Головуючий у 1 інстанції - Давиденко Т.В.
Суддя-доповідач - Казначеєв Е.Г.
28 січня 2014 року справа №805/16979/13-а
приміщення суду за адресою: 83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26
Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Казначеєва Е.Г., суддів: Яманко В.Г., Васильєвої І.А., за участі секретаря судового засідання Коханюк А.Р., представника позивача Захарова О.С., за довіреністю від 17.06.2013 року, представника відповідача Матеша Ю.С., за довіреністю від 23.10.2013 року, розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Донецька Головного управління Міндоходів у Донецькій області на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 16 грудня 2013 р. у справі № 805/16979/13-а (головуючий І інстанції Давиденко Т.В.) за позовом Дочірнього підприємства "Донецький облавтодор" відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Донецька Головного управління Міндоходів у Донецькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-
Дочірнє підприємство «Донецький облавтодор» Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» звернулось до Донецького окружного адміністративного суду з позовною заявою до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Донецька Головного управління Міндоходів у Донецькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 23.07.2013 року № 0003361702.
Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 16 грудня 2013 року задоволено позовні вимоги. Суд першої інстанції визнав протиправним та скасував податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Донецька Головного управління Міндоходів у Донецькій області від 23.07.2013 року № 0003361702 про збільшення Державному підприємству «Донецький облавтодор» Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» суми грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб за штрафними (фінансовими санкціями) в сумі 33378 грн. 26 коп.
Відповідач, не погодившись з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову якою відмовити в задоволені позовних вимог. Обґрунтовано апеляційну скаргу тим, що вказана постанова винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права.
Представник позивача в судовому засіданні проти задоволення апеляційної скарги заперечував, вважає, що постанова суду першої інстанції винесена з додержанням норм матеріального та процесуального права, апеляційну скаргу не обґрунтованою та такою що підлягає залишенню без задоволення, а постанову суду першої інстанції без змін.
Представник відповідача в судовому засіданні доводи викладені в апеляційній скарзі підтримав, вважає, що постанова суду першої інстанції винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права, апеляційну скаргу обґрунтованою та такою що підлягає задоволенню.
Відповідно до ч.1 ст. 195 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, сторін, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, встановила наступне.
Дочірнє підприємство «Донецький облавтодор» Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» є юридичною особою та включене до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців.
ДПІ у Ленінському районі м. Донецька Головного управління Міндоходів у Донецькій області в період з 11.06.2013 року по 03.07.2013 року здійснена документальна позапланова виїзна перевірка Дочірнього підприємства «Донецький облавтодор» Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування і сплати податків та зборів (обов'язкових платежів), дотримання валютного законодавства за період з 01.01.2012 року по 31.12.2012 року.
За результатами зазначеної перевірки складений акт від 10.07.2013 року № 25/22-2/26220710 (а.с. 8-19). Зазначеним актом зокрема встановлено порушення дотримання вимог податкового законодавства, щодо податку на доходи фізичних осіб, а саме: п.п. 168.1.5 п. 168.1 ст. 168 Податкового кодексу України, а саме, несвоєчасне перерахування податку на доходи фізичних осіб у 2012 році у загальній сумі 104036 грн. 30 коп., у тому числі за березень 2012 року - у розмірі 23022 грн. 24 коп., за червень 2012 року - 27232 грн., за серпень 25624 грн. 19 коп., за вересень 2958 грн. 91 коп., за жовтень - 25198 грн. 96 коп.; п.п. «а» 176. п. 176.2 ст. 176 Податкового кодексу України, а саме, неперахування податку на доходи фізичних осіб за листопад 2012 року станом на 31.12.2012 року в розмірі 29476 грн. 72 коп.
