Головуючий у 1 інстанції - Олішевська В.В.
Суддя-доповідач - Казначеєв Е.Г.
28 січня 2014 року справа №805/14707/13-а приміщення суду за адресою:83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26
Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Казначеєва Е.Г., суддів: Яманко В.Г., Васильєвої І.А., за участі секретаря судового засідання Коханюк А.Р., представника позивача Корнієнко Д.О., за довіреністю від 02.01.2014 року, представника відповідача Шевченко Т.О., за довіреністю від 04.07.2013 року, розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Шахтарської об'єднаної державної податкової інспекції Головного Управління Міндоходів у Донецькій області на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 12 грудня 2013 р. у справі № 805/14707/13-а (головуючий І інстанції Олішевська В.В.) за позовом Державного підприємства "Шахтарськантрацит" до Шахтарської об'єднаної державної податкової інспекції Головного Управління Міндоходів у Донецькій області про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення №0000421502 від 30.09.2013 року,-
Державне підприємство «Шахтарськантрацит» м. Шахтарськ звернулось до Донецького окружного адміністративного суду з позовною заявою до Шахтарської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Донецькій області про визнання недійсним податкового повідомлення - рішення № 0000421502 від 30.09.2013 року.
Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 12 грудня 2013 року позовні вимоги задоволені. Суд першої інстанції визнав протиправним та скасував податкове повідомлення - рішення від 30.09.2013 року № 0000421502 про нарахування штрафу у розмірі 28657,86 грн.
Відповідач, не погодившись з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та постановити нове рішення, яким відмовити в задоволені позову. Обґрунтовано апеляційну скаргу тим, що вказана постанова винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права.
Представник позивача в судовому засіданні проти задоволенні апеляційної скарги заперечував, вважає, що постанова суду першої інстанції винесена з додержанням норм матеріального та процесуального права, апеляційну скаргу не обґрунтованою та такою що не підлягає задоволенню.
Представник відповідача в судовому засіданні доводи апеляційної скарги підтримав, вважає, що постанова суду першої інстанції винесена з порушення норм матеріального та процесуального права, апеляційну скаргу обґрунтованою та такою що підлягає задоволенню.
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, сторін, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, встановила наступне.
Судом першої та апеляційної інстанції встановлено, що Державне підприємство «Шахтарськантрацит» зареєстровано в якості юридичної особи та перебуває на обліку в податковому органі як платників податків.
Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 16.02.2012 року по справі № 2а/0570/1349/2012 за позовом Шахтарської ОДПІ в Донецькій області до Державного підприємства «Шахтарськантрацит» про стягнення грошових коштів з рахунків в установах банків, обслуговуючих платників податків, в рахунок погашення податкового боргу, з Державного підприємства «Шахтарськантрацит» був стягнутий податковий борг в загальній сумі 1427477,25 грн. та одночасно цією постановою розстрочено виконання зобов'язання зі сплати податкового боргу у розмірі 1427477,25 грн. на 12 місяців з щомісячними платежами таким чином: березень 2012 року - січень 2013 року з щомісячними платежами у розмірі 120377,65 грн.; у лютому 2013 року щомісячним платежем у розмірі 103323,10 грн.
Як вбачається з вищевказаного судового рішення судом з позивача поміж іншої заборгованості з податків стягнуто узгоджений податковий борг з ПДВ в сумі 305409 грн. за податковим повідомленням - рішенням № 0000382341/1506 від 30.12.11року.
16.09.2013 року відповідачем проведено камеральну перевірку даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість щодо несвоєчасної сплати узгодженого податкового зобов'язання з питань дотримання граничних термінів сплати узгодженого податкового зобов'язання з податку на додану вартість по терміну сплати 09.01.2012 року.
За результатами перевірки складено акт від 16.09.2013 року № 72/22-2/32299510 (а.с.8), яким встановлено, що позивачем в порушення п.п.57.3 ст.57, п.п. 126.1 ст. 126 ПК України, несвоєчасно сплачено узгоджену суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість, нарахованого податковим повідомленням - рішенням № 0000382341 від 30.12.2011 року, граничний строк сплати - 09.01.2012 року, фактично сплачено 25.03.2013.року, 19.06.2013 року, 02.08.2013 року, 20.08.2013 року, 04.09.2013 року.
Не погодившись з висновками Акту, позивачем подано заперечення від 20.09.2013 року № 05-334 (а.с.10-11). За результатами розгляду заперечень відповідачем надіслано відповідь на заперечення № 1164/10/22-2 від 27.09.2013 року, якою зазначену скаргу було залишено без задоволення, акт перевірки без змін.
30 вересня 2013 року Шахтарська об'єднана державна податкова інспекція Головного Управління Міндоходів у Донецькій області на підставі висновків зазначеного акту та п. 57.3 ст. 57 розділу II, п. 126.1 ст. 126 частина 2 глави 11 розділу II, п. 203 ст. 203 розділу IV Податкового кодексу України прийнято податкове повідомлення - рішення № 0000421502 про нарахування штрафу у розмірі 28657,86 грн.
