Провадження №2/485/94/14
/заочне/
30 січня 2014 року Снігурівський районний суд Миколаївської області
у складі: головуючого - судді Кішковської З.А.,
при секретарі - Забаровській С.А.,
розглянувши у судовому засіданні в залі суду в місті Снігурівка Миколаївської області цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» до ОСОБА_1 про стягнення кредитної заборгованості,
24 грудня 2013 року Публічне акціонерне товариство «Дельта Банк» звернулося до суду з указаним позовом, ціною 3365грн.84коп. У обґрунтування заявлених вимог, позивач зазначив, що 30 травня 2007 року з відповідачкою уклали кредитний договір №001-14091-300507. Відповідно до його умов, банк відкрив на ім'я ОСОБА_1 картковий рахунок для обслуговування платіжної картки відновлювальною відкличною кредитною лінією лімітом у 3000грн. Позичальник зобов'язалася щомісяця здійснювати внесення частки обов'язкового погашення тіла кредиту - 7% від суми використаних коштів, процентів за користування грошовими коштами з розрахунку 19.99% річних, та плати за обслуговування кредитного залишку 2.99% на місяць від суми використаних кредитних коштів. За неналежного виконання прийнятих зобов'язань, станом на 25 грудня 2012 року, утворилася наведена заборгованість, яка складається з суми боргу по тілу кредиту у 2408грн.22коп., заборгованості за відсотками 417грн.98коп., та заборгованості за комісіями 539грн.64коп.
Посилаючись на порушення його прав кредитора, позивач просив суд про задоволення заявлених позовних вимог.
У судове засідання представник позивача не з'явився. Письмовою заявою позовні вимоги підтримала і просила справу слухати у її відсутність, з погодженням винесення заочного рішення.
Відповідачка, за належності повідомлення про дату, час та місце розгляду справи врученням судового виклику особисто 29 січня 2014 року, до суду не з'явилася, про причини неявки не сповістила і заяви про розгляд справи у її відсутність не надала.
Судом ухвалено про заочний розгляд справи в порядку глави 8 ЦПК України.
Дослідивши докази, суд встановив наступні факти та відповідні їм правовідносини.
30 травня 2007 року між Банком та ОСОБА_1 укладено договір про надання кредитних коштів з відкриттям карткового рахунку з лімітом кредитної лінії в сумі 3000грн. За користування кредитною лінією сторони погодили виплату позичальником 19.99% річних, за обслуговування кредитного залишку 2.99% від суми використаних кредитних коштів на місяць, що підтверджується копією представленого договору №001-14091-300507 з додатком тарифів на обслуговування платіжних карток (а.с.5-6). За п.4.2 наведеного договір чинний з дати підписання та діє до повного виконання сторонами зобов'язань за цим договором.
Відповідачка кошти на погашення кредиту вносила частково, останній платіж проведено 04 квітня 2012 року, що підтверджується представленим розрахунком ціни позову (а.с.13-14). Згідно наведеного, станом на 25 грудня 2012 року, по тілу кредиту борг становить 2408грн.22коп., за відсотками 417грн.98коп., по комісії 539грн.64коп., загальна сума заборгованості 3365грн.84коп.
Між сторонами мають місце цивільно-правові відносини із зобов'язального права по кредитному договору.
Відповідно до ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
За ч.1 ст.525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідачка порушила умови кредитного договору неналежним виконання прийнятого зобов'язання.
Згідно ст.625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу (ст.1050 ЦК України). Крім того, за ч.1 ст.1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, розмір яких встановлюється договором.
На підставі викладеного, суд визнає, що позовна заява, по якій вимога заявлена в межах строку позовної давності, є обґрунтованою i підлягає задоволенню.
Відповідно до ст.ст.79,88 ЦПК України суд покладає на відповідачку обов'язок по відшкодуванню позивачу судових витрат у poзмipi сплаченого судового збору, згідно представленого платіжного доручення №15196402 від 12 березня 2013 року на суму 229грн.40коп.
Керуючись ст.ст. 3,4,15,57,60, 208-210,213,214,215,218 ЦПК України, суд,
Позовну заяву Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» до ОСОБА_1 про стягнення кредитної заборгованості задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» 3365грн.84коп. заборгованості за кредитним договором, 229грн. 40коп. судових витрат, усього 3595(три тисячі п'ятсот дев'яносто п"ять)грн.24коп.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана позивачем на ім'я апеляційного суду Миколаївської області через Снігурівський районний суд Миколаївської області протягом 10-ти днів після отримання копії судового рішення.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.
Суддя