Рішення від 28.01.2014 по справі 2608/2503/12

ун. № 2608/2503/12

пр. № 2/759/1610/14

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 січня 2014 року Святошинський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді - І.В.П»ятничук,

при секретарі - К.Ю.Іванові,

з участю адвоката - ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за основним позовом

ОСОБА_2, ОСОБА_3 до ОСОБА_4

3-я особа: Головне управління юстиції в м.Києві

про визнання права власності в порядку спадкування за законом,

та за зустрічним позовом

ОСОБА_4 до ОСОБА_2, ОСОБА_3

про усунення від права на спадкування, -

ВСТАНОВИВ:

Позивачі ОСОБА_2 та ОСОБА_3 звернулись до суду з основним позовом до відповідачки ОСОБА_4 та з урахуванням уточнених позовних вимог просили суд постановити рішення яким визнати за ОСОБА_2 - право власності в порядку спадкування за законом після померлого ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_5 на 1/8 частину квартири АДРЕСА_1 та на 1/16 частину автомобіля марки «Хюндай» модель «Соната» д/н НОМЕР_1, стягнувши з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_2 компенсацію - грошову вартість вказаної частини автомобіля в розмірі 6758 грн. 11 коп., визнати за ОСОБА_3 - право власності в порядку спадкування за законом після померлого ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_5 на 1/8 частину квартири АДРЕСА_1 та на 1/16 частину автомобіля марки «Хюндай» модель «Соната» д/н НОМЕР_1, стягнувши з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 компенсацію - грошову вартість вказаної частини автомобіля в розмірі 6758 грн. 11 коп. Також просили суд стягнути з відповідачки понесені ними судові витрати та витрати по сплаті судового збору.

В обґрунтування заявлених вимог вказуючи на те, що ІНФОРМАЦІЯ_3 помер їх син ОСОБА_5, після смерті сина залишилось спадкове майно, квартира АДРЕСА_1 та автомобіль марки «Хюндай» модель «Соната» д/н НОМЕР_1, однак дане майно їх син заповів відповідно до заповіту від 11.02.2011 р. своїй дружині ОСОБА_4 та їх спільній доньці ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_1 Однак, на час відкриття спадщини, вони як батьки померлого були непрацездатними, а тому відповідно до ст..1241 ЦК України вони мають право на обов»язкову частку в спадщині яка відкрилась після смерті їх сина. Посилаючись на вимоги ст..1241 ЦК України та п.6 Постанови Пленуму ВСУ «Про судову практику у справах про спадкування» №7 від 30.05.2008 р. просили заявлені позовні вимоги задовольнити.

Відповідачка ОСОБА_4 звернулась до суду з зустрічним позовом до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 та просила суд постановити рішення яким усунути від права на спадкування обов»язкової частки в спадковому майні батьків померлого ОСОБА_2 та ОСОБА_3

В обґрунтування заявлених вимог зустрічного позову вказуючи на те, що з 17 жовтня 2003 р. вона - ОСОБА_4 перебувала в зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_5, від даного шлюбу ІНФОРМАЦІЯ_1 у них народилась донька ОСОБА_7. ІНФОРМАЦІЯ_3 після тривалої хвороби помер її чоловік, який відповідно до заповіту від 11.02.2011 р. заповів все належне йому на день смерті майно їй та їх доньці. Спадкове майно складається з квартири АДРЕСА_1 та автомобіля марки «Хюндай» модель «Соната» д/н НОМЕР_1, однак після смерті її чоловіка на обов»язкову долю в спадковому майні претендують батьки її померлого чоловіка, однак як вказує ОСОБА_4 вона вважає, що батьки не мають права на дану частину спадкового майна оскільки, батьки взагалі не цікавились життям сина, після того як чоловік тяжко захворів, жодної допомоги як моральної так і матеріальної позивачі не надавали, не допомагали в догляді за чоловіком, вона вимушена була звертатись за допомогою до сусідів та сторонніх осіб, брати в борг кошти щоб мати змогу лікувати чоловіка, вказувала що між чоловіком та батьками існували конфліктні відносини. Посилаючись на вимоги ст..ст. 1216, 1233, 1241, 1224 ЦК України просила заявлені позовні вимоги задовольнити.

Позивачка ОСОБА_3 в судове засідання не з»явилась, про час та місце розгляду справи повідомлялась належним чином, направила до суду свого представника з належним чином оформленими повноваженнями, тому суд вважає можливим розгляд справи в її відсутності.

Позивач ОСОБА_2 та представник позивачів в судовому засіданні підтримали заявлені позовні вимоги основного позову та просили їх задовольнити, посилаючись на обставини справи викладені в уточненій позовній заяві, які вказують на обґрунтованість заявлених вимог, щодо вимог зустрічного позову вважали їх необґрунтованими, оскільки батьки спілкувались з сином постійно, надавали допомогу за мірою можливості, конфліктів з сином не мали. Також просили стягнути з відповідачки понесені судові витрати у розмірі сплаченого судового збору та витрат на правову допомогу в розмірі 7000 грн.