Відповідно до статті 37 Податкового кодексу України підстави для виникнення, зміни і припинення податкового обов'язку, порядок і умови його виникнення встановлюються цим Кодексом або законами з питань митної справи. Податковий обов'язок виникає у платника податку з моменту настання обставин, з якими цей Кодекс та закони з питань митної справи пов'язує сплату ним податку.
Такі обставини перелічені у статті 54 Податкового кодексу України, зокрема, даною статтею передбачено, що особами, які визначають суми податкових та грошових зобов'язань є платник податку, податковий агент чи контролюючий орган.
Слід зазначити, що відповідачем вищевказане судове рішення, яким розстроченно виконання зобоаязання зі сплати податкового боргу, оскаржене не було, тобто, податковий орган погодився із встановленим судом порядком сплати податкових зобов'язань.
Як передбачено пунктом 57.1 статті 57 Податкового кодексу України, порушення якого стало підставою для прийняття спірного податкового повідомлення-рішення, платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Отже, зазначене положення Кодексу стосується строків сплати податкових зобов'язань, визначених самостійно платником податку у податковій декларації, а не строків сплати розстрочених податкових зобов'язань, які були стягнуті за постановою суду. Таким чином, відповідач необґрунтовано розповсюджує дію цього положення Кодексу на правовідносини, які нею не регулюються, а також не враховує, що постановою суду встановлені інші строки сплати розстрочених податкових зобов'язань, ніж передбачені законодавством для сплати податкових зобов'язань згідно поданої платником податку податкової декларації.
У відповідності до пункту 126.1 статті 126 Податкового кодексу України, який став підставою для застосування штрафу до позивача спірним податковим повідомленням-рішенням, у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання та/або авансових внесків з податку на прибуток підприємств протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах:
при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу;
при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.
Зазначене положення Кодексу встановлює відповідальність за несплату узгодженої суми грошового зобов'язання та/або авансових внесків з податку на прибуток підприємств протягом строків, визначених цим Кодексом. У даному ж випадку сплата податкових зобов'язань була розстрочена позивачу та строки сплати податкового зобов'язання були визначені постановою суду.
Таким чином, відповідач у даному випадку ототожнює порядок застосування процедур погашення податкового боргу платників податків, передбачених главою 9 Податкового кодексу України, із порядком виконання судових рішень.
Окрім того,положення Податкового кодексу України взагалі не передбачають процедуру погашення податкової заборгованості, стягнутої на підставі судових рішень, у тому числі на умовах розстрочення.
Так, відповідно до частини другої статті 14 Кодексу адміністративного судочинства України, постанови та ухвали суду в адміністративних справах, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання на всій території України.
Статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що постанова або ухвала суду, яка набрала законної сили, є обов'язковою для осіб, які беруть участь у справі, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України.
Відповідно до частин першої-другої статті 257 цього Кодексу, у разі необхідності спосіб, строки і порядок виконання можуть бути визначені у самому судовому рішенні. Так само на відповідних суб'єктів владних повноважень можуть бути покладені обов'язки щодо забезпечення виконання рішення. Судове рішення, яке набрало законної сили або яке належить виконати негайно, є підставою для його виконання.
Пунктом 100.1 статті 100 Податкового кодексу України визначено, розстроченням, відстроченням грошових зобов'язань або податкового боргу є перенесення строків сплати платником податків його грошових зобов'язань або податкового боргу під проценти, розмір яких дорівнює розміру пені, визначеному пунктом 129.4 статті 129 цього Кодексу.
Отже, визначення строків сплати податкового боргу має проводитись податковим органом з урахуванням їх перенесення, про яке йдеться в умовах розстрочення.
Разом з цим податковий орган розраховував граничний строк сплати податкового боргу відповідно до ПК України, не враховуючи строки сплати податкового боргу розстроченого вищезазначеною постановою суду, що в даному випадку є неправомірним.
Таким чином, колегія суддів вважає, що позивач сплатив податковий борг у відповідності до постанови суду про розстрочення сплати податкового боргу.
Відповідно до ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідач не довів правомірність прийняття податкового повідомлення - рішення відповідно до пункту 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України.
За таких підстав апеляційний адміністративний суд вважає, що доводи апеляційної скарги не спростовують висновків викладених в рішенні суду першої інстанції.
Відповідно до викладеного колегія суддів дійшла до висновку, що висновки суду першої інстанції відповідають обставинам справи, що є підставою для відмови в задоволенні апеляційної скарги та залишені без змін постанови суду першої інстанції.
Керуючись статтями 160, 167, 184, 195, 196, 198, 200, 205, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційний суд, -
Апеляційну скаргу Шахтарської об'єднаної державної податкової інспекції Головного Управління Міндоходів у Донецькій області на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 12 грудня 2013 р. у справі № 805/14707/13-а залишити без задоволення.
Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 12 грудня 2013 р. у справі № 805/14707/13-а залишити без змін.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили до Вищого адміністративного суду України, а в разі складення в повному обсязі - з дня складення в повному обсязі
Повний текст складеного та підписано колегією суддів 30 січня 2014 року
Головуючий суддя: Е.Г.Казначеєв
Судді: В.Г.Яманко
І.А.Васильєва