Справа № 106/220/14-ц
провадження № 2/106/220/2014
03 лютого 2014 року м. Євпаторія
Євпаторійський міський суд Автономної Республіки Крим у складі:
головуючого - судді Володарець Н.М.
при секретарі - Коробчук І.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Євпаторії цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики,
13 січня 2014 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення суми боргу по договором позики. Свої позовні вимоги мотивує тим, що 10 травня 2013 року передала у борг ОСОБА_2 4500 грн., які останній зобов'язався повернути до 31 грудня 2013 року, проте взяті на себе зобов'язання не виконав та до цього часу гроші не повернув, у зв'язку з чим просить суд стягнути з відповідача борг в сумі 4500 грн., а також понесені судові витрати.
В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 позовні вимоги підтримала, надала суду пояснення, аналогічно викладеному в позовній заяві, просила позовні вимоги задовольнити.
Відповідач ОСОБА_2 в судовому засіданні позовні вимоги ОСОБА_1 визнав та зазначив, що дійсно 10 травня 2013 року взяв у позивача у борг 4500 грн. та зобов'язався повернути їх до 31 грудня 2013 року, проте до цього часу гроші не повернув у зв'язку зі скрутним матеріальним становищем.
Вислухавши доводи сторін, дослідивши матеріали справи, суд вважає позовні вимоги ОСОБА_1 обґрунтованими та підлягаючими задоволенню з наступних підстав.
З матеріалів справи вбачається, що 10 травня 2013 року ОСОБА_1 передала ОСОБА_2 у борг 4500 грн., які останній зобов'язався повернути їй до 31 грудня 2013 року, про що було складено ним власноручно розписку.
Проте у встановлений термін та за неодноразовими вимогами позивача ОСОБА_1 відповідач ОСОБА_2 гроші не повернув. Жодного доказу, спростовуючого зазначений висновок, суду не представлено.
Згідно ст.1046 ЦК України, за договором позики одна сторона (кредитор) передає іншій стороні (позичальнику) у власність грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язаний повернути кредитору таку ж суму грошових коштів або таку ж кількість речей того ж роду і такої ж якості. Договір позики вважається укладеним момент передачі грошей.
Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору і вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов і вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або іншими звичними вимогами, що пред'являються.
Згідно ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від виконання зобов'язання і одностороння зміна умов договору не допускається.
Виходячи з наведеного, суд приходить до висновку, що оскільки борг в сумі 4500 грн. відповідач ОСОБА_2 у строк, вказаний у розписці, не повернув, то з нього на користь позивача підлягає стягненню сума неповернутого боргу, а саме 4500 грн.
Таким чином, дослідивши обставини справи, перевірив їх наданими належними та допустимими доказами, виходячи з принципів розумності, виваженості та справедливості, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог ОСОБА_1 в заявлених нею межах та про існування правових підстав для задоволення позову.
Крім того, згідно ст. 88 ЦПК України з відповідача підлягає стягненню на користь позивача понесені витрати по сплаті судового збору в сумі 243,60 грн.
На підставі ст. ст. 15, 16, 525, 526, 530, 1046, 1049, 1050 Цивільного кодексу України, керуючись ст. ст. 10, 11, 57 - 61, 88, 209, 212, 214 - 215 Цивільного процесуального кодексу України, суд
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 борг за договором позики в сумі 4500 грн., а також понесені судові витрати на оплату судового збору в сумі 243,60грн., а загалом - в сумі 4743 (чотири тисячі сімсот сорок три) грн. 60 коп.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Апеляційного суду АР Крим через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.
Суддя Н.М. Володарець