Відповідачка ОСОБА_4 та її представник в судовому засіданні підтримали вимоги заявленого зустрічного позову, просили його задовольнити посилаючись на обставини справи викладені в даній позовній заяві, заперечували щодо вимог заявленого основного позову вважаючи його необґрунтованим.

Представник третьої особи Головного управління юстиції в м.Києві в судові засідання не з'являвся, надіслав на адресу суду листа, в якому просить справу розглянути у відсутність представника Головного управління юстиції у м. Києві, розгляд справи залишають на розсуд суду.

Вислухавши пояснення сторін, допитавши та вислухавши пояснення свідків ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані у справі докази, суд приходить до наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_5 народився ІНФОРМАЦІЯ_4, відповідно до свідоцтва про народження, його батьками вказано ОСОБА_2 та ОСОБА_3 ( а.с. 12).

Відповідно до свідоцтва про одруження вбачається, що 17 жовтня 2003 р. зареєстровано шлюб між ОСОБА_5 та ОСОБА_4 ( а.с. 14).

Від даного шлюбу у ОСОБА_5 та ОСОБА_4 народилась ІНФОРМАЦІЯ_1 донька ОСОБА_7 ( а.с. 13).

Згідно до свідоцтва про смерть, вбачається, що ОСОБА_5 помер ІНФОРМАЦІЯ_3 ( а.с. 11).

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_5 11.02.2011 р. складено заповіт на все належне йому на день смерті майно на ім.»я ОСОБА_4 та ОСОБА_7 в рівних частинах ( а.с. 43).

Відповідно до посвідчення серії НОМЕР_2 вбачається, що ОСОБА_2 є інвалідом 2 групи, вказане посвідчення видане 26.01.2005 р. ( а.с. 5, 65).

Відповідно до посвідчення серії НОМЕР_3 вбачається, що ОСОБА_3 з 01.09.1999 р. є пенсіонером за віком довічно ( а.с. 6).

Крім того, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 мають на утриманні доньку, ОСОБА_13 ІНФОРМАЦІЯ_2, яка є інвалідом 1 групи з дитинства, ( а.с. 60), та опікуном якої згідно до розпорядження №1301 від 10.10.1996 р. призначено ОСОБА_3 ( а.с. 61)

Згідно до договору купівлі-продажу квартири, 03 вересня 1999 р. ОСОБА_5 придбано квартиру АДРЕСА_1 ( а.с. 18).

Відповідно до рахунку-фактури № КХ-0030625 від 09.10.2008 р. вбачається, що ОСОБА_5 придбано автомобіль марки «Хюндай» модель «Соната» д/н НОМЕР_1, ( а.с. 70).

Згідно до наданого суду висновку спеціаліста НДЕКЦ України №10/14 від 21.03.2012 р. визначено що ринкова вартість автомобіля марки «Хюндай» модель «Соната» д/н НОМЕР_1, становить 108129 грн. 80 коп. ( а.с. 104-111).

Відповідно до наданої суду довідки вбачається, що ОСОБА_5 перебував на обліку у лікаря онколога поліклініки №2 з 2009 р. ( а.с. 37).

Згідно до наказу №4 від 25.06.2010 р. ОСОБА_5 звільнений з посади менеджера ТОВ «Гама Електронікс» з 25 червня 2010 р. згідно до п.2 ст.40 КЗпП України у зв»язку з неможливістю виконання роботи внаслідок стану здоров»я, який перешкоджає продовженню роботи ( а.с. 58).

Позивачами суду надано фотокартки за період з 2005 р. по 2010 р. з яких вбачається, що спілкування між ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_5 мало місце. ( а.с. 82- 90).

Спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців) (ст. 1216 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст. 1217 ЦК України, спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Згідно ст. 1222 Цивільного кодексу України, спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини. Спадкоємцями за заповітом можуть бути юридичні особи та інші учасники цивільних відносин (стаття 2 цього Кодексу).

За вимог ст. 1223 Цивільного кодексу України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу. Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.

Відповідно до частини 5 статті 1224 Цивільного кодексу України за рішенням суду особа може бути усунута від права на спадкування за законом, якщо буде встановлено, що вона ухилялася від надання допомоги спадкодавцеві, який через похилий вік, тяжку хворобу або каліцтво був у безпорадному стані.

Факт ухилення від виконання обов'язку щодо утримання спадкодавця лише тоді є підставою для усунення особи від права на спадкування, якщо цей факт встановлений судом.

