Головуючий у 1 інстанції -
Суддя-доповідач - Гімон М.М.
30 січня 2014 року справа № 434/6865/13-а
Донецький апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів: судді-доповідача Гімона М.М., суддів Василенко Л.А., Карпушової О.В., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Управління Пенсійного Фонду України в Артемівському районі м. Луганська на постанову Артемівського районного суду м. Луганська від 02 грудня 2013 року у справі № 434/6865/13-а за позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного Фонду України в Артемівському районі м. Луганська, третя особа Відкрите акціонерне товариство «Луганське підприємство «Енергоремонт» про визнання рішення неправомірним та зобов'язання вчинити певні дії, -
Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача, в якому просив визнати протиправним рішення Комісії з призначення та перерахунку пенсії при Управлінні Пенсійного фонду України в Артемівському районі м. Луганська від 07.06.2013 року № 254/4-У про відмову в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах, зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Артемівському районі м. Луганська зарахувати до пільгового стажу період роботи позивача за періоди з 26.08.1986 по 30.09.2002 року та з 09.10.2003 року по 30.04.2004 року за Списком № 2 та зобов'язати відповідача призначити позивачу пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до Списку № 2 на підставі п. «б» ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» з 05.06.2013 року.
Постановою Артемівського районного суду м. Луганська від 02 грудня 2013 року позов ОСОБА_2 задоволено повністю.
Відповідач з таким судовим рішенням не погодився та подав апеляційну скаргу, в якій просив постанову суду першої інстанції скасувати у зв'язку з порушенням судом першої інстанції норм матеріального права, ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволені позовних вимог.
Апеляційна скарга обґрунтована тим, що суд першої інстанції не звернув уваги на необхідність підтвердження права на пільгове пенсійне забезпечення уточнюючими довідками, наданими підприємствами на підставі первинних документів про характер виконуваної роботи та умов праці, а також зайнятість на протязі повного робочого дня на роботах, які дають право на пільгове пенсійне забезпечення. Оскільки позивач таких довідок не надав, то він не довів права на пільгову пенсію.
Сторони в судове засідання суду апеляційної інстанції не з'явились, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином. За приписами п.2 ч.1 ст.197 КАС України розгляд справи колегією суддів здійснюється в письмовому провадженні за наявними у справі матеріалами.
Вивчивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів, здійснюючи апеляційний перегляд справи в межах апеляційної скарги, дійшла висновку, що останню необхідно задовольнити частково, а рішення суду першої інстанції змінити з наступних підстав.
Як встановлено судом першої та апеляційної інстанції, позивач 05.06.2013 року, у зв'язку з досягненням пенсійного віку, звернувся до відповідача із заявою та необхідними документами про призначенні пенсії за віком на пільгових умовах.
Рішенням Комісії з призначення та перерахунку пенсії при Управлінні Пенсійного фонду України в Артемівському районі м. Луганська від 07.06.2013 року № 254/4-У, позивачу було відмовлено в призначенні пенсії на пільгових умовах за Списком № 2, з посиланням на те, що відповідач не має законних підстав зарахувати вищевказані періоди роботи до пільгового стажу позивача, оскільки останнім не надані уточнюючі довідки про умови праці, які повинно надати підприємство, на якому працював заявник.
Відповідно до записів в трудовій книжці ОСОБА_2, в період з 26.08.1986 року по 30.09.2002 року він працював котлочистом 3-го та 4-го розряду на Ворошиловоградському підприємстві «Енергоремонт», з 09.10.2003 року по 30.04.2004 року на посаді котлочиста 4-го розряду на дільниці виїзних робіт цеху мехобработки та металоконструкцій ВАТ «Луганське підприємство «Енергоремонт». Вказані записи підтверджені підписом посадової особи і засвідчені печаткою підприємства, що не є спірним.
Згідно з даними архівних довідок від 19.06.2013 року № 03-11/2130, № 03-11/2129, № 03-11/2132, виданих архівним відділом Луганської міської ради, відповідними наказами третьої особи позивач був прийнятий учнем котлочиста в цех № 1 по ремонту енергетичного та технологічного устаткування з 13.05.1986 року, та звільнений з 30.09.2002 року відповідно до ст. 38 КЗпП України, прийнятий котлочистом 4 розряду з 09.10.2003 року, та звільнений з 30.04.2004 року відповідно до ст. 38 КЗпП України.
Відповідно до даних архівної довідки від 19.06.2013 року № 03-11/2132, виданої архівним відділом Луганської міської ради, накази третьої особи про переведення на іншу роботу з неповним робочим днем ОСОБА_2 за 1986р.-2002р. на зберігання до архівного відділу не передавались.
Згідно з даними архівної довідки від 19.06.2013 року № 03-11/2131, архівний відділ Луганської міської ради повідомив, що накази третьої особи про переведення на іншу роботу з неповним робочим днем, про надання відпустки без зберігання заробітної плати ОСОБА_2 за 2003р.-2004р. на зберігання до архівного відділу не передавались.
