Головуючий у 1 інстанції - Кисельова Є.О.
Суддя-доповідач - Шальєва В. А.
31 січня 2014 року справа №812/10055/13-а приміщення суду за адресою:83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26
Донецький апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:
головуючого - судді Шальєвої В.А.
суддів Компанієць І.Д., Бишова М.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження в залі судового засідання Донецького апеляційного адміністративного суду за адресою: м. Донецьк, б. Шевченка, 26, апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 16.12.2013 р. в справі № 812/10055/13-а за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Луганській області про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 звернувся до Луганського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Луганській області про визнання протиправними дій щодо відмови у перерахунку заробітку за час знаходження на Чорнобильській АЕС та видачі нової довідки про грошове забезпечення, зобов'язання провести перерахунок заробітку за час знаходження на Чорнобильській АЕС та видати нову довідку про грошове забезпечення за період з 11.08.1986 р. по 10.09.1986 р. із врахуванням пільг щодо нарахування заробітку учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, а саме за 21 день в серпні 1986 р., 10 днів у вересні 1986 р., виходячи з місячного посадового окладу та окладу за військовим званням в подвійному розмірі - 2,23 крб. за годину, добових 3,50 крб. за день, премії 60%, кратності - 3. В обґрунтування позовних вимог зазначив, що у довідці, виданій відповідачем 12.11.2013 р. за № 551, безпідставно посадовий оклад нарахований у одинарному, а не подвійному розмірі, не нарахована премія в розмірі 60%, замість кратності 3 зазначена кратність 2, розрахунок посадового окладу вказано за день, а не за годину, розрахунок проведений не з шестигодинного робочого дня.
Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 16.12.2013 р. в задоволенні позову відмовлено.
В апеляційній скарзі позивач просить скасувати постанову, ухвалити нове рішення про задоволення позову через порушення норм матеріального права. Апелянт вказує про відсутність правової оцінки його доводам про необхідність розрахунку грошового забезпечення, виходячи з подвійного розміру посадового окладу та окладу за військове звання; про необґрунтованість застосування кратності 2. Також зазначає, що довідка про грошове забезпечення, одержане за роботу в зоні відчуження, повинна включати усі виплати, які він отримував чи повинен був отримувати за роботу у зоні відчуження, а тому добові та премія в розмірі 60% повинні бути відображені у довідці. Крім того, судом встановлені обставини, які не мали місце, а саме встановлено, що він періодично виїздив в зони №№ 2, 3, проте довідка від 10.09.1986 р. цих фактів не встановлює.
Особи, які беруть участь у справі, до судового засідання не з'явились, про дату, час і місце апеляційного розгляду повідомлені належним чином, у зв'язку з чим у відповідності до вимог ст. 197 КАС України справа розглянута в порядку письмового провадження.
Колегія суддів, перевіривши доводи апеляційної скарги матеріалами справи, вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, інвалідом 2 групи. У період проходження служби ОСОБА_1 виконував роботи по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС з 11.08.1986 р. по 10.09.1986 р., в зоні небезпеки № 1 з періодичним виїздом в зони №№ 2,3 що підтверджено довідкою від 10.09.1986 р. за підписом заступника керівника оперативної групи МВС СРСР.
12.11.2013 р. за вих. № 551 позивачу видано довідку про фактично виплачену заробітну плату за роботу в зоні відчуження за період з 11.08.1986 р. по 10.09.1986 р., в якій зазначено про нарахування позивачу заробітної плати за час роботи в зоні відчуження за період з 11.08.1986 р. по 10.09.1986 р., виходячи з посадового окладу - 170,00 крб., двократної оплати, розрахованої виходячи з денної ставки. Також судом встановлено, що позивач працював у 1 зоні у період з 11.08.1986 р. по 31.08.1986 р. (двадцять один день) та з 01.09.1986 р. по 10.09.1986 р. (десять днів).
19.11.2013 р. позивач звернувся до відповідача з питання видачи довідки про грошове забезпечення за час знаходження на Чорнобильській АЕС з 11.08.1986 р. по 10.09.1986 р., виходячи з місячного посадового окладу та окладу за військовим званням в подвійному розмірі; з урахуванням добових 3,50 крб. за день, премії 60%, кратності 3, про що просив видати наказ з роз'ясненням сум в особовому рахунку, а також сплатити донараховані гроші.
28.11.2013 р. за вих. № 9/3-М-28 на звернення ОСОБА_1 надано відповідь, що 12.11.2013 р. за № 551 видано довідку та розрахунок про виплачену заробітну плату (встановленого зразку) з урахуванням вимог постанови Ради Міністрів УРСР і Укрпрофради від 10.06.1986 р. № 207-7 для надання до Пенсійного фонду України з подальшим перерахунком пенсії, правових підстав для видачі іншої довідки немає.
Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з правильності обчислення розміру грошового забезпечення позивача за період роботи у зоні відчуження.
Колегія суддів вважає такий висновок обґрунтованим, з огляду на наступне.