На підставі висновків акту перевірки ДПІ у Ленінському районі м. Донецька прийняте податкове повідомлення - рішення від 23.07.2013 року № 0003361702 про збільшення суми грошового зобов'язання ДП «Донецький облавтодор» Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» з податку на доходи фізичних осіб, що сплачується податковими агентами, із доходів платника податку, у сумі 33378 грн. 26 коп. (а.с. 29)
Згідно розрахунку штрафних санкцій з податку на доходи фізичних осіб по акту документальної позапланової перевірки ДП «Донецький облавтодор» ВАТ «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» податковим органом за перерахування податку з порушенням законодавчо встановленого строку за березень 21012 року в сумі 23022 грн. 24 коп., червень 2012 року в сумі 27232 грн., серпень 2012 року 25624 грн. 19 коп., вересень 2012 року 2958 грн. 91 коп., жовтень 2012 року 25198 грн. 96 коп. та за неперерахування податку в законодавчо встановлений строк в розмірі 29476 грн. 72 коп. застосована штрафна санкція в розмірі 25 %, яка в загальній сумі склала 33378 грн. 26 коп. (а.с. 30).
Як вбачається з матеріалів справи податковий орган прийняв спірне повідомлення - рішення на підставі п.127.1 ст. 127 Податкового кодексу України, за встановлене відповідачем порушення вимог п.п. 168.1.5 п.168.1 ст. 168 та п.п. «а»176. п. 176.2 ст. 176 Податкового кодексу України.
Згідно пп. 14.1.156 п.14.1. ст.14 Податкового кодексу України, податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).
Підпунктом 14.1.175 та 14.1.180 п. 1 ст. 14 Податкового кодексу України визначено поняття податкового боргу. Статтею 15 п. 15.1 Податкового кодексу України визначено коло платників податків. Статтею 18 Податкового кодексу України визначено поняття податкового агента.
Відповідно до п. 33.1. ст. 33 Податкового кодексу України податковим періодом визнається встановлений цим Кодексом період часу, з урахуванням якого відбувається обчислення та сплата окремих видів податків та зборів.
Згідно п. 31.2. ст. 31 Податкового кодексу України строк сплати податку та збору обчислюється роками, кварталами, місяцями, декадами, тижнями, днями або вказівкою на подію, що повинна настати або відбутися.
Згідно п. 34.1.5 ст. 34 Податкового кодексу України видом податкового періоду є календарний місяць.
Відповідно до п.54.1 ст.54 Податкового кодексу України, крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.
Як визначено п.54.2 ст.54 ПКУ, грошове зобов'язання щодо суми податкових зобов'язань з податку, що підлягає утриманню та сплаті (перерахуванню) до бюджету в разі нарахування / виплати доходу на користь платника податку - фізичної особи, вважається узгодженим податковим агентом, в момент виникнення податкового зобов'язання, який визначається за календарною датою, встановленого розділом ІУ цього Кодексу для граничного строку сплати податку до відповідного бюджету.
Пунктом 54.3 статті 54 Податкового кодексу України наведений перелік підстав, за наявності яких контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством.
Тобто, законодавець чітко визначає, у яких випадках контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань платнику податку.
З огляду на положення п.54.1, 54.2 та 54.3 ст.54 ПК України, вимогами податкового законодавства визначені, встановлені момент та підстави виникнення (визначення) податкового зобов'язання, яке вважається узгодженим. В залежності від того чи іншого правила визначення податкового зобов'язання для платника податків, можуть наставати певні наслідки, які можуть утримувати в собі реалізацію контролюючим органом своїх владних управлінських функцій в сфері справляння податків (обов'язкових платежів). Реалізація таких повноважень може відрізнятися не лише за формою, але ж може наставати за певних обставин, які пов'язані з моментом їх виникнення.
У першому випадку (п.54.1) такий момент пов'язаний із моментом закріплення показників податкового (грошового) зобов'язання самостійно обчисленого самим платником податків, у податковій декларації (розрахунку).
У другому випадку (п.54.2), з огляду на специфічність податку, момент узгодженості податку з фізичних осіб для податкового агенту виникає в момент виникнення податкового зобов'язання, який визначається за календарною датою, встановленого розділом ІУ цьогоКодексу для граничного строку сплати податку до відповідного бюджету.
У третьому випадку (54.3), це випадок відповідно до якого, податковий орган самостійно розраховує податкове зобов'язання, при чому узгодженим податковим зобов'язанням такий розрахунок вважається таким, що настав за певних обставин.
Розділ ІУ ПК України, на який посилається п.54.2 статті 54 ПКУ, регулює питання податку на доходи фізичних осіб.
