29 січня 2014 р. Справа № 13207/13/876
Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі:
головуючого судді Шавеля Р.М.,
суддів Костіва М.В. та Савицької Н.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження в м.Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської обл. від 02.10.2013р. про залишення без розгляду позовної заяви ОСОБА_1 до Івано-Франківської міської ради про визнання протиправним і скасування рішення органу місцевого самоврядування, -
Оскаржуваною ухвалою Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської обл. від 02.10.2013р. залишено без розгляду позовну заяву ОСОБА_1 до Івано-Франківської міської ради про визнання протиправним і скасування рішення органу місцевого самоврядування (а.с.15 і на звороті).
Не погодившись із вказаною ухвалою, її оскаржив позивач ОСОБА_1, який у апеляційній скарзі просить судову ухвалу, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, скасувати та направити справу для продовження розгляду, покликаючись на порушення судом норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення питання про залишення позовної заяви без розгляду (а.с.17-18).
Вимоги апеляційної скарги обґрунтовує тим, що копію постанови адміністративної комісії при Івано-Франківській міській раді від 27.06.2013р. апелянтом отримано по пошті на початку липня 2013 року; із змісту складених документів він довідався, що підставою для притягнення його до адміністративної діяльності слугувало рішення міської ради № 985-34 від 07.03.2013р. «Про додаткові заходи щодо впорядкування пасажирських перевезень».
Таким чином, лише в липні 2013 року апелянт довідався щодо порушення своїх прав, про спірне рішення до цього часу він не знав.
Особи, які беруть участь у справі, в судове засідання на виклик суду не з'явилися, а відтак на підставі п.2 ч.1 ст.197 КАС України суд прийшов до висновку про можливість розгляду справи в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та апеляційну скаргу в межах наведених у ній доводів, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає до задоволення, з наступних підстав.
Як слідує із змісту оскаржуваної ухвали, підставою для прийняття судом рішення про залишення позову ОСОБА_1 без розгляду слугувало те, що останнім пропущений шестимісячний строк звернення до суду із розглядуваним позовом, підтвердження поважності причин пропуску наведеного строку суду не представлено.
Між тим, з наведеними висновками суду першої інстанції колегія суддів не погоджується, з наступних підстав.
Із матеріалів справи убачається, що 02.10.2013р. позивач ОСОБА_1 звернувся до суду із адміністративним позовом, в якому просив визнати незаконним та скасувати рішення Івано-Франківської міської ради № 985-34 від 07.03.2013р. «Про додаткові заходи щодо впорядкування пасажирських перевезень» (а.с.3-8).
Із змісту доводів позивача убачається, що про спірне рішення він дізнався лише після отримання постанови Адміністративної комісії Виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради по справі про адміністративне правопорушення № 09/344 від 27.06.2013р. (а.с.9).
У матеріалах справи відсутні докази офіційного оприлюднення вказаного рішення (а.с.10-12).
За наведених обставин колегія суддів приходить до переконливого висновку про те, що переконливі докази про можливість ознайомлення або власне ознайомлення позивача із спірним рішенням Івано-Франківської міської ради № 985-34 від 07.03.2013р. «Про додаткові заходи щодо впорядкування пасажирських перевезень» до липня 2013 року в матеріалах справи є відсутніми.
Вказаним обставинам і доводам суд належної оцінки не дав, хоча останні детально описані позивачем в поданій позовній заяві, через що прийшов до передчасного висновку про відсутність підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними.
Також в оскаржуваній ухвалі не наведено судом жодного обґрунтування висновку про пропуск позивачем строку звернення до суду із розглядуваним позовом; не вказано, які саме докази поважності причин пропуску цього строку не надані позивачем, а також не визначено конкретного початку перебігу наведеного строку.
Відповідно до ч.1 ст.8 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права.
Оцінюючи обставини, що перешкоджали здійсненню процесуального права на звернення до суду, на які позивач посилається як на поважні, суд мав виходити з оцінки та аналізу всіх наведених у позові доводів і з того, чи мав позивач за таких обставин можливість своєчасно реалізувати право на звернення до суду.
Згідно п.3 ч.1 ст.199 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на ухвалу суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати ухвалу суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направити справу для продовження розгляду.
З огляду на викладене, колегія суддів приходить до переконливого висновку про те, що оскаржувана ухвала суду підлягає скасуванню, як винесена із порушенням норм процесуального права, що призвело до неправильного залишення позовної заяви без розгляду, із направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду справи.
Керуючись ст.ст.94, 160, 195-197, п.3 ч.1 ст.199, п.4 ч.1 ст.204, п.6 ч.1 ст.205, ст.ст.206, 211, 254 КАС України, колегія суддів
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволити.
Ухвалу Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської обл. від 02.10.2013р. про залишення позовної заяви без розгляду в адміністративній справі № 344/15847/13-а - скасувати та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду справи.
Ухвала апеляційного суду є остаточною і касаційному оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя: Р.М.Шавель
Судді: М.В.Костів
Н.В.Савицька