Судом апеляційної інстанції встановлено, що ОСОБА_1 як працівник (міліціонер) Лінійного відділу внутрішніх справ в аеропорту «Ворошиловград» брав участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС в складі КПП-10 з 11.08.1986 р. по 10.09.1986 р. у зоні небезпеки № 1. Позивач є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, інвалідом 2 групи.
12.11.2013 р. за № 551 ГУ МВС України в Луганській області позивачу видана довідка про розмір заробітної плати (грошового забезпечення) за роботу у зоні відчуження, в якій заробітна плата обрахована, виходячи з посадового окладу в розмірі 170 карб., з урахуванням кратності 2 та кількості робочих днів знаходження у зоні відчуження.
19.11.2013 р. позивач звернувся до відповідача із заявою про надання йому довідки про нараховану та виплачену заробітну плату, виходячи з місячного посадового окладу та окладу за спеціальним військовим званням в подвійному розмірі, з урахуванням добових 3,50 карб. за день, премії 60%, кратності 3. 28.11.2013 р. за вих. № 9/3-М-28 на звернення ОСОБА_1 надано відповідь, що 12.11.2013 р. за № 551 видано довідку та розрахунок про виплачену заробітну плату (встановленого зразку) з урахуванням вимог постанови Ради Міністрів УРСР і Укрпрофради від 10.06.1986 р. № 207-7 для надання до Пенсійного фонду України з подальшим перерахунком пенсії, правових підстав для видачі іншої довідки немає.
Відповідно до ст. 49 Кодексу законів про працю України, ст. 15 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» видача довідок про період роботи (служби) по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, а також на територіях радіоактивного забруднення, про заробітну плату за цей період здійснюється підприємствами, установами та організаціями (військоматами).
Згідно з абз. 4 п. 1 постанови Ради Міністрів СРСР та ВЦРПС від 05.06.1986 р. № 665-195 оплата праці працівників, зайнятих на роботах у третій, другій та першій зонах небезпеки, провадиться відповідно в чотири-, три-, та двократному розмірах понад середньомісячної заробітної плати, тарифної ставки (окладу), встановленому за основним місцем роботи.
Оплата праці працівників підприємств, розташованих в зоні ЧАЕС, які виконували роботи, пов'язані з ліквідацією наслідків аварії на ЧАЕС, провадилась в розмірах, передбачених розпорядженням РМ СРСР № 964, тобто у відповідних зонах небезпеки в 5-, 4- 3-кратному розмірі.
Оплата праці робітників і службовців (відряджених у зону ЧАЕС та призваних на військові збори), за якими відповідно до чинного законодавства зберігалась за основним місцем роботи середньомісячна заробітна плата, провадилась відповідно до абз.4 п.1 постанови РМ СРСР і ВЦРПС від 05.06.1986 р. № 665-195 (абз. 4 пп. 1 п. 1 постанови Ради Міністрів УРСР і Укрпрофради від 10.06.1986 р. №207-7) у відповідних зонах небезпеки в 4-, 3-, 2-кратному розмірі (із врахуванням 100% тарифної ставки), виходячи з тарифної ставки, встановленої за основним місцем роботи.
Таким чином, є правильним висновок суду першої інстанції, що до позивача повинен застосовуватися показник кратності для розрахунку оплати праці за роботу у зоні відчуження - 2.
Позивач вважає, що при розрахунку розміру грошового забезпечення за роботу у зоні відчуження відповідач повинен виходить з шестигодинного робочого дня відповідно до постанови Державного комітету СРСР від 07.05.1986 р. № 153/10-43, відповідно, повинна застосовуватися денна тарифна ставка 13,38 крб. Замість вказаної у довідці 5,48 крб. за серпень 1986 р. та 5,67 крб. за вересень 1986 р.
Разом з тим, відповідно до п. 4 цієї постанови шестигодинний робочий день встановлюється для працівників, безпосередньо зайнятих на роботах по усуненню наслідків аварії, в зоні іонізуючого випромінювання. Оскільки позивач не брав безпосередньої участі у роботах по усуненню наслідків аварії а також в зоні іонізуючого випромінювання, вказана норма не має розповсюджуватися на позивача.
Також відповідно до Положення про грошове забезпечення осіб рядового та начальницького складу органів внутрішніх справ та Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справи, які діяли у 1986 році, розрахункова денна тарифна ставка для оплати праці (в тому числі й для оплати парці в зоні відчуження) розраховувалась шляхом ділення місячного окладу, а для осіб офіцерського і начальницького складу - також і окладів за військове або спеціальне звання, на кількість календарних днів за відповідний місяць роботи у зоні відчуження.
Що стосується доводів апелянта в частині нарахування премії та добових, колегія суддів зазначає наступне.
