Головуючий у 1 інстанції - Кисельова Є.О.
Суддя-доповідач - Шальєва В. А.
31 січня 2014 року справа №812/9602/13-а приміщення суду за адресою:83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26
Донецький апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:
головуючого - судді Шальєвої В.А.
суддів Компанієць І.Д., Бишова М.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження в залі судового засідання Донецького апеляційного адміністративного суду за адресою: м. Донецьк, б. Шевченка, 26, апеляційну скаргу відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Луганську на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 12.12.2013 р. в справі № 812/9602/13-а за позовом управління Пенсійного фонду України в Артемівському районі м. Луганська до відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Луганську області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
Управління Пенсійного фонду України в Артемівському районі м. Луганська (далі - УПФУ) звернулось до Луганського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Луганську про визнання дій щодо невиплати суми витрат на виплату пенсії неправомірними, зобов'язання відшкодувати виплачену ОСОБА_2 пенсію в сумі 370 грн. та зобов'язати відповідача в подальшому зараховувати до відшкодування суми витрат УПФУ по відшкодування виплаченої ОСОБА_2 пенсії по втраті годувальника, в обґрунтування якого зазначило про неприйняття відповідачем до заліку сум пенсій по втраті годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, виплачених позивачем ОСОБА_2, у зв'язку із перебуванням особи у академічній відпустці.
Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 12.12.2013 р. позовні вимоги задоволені частково, зокрема зобов'язано відповідача відшкодувати позивачу виплачену пенсію ОСОБА_2 по втраті годувальника в розмірі 370 грн.
Відповідачем подана апеляційна скарга, в який він просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позову. Апеляційна скарга обґрунтована порушенням судом першої інстанції норм матеріального права, невідповідністю висновків суду обставинам справи. Відповідач вказує, що ОСОБА_2, 19952 року народження є студентом Східноукраїнського національного університету ім. Володимира Даля. За станом здоров'я особа з 17.04.2013 р. по 31.08.2013 р. перебувала в академічній відпустці, тобто не навчалась, у зв'язку з чим відповідачем прийнято постанову про припинення щомісячної страхової виплати.
Особи, які беруть участь у справі, до судового засідання не з'явились, про дату, час і місце апеляційного розгляду повідомлені належним чином, у зв'язку з чим у відповідності до вимог ст. 197 КАС України справа розглянута в порядку письмового провадження.
Колегія суддів, перевіривши доводи апеляційної скарги матеріалами справи, приходить до висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що в період з 01.04.2013 р. по 31.10.2013 р. позивачем сплачені пенсії по втраті годувальника ОСОБА_2 в сумі 370 грн. Ці суми включені позивачем до відповідних актів щомісячної звірки витрат по особовим справам потерпілих, яким виплачено пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, але відповідачем не прийняті до заліку.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що вищезазначена особа має право на отримання пенсії у зв'язку із втратою годувальника в порядку, встановленому Законом, пенсія по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання є наслідком страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, а тому належним страховиком, який повинен надавати застрахованій особі матеріальну допомогу чи соціальні послуги, є Фонд соціального страхування від нещасних випадків.
Колегія суддів погоджується з таким висновком, з огляду на наступне.
Судом апеляційної інстанції встановлено, що позивачем призначена та виплачується пенсія у зв'язку з втратою годувальника ОСОБА_2 з 01.12.2010 р.
10.11.2010 р. ОСОБА_2 звернувся до управління Пенсійного фонду України в Артемівському районі м. Луганська з заявою про призначення пенсії по втраті годувальника.
Відповідно до постанови відділення Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Луганську №1219/2136.1/2136.1/27 від 29 квітня 2013 р. про припинення щомісячної страхової виплати особі, яка має на неї право у разі смерті потерпілого, ОСОБА_2 припинено виплату особі, яка має на неї право, з 17 квітня 2013 р. Причиною припинення зазначено - довідка з учбового закладу, академічна відпустка. Зазначене також підтверджується довідкою, виданою 24.04.2013 р. №13054 Східноукраїнським національним університетом імені Володимира Даля та наказом від 17.04.2013 р. №322-02 Східноукраїнського національного університету імені Володимира Даля.
09.10.2013 р. ОСОБА_2 звернувся до відділення ВД Фонду СНВ України в м. Луганську із заявою про продовження йому раніше призначеної щомісячної страхової виплати у зв'язку зі смертю годувальника.
Постановою від 15.10.2013 р. №1219/2136.1/2136.1/28 відповідачем заявнику продовжено нарахування раніше призначеної щомісячної страхової виплати в розмірі 2408,59 грн., з 02.09.2013 р. по 31.01.2014 р. включно.
Згідно з розпорядженням № 811545 від 04.11.2013 ОСОБА_2 як особі віком до 23 років, яка навчається в учбовому закладі, призначено пенсію по втраті годувальника, який помер внаслідок трудового каліцтва або профзахворювання.
Відповідно до довідки виданої, у березні 2013 р. Східноукраїнським національним університетом імені Володимира Даля, ОСОБА_2 є студентом факультету електротехнічних систем Східноукраїнського національного університету імені Володимира Даля і навчається на 3 курсі денної форми навчання.
Статтею 1 Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від 14 січня 1998 року № 16/98-ВР (далі - Основи) встановлено, що загальнообов'язкове державне соціальне страхування - це система прав, обов'язків і гарантій, яка передбачає надання соціального захисту, що включає матеріальне забезпечення громадян у разі хвороби, повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати страхових внесків власником або уповноваженим ним органом, громадянами, а також бюджетних та інших джерел, передбачених законом.