Як роз'яснено в п.6 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про спадкування» факт ухилення особи від виконання обов'язку щодо утримання спадкодавця встановлюється судом за заявою заінтересованої особи (інших спадкоємців або територіальної громади). При цьому слід враховувати поведінку особи, розуміння нею свого обов'язку щодо надання допомоги, її необхідність для існування спадкодавця, наявність можливості для цього та свідомого невиконання такою особою встановленого законом обов'язку.

Безпорадним слід розуміти стан особи, зумовлений похилим віком, тяжкою хворобою або каліцтвом, коли вона не може самостійно забезпечити умови свого життя, потребує стороннього догляду, допомоги та піклування.

Безпорадний стан слід розуміти як безпомічність особи, неспроможність її своїми силами через похилий вік, тяжку хворобу або каліцтво фізично та матеріально самостійно забезпечити умови свого життя, у зв'язку з чим ця особа потребує стороннього догляду, допомоги та піклування.

Ухилення особи від надання допомоги спадкодавцеві, який потребував допомоги, полягає в її умисних діях чи бездіяльності, спрямованих на уникнення від обов'язку забезпечити підтримку та допомогу спадкодавцю, тобто ухилення, пов'язане з винною поведінкою особи, яка усвідомлювала свій обов'язок, мала можливість його виконувати, але не вчиняла необхідних дій. Таким чином, ухилення характеризується умисною формою вини.

Крім того, при розгляді таких справ суду належить з'ясовувати, чи потребував спадкодавець допомоги від спадкоємця за умови отримання її від інших осіб і чи мав спадкоємець матеріальну й фізичну змогу надавати таку допомогу.

Дійсно, допитані судом в якості свідків особи вказували на існування конфліктів між родинами ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_5 та ОСОБА_4. вказували що дійсно доглядом за хворим ОСОБА_5 займалась в основній мірі його дружина ОСОБА_4, батьки практично участі не приймали, однак, як встановлено в судовому засіданні позивачі ОСОБА_2, ОСОБА_3 є людьми похилого віку, мають на утриманні дитину інваліда, самі мають ряд захворювань, та за своїм станом здоров»я неодноразово звертались за отриманням медичної допомоги ( а.с. 64-69), а тому у суду немає підстав вважати, що батьки свідомо ухилялись від надання допомоги тяжко хворому сину, маючи можливість її надавати.

Частиною першою статті 212 Цивільного процесуального кодексу України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Як зазначається в статті 57 Цивільного процесуального кодексу України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Враховуючи наведене, суд вважає що вимоги зустрічного позову не можуть бути задоволені.

Щодо вимог основного позову суд вважає їх обґрунтованими та такими що можуть бути задоволені, оскільки відповідно до ч.1 ст.1241 ЦК України, визначено, що малолітні, неповнолітні, повнолітні непрацездатні діти спадкодавця, непрацездатна вдова (вдівець) та непрацездатні батьки спадкують, незалежно від змісту заповіту, половину частки, яка належала б кожному з них у разі спадкування за законом ( обов»язкова частка). Розмір обов»язкової частки у спадщини може бути зменшений судом з урахуванням відносин між цими спадкоємцями та спадкодавцем, а також інших обставин, які мають істотне значення.

Таким чином, за відсутності заповіту позивачі б мали успадкувати по 1/4 частині спадкового майна кожний, однак оскільки в даному випадку спадкодавцем залишено заповіт на належне майно, суд вважає обґрунтованими вимоги позивачів щодо визнання за ними права власності по 1/8 частині квартири за кожним з них.

Відносно визнання за позивачами права власності в порядку спадкування на автомобіль, то дані вимоги також є обґрунтованими, дійсно встановлено, що вказаний автомобіль марки «Хюндай» модель «Соната» д/н НОМЕР_1, придбано ОСОБА_5 та ОСОБА_4 в шлюбі, а тому 1/2 частина даного автомобіля вже належить ОСОБА_4, що стосується іншої 1/2 частини автомобіля то її дійсно слід поділити між спадкоємцями ОСОБА_5, і тоді доля позивачів становитиме по 1/16 частині кожному.

Враховуючи те, що автомобілем користується відповідачка одноособово, суд вважає доцільним стягнути з відповідачки на їх користь грошову компенсацію даних частин, в обґрунтування вартості суд вважає доцільним взяти вартість визначену висновком спеціаліста НДЕКЦ України №10/14 від 21.03.2012 р. яким визначено що ринкова вартість автомобіля марки «Хюндай» модель «Соната» д/н НОМЕР_1, становить 108129 грн. 80 коп., а тому 1/16 частина даного автомобіля становитиме 6758 грн. 11 коп.

Що стосується витрат на правову допомогу суд вважає дані вимоги слід задовольнити частково з огляду на наступне.