Відповідно до п. 2 постанови Ради Міністрів СРСР і ВЦРПС від 05.06.1986 р. № 665-195, пп. 2 п. 1 постанови Ради Міністрів УРСР і УРРПС від 10.06.1986 р. № 207-7 дозволено міністерствам та відомствам виплачувати робітникам, в тому числі військовослужбовцям військових частин і органів Комітету державної безпеки СРСР, військовослужбовцям покликаним на збори, а також особам начальницького тя рядового складу органів внутрішніх справ, спрямованих на роботи, вказані у пункті 1 постанови Ради Міністрів СРСР і ВЦРПС, добові в розмірі 3 крб. 50 коп., а також забезпечувати їх безкоштовним триразовим гарячим харчуванням (із розрахунку 2 крб. 85 коп. на добу) і безкоштовним житлом.
З аналізу вказаної норми вбачається, що виплата добових не є обов'язковою виплатою. З огляду на те, що позивач під час знаходження у зоні відчуження вказану виплату не отримував, є правомірним не включення добових у довідку про заробіток ОСОБА_1 за період роботи у зоні відчуження.
Відповідно до п. 4 постанови Ради Міністрів СРСР і ВЦРПС від 05.06.1986 р. № 665-195, пп. 4 п. 1 постанови Ради Міністрів УРСР і УРРПС від 10.06.1986 р. № 200/7 встановлено працівникам підприємств, організацій та установ, які виконують роботи, пов'язані з ліквідацією аварії на Чорнобильській АЕС і запобіганням забруднення навколишнього природного середовища, максимальний розмір премії 60% тарифної ставки (окладу) в місяць.
Згідно з пунктом 1 постанови Державного комітету СРСР з праці і соціальних питань та Секретаріату ВЦРПС від 07.05.1986 р. № 153/10-43 працівникам, безпосередньо зайнятим на роботах по усуненню наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, премії, винагороди і заохочення нараховуються відповідно до діючих положень.
Відтак, зазначеними нормами не встановлений обов'язок підприємств виплачувати премію у розмірі 60 %, а тільки встановлений її максимально граничний розмір.
У відповідності до постанови Держкомпраці СРСР та Секретаріату ВЦСП від 07.05.1986 р. № 153/10-43 премія за роботу працівника в зоні ЧАЕС виплачувалася у відповідності з діючими на підприємстві системами преміювання.
Оскільки позивачу премія в розмірі 60% не нараховувалась та не виплачувалась, є правильним висновок суду першої інстанції про відсутність правових підстав для включення премії у розмірі 60 %, добових у сумі 3,50 крб. та кратності 3 у довідку про фактично виплачену заробітну плату позивача за час знаходження у зоні відчуження.
Що стосується доводів апелянта про ненадання правової оцінки позовним вимогам в частині зобов'язання відповідача здійснити перерахунок заробітної плати за роботу у зоні відчуження із застосуванням подвійного розміру посадового окладу, колегія суддів зазначає наступне.
Дійсно, постановою Ради Міністрів УРСР від 08.05.1986 р. № 168-5 встановлено, що військовослужбовцям військових частин та органів Комітету державної безпеки СРСР, а також особам начальницького та рядового складу органів внутрішніх справ, виконуючим обов'язки в зоні Чорнобильської АЕС, посадові оклади та оклади за спеціальні звання повинні виплачуватися у подвійному розмірі.
23.11.2011 р. постановою Кабінету Міністрів України № 1210 затверджено Порядок обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи. Цей Порядок визначає механізм обчислення пенсій по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсій у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи відповідно до ст. ст. 54 і 57 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». Пенсії за бажанням осіб можуть призначатися виходячи із заробітної плати, одержаної за роботу в зоні відчуження в 1986-1990 роках, у розмірі відшкодування фактичних збитків.
Пунктом 7 цього Порядку визначено, що пенсії призваних на військові збори військовозобов'язаних, які брали участь в ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи та працювали у зоні відчуження в 1986-1990 роках, призначаються виходячи із заробітної плати, яку вони одержували за основним місцем роботи, з урахуванням фактично відпрацьованого часу у зоні відчуження, характеру виконуваної роботи, місця і тривалості робочого дня (незалежно від періоду проведення розрахунку оплати праці за умови, якщо такий розрахунок проведено на підставі первинних документів про місце роботи і тривалість робочого дня згідно із сумарною кратністю оплати праці, встановленою у відповідні періоди за зонами небезпеки: у III зоні - 5, II - 4, I - 3). При цьому в усіх випадках заробітна плата для розрахунку пенсії не повинна бути нижчою від фактично одержаної суми у зазначений період.
Оскільки позивачу посадовий оклад та оклад за спеціальне звання не виплачувався у подвійному розмірі, відсутні правові підстави для зобов'язання відповідача здійснити перерахунок заробітної плати за роботу у зоні відчуження із застосуванням подвійного розміру посадового окладу.
З урахуванням викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, постанова прийнята з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування постанови не вбачається.
Керуючись ст. ст. 8, 9, 10, 11, 159, 160, 195, 197, 198, 200, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 16.12.2013 р. в справі № 812/10055/13-а залишити без задоволення.
Постанову Луганського окружного адміністративного суду від 16.12.2013 р. в справі № 812/10055/13-а за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Луганській області про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити певні дії залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.
Головуючий суддя: Шальєва В.А.
Судді: Компанієць І.Д.
Бишов М.В.