Стаття 168 цього розділу визначає порядок нарахування, утримання та сплати (перерахування) податку до бюджету.
Так, п.п.168.1.2 п.168.1 ст.168 ПКУ встановлено, що податок сплачується (перераховується) до бюджету під час виплати оподатковуваного доходу єдиним платіжним документом. Банки приймають платіжні документи на виплату доходу лише за умови одночасного подання розрахункового документа на перерахування цього податку до бюджету.
168.1.5. Якщо оподатковуваний дохід нараховується податковим агентом, але не виплачується (не надається) платнику податку, то податок, який підлягає утриманню з такого нарахованого доходу, підлягає перерахуванню до бюджету податковим агентом у строки, встановлені цим Кодексом для місячного податкового періоду.
168.1.6. Для цілей цього розділу та пункту 54.2 статті 54 цього Кодексу під терміном "граничний термін сплати до бюджету податку" розуміються строки сплати податку, визначені цим пунктом.
Згідно п.п. «а» п. 176.2 ст. 176 Податкового кодексу України особи, які відповідно до цього Кодексу, мають статус податкових агентів, зобов'язані своєчасно та повністю нараховувати, утримувати та сплачувати (перераховувати) до бюджету податок з доходу, що виплачується на користь платника податку та оподатковується до або під час такої виплати за її рахунок.
Як зазначалось вище, спірне повідомлення - рішення, прийняте на підставі п. 127.1 ст. 127 Податкового кодексу України, яка визначає, що ненарахування, неутримання та/або несплата (неперерахування) податків платником податків, у тому числі податковим агентом, до або під час виплати доходу на користь іншого платника податків -
тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 25 відсотків суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету.
Колегія суддів зазначає, що з аналізу зазначеної норми вбачається, що вказане правопорушення може бути вчинено шляхом бездіяльності та полягати в ненарахувані, неутриманні та/або несплаті податкового зобов'язання. Фактично це правопорушення може проявлятись у відсутності первинних та інших бухгалтерських документів щодо нарахування податку; відсутності факту його утримання із доходів отримувача доходу (виплаті доходу в повному обсязі); а також у відсутності факту сплати такого податку в порядку, визначеному цим Кодексом.
Таким, чином зазначеної нормою передбачено відповідальність саме за не ненарахування, неутримання та/або несплата (неперерахування) податків.
Колегія суддів зазначає, що за порушення строків сплати податкових зобов'язань передбачена відповідальність за ст.. 126 Податкового кодексу України.
Відповідно до матеріалів справи податковим органом за несвоєчасно перерахований податок на доходи фізичних осіб за 2012 рік у сумі 104036,30 грн. та за не перерахований податок на доходи фізичних осіб за листопад 2012 року у сумі 29476,72 грн. на підставі п. 127.1 ст. 127 Податкового кодексу України складено податкове повідомлення рішення про застосування штрафних санкцій в розмірі 25 відсотків від суми не перерахованого та несвоєчасно перерахованого податку, що також підтверджується розрахунком відповідача наявним в матеріалах справи.
Тобто, податковим органом застосовані штрафні санкції визначені п. 127.1 ст. 127 Податкового кодексу України, як за не перерахування так і за несвоєчасне перерахованого податку, що не відповідає приписам Податкового кодексу України.
Колегія суддів погоджується з твердженням суду першої інстанції, що несвоєчасна сплата податку за своєю суттю не є несплатою податку, оскільки нормами Податкового кодексу України ці поняття не ототожнюються, платник податку несе окрему відповідальність за несплату податку та окрему відповідальність за несвоєчасну сплату податку.
Таким чином, дії податкового органу щодо притягнення до відповідальності за порушення строків сплати податку за нормою, а саме п. 127.1 ст. 127 Податкового кодексу України, яка передбачає накладення штрафу за не ненарахування, неутримання та/або несплата (неперерахування) податків є неправомірними.
На підставі викладеного, прийняття відповідачем податкового повідомлення рішення в частині застосування до позивача штрафних санкцій в розмірі 25 відсотків від суми несвоєчасно перерахованого податку на доходи фізичних осіб за 2012 рік у сумі 104036,30 грн., що дорівнює 26009 грн. 08 коп. є неправомірними та підлягає скасуванню.
