763599.
Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 30.09.2013 у справі № 805/11423/13-а позовні вимоги ПП «НКМЗ» були задоволені у повному обсязі, внаслідок чого було визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення - рішення від 24.07.2013 року № 0000114010/1216/40-10/05763599.
Ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 13.11.2013 постанова суду першої інстанції залишена без змін.
Отже, постанова Донецького окружного адміністративного суду від 30.09.2013 у справі 805/11423/13-а відповідно до вимог частини 3 статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України є такою, що набрала законної сили 13.11.2013.
Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 07 листопада 2013 року у справі № 805/13906/13-а позовні вимоги ПП «НКМЗ» були задоволені у повному обсязі, внаслідок чого було визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Донецьку Межрегіонального головного управління Міндоходів від 22.08.2013 р. № 0000254010/3693/40-10-05763599 про зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість за червень 2013 р. на суму в розмірі 8473,00 грн., прийняте на підставі Акту перевірки від 09.08.2013 р. № 69/40-10/05763599.
Ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 16.01.2014 постанова суду першої інстанції залишена без змін.
Отже, постанова Донецького окружного адміністративного суду від 07 листопада 2013 року у справі № 805/13906/13-а відповідно до вимог частини 3 статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України є такою, що набрала законної сили 16.01.2014.
Вказані обставини знайшли своє підтвердження при апеляційному перегляді справи та не є спірними.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що відповідно до вимог Податкового кодексу України, заява із скаргою на постачальника товарів подається лише з податковою декларацією за той звітний період, у якому платник включив суму податку на додану вартість до складу податкового кредиту, а право на включення відповідних сум зберігається за платником податків протягом 365 днів, тому порушень законодавства позивачем не допущено, а оскаржуване податкове повідомлення-рішення про зменшення від'ємного значення суми податку на додану вартість є протиправним та підлягає скасуванню.
Колегія суддів вважає, що висновки суду першої інстанції про часткове задоволення позову зроблені на підставі всебічно досліджених доказів, обставинам справи дана правильна правова оцінка, а при прийнятті рішення вірно застосовані норми матеріального та процесуального права.
Обставини, які були встановлені постановою, що набрала законної сили, в одній адміністративній справі не можуть оспорюватися в іншій судовій справі за участю тих самих сторін.
Крім того, згідно з частиною 1 статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України, обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 30.09.2013 року № 805/11423/13-а встановлено, що суму податкового кредиту 14 425 грн. ПАТ «НКМЗ» було сформовано за результатами операцій з придбання товарів у квітні 2013 року у наступних контрагентів: ПП «ТВ-Сплав» на суму 86 032,8 грн. (в т.ч. ПДВ 14 338,8 грн. ), та ПП «ЄвроТехЕлектроМонтаж» на суму 518,4 (в т.ч. ПДВ 86,4 грн.). При цьому позивачем зазначено, що ним лише у травні 2013 року була отримана податкова накладна від 11.04.2013 р. № 60 від ПФ «ТВ-Сплав». Податкова накладна від 08.04.2013 № 6 від ПП «ЄвроТехЕлектроМонтаж» отримана позивачем лише у червні 2013 року. У зв'язку з відсутністю реєстрації вказаних накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних позивач включив до податкового кредиту у декларації за травень 2013 року суми ПДВ за вищевказаними накладними та надав до декларації Додаток № 8 «Заява про відмову постачальника надати податкову накладну» з копіями податкових накладних та первинних документів, які підтверджують факт виникнення податкових зобов'язань.
Таким чином, обставини, що встановлені постановою Донецького окружного адміністративного суду від 30.09.2013 у справі № 805/11423/13-а не підлягають доказуванню в межах даної адміністративної справи.
Колегія суддів також вважає за необхідне зазначити, що Вищий адміністративний суд України в своєму Інформаційному листі № 2379/12/13-12 від 14.11.2012 наголосив, що передбачене частиною першої статті 72 КАС України звільнення від доказування не має абсолютного характеру і не може сприйматися судом як неможливість спростування під час судового розгляду обставин, які зазначені в іншому судовому рішенні. Адміністративні суди не повинні сприймати як обов'язкові висновки щодо фактичних обставин справи, наведені у чинних судових рішеннях за інших адміністративних, цивільних чи господарських справ.
Для спростування преюдиційних обставин, передбачених частиною першою статті 72 КАС України, учасник адміністративного процесу, який ці обставини заперечує, повинен подати суду належні та допустимі докази. Ці докази повинні бути оцінені судом, що розглядає справу, у загальному порядку за правилами статті 86 КАС України.
При цьому суди також повинні враховувати вимоги частин четвертої та п'ятої статті 11 КАС України щодо необхідності офіційного з'ясування всіх обставин справи і у відповідних випадках витребувати ті докази, яких, на думку суду, не вистачає для належного встановлення обставин у справі, що розглядається.