Наказом Відкритого акціонерного товариства «Луганське підприємство «Енгергоремонт» від 20.11.1995 року № 51, від 25.01.2001 року № 8 та від 06.08.2003 року № 41 були затверджені переліки професій та посад, яким за результатами атестації робочих місць за умовами праці підтверджено право на пільгове пенсійне забезпечення за Списком № 2 (додатки № 1 до вказаних наказів). У вказаних наказах значиться професія «котлочист».
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що рішення відповідача не ґрунтуються на законі, а право позивача на пенсію на пільгових умовах підлягає судовому захисту, оскільки встановлено наявність у позивача необхідного пільгового стажу за списком № 2.
Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції обґрунтовано задовольнив позовні вимоги виходячи з наступного.
З 1 січня 2004 року набрав чинності Закон № 1058-ІV і відповідно до п.16 розділу XV "Прикінцеві положення" цього Закону до приведення законодавства України у відповідність із цим Законом закони України та інші нормативно-правові акти застосовуються в частині, що не суперечить цьому Закону. Положення Закону України "Про пенсійне забезпечення" (1788-12) застосовуються в частині визначення права на пенсію за віком на пільгових умовах і за вислугу років.
Відповідно до п. «б» ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» (далі - Закон) право на пенсію за віком на пільгових умовах мають працівники, зайняті на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за Списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників затверджених Кабінетом Міністрів України, а також і за результатами атестації робочих місць чоловіки після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 25 років, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах. Працівникам, які мають не менше половини стажу роботи з шкідливими і важкими умовами праці, пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням віку, передбаченого статтею 12 цього ж Закону, на 1 рік за кожні 2 роки 6 місяців такої роботи чоловікам і за кожні 2 роки такої роботи - жінкам.
Статтею 62 Закону передбачено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.
Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 затверджено порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній (далі - Порядок).
Пунктом 1 Порядку передбачено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
Колегія суддів погоджує висновок суду першої інстанції про те, що записами трудової книжки позивача підтверджено той факт, що позивач дійсно у період з 26.08.1986 року по 30.09.2002 року працював котлочистом 3-го та 4-го розряду на Ворошиловоградському підприємстві «Енергоремонт», з 09.10.2003 року по 30.04.2004 року на посаді котлочиста 4-го розряду на дільниці виїзних робіт цеху мехобработки та металоконструкцій ВАТ «Луганське підприємство «Енергоремонт».
Посада котлочиста була віднесена до Списку №2 протягом всього часу роботи позивача.
Зайнятість позивача на роботах із шкідливими і важкими умовами праці підтверджується відповідними наказами ВАТ «Луганське підприємство «Енергоремонт» № 51 від 20.11.1995 року, № 5 від 25.01.2001 року та № 41 від 06.08.2003 року, якими затверджено перелік професій та посад, яким за результатами атестації робочих місць за умовами праці підтверджено право на пільгове пенсійне забезпечення за Списком № 2. Вказаними наказами до таких професій та посад віднесено котлочиста.
Таким чином, враховуючи, що позивач на час звернення до відповідача із заявою досяг 55 років, має загальний стаж більше 25 років та пільговий стаж на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 більше 12 років 6 місяців, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність у позивача права на призначення пенсії на пільгових умовах відповідно до п. «б» ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» .
Відповідно п.1 ч.1 ст.45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» пенсія призначається з дня звернення за пенсією, крім таких випадків, коли пенсія призначається з більш раннього строку: пенсія за віком призначається з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку.
Приймаючи до уваги той факт, що позивач звернувся до відповідача із заявою про призначення пенсії 05.06.2013 року, судом першої інстанції вірно вказано про зобов'язання відповідача призначити позивачу відповідну пенсію з дати звернення - тобто з 05.06.2013 року.
В той же час, задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції помилково зазначив в резолютивній частині про призначення позивачу пенсії за п. «в» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення». З тексту позову та матеріалів справи судом апеляційної інстанції встановлено, що позивач просив захистити та доводив своє право на призначення пенсії на підставі п. «б» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», але суд першої інстанції цього не з'ясував і помилково зобов'язав відповідача призначити пенсію за п. «в» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», тому постанова суду першої інстанції в цій частині підлягає зміні.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно по суті вирішено справу, однак з частково помилковим застосуванням норм матеріального права, що в свою чергу є підставою для зміни рішення суду першої інстанції.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 24, 195, 197, 198, 201, 205, 207, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного Фонду України в Артемівському районі м. Луганська задовольнити частково.
Постанову Артемівського районного суду м. Луганська від 02 грудня 2013 року у справі № 434/6865/13-а позов ОСОБА_2 до Управління Пенсійного Фонду України в Артемівському районі м. Луганська, третя особа Відкрите акціонерне товариство «Луганське підприємство «Енергоремонт» про визнання протиправним рішення та зобов'язання вчинити певні дії змінити.
В абзаці четвертому резолютивної частини постанови Артемівського районного суду м. Луганська від 02 грудня 2013 року у справі № 434/6865/13-а замінити слова «п. «в» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення»» на слова «п. «б» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення»».
В іншій частині постанову Артемівського районного суду м. Луганська від 02 грудня 2013 року у справі № 434/6865/13-а залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом 20 днів з дня її складення в повному обсязі.
Колегія суддів М.М. Гімон
Л.А. Василенко
О.В. Карпушова