Залежно від страхового випадку є такі види загальнообов'язкового державного соціального страхування: пенсійне страхування; страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням; медичне страхування; страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності; страхування на випадок безробіття. Відносини, що виникають за зазначеними у частині першій цієї статті видами загальнообов'язкового державного соціального страхування, регулюються окремими законами, прийнятими відповідно до цих Основ (стаття 4 Основ у редакції, чинній на час виникнення спірних відносин).
Відповідно до пункту 4 статті 25 Основ, за страхуванням від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання надаються такі види соціальних послуг і матеріального забезпечення: профілактичні заходи по запобіганню нещасним випадкам на виробництві та професійним захворюванням; відновлення здоров'я та працездатності потерпілого; допомога по тимчасовій непрацездатності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання; відшкодування збитків, заподіяних працівникові каліцтвом чи іншим ушкодженням здоров'я, пов'язаним з виконанням ним своїх трудових обов'язків; пенсія по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання; пенсія у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання; допомога на поховання осіб, які померли внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання.
Ураховуючи те, що пенсія по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсія у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, є наслідком страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, належним страховиком, тим, хто має надавати застрахованій особі матеріальну допомогу чи соціальні послуги, відповідно до статті 25 Основ є Фонд, що також передбачено статтею 21 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» (далі - Закон № 1105-XIV), яка визначає перелік соціальних послуг та виплат, які здійснюються та відшкодовуються Фондом.
Згідно з частиною четвертою статті 26 Основ, якщо після призначення застрахованій особі матеріальної допомоги чи надання соціальних послуг між страховиками виник спір щодо понесених витрат, виплата здійснюється страховиком, до якого звернулася застрахована особа. При цьому неналежний страховик має право звернутися до належного страховика щодо відшкодування понесених ним витрат.
Аналогічне правило закріплене частиною другою статті 24 Закону № 1105-XIV, відповідно до пункту 5 якої якщо після призначення застрахованій особі матеріальної допомоги чи надання соціальних послуг між Фондом і страховиками з інших видів соціального страхування виникають спори щодо понесених витрат, виплата здійснюється страховиком, до якого звернувся застрахований. При цьому страховик, до якого звернувся застрахований, має право звернутися до відповідного страховика з інших видів соціального страхування щодо відшкодування понесених ним витрат.
Згідно з абзацом другим пункту 4 Порядку відшкодування витрат, розробленого та затвердженого ПФУ і Фондом відповідно до Закону № 1105-XIV та законів України «Про страхові тарифи на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» та «Про пенсійне забезпечення», відшкодуванню Фондом підлягають, зокрема, виплачені суми основного розміру пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання.
Статтями 21, 28 Закону № 1105-XIV встановлено, що у разі настання страхового випадку Фонд соціального страхування від нещасних випадків зобов'язаний у встановленому законодавством порядку виплатити особам, які мають на це право, зокрема, пенсію у зв'язку з втратою годувальника.
Згідно із ст. 33 Закону № 1105-XIV у разі смерті потерпілого право на одержання щомісячних страхових виплат (пенсій згідно з підпунктом «д» пункту 1 частини першої статті 21 цього Закону) мають непрацездатні особи, які перебували на утриманні померлого або мали на день його смерті право на одержання від нього утримання.
Пунктами 1 та 3 ч. 2 ст. 33 цього Закону встановлено, що непрацездатними особами, зокрема, є діти, які не досягли 16 років; діти з 16 до 18 років, які не працюють, або старші за цей вік, але через вади фізичного або розумового розвитку самі не спроможні заробляти; діти, які є учнями, студентами (курсантами, слухачами, стажистами) денної форми навчання - до закінчення навчання, але не більш як до досягнення ними 23 років, та інваліди - члени сім'ї потерпілого на час інвалідності.
Згідно ст. 38 цього Закону виплати може бути припинено:
1) на весь час проживання потерпілого за кордоном, якщо інше не передбачено міжнародним договором України, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України;
2) на весь час, протягом якого потерпілий перебуває на державному утриманні, за умови, що частка виплати, яка перевищує вартість такого утримання, надається особам, які перебувають на утриманні потерпілого;
3) якщо з'ясувалося, що виплати призначено на підставі документів, які містять неправдиві відомості. Сума витрат на страхові виплати, отримані застрахованим, стягується в судовому порядку;
4) якщо страховий випадок настав внаслідок навмисного наміру заподіяння собі травми;
5) якщо потерпілий ухиляється від медичної чи професійної реабілітації або не виконує правил, пов'язаних з установленням чи переглядом обставин страхового випадку, або порушує правила поведінки та встановлений для нього режим, що перешкоджає одужанню;
6) в інших випадках, передбачених законодавством.
Як вказувалось раніше, ОСОБА_2 на момент припинення щомісячної страхової виплати особі, яка має на неї право у разі смерті годувальника, знаходився у академічній відпустці з 17.04.2013 р. по 31.08.2013 р. у зв'язку із хворобою, не був відрахований з навчального закладу.
Таким чином, відшкодуванню підлягають витрати по виплаті пенсії ОСОБА_2 на суму 370 грн.
З урахуванням викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, постанова прийнята з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування постанови не вбачається.
Керуючись ст. ст. 8, 9, 10, 11, 159, 160, 195, 197, 198, 200, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Апеляційну скаргу відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Луганську на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 12.12.2013 р. в справі № 812/9602/13-а залишити без задоволення.
Постанову Луганського окружного адміністративного суду від 12.12.2013 р. в справі № 812/9602/13-а за позовом управління Пенсійного фонду України в Артемівському районі м. Луганська до відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Луганську області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.
Головуючий суддя: Шальєва В.А.
Судді: Компанієць І.Д.
Бишов М.В.