Позивачі просять стягнути з відповідачки витрати на правову допомогу в розмірі 7000 грн., вказуючи на те, що між ними та адвокатом ОСОБА_1 разом із його помічником ОСОБА_14 укладено договір №67 від 22 квітня 2012 р. про надання правової допомоги, відповідно до даного договору за квитанцією від 30 квітня 2012 р. позивачами сплачено 7000 грн. за консультації, ведення справи в суді ОСОБА_2, згідно до акту виконаних робіт від 28.01.2014 р. адвокатом та його помічником розраховано час за надання правової допомоги за вказаною справою.

Відповідно до Закону України «Про граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних та адміністративних справах» розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних справах, в яких така компенсація виплачується стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, іншою стороною, не може перевищувати 40 відсотків встановленої законом мінімальної заробітної плати у місячному розмірі за годину участі особи, яка надавала правову допомогу, у судовому засіданні, під час вчинення окремих процесуальних дій поза судовим засіданням та під час ознайомлення з матеріалами справи в суді, що визначається у відповідному судовому рішенні.

Як вбачається з наданого позивачем акту виконаних робіт встановлено, що витрачено 2 години для ознайомлення позивачів з позовною заявою, складання додаткових документів, три години складання додаткової позовної заяви, три годи для ознайомлення з матеріалами справи, дві години підготовка та подача клопотань про залучення додаткових письмових доказів, участь у судових засіданнях чотири години, підготовка запитів одна година, чотири години тридцять хвилин, участь у судових засіданнях.

Разом з тим, ст.84 ч.1 ЦПК України вказує на те, що витрати пов»язані з оплатою правової допомоги адвоката або іншого фахівця в галузі права, несуть сторони, крім випадків надання безоплатної правової допомоги.

Позивачами суду не надано доказів що помічник адвоката ОСОБА_1 ОСОБА_14 яка представляла інтереси позивачів за довіреністю є адвокатом чи фахівцем в галузі права, а тому суд не вважає доцільним та можливим стягнення витрат за час витрачений даним представником на ознайомлення з матеріалами справи, підготовку документів, участь у судових засіданнях, тощо.

Щодо участі адвоката ОСОБА_1 то даним адвокатом витрачено на участь в судових засіданнях, 20.05.2013 р. - з 14 год.43 хв. до 15 год. 19 хв., з 10.12.2013 р. з 15 год. 12 хв. до 15 год.13 хв.. 20.01.2014 р. з 10 год. 06 хв. до 10 год. 13 хв., і як вказує позивач 28.01.2014 р. р. 1 год.

Таким чином витрати часу представника ОСОБА_1 на ведення справи становлять приблизно 2 години.

У зв'язку з цим на користь позивача ОСОБА_2 який проводив оплату з відповідача слід стягнути компенсацію витрат на правовому допомогу у розмірі 1127 грн. 40 коп. виходячи з наступного розрахунку: 40% від мінімальної заробітної плати, встановленої Законом України «Про державний бюджет України на 2013 рік» у розмірі 1147 грн., становить 458 грн. 80 коп.; та Законом України «Про державний бюджет України на 2014 рік» становить 1218 грн., що становить 487 грн. 20 коп., оскільки в 2013 р. приблизно витрачено 1 год., а в 2014 р. не багатьом більше 1 год., суд вважає доцільним стягнути 1127 грн. 40 коп.

Також відповідно до ст..88 ЦПК України суд вважає доцільним стягнути з відповідачки 1000 грн. на користь ОСОБА_3 сплаченого судового збору.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст.10,11, 57, 60, 179, 209, 212-215, 292, 294 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Основний позов ОСОБА_2, ОСОБА_3 - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_2 - право власності в порядку спадкування за законом після померлого ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_5 на 1/8 частину квартири АДРЕСА_1 та на 1/16 частину автомобіля марки «Хюндай» модель «Соната» д/н НОМЕР_1, стягнувши з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_2 компенсацію - грошову вартість вказаної частини автомобіля в розмірі 6758 грн. 11 коп.

Визнати за ОСОБА_3 - право власності в порядку спадкування за законом після померлого ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_5 на 1/8 частину квартири АДРЕСА_1 та на 1/16 частину автомобіля марки «Хюндай» модель «Соната» д/н НОМЕР_1, стягнувши з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 компенсацію - грошову вартість вказаної частини автомобіля в розмірі 6758 грн. 11 коп.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_2 в розмірі 958 грн. 80 коп. витрати на правову допомогу, витрати пов»язані з викликом відповідача до суду 91 грн. 20 коп., 77 грн. 40 коп., а всього в розмірі 1127 грн. 40 коп.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 1000 грн. сплаченого судового збору.

Заявлені ОСОБА_4 зустрічні позовні вимоги залишити без задоволення.

Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду м. Києва через Святошинський районний суд м. Києва шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення. У разі якщо рішення було проголошено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.

Суддя: