Справа: № 826/14733/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Кобилянський К.М. Суддя-доповідач: Ганечко О.М.
Іменем України
30 січня 2014 року м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
Головуючого судді: Ганечко О.М.,
суддів: Коротких А.Ю., Хрімлі О.Г.,
при секретарі Біднячук Ю.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Приватінвест» на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 15.10.2013 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Приватінвест» до Інспекції з питань захисту прав споживачів у м. Києві про визнання протиправним та скасування постанови, -
Позивач звернувся з позовом до Інспекції з питань захисту прав споживачів у м. Києві про визнання протиправним та скасування постанови.
Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 15.10.2013 року в задоволені позову було відмовлено.
Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову, якою задовольнити постанову суду першої інтонації в повному обсязі, посилаючись на незаконність, необ'єктивність, необґрунтованість рішення, порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.
У засідання учасники процесу не з'явилися, будучи належним чином повідомленими, що не перешкоджає слуханню спірного питання відповідно до вимог ч. 4 ст. 196 КАС України.
Представники апелянта підтримали апеляційну скаргу, просили її задовольнити. Постанову суду першої інстанції та прийняти нову, якою задовольнити позов в повному обсязі.
Представник відповідача заперечував проти задоволення апеляційної скарги, просив залишити постанову суду першої інстанції без змін.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200 КАС України - за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін.
Як вбачається з матеріалів справи, згідно з наказом Інспекції з питань захисту прав споживачів у місті Києві від 01.08.2013 № 366 та направлення на проведення перевірки від 01.08.2013 № 000258 інспекція провела планову поєднану (виїзну та невиїзну) перевірку ТОВ «Приватінвест» за адресою: м. Київ, Харківське шосе, 1, магазин «Brain» з питань відповідності обладнання електричного та електронного (мобільні телефони, комп'ютерна техніка, аудіо -, відеотехніка, велика та дрібна побутова техніка) вимогам Технічних регламентів, дія яких поширюється на зазначену продукцію, Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» з одержанням для перевірки наступних документів (їх копій), відповідно до ч. 7 ст. 23 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції».
За результатами перевірки відповідач склав акт перевірки характеристик продукції від 02.09.2013 № 000158.
У вказаному акті відповідач зазначив, що в ході перевірки ТОВ «Приватінвест» не надав документацію (договори, товарно-супровідну документацію тощо), що давала б змогу встановити ланцюг постачання, а саме: найменування та місцезнаходження виробника або особу, яка поставила ТОВ «Приватінвест» продукцію, що є складовою частиною акту перевірки під № 1-20 (автомобільний навігатор, пристрій безперебійного живлення, телефон, автоматичний стабілізатор напруги, системний блок, 4 комп'ютери, сканер, 3 багатофункціональні пристрої, принтер лазерний, принтер, 4 планшети, ноутбук).
Згідно з ч. 7 ст. 8 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції», у разі якщо виробник продукції не може бути ідентифікований органом ринкового нагляду, для цілей цього Закону особою, що ввела таку продукцію в обіг, вважається кожен суб'єкт господарювання в ланцюгу постачання відповідної продукції, який протягом узгодженого з органом ринкового нагляду строку (терміну) не надав документацію, що дає змогу встановити найменування та місцезнаходження виробника або особи, яка поставила суб'єкту господарювання цю продукцію.
У зв'язку з ненаданням позивачем документації для встановлення найменування та місцезнаходження виробника, відповідач керуючись ч. 7 ст. 8 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції», розцінив ТОВ «Приватінвест» як особу, що ввела продукцію в обіг.
На підставі акту перевірки характеристик продукції № 000158 відповідач склав протокол № 000890 від 02.09.2013 про виявлене(і) порушення вимог статті 44 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» та статті 15 Закону України «Про загальну безпечність нехарчової продукції» (далі - протокол № 000890), де зафіксовано, що ТОВ «Приватінвест» вводить в обіг продукцію, що є складовою частиною акту перевірки від 02.09.2013 № 000158 під №№ 1-20, на якій відсутній знак відповідності.
Представник відповідача, на підтвердження обставин, зафіксованих в акті № 000158 та протоколі № 000890, надав до матеріалів справи фотоматеріали, що підтверджують виявлене порушення вимог законодавства.
Постановою від 02.09.2013 № 000080 про накладення штрафних санкцій, відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 44 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції», на ТОВ «Приватінвест» накладено штраф у розмірі 25 500 грн.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України від 2 грудня 2010 року №2735-VI «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції», метою здійснення ринкового нагляду є вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів з відповідним інформуванням про це громадськості щодо продукції, яка при її використанні за призначенням або за обґрунтовано передбачуваних умов і при належному встановленні та технічному обслуговуванні становить загрозу суспільним інтересам чи яка в інший спосіб не відповідає встановленим вимогам.
Статтею 23 цього ж Закону, передбачено, що органи ринкового нагляду проводять планові та позапланові перевірки характеристик продукції. Планові перевірки характеристик продукції проводяться у розповсюджувачів цієї продукції, а позапланові, - у розповсюджувачів та виробників такої продукції. Під час таких перевірок перевіряються характеристики лише того виду продукції, що є предметом перевірки.
Перевірки характеристик продукції проводяться на підставі наказів органів ринкового нагляду та посвідчень (направлень) на проведення перевірки, що видаються та оформляються відповідно до Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності». У разі одержання інформації про надання на ринку продукції, що становить серйозний ризик, відповідні накази та посвідчення (направлення) видаються і оформляються невідкладно (частина п'ята ст. 23 Закону №2735-VI).
Відповідно до підпункту "а" пункту 2 частини першої ст. 24 Закону №2735-VI, органи ринкового нагляду проводять перевірки характеристик продукції у її розповсюджувачів позапланові за зверненнями споживачів (користувачів) відповідної продукції, а також органів виконавчої влади, виконавчих органів місцевих рад, правоохоронних органів, громадських організацій споживачів (об'єднань споживачів), у яких міститься інформація про розповсюдження продукції, що завдала шкоди суспільним інтересам чи має недоліки, що можуть завдати такої шкоди, і відсутня інформація, за якою виробника такої продукції може бути ідентифіковано, але міститься інформація, за якою може бути встановлено розповсюджувача, у якого було придбано (виявлено) таку продукцію.
В свою чергу, згідно до ч. 7 ст. 23 Закону № 2735-VI, під час невиїзної перевірки характеристик продукції у випадках, передбачених цим Законом, перевірці підлягають такі документи (їх копії) та інформація:
1) декларація про відповідність;
2) супровідна документація, що додається до відповідної продукції (включаючи інструкцію щодо користування продукцією);
3) загальний опис продукції та схема (креслення) конструкції виробу, а також повний склад технічної документації на відповідну продукцію, передбачений технічним регламентом;
4) документи щодо системи якості чи системи управління якістю;
5) висновки експертиз та протоколи випробувань зразків відповідної продукції, відібраних (узятих) у межах здійснення ринкового нагляду і контролю продукції;
6) документи, що дають змогу відстежити походження відповідної продукції та її подальший обіг (договори, товарно-супровідна документація тощо);
7) документи і матеріали щодо стану виконання суб'єктом господарювання рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів, у тому числі в межах моніторингу дій суб'єктів господарювання, що вживаються ними для вилучення відповідної продукції з обігу та/або її відкликання;
8) повідомлення та інша інформація, надана суб'єктами господарювання, митними органами, органами з оцінки відповідності згідно з положеннями цього Закону та Закону України "Про загальну безпечність нехарчової продукції";
9) інші документи та матеріали, звернення, одержані органами ринкового нагляду відповідно до положень цього Закону та Закону України "Про загальну безпечність нехарчової продукції".
Згідно з ч. 8 ст. 23 Закону № 2735-VI, під час виїзної перевірки характеристик продукції може проводитися перевірка документів (їх копій) та інформації, зазначених у частині сьомій цієї статті, а також обстеження, відбір і експертиза (випробування) зразків продукції.
Частиною 2 ст. 24 цього ж Закону, передбачено, що під час проведення перевірки характеристик продукції у її розповсюджувачів на підставах, визначених пунктом 1 і підпунктом "а" пункту 2 частини першої цієї статті:
1) на початковому етапі перевірки об'єктами перевірки є:
а) наявність на продукції Національного знака відповідності (у тому числі ідентифікаційного коду призначеного органу з оцінки відповідності), якщо його нанесення на продукцію передбачено технічним регламентом на відповідний вид продукції, та додержання правил застосування і нанесення Національного знака відповідності;
б) наявність супровідної документації, яка має додаватися до відповідної продукції (зокрема інструкція з користування продукцією), етикетки, маркування, інших позначок, якщо це встановлено нормативно-правовими актами (у тому числі технічними регламентами), та їх відповідність встановленим вимогам;
в) наявність декларації про відповідність, якщо згідно з технічним регламентом на відповідний вид продукції продукція при її розповсюдженні має супроводжуватися такою декларацією.
Абзацами третім - четвертим п. 7 Технічного регламенту безпеки низьковольтного електричного обладнання, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 жовтня 2009 р. № 1149, передбачено, що Національний знак відповідності наноситься виробником або його уповноваженим представником безпосередньо на електрообладнання, а у разі відсутності можливості його нанесення - відповідно на пакування або документацію, що супроводжує електрообладнання (інструкцію з експлуатації, гарантійне свідоцтво тощо), так щоб забезпечувалася його чіткість, розбірливість та незмивність протягом передбаченого строку служби.
Тобто, належним доказом має бути декларація на відповідність продукції, яка видана позивачем, зареєстрована в установленому порядку у реєстрі декларацій та оприлюднена на сайті відповідного органу.
Крім того, нанесення на електрообладнання іншого маркування, схожого за призначенням та формою до національного знака відповідності, забороняється.
За результатами оцінки відповідності виробник або уповноважений представник проставляє на кожному виробі електрообладнання, пакуванні, інструкції з експлуатації або гарантійному свідоцтві національний знак відповідності та складає декларацію про відповідність за формою згідно з додатком до цього Технічного регламенту (п. 12 Технічного регламенту безпеки низьковольтного електричного обладнання, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 жовтня 2009 р. № 1149).
Як встановлено результатами перевірки та не спростовано апелянтом, відповідно до переліку перевіряємого електрообладнання, встановлено відсутність Національного знаку відповідності на продукції.
Також, колегія суддів звертає увагу на те, що вимоги постанови Кабінету Міністрів України від 29 листопада 2001 року № 1599 «Про затвердження опису та правил застосування національного знака відповідності», на які посилається апелянт, співвідносяться з Технічними регламентами як загальна та спеціальна норма та не суперечать їм.
Таким чином, колегія суддів дійшла висновку, що апелянтом не спростовано встановлених порушень відповідачем щодо відсутності Національного знаку відповідності на продукції.
Пунктом 3 частини першої ст. 15 Закону № 2735-VI, передбачено, що посадові особи, які здійснюють ринковий нагляд, мають право вимагати від суб'єктів господарювання надання документів і матеріалів, необхідних для здійснення ринкового нагляду, одержувати копії таких документів і матеріалів.
Відповідно до акту перевірки характеристик продукції від 02.09.2012 № 000158 відповідачем встановлено порушення відносно 20 одиниць електрообладнання.
Однак, декларації про відповідність, супровідної документації, що додається до відповідної продукції (включаючи інструкцію щодо користування продукцією) та документів, що дають змогу відстежити походження відповідної продукції та її подальший обіг (договори, товарно-супровідна документація тощо) на час перевірки надано не було.
Враховуючи вищезазначене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що позивачем не спростовано встановлених відповідачем порушень щодо ненадання на продукцію декларації про відповідність та іншої документації.
Враховуючи викладене вище, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що відповідачем правомірно винесено постанову від 02.09.2013 № 000080 про накладення штрафних санкцій, відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 44 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції», на ТОВ «Приватінвест» накладено штраф у розмірі 25 500 грн., оскільки позивачем порушено вимоги статті 44 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» та статті 15 Закону України «Про загальну безпечність нехарчової продукції».
Таким чином, колегією суддів не встановлено порушень діючого законодавства відповідачем під час прийняття оскаржуваної позивачем постанови.
За таких обставин, апеляційна скарга є необґрунтованою, її доводи не знайшли свого підтвердження під час судового розгляду, не спростовують висновків суду першої інстанції, а тому у її задоволенні необхідно відмовити, а рішення суду першої інстанції підлягає залишенню без змін.
Керуючись ст. ст. 160, 167, 195, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Приватінвест» - залишити без задоволення.
Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 15.10.2013 року - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядок і строки, визначені ст. 212 КАС України.
Головуючий суддя: О.М. Ганечко
Судді: А.Ю. Коротких
О.Г. Хрімлі
Повний текст ухвали виготовлений 03.02.2014 року.
.
Головуючий суддя Ганечко О.М.
Судді: Коротких А. Ю.
Хрімлі О.Г.