Стосовно податкового повідомлення-рішення від 23.07.2013 року № 0003361702 в частині застосування до позивача штрафних санкцій в розмірі 25 відсотків від суми не перерахованого податку на доходи фізичних осіб за листопад 2012 року у сумі 29476,72 грн., що дорівнює 7369 грн. 18 коп., колегія суддів зазначає наступне.
Як зазначалось вище п. 127.1 ст. 127 Податкового кодексу України передбачає відповідальність за не ненарахування, неутримання та/або несплата (неперерахування) податків.
Відповідно до акту перевірки відповідачем на час проведення перевірки було встановлено не перерахований податок на доходи фізичних осіб за листопад 2012 року у сумі 29476,72 грн., що не спростовувалось позивачем, доказів сплати на час перевірки позивачем не надавалось.
На підставі викладеного колегія суддів приходить до висновку, що податковим органом обґрунтовано прийнято податкове повідомлення-рішення від 23.07.2013 року № 0003361702 в частині застосування до позивача штрафних санкцій у сумі 7369 грн. 18 коп.
Колегія суддів зазначає, що суд першої інстанції помилково дійшов до висновку, що неправомірне застосування податковим органом розміру штрафних санкцій передбачених п. 127.1 ст. 127 ПК України за порушення строків сплати податкових зобов'язань, тягне за собою скасування податкового повідомлення-рішення повністю, оскільки, відповідно до розрахунку штрафних санкцій з податку з доходів фізичних осіб розмір штрафних санкцій за несплату зазначеного податку податковим органом визначений вірно, що тягне за собою часткове скасування спірного податкового повідомлення-рішення.
На підставі викладеного колегія суддів приходить до висновку, що оскільки податковим органом при винесенні спірного податкового повідомлення-рішення в частині застосування штрафних санкцій до позивача в розмірі 25 відсотків від суми несвоєчасно перерахованого податку на доходи фізичних осіб за 2012 рік в розмірі 26009 грн. 08 коп., були допущенні зазначенні помилки та притягнуто позивача до відповідальності за порушення сплати податку на доходи фізичних осіб на підставі норми Податкового кодексу, яка в даному випадку не може бути застосована, зазначене повідомлення-рішення підлягає скасуванню в зазначеній частині.
Доводи викладені відповідачем в апеляційній скарзі, стосовно обґрунтованості застосування до позивача за несвоєчасне перерахування податку п. 127.1 ст. 127 Податкового кодексу України, ґрунтуються виключно на вільному трактуванні податкового законодавства та не якими об'єктивними доказами не доводиться та спростовується матеріалами справи.
Відповідно до частин 1, 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку про необґрунтованість позовних вимог про скасування податкового повідомлення-рішення в частині застосування штрафних санкцій в розмірі 26009 грн. 08 коп., і відсутність підстав для їх задоволення.
З огляду на викладене, колегія суддів зазначає, що постанова прийнята судом першої інстанції з порушенням вимог матеріального права, тому апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з викладених в постанові підстав, постанова суду першої інстанції - скасуванню, з прийняттям нової постанови про часткове задоволення позовних вимог.
Керуючись статтями 160, 167, 184, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційний суд, -
Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Донецька Головного управління Міндоходів у Донецькій області на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 16 грудня 2013 р. у справі № 805/16979/13-а задовольнити частково.
Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 16 грудня 2013 р. у справі № 805/16979/13-а скасувати.
Прийняти нову постанову.
Позовні вимоги Державного підприємства «Донецький облавтодор» Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» про скасування податкового повідомлення-рішення від 23.07.2013 року № 0003361702 задовольнити частково.
Скасувати податкове повідомлення-рішення від 23.07.2013 року № 0003361702 Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Донецька Головного управління Міндоходів у Донецькій області в частині застосування штрафних (фінансових) санкцій в сумі 26009 грн. 08 коп.
Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом 20 днів з дня складення в повному обсязі.
Повний текст складено та підписано колегією суддів 30 січня 2014 року
Головуючий суддя: Е.Г.Казначеєв
Судді: В.Г.Яманко
І.А.Васильєва