Якщо суд дійде висновку про те, що обставини у справі, що розглядається, є інакшими, ніж установленні під час розгляду іншої адміністративної, цивільної чи господарської справи, то справу належить вирішити відповідно до тих обставин, які встановлені безпосередньо судом, який розглядає справу.
В межах розгляду даної адміністративної справи відповідач, Спеціалізована Державна податкова інспекція з обслуговування великих платників податків у м. Донецьку Міжрегіонального Головного управління Міндоходів, не зазначив будь-яких інших обставин, які б свідчили про правомірність прийняття податкового повідомлення -рішення від 24.07.2013 року № 0000114010/1216/40-10/05763599, окрім тих, що вже були предметом дослідження у справі № 805/11423/13-а. Також відповідач не надав суду та не зазначив ані у запереченнях проти позову, ані у акті камеральної перевірки будь-яких інших доказів обґрунтованості своїх доводів, окрім тих, що були покладені в основу його висновків в акті перевірки позивача від 10.07.2013 р. № 10/40-10-05763599, на підставі якого прийнято податкове повідомлення -рішення від 24.07.2013 року № 0000114010/1216/40-10/05763599. Тобто, обставини у даній справі є тотожними обставинам, встановленим судом у справі № 805/11423/13-а, з огляду на що суд, на підставі частини 1 статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України та з урахуванням вищевказаних роз'яснень Вищого адміністративного суду України, вважає ці обставини такими, що не підлягають додатковому доказуванню.
Згідно пункту 198.2 Податкового кодексу України, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: або дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.
Згідно пункту 198.6. Податкового кодексу України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу). У разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати складання податкової накладної.
Відповідно до пункту 200.3 статті 200 Податкового кодексу України, при від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.
Аналіз вказаних норм свідчить, що наявність належним чином оформлених податкових накладних є підставою для включення до податкового кредиту платника сум ПДВ за такими накладними протягом 365 днів з дати їх складання.
Відповідно до п. 201.10. ст. 201 Податкового кодексу України (в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин), податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний надати покупцю податкову накладну та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних.
У разі відмови продавця товарів/послуг надати податкову накладну або в разі порушення ним порядку її заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі покупець таких товарів/послуг має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву із скаргою на такого постачальника, яка є підставою для включення сум податку до складу податкового кредиту. До заяви додаються копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку у зв'язку з придбанням таких товарів/послуг або копії первинних документів, складених відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", що підтверджують факт отримання таких товарів/послуг.
З матеріалів справи вбачається, що у зв'язку з відсутністю реєстрації податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, виданих позивачу його контрагентами, позивач включив до податкового кредиту у декларації за червень 2013 р. суми ПДВ за вищевказаними податковими накладними та надав до декларації Додаток 8 "Заява про відмову постачальника надати податкову накладну з копіями податкових накладних та первинних документів, які підтверджують факт виникнення податкових зобов'язань".
Тобто, скориставшись своїм правом в продовж строку, визначеного пунктом 198.6 ПК України, позивач подав відповідну заяву до податкового органу в порядку визначеному абз. 11 п. 201.10 ст. 201 ПК України, що в сою чергу є підставою для включення сплачених сум ПДВ у сумі 14425 грн. до податкового кредиту за декларацію за червень 2013 р. в межах 365 днів з дати складання відповідних податкових накладних, а тому приймаючи рішення про зменшення від'ємного значення суми податку на додану вартість на суму 14425 грн. відповідач діяв неправомірно.
Посилання апелянта на те, що позивач повинен був подати заяву зі скаргою на постачальника товарів з податковою декларацією з ПДВ за звітний (податковий) період, в якому відбувся факт сплати податку або факт отримання придбаних товарів, колегія суддів не приймає до уваги, оскільки положення абз. 11 п. 201.10 ст. 201 ПК України (в редакцій чинній на час виникнення спірних правовідносин) не містили застережень щодо строку подання заяви із скаргою на постачальника товарів, а тому, як вірно було зазначено судом першої інстанції, в даному випадку застосуванню підлягають положення абз. 3 п. 198.6 ст. 198 ПК України, відповідно до якої право на включення сум ПДВ до податкового кредиту зберігається за платником податку протягом 365 днів.
З огляду на викладене, колегія суддів прийшла до висновку, що доводи апеляційної скарги апелянта не спростовують правильність висновків суду першої інстанції, спір за суттю вирішений вірно, підстави для скасування судового рішення відсутні.
Повний текст ухвали складений 30.01.2014 року.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 24, 195, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників податків у м. Донецьку Міжрегіонального головного управління Міндоходів - залишити без задоволення.
Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 19 грудня 2013 року у справі № 805/14175/13-а - залишити без змін.
Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом 20 днів з дня її складення в повному обсязі.
Колегія суддів: Л.В.Ястребова
Д.В.Ляшенко
С.Ю.Чумак